Депутат Сейму Латвії Айнарс Латковскіс: український народ платить за помилки своїх політиків

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Депутат Сейму Латвії Айнарс Латковскіс

У Латвії 15 травня розпочинаються навчання українських військових. Тренуватимуть їх разом канадські та латвійські інструктори. Вишкіл для Збройних сил України організовано в межах операції UNIFIER. Латвія добре розуміє, чому треба максимально підтримувати Україну — і тому щосили їй допомагатиме.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю RFI розповів депутат Сейму Латвії Айнарс Латковскіс, а також пояснив, чому Україна досі не в НАТО і на що вплинуть президентські вибори в Латвії. 

— 9 травня на парад у Москву прибули представники семи країн: президенти Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану і Туркменістану, а також прем'єр-міністр Вірменії та самопроголошений очільник Білорусі. Пропагандистські російські ЗМІ одразу написали, що це «серйозний символічний успіх російської зовнішньої політики». Що це було насправді? Для чого потрібен був цей візит до Москви на парад на тлі російської війни в Україні?

— Коли ти бачиш картинку параду 2023 року, ти бачиш, куди йде Росія. До Москви прибули президенти, яких взагалі ніхто у світі не знає. Наступного року приїдуть ще менш упізнавані люди. Та сама історія з танками. Скільки вони могли показати цього року (на параді в Москві був лише один танк Т-34 часів Другої світової війни, — ред.). Це все наочно показує ситуацію в Росії. Те, що пишуть росЗМІ, це зрозуміло: ані в сучасній Росії, ані в СРСР чи Російській імперії ніколи не говорили правди. Усе, що відбувається,  це для Росії не шлях уперед, це шлях у зворотний бік. 

— 9 травня у Латвії затримали 26 людей за використання символів, які прославляють воєнну агресію. Міністр внутрішніх справ Маріс Кучінскіс сказав, цитую: «Ще кілька років — і ми зможемо повністю прибрати червоний колір із 9 травня». Чому в Латвії досі є прихильники Кремля? Чому так повільно змінюється свідомість людей? 

— Після окупації Латвії Радянський Союзом латиші були або вислані до Сибіру, або вбиті, репресовані. І замість них до країни присилали росіян, збільшувалась кількість російськомовних. Весь цей час на них діяла російська пропаганда радянського періоду. Більшість із них ніколи не вивчали місцевої мови — латиської мови. У Латвії працювали російські пропагандистські канали, які впливали на цих людей. Але ми поступово рухались до того, що ухвалювали правильні рішення (10 лютого 2021 року в Латвії заборонили трансляцію 16 телеканалів;  5 березня 2022 року ухвалили рішення про стягнення до 700 євро штрафу  за перегляд заборонених у країні телеканалів; 6 червня 2022 року в Латвії заборонили трансляцію всіх ростелеканалів, — ред.).

Так що ми рухаємось дуже педантично, як німці. Коли людина переступає закон, її штрафують. Не виплачує штрафу накопичуються борги. Відповідальність буде у будь-якому разі. Якщо будуть чіпляти георгіївські стрічки, перебуваючи на території Латвії, то будуть за це покарані. Симпатики Москви, які проживають на нашій землі, не хочуть повертатися до Росії. Вони хочуть дочекатись вторгнення РФ, але цього ніколи не буде. Ми країна НАТО. Ми свій шлях обрали вчасно. Дуже шкодую, що Україна залишилась «нейтральною країною». І тепер ваш народ платить за помилки політиків у 90-х роках, які не могли ухвалити таке рішення (про вступ до НАТО,  ред.).

11-12 липня у Вільнюсі відбуватиметься саміт НАТО. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг в інтерв'ю виданню «Вашингтон пост» сказав, що «усі країни НАТО підтримують ідею вступу України, але поки немає можливості відповісти щодо строків». На що варто очікувати від саміту в Литві? Чи можуть бути ухвалені якісь рішення щодо вступу України до Альянсу?  

 Латвія, як і інші балтійські країни, Польща, стоять за тими вже ухваленими рішеннями щодо інтеграції України до НАТО та Європейського Союзу. Але якими будуть кардинально нові рішення, я поки не можу сказати. Поки тривають воєнні дії, ви очищуєте свою країну від агресора і робите це успішно. Я не впевнений, що буде ухвалено таке рішення, як вступ України до НАТО, на саміті у Вільнюсі. Але я дуже сподіваюсь, що будуть певні рішення щодо подальшої інтеграції України в натовські структури.

37 країн працюють над створенням спецтрибуналу, щоб РФ суворо відповіла перед законом за злочин агресії. Про це 9 травня заявив Президент України Володимир Зеленский під час онлайн-саміту Core Group зі створення Спеціального трибуналу для РФ. Яка має бути його модель? Яким має бути покарання для воєнних злочинців? І йдеться не лише про Путіна. 

