Операція «Форест Гамп»: як мережева корупція підім'яла державний банк задля порятунку «своїх»

Версия для печати

Забудьте про хабарі в конвертах чи скромні підношення в шоколадних коробках. Спецоперація НАБУ та САП із кінематографічною назвою «Форест Гамп» показала справжній топрівень: паралельну систему влади з приватними бек-офісами, вимкненим за дзвінком фінмоніторингом націоналізованого банку та відмиванням 150 мільйонів гривень брудного кешу під прикриттям «даху» з Банкової.

Гучні корупційні розслідування в Україні рідко кого дивують сумами збитків, проте матеріали нещодавньої спецоперації НАБУ та САП під промовистою назвою «Форест Гамп» змушують подивитися на проблему під зовсім іншим кутом.

Тут ідеться не про випадковий хабар чи дрібного чиновника, який не втримався перед спокусою. Перед суспільством постала мережева корупція найвищого гатунку, яка перетворилася на паралельну систему державного управління зі своїми тіньовими «бек-офісами», пральнями для відмивання коштів, мішками кешу та кураторами у владних кабінетах.

Фінал цієї історії виглядає як класичний трилер: 19 серпня 2026 року детективи НАБУ та прокурори САП провели серію обшуків в Офісі Президента та в головному офісі націоналізованого Sense Bank, оголосивши підозри ключовим учасникам злочинної схеми за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом).

Як зазначають слідчі органи, угруповання організувало та забезпечило внесення 150 мільйонів гривень застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка — ключового фігуранта резонансної справи «Мідас», якого 29 червня 2026 року вдалося витягнути з-під варти завдяки відмитому чорному налу.

Шокує не лише сума, а й цинізм зафіксованих розмов. Корупціонери діють з абсолютною буденністю, координуючи транші через месенджери, вимикаючи системи банківського нагляду та перераховуючи мішки з готівкою просто на парковках. Найяскравішим маніфестом цієї системи стала фраза, що червоною ниткою проходить крізь усі записи: «Перемогти корупцію — неправильний підхід. Її треба систематизувати та контролювати. Її треба просто очолити».

Як підкреслює головна редакторка видання Українська правда Севгіль Мусаєва, на оприлюднених плівках ми бачимо, як межа між державним та приватним спочатку стає непомітною, а потім зникає взагалі. Націоналізований банк починають сприймати як власну кишеню, а державні механізми — як інструмент порятунку соратників по корупційних оборудках. Це буквально спосіб управління країною, де є чіткі дедлайни, виконавці та керівники, які діють поза межами будь-якого закону.

Читайте також: Як Держфінмоніторинг - а саме Філіп Пронін - допоміг відмити 150 млн грн на заставу для Галущенка: деталі схеми

Боротьба за «Сенс Банк», від конфіскації в росіян до приватизації владними кабінетами

Колишній «Альфа-Банк», який держава зі значним суспільним розголосом вилучила у підсанкційних російських олігархів і передала у державну власність, фактично перетворився на тіньовий розрахунковий центр для нової групи впливу. Як детально описує видання Економічна правда, на початку червня 2026 року повний неформальний контроль над цією фінустановою перебрали на себе високопосадовці з Банкової.

Центральною дійовою особою в координації процесів слідство вважає заступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру. На записах НАБУ жінка з голосом, схожим на голос Мудрої, переповідає зміст дзвінка від «ізраїльського біженця Тимура» (бізнесмена Тимура Міндіча).

Той наполегливо переконував Офіс Президента взяти Sense Bank під пряму опіку, оскільки через нього проходять «серйозні грошові потоки», а саме керівництво банку готове до повної покори: мовляв, «вони приповзуть як кошенята, носитимуть куди скажете і ніяких смотрящих не треба».

Поспіх пояснювався тим, що на ласий фінансовий ресурс нібито почали претендувати інші впливові гравці. На плівках Мудра розповідає, що до банкірів по черзі приходили «Давид» та «голова комітету ВРУ» (ймовірно, лідер монобільшості Давид Арахамія та керівник податкового комітету парламенту Данило Гетманцев), які нібито погрожували «мочити банк», якщо той не платитиме їм данину за «дах». Утім, сам Данило Гетманцев одразу після оприлюднення плівок публічно відкинув ці звинувачення, заявивши про готовність пройти поліграф та надати свідчення НАБУ.

Зрештою керівництво банку капітулювало перед Офісом Президента. Голова правління банку Олексій Ступак та голова наглядової ради Микола Гладишенко на особистій зустрічі погодилися на всі негласні правила гри. За словами Мудрої, банкіри буквально благали взяти їх під захист.

Читайте також: Мішки грошей (вкрадених у українців), охорона вкраденого ГУР (від Буданова) та мародер Давид (Арахамія): що відомо про нові плівки НАБУ

Плата за політичний спокій не забарилася: вже за кілька днів банк отримав перше практичне завдання — забезпечити безперешкодний прохід 150 мільйонів гривень чорної застави для Германа Галущенка.

Наслідки викриття виявилися миттєвими. Уряд терміново відсторонив голову наглядової ради Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював невідкладне усунення з посади голови правління Олексія Ступака. Прем'єр-міністр наголосив, що всі учасники оборудки, які перетворили державну установу на інструмент легалізації кримінальних коштів, мають понести сувору персональну відповідальність.

