Чому в Україні військові інновації, котрі є ключем до перемоги, нині хаотичний процес

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Важко зрозуміти, на яку перемогу над багатим і розвиненим ворогом ми можемо розраховувати, якщо не маємо жодної технологічної політики в державі. Ми за кілька років так і не спромоглися створити вітчизняні масові аналоги російських БпЛА типу «Шахед» чи «Ланцет»

Нещодавно відбулася офлайн-частина хакатону «Наступ машин». Спраглі до спілкування інженери й підприємці зі сфери військових технологій дякували за можливість ще раз побачити багато собі подібних й обмінятися досвідом, пише LB.ua

Але при цьому будь-якій притомній людині за підсумками цього дійства стало очевидно: розробники мало що знають про реальні потреби війська. 

Парадокс, але факт: зібралося кількасот, можливо, найрозумніших інженерів країни — але, на жаль, це було зібрання без чіткої мети та ясної перспективи. І вина тут зовсім не Brave1 як співорганізатора. І загалом не розробників. 

Читайте також: “Дизайн війни змінився”. Залужний назвав три основних пріоритети для України на 2024 рік

Під час першого хакатону Міноборони «Наступ машин»

Під час першого хакатону Міноборони «Наступ машин». Фото: mil.gov.ua

Чому так?

Мабуть, наївна людина, побачивши серед співорганізаторів державні заклади з трильйонним бюджетом, буде очікувати, що саме за підсумками хакатону ці інституції відберуть для себе найкращі команди на найбільш затребуваних напрямах і далі організують їм максимально комфортні й продуктивні умови роботи: забезпечать чітку постановку задач, дадуть фінансування, гарантуватимуть швидкий доступ до випробувань у тилу й на фронті тощо.

Централізовано, як, наприклад, у США, державні мужі об’єднають розрізнені колективи й компанії в потужні консорціуми, де кожен може виконувати свою ділянку роботи і розраховувати на винагороду від спільно досягнутого результату. І згодом забезпечать державне, довгострокове й прогнозоване замовлення на розроблений продукт. Словом, усе, як у світі прийнято робити.

Чорта з два!

За підсумками кількаденної напруженої роботи переможцям пообіцяли фінансову підтримку від двох приватних організацій, і все. Котрі за своєю природою не мають стосунку ні до фронту, ні до держави, ні до держзамовлення, ні до потреб ЗСУ. (Це ні в якому разі не претензія до них, навпаки, вони зараз собою закривають, як можуть, цю державну порожнечу, за що їм велика дяка!)

Читайте також: Нові правила гри та система цінностей для ЗСУ

Держава ж усе ще демонстративно усунулася від формування попиту на інновації в мілітарній сфері.

Під час першого Міноборони «Наступ машин»

Під час першого Міноборони «Наступ машин». Фото: mil.gov.ua

Немає сформульованих і доступних технічних завдань (ТЗ) на розробку продуктів. Немає фінансування інновацій у належних розмірах серед тих, хто реально здатен виконувати складні завдання. 

Можливо, хтось не погодиться, але автор цих рядків переконаний: саме в технічному завданні (ТЗ) найбільша цінність ідеї того чи іншого винаходу. Саме ТЗ, якісно пропрацьоване й оформлене, є на 60%, на 70% чи навіть 90% складовою успіху тієї чи іншої розробки. 

А робота над ТЗ нині фактично під забороною. Під формальною та під фактичною.

Формально документи, де можна знайти інформацію про потреби фронту, є здебільшого секретними. Розробники, щоб оминути цю заборону, консультуються безпосередньо з тими військовими, котрих знайдуть — але через несистемність такого підходу інколи винахідники йдуть у хибному напрямку, як мінімум марнуючи свій дорогоцінний ресурс.

Знайдені розробниками військові, оскільки це не їхній обов’язок (вони зайняті війною), не мають часто змоги приділити достатньо часу й уваги непростій розробці ТЗ.

