Мільйони українців зараз за кордоном - які від цього мінуси та чи є хоч якісь плюси для держави

Версия для печати

 За кордоном все ще перебувають приблизно 8 млн українців. Велика частина з них поки не планують повертатися в Україну — а деякі й взагалі про це не думають.

У виданні Platfor.ma попросили інвестиційного директора Horizon Capital Романа Черепаху коротко пояснити, які від цього мінуси та чи є хоч якісь плюси.

З економічної точки зору, які негативні наслідки для України приносить те, що мільйони українців лишаються за кордоном?

Тут є кілька факторів. Українці витрачають свої заощадження в інших країнах, а отже сприяють вимиванню валюти з держави — це створює серйозний тиск на курс гривні. Нацбанк повідомляв, що у 2022-му загальні витрати українців за кордоном складали $2 млрд на місяць. 

Крім того, менше людей в Україні — це менший внутрішній попит, а це негативно впливає вже на наш бізнес. На нього ж впливає і дефіцит робочої сили, зумовлений в тому числі виїздом біженців за кордон. Велика частина вимушених переселенців — це працездатні українці, більшість з яких мають вищу освіту й до вторгнення працювали. Тобто, якщо дуже узагальнити: чим більше переселенців лишаються за кордоном — тим гірше гривні, бізнесу й загалом державі.

Читайте також: Як українські переселенці в ЄС змінюють економіку Євросоюзу і які загрози це несе для України?

Центр економічного відновлення підрахував, що неповернення біженців в Україну протягом наступних 10 років призведе до недоотримання ВВП у $113 млрд та податкових надходжень у $45 млрд. При цьому понад 40% українців, що покинули країну після повномасштабного вторгнення, вже мають за кордоном роботу. Тому Україні треба буде знаходити стимули для їхнього повернення додому.

Є ще один аспект — демографія. Вже до повномасштабної війни Україна перебувала в складній демографічній ситуації: з 1990 до 2022 рік населення скоротилось з 51,8 млн до 43,8 млн. Враховуючи військові втрати та те, що більшість зовнішніх переселенців — це жінки з дітьми, населення може врешті скоротитись ще на 24-33%, в залежності від тривалості війни — про це говорить дослідження Ради ЄС.  

Читайте також:  Директорка Інституту демографії НАНУ: "Після війни жодних розмов з росіянами - рів з крокодилами і 5-метровий паркан"

А чи є хоч щось позитивне у тому, що така кількість українців під час війни лишається за кордоном?

Так. Насамперед це зменшує тиск на інфраструктуру в відносно безпечних частинах країни, в основному на заході України. Регіони можуть бути не готові до того, що треба буде дуже швидко забезпечити всю інфраструктуру для додаткових сотень тисяч людей.

Крім того, для багатьох переселенців життя в інших країнах — це нові навички та освіта, які можуть знадобитись в майбутньому вже в Україні.

Це, до речі, популярні висловлювання, що українці за кордоном все одно донатять на армію, а якщо повернуться, то вони будуть навантаженням на інфраструктуру.

Тут потрібно сідати й рахувати: скільки донатять зараз і скільки донатитимуть після повернення. Короткостроково навантаження на інфраструктуру абсолютно точно зростатиме. Але зростатиме і, скажімо, попит на нове житло — а це стимулюватиме економічний розвиток. Плюс всі ті фактори, про які я казав раніше.

Якщо всі одночасно повернуться, це ж буде погано?

Якщо просто повернуться і нічого не робитимуть — так. Тому бажано повертатись, провівши попередню підготовку, забезпечивши роботу (в тому числі дистанційну) та житло.

Читайте також: Мігранти з України підіймають економіку Європи. Але що буде з Україною без них?

А є країни, які виграли від того, що до них приїхали сотні тисяч українців?

Звісно. Держави, що прихистили українських переселенців, отримали додатковий попит для своїх економік, додаткову робочу силу та демографічний стимул. Загалом для їхнього бізнесу це сприятлива ситуація (якщо при цьому не росте податкове навантаження, спричинене додатковими соціальними витратами). А за оцінками Center for Migration Research at the University of Warsaw, українці в Польщі заплатили близько $2,4 млрд податків — це набагато більше, ніж обсяги отриманої допомоги. Принаймні частково ці гроші могли б бути в Україні.

Загалом ідея в тому, що держава має зробити якнайбільше, щоб всі повернулися — навіть з суто прагматичної точки зору?

Так. Без залучення робочої сили відновлювати економіку буде практично неможливо. Той же Центр економічного відновлення заявляв, що для зростання з темпом 7% на рік, Україні треба буде залучити від 3.1 млн до 4.5 млн працездатних — і це навіть за припущення, що більша частина мігрантів планують повернутись.

Один день війни зараз коштує державі близько $100 млн. Чи відомо,  звідки взагалі зараз беруться ці гроші?
Якщо відштовхуватись від затверджених видатків бюджету України на безпеку та оборону, то понад 80% даних затрат фінансується саме з бюджету. При цьому доходи держбюджету та витрати на оборону практично збігаються (1.33 трлн грн та 1.14 трлн грн відповідно), тому без міжнародної допомоги та волонтерів нам точно було б складно.

—

 Юрій Марченко, опубліковано у виданні  Platfor.ma

В тему: 

• Якщо війна триватиме рік, то багато українських біженців не повернуться з Європи - Елла Лібанова
• Понад мільйон українcьких біженців прожили рік у Польщі, багато "вирішили тут заземлятися"
• Єврокомісія пропонує продовжити термін дії тимчасового захисту для українців в ЄС
• Демографічна криза загрожує Україні: скільки українців працюватиме і сплачуватиме податки
• Демографічні ризики для України через російську агресію: драматична смертність та міграція
• Голова НСЗУ: "Під час війни не знаєш, що очікувати від рашистів"