 Ми вже маємо приклад Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії (1995 року в Сребрениці, містечку на сході Боснії і Герцеговині, серби вбили 8 тисяч боснійських чоловіків. Перед трибуналом у Гаазі постали політичні та військові керівники республік колишньої Югославії. Йдеться про 161 людину. Судовий процес тривав 25 років, — ред.). Я думаю, що певні ідеї будуть братись саме з нього. Створення спецтрибуналу підтримують дуже впливові країни. Наш президент Егілс Левітс бере активну участь у цьому і це дуже добре.

США виділяють Україні військову допомогу на 1,2 мільярда доларів. До нового пакету озброєння увійдуть системи протиповітряної оборони Hawk, зенітні боєприпаси та безпілотники для протиповітряної оборони. Чому деякі країни активно підтримують Україну, а інші дуже обережно ухвалюють рішення щодо передавання їй озброєння? 

 Це пов'язано із зовнішньою політикою цих країн. Подивіться, наприклад, на Німеччину. У влади соціал-демократи — Шрьодер, Меркель. Вони постійно оглядаються на свою історію і не можуть ухвалити ці рішення. Загалом на виділення озброєння впливає те, хто при владі. Є країни, які спочатку не ухвалювали рішення щодо передачі озброєння, бо вони просто не вірили, що маленька Україна може перемогти велику Росію. Зараз усі бачать, що це не друга армія світу і навіть не третя, четверта чи п’ята. Але те, що я бачу: ситуація дедалі покращується. Останнє це те, що Британія готується відправити до України далекобійні снаряди, які завдають ударів на відстані до 300 кілометрів. Це дуже добра новина.  

До речі, на тлі цієї новини США вкотре наголосили, що не планують передавати України так потрібні їй ATACMS…  

 Якщо на початку війни ми чули, як певні країни казали: «Оце і це ми не будемо давати». Минають місяці і вони дають. Але я наголошую, що на такі рішення впливає зовнішня політика цих країн. І їм треба рухатись поступово. Бо треба ще підготувати свій електорат, своїх чиновників чи експертів до думки, що це треба робити. 

— Наскільки ресурси Латвії дозволяють і далі допомагати Україні?

 Наш міністр оборони Інара Мурнієце сказала, що ми віддамо України всі зенітно-ракетні комплекси «Стінгер» (ця заява пролунала 21 квітня під час 11-го «Рамштайну», — ред.).

Міністри оборони України та Латвії Олексій Резніков та Інара МурнієцеМіністри оборони України та Латвії Олексій Резніков та Інара Мурнієце © Twitter Ināra Mūrniece

Ми це розуміємо, це добре розуміють Литва та Естонія, а після початку війни це почав розуміти весь демократичний світ. Ви боретесь не тільки за себе, за свої території, за своїх людей  ви боретеся за демократію та мир для всього світу. Нам не шкода озброєння. Звісно, щоб Росія не нападала на нас, нам теж потрібна зброя. Але у цій ситуації ми знаємо, що вона більше потрібна Україні. Чим більше зброї ви використовуєте, тим менше шансів потім напасти на нас. Таке мислення мало би бути і в інших країн. Бо все озброєння, яке є в Західній Європі, воно ж не для того накопичується, щоб Данія думала, що на неї нападе Швеція. Чи на Німеччину, наприклад, — Нідерланди. Уся зброя, яка є в Європі, проти Росії, хоча про це ніколи не було сказано прямо. Для чого ж ми озброювались?   

31 травня в Латвії відбудуться президентські вибори. Як результати волевиявлення можуть вплинути на підтримку України? 

 Моя партія, партія прем'єр-міністра «Нова єдність», ми дуже сподіваємось, що буде обраний такий президент чи президентка, які вже себе показали щодо питань оборони, а не кіт у мішку. На цих виборах для нас найважливіше  це питання безпеки нашої країни, безпеки в регіоні, ставлення до України. У Латвії в президента небагато влади. У нас парламентська республіка. Але все одно президент має бути на оцій самій платформі безпеки з НАТО, з нашим стратегічним партнером США. Та він має повністю підтримувати Україну. 

Наталія Ряба,  опубліковано у виданні RFI 


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

10:01
Держава знатиме про резервіста все: нові дані в реєстрах - Рада змінить порядок ведення військового обліку під час війни
09:09
У росії палають НПЗ і дві нафтобази
08:31
Треба перестати фінансувати політичні партії під час війни, а ці сотні мільйонів гривень спрямувати на оборону, - Юрчишин
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 24 квітня
04:22
Сенат США затвердив виділення допомоги Україні
20:00
У середу в Україні сухо на півдні та сході, ніччю - заморозки
18:07
Юрій Ніколов: Корупційна історія Сольського - для розуміння того, наскільки укорінена в Україні корупція
17:57
"Porsche на тестя": у заступника начальника поліції Дніпра знайшли 14 млн незаконних активів
17:34
"Довічне" отримав нацгвардієць, який розстріляв своїх співслужбовців на заводі Південмаш у Дніпрі
16:03
На Волині сержант отримав 15 років тюрми за вбивство двох добровольців

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]