Як Держфінмоніторинг - а саме Філіп Пронін - допоміг відмити 150 млн грн на заставу для Галущенка: деталі схеми

| Ср, 2026-08-19 20:02
Версия для печатиВерсия для печати

Система, яка активно «ловить маленьку фінансову рибу» цього разу просто не побачила велетня, який кілька разів пропливав поруч.

У легалізації 150 млн грн чорної готівки для внесення застави за Германа Галущенка одну з ключових ролей мала відігравати Державна служба фінансового моніторингу України та, відповідно, її очільник Філіп Пронін. Без участі цієї структури проведення настільки масштабної схеми відмивання грошей через банківську систему було б абсолютно неможливим, заявив співзасновник Громадянської Платформи «Нова Країна» та віцепрезидент Української спілки підприємців та промисловців Валерій Пекар.

Як працювала схема

Виходячи з оприлюднених НАБУ та САП записів розмов фігурантів, людина з Держфінмоніторингу допомогла реалізувати наступну оборудку:

Зупинка автоматичного контролю: Держфінмоніторинг «клав» свою систему контролю на так зване сервісне обслуговування на заздалегідь узгоджений проміжок часу.

Проведення транзакцій: У цей момент фігуранти схеми заводили мільйони гривень на банківські рахунки підставних фірм і перераховували їх за призначенням.

Автоматична легалізація: Усі фінансові операції проходили успішно, оскільки ключова система контролю фактично перебувала на обслуговуванні й не фіксувала підозрілі транзакції.

Завдяки такому ручному виводу системи з ладу зловмисники змогли безперешкодно легалізувати величезну суму чорної готівки.

«Величезний кит проходить через невід»

Віцепрезидент УСПП наголосив, що в той час, коли для звичайних людей та дрібного бізнесу в Україні діють суворі обмеження, мільйонні статки невідомого походження проходять крізь систему фінансового моніторингу без жодних перешкод.

«Стільки всього понаписували про корупцію в офісі президента, і жодного разу ніхто не згадав голову Державної служби фінансового моніторингу України Проніна Філіпа Євгеновича. Тому що без цієї святої й незамінної людини та очолюваного нею Держфінмоніторингу було б абсолютно неможливо завести чорну готівку в банківську систему, відмити її та акуратно внести в якості застави. Може, щось там варто поміняти?» — зазначив Пекар.

Він підкреслив, що в державі розроблено безліч інструментів фінансового моніторингу для «ловлі дрібної риби», через що громадяни вже відмовляються йти на державну службу, аби не підставляти своїх майбутніх дітей під довічні обмеження. Водночас у цій ситуації «величезний кит магічним способом проходить через невід».

Нагадаємо, за версією слідства, для легалізації 150 млн грн готівки, призначених для внесення застави за Галущенка, були залучені підконтрольні компанії та фізичні особи, а також менеджмент «Сенс Банку». У матеріалах спецоперації поряд із Мудрою та Микитасем фігурують народний депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар, голова наглядової ради «Сенс Банку» Микола Гладишенко, голова правління банку Олег Ступак та інші.

Слідство описує кілька траншів, які протягом червня передавали до офісу Микитася, після чого частину грошей спрямовували через так звану «пральню». За даними НАБУ, Гладишенко звітував Мудрій про транспортування та легалізацію коштів. 29 червня за Галущенка внесли заставу в розмірі 150 млн грн.

Нагадаємо: Філіп Пронін також став фігурантом "Міндічгейту".

«Аргумент»

На цю тему:

Коментарі

Відео

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]