Про важливість битви за Донбас

Версия для печати

З Донбасу російська влада планує створити плацдарм для військового удару по Харкову, Запоріжжю та Дніпру, захоплення якого, як вважають в Кремлі, дозволить російським окупантам продовжити наступ в напрямку Центральної України.

Дуже часто для виправдання злочинної агресії проти України російськи пропагандисти використовують наратив: “ Где вы были эти 8 лет, пока бомбили Донбасс и гибли дети”, направлений на виправдання воєнних злочинів скоєних російськими окупантами. Відповідь на це брехливе звинувачення полягає в тому, що саме Росія розпочавши військову агресію на Донбасі, несе повну відповідальність за знищену інфраструктуру, промисловість та вбитих мирних мешканців окремих районів Донецької і Луганської областей окупованих РФ.

Пограбувавши окупований Донбас кривавий Кремль, фактично, перетворив мешканців цих територій на заручників, яких кремлівський фюрер використовує в якості витратного матеріалу для реалізації своїх хворих геополітичних амбіцій. Фюрер з Кремля діє, як типовий бос мафії, котрий позбавивши людей роботи та мирного життя на території окупованого Донбасу, перетворив їх на співучасників своїх злочинів. 

Читайте також: Страх, що надає крила

Важливо розуміти, що на Донбасі не було якогось окремого народу зі своєю культурою, історичними традиціями, своєю мовою та релігією, до того ж мешканці Донецької і Луганської областей ніколи не прагнули жити в державі яка б існувала лише в межах Донбасу.

Навіть відомий російський терорист Ігор Гіркін визнав, що без втручання Росії конфлікт на території Донбасу ніколи би не відбувся. Саме кривавий Кремль, створивши російські воєнізовані структури в 2014 році, розпочав масовий терор проти проукраїнських мешканців Донбасу, намагаючись спровокувати штучний громадянській конфлікт в Донецькій і Луганській областях необхідний Путіну для унеможливлення виходу України із зони впливу РФ.

Наратив про сепаратизм на Донбасі потрібен Кремлю перш за все для введення в оману західних політиків, експертів та журналістів, які абсолютно хибно вважають, що Україні в Донецькій і Луганській областях протистоять проросійські повстанці. Насправді, на Донбасі ніколи не існувало сепаратистського руху, бо були відсутні релігійні, расові та етнічні передумови для сепаратизму.

Читайте також: Три сценария выхода россии из «режима спецоперации»: «Крематорий», «Ресайклинг», «Мавзолей»

Справжні сепаратисти не борються за приєднання до іншої держави, також вони не воюють на своїй території у складі іноземних збройних сил. Сепаратисти в Каталонії, Шотландії, Басконії та Корсиці борються за створення власних незалежних держав, натомість колаборанти з ОРДЛО постійно заявляли про те, що їхньою кінцевою метою є приєднання “ДНР” та “ЛНР” до Російської Федерації. Не можна забувати те що першим прем’єр міністром “ДНР” був російський громадянин, нині депутат Державної думи РФ Олександр Бородай, тож окупація Росією окремих районів Донецької та Луганської областей ніякого відношення до сепаратизму не має.

Особливо ж цинічними є заяви російських дипломатів про принцип неділимості безпеки, який передбачає що не можна зміцнювати безпеку тієї чи іншої країни за рахунок безпеки інших країн. Прикметно, що сама Російська Федерація постійно порушує принцип неділимості безпеки, виправдовуючи незаконну анексію Криму та окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей зміцненням своєї безпеки.

Не можна забувати, що анексію Криму російські пропагандисти намагалися виправдати фейком про створення військових баз НАТО на території Кримського півострова. Абсурдність цього російського фейку полягає в тому, що Україна в 2014 році, коли Росія розпочала проти неї військову агресію, мала позаблоковий статус, тому створення військових баз НАТО в Криму було лише фантазіями російської влади. Отже кривавий деспот Путін буде мати право заявляти про принцип неділимості безпеки лише після повернення під контроль України, анексованого Криму та всіх окупованих Росією територій нашої країни.

