Як українські переселенці в ЄС змінюють економіку Євросоюзу і які загрози це несе для України?

Версия для печати

2022 року світ пережив найбільшу з часів Другої світової війни хвилю міграції — через повномасштабне вторгнення російських загарбників.

За даними ООН, тимчасовий прихисток у ЄС станом на 20 березня 2023 року мають 4,9 мільйона українців зазначають у виданні RFI. На першому місці за кількістю українських вимушених мігрантів Польща — 1,57 мільйона. Далі — Німеччина, Чехія, Італія та Іспанія. Ці п'ять країн прийняли найбільше у Євросоюзі українських переселенців. Як це позначилось на економіці цих держав і загалом ЄС?

Витрати на українських переселенців

Утримання українських мігрантів в ЄС має свою ціну. За даними Міжнародного валютного фонду, йдеться про 30–37 мільярдів євро. Це 0,19–0,23 ВВП Євросоюзу. Згідно із інформацією МВФ, утримання одного українського переселенця коштує ЄС 11 577 євро на рік. Проте є інші дані: старший аналітик центру Bruegel Жолт Дарвас повідомив, що немає певної суми, є діапазон витрат на одного переселенця на рік — від 9 до 25 тисяч євро.

Читайте також: Мігранти з України підіймають економіку Європи. Але що буде з Україною без них?

За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30–37 млрд євро © AP / Jean-Francois Badias

 Провідний світовий статистичний онлайн-портал Statista 17 березня опублікував приблизні витрати на українських переселенців у Європі. Найбільше виділила Польща — 8,36 мільярда євро. Далі за рівнем витрат Німеччина — 6,8 мільярда. Чехія на третьому місці — українські переселенці коштували країні 1,89 мільярда. Далі йде Іспанія — 1,36 мільярда. І замикає п'ятірку Румунія — місцевий уряд витратив мільярд. 

Витрати країн ЄС на українських мігрантів у 2022 році © RFI

У Польщі, приміром, 2022 року лише на соціальні виплати українським біженцям влада витратила 2,6 мільярда злотих (приблизно 555 мільйонів євро). Про це наприкінці січня 2023 року повідомив заступник очільника Міністерства сім’ї та соцполітики Станіслав Швед. У Чехії ж на подібні витрати пішло станом на кінець листопада 18,6 мільярда чеських крон (приблизно 786 мільйонів євро). Про це повідомив міністр фінансів Збинєк Станюра на брифінгу щодо результатів державного бюджету за 2022 рік. 

Читайте також: Мільйони українців втратили роботу через війну - звідки вони беруть гроші на життя

Скільки українці залишають грошей у ЄС? 

Поки громадяни ЄС заощаджували через високу інфляцію, українці піднімали європейський споживчий ринок. Зокрема, справжній купівельний бум у роздрібній торгівлі стався в Польщі та Естонії. Така тенденція спостерігалась від початку війни (масового виїзду українських тимчасових переселенців за кордон) та до червня 2022 року. Credit Agricole визначив, що саме приплив мігрантів із України прискорив темпи роздрібних продажів у Польщі в березні. Найбільше витрат було на одяг та взуття, а також електронну та побутову техніку.

Як збільшились витрати українців в ЄС © RFI

Як свідчать дані НБУ, витрати українців за кордоном 2022 року зросли проти попереднього року більше ніж утричі — до 2 мільярдів доларів на місяць. Українські вимушені переселенці витрачали заощаджені раніше кошти,  розраховуючись картками і знімаючи з них готівку. Найбільше грошей йшло на покупки в Польщі (28% від загального обсягу) та в Німеччині (10%), тобто в тих країнах, які найбільше прийняли переселенців.

Динаміка використання коштів з карток українських банків за кордоном © RFI

Не варто забувати про податки, які сплачують офіційно працевлаштовані українці, зокрема в Польщі їх було сплачено 10 мільярдів злотих (майже 2,4 мільярда доларів). Такі дані у вересні повідомив віцепрезидент Польського фонду розвитку Бартош Марчук.

У Польщі за рік відкрилось 10 тисяч фірм. Це стало можливим завдяки спрощенню умов реєстрації ФОП. І всі ці підприємці разом із легально працевлаштованими (найманими) переселенцями справно сплачують податки до польського бюджету.   

«Платежі з податків українських переселенців перекрили ту суму, яку витратив ЄС. Майже половина українців так чи інакше працевлаштувалась. Це дозволяє вирішувати проблеми на ринку праці в Європі — та сама нестача робочих рук. І в тому числі, це традиційно сприяє зменшенню інфляції. Зараз інфляція є найбільшою загрозою, а українські заробітчани в Польщі за рахунок того, що конкурували на ринку праці, створювали менший інфляційний тиск на всю економіку, бо не відбувалось такого розкручування маховика зарплат», — наголошує інвестиційний банкір Сергій Фурса. 

Читайте також: Депопуляція нації: скільки людей втратить Україна та як зупинити міграцію

Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) порахувала, що українські переселенці сприяють щорічному зростанню ВВП. Зокрема, для Польщі, Чехії та Естонії — на 1,2%. В Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві та Румунії — на 0,8%.  За прогнозами «Oxford Economics», ВВП Польщі до 2030 року зросте на 2,0%, до 2050 — на 2,9%, за умови, що українські біженці залишаться в країні і буде приріст робочої сили. 

Зростуть завдяки громадянам України й обсяги виробництва товарів та надання послуг в Естонії, Польщі та Чехії. Зокрема, 2026 року це буде на 2,2–2,3% більше, ніж у базовому сценарії без міграції. У Німеччині ці цифри суттєво нижчі, але приріст все одно буде — на 0,6–0,65%.