Мішки кешу на парковці та «сервісне вікно»

Технічна сторона реалізації схеми вражає своїм розмахом і водночас кримінальною примітивністю. Спочатку ВАКС визначив для Галущенка заставу у 200 млн грн, яку згодом вдалося зменшити до 150 млн грн. Потрібна сума у спільників була в наявності, але вся вона зберігалася у вигляді нелегальної готівки, яку неможливо було офіційно внести на депозитний рахунок антикорупційного суду без проходження жорсткого банківського фінансового моніторингу.

До операції залучили колишнього народного депутата Максима Микитася, який мав розгалужену мережу підставних компаній та зв'язки з конвертаційними центрами («пральнями»). Збір та розподіл коштів відбувався траншами:

• Перший транш (50 млн грн)  - 15 млн грн отримала довірена особа Микитася, а 35 млн грн відправили на «пральню»;
• Другий транш (10 млн грн) - готівку оперативно довезли для поповнення необхідного балансу;
• Третій транш (70 млн грн) - 20 млн грн залишилося у довіреної особи, а 50 млн грн пішло через конвертаційні ланцюжки;
• Четвертий транш (20 млн грн) - фінальна сума, оформлена за підробленими накладними та первинними документами.

Слідчі НАБУ зафіксували, як гроші мішками звозили на парковку та перераховували прямо всередині автомобілів, а фізичну охорону процесу, за словами учасників, забезпечували представники спецслужб. Далі кошти заводили на рахунки чотирьох фіктивних підприємств: ТОВ «Тетрас оптіма», ТОВ «Гіран констракт», ТОВ «Скайт рітейл» та ТОВ «Пелет сервіс», звідки вони прямували до Sense Bank.

Проте на шляху виник бар'єр — система автоматизованого валютного та фінансового нагляду банку, налаштована за суворими вимогами НБУ, намертво блокувала такі ризикові транзакції. Рішення запропонував голова правління Олексій Ступак: фіктивно покласти систему моніторингу на «технічне обслуговування», створивши так зване «сервісне вікно».

У цей момент платіжні доручення пролітали автоматично в обхід алгоритмів перевірки. Керівниці відділу фінмоніторингу, яка спочатку пручалася сумнівним операціям, прямо погрожували звільненням, змусивши її підписати фіктивні погодження під «намальовані» документи.

Читайте також: Операція "Форест Гамп": НАБУ оголосило підозру посадовцям у відмиванні ₴150 мільйонів на заставу за фігуранта справи «Мідас». Офіс президента - російськомовний (ВІДЕО)

Таємний антикризовий темник

Окрім фінансових махінацій, операція «Форест Гамп» розкрила масштаби інформаційної війни, яку владна верхівка розгорнула проти антикорупційної інфраструктури. Під час обшуків детективи вилучили внутрішній стратегічний документ із назвою «Точка зламу дискусії щодо антикорупційної інфраструктури: Антикризовий план». Він виявився готовою інструкцією для медійних спікерів, блогерів та політиків («дискурсмонгерів»), покликаних формувати суспільну думку в інтересах фігурантів розслідувань.

Знайдений темник детально розписував, як саме слід зміщувати суспільні акценти під час роботи парламентської ТСК, яка перевіряла НАБУ та САП. Завдання медійників полягало не у відкритій брехні, а у вибудовуванні зручної інтерпретаційної рамки: системний тиск на антикорупційні органи подавався не як замах на їхню незалежність, а як «нормальний парламентський аудит ефективності та законності». Головна мета піар-кампанії — «вивести Президента з лінії вогню» та переконати міжнародних партнерів і суспільство у необхідності послаблення незалежних детективів.

Читайте також: Чому справа Львівського арсеналу застрягла в судах трьох держав й де 100 тисяч мін для ЗСУ

На плівках чітко зафіксовано, що найбільший жах у фігурантів викликає перспектива збереження посади очільника САП Олександром Клименком ще на один семирічний термін. «Якщо Клименко закріпиться на другий термін, нам усім буде кінець», — панічно констатують учасники розмов. Паралельно вони намагалися протягнути своїх людей до Громадської ради контролю при НАБУ, обговорюючи масові вкиди голосів через підконтрольні чати.

Усе це доводить головне: система, яка декларує намір «систематизувати та очолити» корупцію, панічно боїться лише одного — існування інституцій, здатних документувати її діяльність ззовні. Спецоперація «Форест Гамп» стала наочним свідченням того, що саме незалежність НАБУ і САП наразі є єдиним реальним бар'єром, який не дозволяє перетворити всю державу на приватну корпорацію для безкарного збагачення обраних.

—

Святослав Гринько для «Аргумент»

Читайте також: 

• "Слуги народу" у ВР хочуть для себе і чиновників законодавчо унеможливити конфіскації накраденого
• Як "слуги народу" намагаються сховати награбоване під виглядом турботи про оборонку
• Міністерка юстиції та віцепрем'єрка з євроінтеграції Стефанішина, підсудна за корупцію, й таємна нерухомість її родини
• Новий "не такий як інші" генпрокурор Кравченко роздав високі посади прокурорам, в родин яких знайшлись мільйони доларів на квартири, котеджі, паркомісця, дорогі авто
• Як міністр Зеленського отримав контроль над енергетичним сектором України на користь РФ та друзів президента
• Справа не тільки у відставці Єрмака...
• "Динамічний захист" власної кишені: Як у розпал війни чиновники "наварили" 100 мільйонів на танках
• «Люди з оточення президента не просто крали гроші, вони співпрацювали в цьому з росіянами»
• Ціна зради: як «двушка на Москву» та шість авто з готівкою стали епілогом СБУ Баканова