Читайте також: Які пʼять ключових викликів можуть чекати Україну в 2024 році

дистанційний бойовий модуль «Шабля».

Дистанційний бойовий модуль «Шабля».. Фото: peoplesproject.com

Але всі ці формальні негаразди є дрібницями порівняно з тим, що насправді держава відмовляється:

а) прогнозувати реальні потреби фронту в технологіях і продуктах, збирати, узагальнювати їх і далі замовляти розробку;

б) організовувати бізнес у спеціальні об’єднання (консорціуми) для розробки складних продуктів — як, наприклад, аби лідирувати в розробці напівпровідників, держава у США об’єднала свої найбільші корпорації;

в) гарантувати стабільний і прогнозований попит на інноваційні продукти, щоб виробники могли здійснювати необхідні капітальні інвестиції.

Чому це все не робиться? Тому що на чолі відповідних держслужб і відомств зараз немає достатньо компетенції, щоб зрозуміти, як і чим живуть і як воюють їхні підлеглі чи підопічні в полях. Технічний прогрес цієї війни ще сильніше поглибив прірву розуміння реальності між рядовими бійцями й генералами, між чиновниками й тими, кого вони мають забезпечувати.

Читайте також: Як заважає воювати військова бюрократія: архаїчні звітність та облік у ЗСУ шкодять армії

Тому в Україні військові інновації, котрі є ключем до перемоги, нині хаотичний процес, котрий відбувається за рахунок ентузіазму й випадкового фінансування благодійників і приватних інвесторів. Це часто робота наосліп, без розуміння реалій фронту. І цьому процесу ніяк не допомагає держава, і навіть навпаки — вона відбирає колосальний ресурс у бізнесу й громадян через податки та ніяким чином цих коштів у реальні інновації не вкладає.

Український безпілотник 'Валькірія'

Український безпілотник 'Валькірія'. Фото: Фонд 'Повернись Живим'

Важко зрозуміти, на яку перемогу над багатим і розвиненим ворогом ми можемо розраховувати, якщо не маємо жодної технологічної політики в державі. Ми за кілька років так і не спромоглися створити вітчизняні масові аналоги російських БпЛА типу «Шахед» чи «Ланцет», котрі так очевидно ефективні в цій війні. 

Читайте також: Які зміни потрібні ЗСУ, щоб на полі бою зменшити кількість людських втрат

Час комусь із владної команди — з Генштабу, Міноборони, Мінцифри, Мінстратегпрому, врешті, можна навіть з Офісу Президента — узяти на себе лідерство й узагальнити потреби в розробках, офіційно їх сформулювати і профінансувати. 

Щоб перемогти Росію, нам потрібно випереджати. А ми нині лише продовжуємо відставати.

Ігор Луценко, військовослужбовець ЗСУ, з 2015 року – засновник Центру підтримки аеророзвідки; опубліковано у виданні «LB.ua»


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У перші дні весни в Україні буде сухо та тепло
19:44
Помолилися Степану Бандері та відзвітували - російські вчителі повелися на розіграш
19:15
"Найтупіше, що я коли-небудь чув": Карлсон прокоментував своє гучне інтерв’ю з Путіним
18:04
Про "Майдан-3": як антимайданівці стали "патріотами"
17:37
Солісти Львівської опери не повернулися в Україну з гастролей
17:04
Бюджет України на фортифікацію - на рівні витрат росії на укріплення Бєлгорода
16:07
Два роки війни: у що вірить та на що сподівається Україна
15:06
У Німеччині заарештували терористку Даніелу Клетте із «Фракції Червоної армії», яку фінансував КДБ
14:02
Шлях у нікуди: мільйонні - у війну! - зарплати Апарату Верховної Ради і мізерні зарплати нардепів
12:08
З-під Авдіївки воїнів відвели в чисте поле, а не на підготовані позиції. Це питання треба було розглядати на Ставці - Бутусов

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]