Також російські пропагандисти для дегуманізації українців позиціонують військове вторгнення Росії до України боротьбою з міфічним українським фашизмом. Про який український фашизм може йти мова, якщо в Україні, на відміну від Росії, існує політична конкуренція, свобода слова, демократичні вибори, потужна опозиція та постійно відбувається зміна влади. Дуже прикметно, що саме кривавий Кремль активно співпрацює з праворадикалами та фінансує профашистські партії в Європі.

Наприклад, Кремль надає підтримку угорській партії “Йоббік”, члени якої використовують нацистську символіку та заявляють, що найбільшою загрозою для Угорщини є євреї, які прагнуть її колонізувати. Кремль також надає фінансову підтримку профашистській болгарській партії “Атака” та грецькій партії “Золотий світанок”, представники якої на своїх зборах співають грецьку версію гімну нацистської партії Німеччини.

Читайте також: Як не отруїтись підлою та нелюдською російською брехнею

Особливо ж смішно, коли про боротьбу з фашизмом розповідає відомий російський пропагандист Володимир Соловйов, який до того ж є генерал – майором ФСБ, бо зі слів його колишніх друзів він полюбляв влаштовувати вечірки, під час яких його гості вдягали форму німецьких солдатів і офіцерів Третього рейху. До речі, сам Соловйов обожнював для вечірок вдягати форму офіцерів СС та піднімати праву руку здійснюючи нацистське вітання, тому абсолютно пророчим виявилось попередження колишнього губернатора Луїзіана Г’юї Лонга: “Фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами”.

Західним журналістам вже нарешті потрібно зрозуміти, що переважна більшість російських експертів є агентами впливу російських спецслужб, які використовуються ними для просування кремлівських наративів та маніпулювання західними корисними ідіотами. Такі відомі російські експерти, як Дмитро Саймс, Федір Лук’янов та Дмитро Тренін, є лише “балакучими головами”, які є ретрансляторами потрібної для ФСБ і СВР інформації, необхідної їм для проведення “активних заходів”.

Читайте також: Що не так з росією?

З точки зору ідеологів Кремля, битва за Донбас буде мати вирішальне значення не тільки для України з кривавою Росією, а і для всієї Європи. З Донбасу російська влада планує створити плацдарм для військового удару по Харкову, Запоріжжю та Дніпру, захоплення якого, як вважають в Кремлі, дозволить російським окупантам продовжити наступ в напрямку Центральної України, кінцевою метою якого є завоювання Києва, який має сакральне значення для нового Гітлера зі Сходу.

Психотип Путіна ідеально співпадає з психотипом відомого колумбійського наркобарона Пабло Ескобара, який, як і кремлівський фюрер, намагався самостверджуватися за рахунок насильства. Тому коли західні аналітики задають риторичне запитання: ” Who is mister Putin? ” Відповідь полягає в тому, що Путін це “Пабло Ескобар”, який став президентом ядерної держави.

Читайте також:  Легковажний Захід лише підбадьорює та надихає Путіна

Нажаль, на Заході дотепер політичні еліти так і не наважились своєчасно надати масштабну безпекову допомогу для України, тому дуже важливо щоб українська діаспора в США, нарешті, провела велелюдну акцію під Білим домом з вимогою до президента США надати Україні важке наступальне озброєння, так необхідне зараз героїчним Збройним силам нашої країни та мирним мешканцям, життя яких напряму залежить від здатності українських військових захистити їх від орди зі Сходу.

—

СТЕФАН ЗАКРЕВСЬКИЙ, для видання «Аргумент»

В тему:  

•  Звільнені від російських окупантів території виглядають так, ніби тюрма напала на тихе містечко
• Два місяці спротиву російським загарбникам в Бердянську. Як окупанти переслідують і катують містян
• І знову Україна розплачується за німецькі помилки
• Як "Мінські угоди" гальмували розвиток України
• Как Украина и мировое сообщество будут преследовать Путина и других российских военных преступников
• Російська ядерна віра. Ядерний чинн ик у війні РФ проти України