Українські переселенці сприяють щорічному зростанню ВВП в ЄС © AP / Vadim Ghirda

Політолог та соціолог із Німеччини Ігор Ейдман підкреслює, що зараз німецька економіка росте, зокрема завдяки українським вимушеним переселенцям: 

«Українські біженці з-поміж усіх інших, які є в Німеччині, демонструють схильність якомога швидше працевлаштуватись, якомога швидше зв'язатись із соціальними службами. Вони дуже швидко адаптують свої документи про вищу освіту до місцевого законодавства і далі йдуть працювати у різні сфери німецької економіки. Я думаю, що для Німеччини така кількість нових робочих рук буде позитивною. І ми бачимо, що зараз українська економіка зростає. Звісно, відокремити конкретно вплив українських біженців важко, але я певен, що він є і він позитивний».

Читайте також: Депопуляція України: через війну в до країн ЄС виїхало понад 900 тисяч дітей, росія вкрала 230 тисяч

Чи загрожує Україні демографічна криза?

Близько 1,1 мільйона вимушених переселенців із України змогли знайти роботу в країнах Європейського Союзу. Такі дані, станом на початок, березня озвучив у Брюсселі віцепрезидент Єврокомісії Маргаритіс Шинас. Він наголосив, що українці отримали прямий доступ до ринку праці ЄС завдяки статусу тимчасового захисту. Статус шукачів притулку такої можливості не надає. 

Найбільше громадян України працевлаштуватися у Польщі: йдеться про майже 900 тисяч. Це 82% від загальної кількості переселенців, що прибули в країну після початку повномасштабного вторгнення РФ. Такі дані опитування «Воєнні біженці з України. Рік у Польщі», проведеного Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету на замовлення Канцелярії Прем’єр-міністра Польщі. На другому місці — Німеччина із 140 тисячами офіційно працевлаштованих українців. На третій сходинці — Чехія і 100 тисяч українських переселенців, які знайшли собі легальну роботу.

900 тисяч тимчасових переселенців з України офіційно працевлаштувались у Польщі © AP / Markus Schreiber

Одна з важливих проблем для України — чи повернуться додому українські переселенці? Сергій Фурса, інвестиційний банкір, певен: йдеться не більше як про половину. І Україна, за його словами, приречена на трудову міграцію:

«Якщо на початку війни 80% говорили, що вони повернуться, то зараз — 50 на 50. І далі статистика, можливо, буде ще гіршою. Після війни демографічна криза стане найбільшою проблемою для України. У нас буде шалений демографічний провал. Покоління дітей у віці 10–15 років перебуває в Європі, в Україні їхня кількість суттєво зменшилась. А через умовних 10 років вони мали би заступити на ринок праці, але їх не буде. Насправді після війни Україна має якось вирішувати цю проблему — нестачу робочих рук, буде велика кількість пенсіонерів на фоні недостатньої кількості продуктивних сил. І тому Україна приречена насправді на трудову міграцію і вже має розробляти державну політику щодо стимулювання трудової міграції з боку інших країн, наприклад азійських».

Польсько-український кордон. Березень 2022 року © AP / Visar Kryeziu

А ось політолог та соціолог із Німеччини Ігор Ейдман переконаний, що демографічної кризи не буде — переселенці у своїй більшості повернуться до України. І легальне працевлаштування за кордоном не є визначальним чинником. 

«У біженців є два типа психології, наприклад, у Німеччині. Перший: “О, слава богу, ми вирвались зі своєї країни, тепер будемо жити ситніше і краще”. Другий, який я бачу серед українських мігрантів: «Це тимчасове явище, ми виїхали, поки йде війна Як буде можливість, ми відразу повернемось додому”. Ще важливий момент: під час хвилі біженців із Сирії чи Іраку були в основному чоловіки, то тут, навпаки, чоловіків дуже мало, в основному — жінки. У багатьох з них чоловіки в Україні працюють чи воюють. І вони, звісно, повернуться до своїх чоловіків, до своєї родини», — підкреслив Ігор Ейдман.

Читайте також: Україні загрожує депопуляція: чи зможе країна відновити чисельність населення

Російська пропаганда намагається дискредитувати українських біженців © AP / Paul Zinken

Якщо аналізувати дані останніх досліджень, то 45% переселенців із України планують залишитися в Польщі на довший період після закінчення війни — принаймні на рік або кілька років. 

«Велика частка біженців після закінчення війни буде очікувати ще певний час, щоби остаточно переконатися, що в Україні безпечно і чи варто повертатися. Крім того, більшість біженців знайшли роботу, влаштували дітей у садки і школи, відкрили свій бізнес і отримують у Польщі освіту. Деякі вже створили родину, декому немає куди їхати через розбомблені будинки. Тому перед ними постане вибір: повертатися в Україну чи продовжувати життя в Польщі», — пояснює директор департаменту міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Марцін Колодзейчик. 

32% українців, які проживають у Польщі, збираються якомога швидше повернутись додому © AP / Visar Kryeziu

Кількість тих, хто має намір якомога швидше повернутись до України, становить третину — 32%. І лише 6% заявили, що хочуть залишитись жити в Польщі.

—

Наталія Ряба, Варшава, Польща;  опубліковано у виданні RFI

В тему:

• Цифри, які наглядно показують масштаби руйнівного впливу російської агресії на Україну
• Как Путин хотел уничтожить украинский народ, но в итоге укрепил украинскую идентичность
• Несостоявшееся государство путина
• Рашисти вбили кожного п’ятого в Бучі з тих, хто опинився під окупацією