Що робити рідним в разі зникнення, поранення або загибелі українського воїна та на які виплати вони можуть розраховувати

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Збройних силах України різко збільшилася кількість військових. До регулярних частин ЗСУ додалися резервісти, бійці тероборони, мобілізовані громадяни. Під час воєнного стану держава ухвалила кілька нових норм, щодо соцзабезпечення військових та членів їхніх родин.

Останні два з половиною місяці ці люди живуть у новій реальності. Вони самі або їхні близькі щодня ризикують життям та здоров’ям, щоб урятувати нашу державу від геноциду.  

Що робити в разі зникнення, поранення або загибелі українського військового під час бойових дій, читайте в інструкції, підготовленій з допомогою адвоката, керівного партнера АО “Амбрела” та експерта Медійної ініціативи з прав людини Андрія Яковлєва. 

Підрозділи ЗСУ розміщують на своїх інформресурсах поради для громадян, родичі або близькі яких воюють. Усі ці поради починаються з попередження, що зникнення зв'язку на кілька діб для військових наразі – нормальна практика. Адже в зонах бойових дій часто немає електрики та мобільного зв'язку, і тому військові, які виконують завдання в цих районах, іноді просто не мають можливості вчасно зарядити телефон і надіслати звісточку додому.

Вихід у такій ситуації один – чекати. Також рекомендується мати телефони інших військових з цього підрозділу, яким можна намагатися зателефонувати. Всім родичам військових, а особливо тих, які беруть участь у бойових діях, рекомендують чітко знати номер частини та батальйону, де служить боєць. Бажано знати, в якому саме населеному пункті він несе службу, і мати контакти військової частини, де його відділення базується.

Досвід родичів вояків свідчить, що "зникнення з радарів" на передовій може тривати від доби до тижня або навіть і більше. Це зовсім не означає, що з вашим близькими сталося щось погане. Є велика ймовірність, що найближчим часом він чи вона повернуться в безпечне місце та зможуть вийти з вами на зв'язок. Якщо ж цього все-таки не сталося – тоді треба розпочинати розшук.

Куди звертатися, якщо військовий зник безвісти?

Адвокат Андрій Яковлєв радить у такому разі насамперед звернутися по інформацію до тієї частини, де несе службу військовий. У військовій частині має бути відповідна інформація, можливо проводилося службове розслідування. Також варто звернутися до військового комісара, який має отримувати інформацію щодо зниклого безвісти. 

Якщо отримати релевантну інформацію від військових не вдається, то потрібно звернутися до правоохоронних органів.

Також можна зателефонувати на гарячі лінії Міноборони.

У березні в Україні запрацював Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених. Зараз уточнюють списки людей, які потрапили в полон або зникли безвісти. Він приймає звернення як від українських, так і від російських громадян про зникнення їхніх близьких – як військових, так і цивільних. Цілодобово працюють телефони: +38 067 650 83 32 та +38 098 087 36 01.

1 червня розпочала свою роботу гаряча лінія МВС для звернень рідних та близьких полонених, зниклих безвісти та загиблих українських захисників.

За номером багатоканального телефону +380 894 201 866 кожен зможе залишити інформацію про своїх рідних, отримати психологічну допомогу, а також роз’яснення щодо прав, які мають рідні військовополонених, зниклих безвісти та загиблих.

Що робити, якщо військовий потрапив у полон? Як можна прискорити його звільнення?

Списки полонених формує командування, однак питання обміну розв'язують центральні органи влади за домовленостями з іншою стороною.

Куди звертатися з проханням внести військового до переліку на обмін?

Краще звертатися в усі інстанції, які дотичні до обміну полоненими.

Зокрема, потрібно звернутися до Офісу Уповноваженого Верховного Ради України з прав людини, а також до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Головного управління розвідки України.

Крім того, потрібно повідомити СБУ, яка організувала вищезгаданий Центр з пошуку та обміну полонених. Інформацію можна надіслати на електронну адресу [email protected].

Варто звернутись і до Червоного Хреста, який  теж має повноваження опікуватися полоненими. Для цього варто зв'язатися з Центральним агентством розшуку МКЧХ електронною поштою [email protected], а також за телефоном +41 22 730 3600.

Якщо відомо місце розташування табору полонених, хто може допомогти передати туди необхідні ліки або речі?

Поводження з військовополоненими врегульовано Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, положення якої зобов’язують державу, що тримає в полоні, забезпечувати безоплатне утримання, а також надавати безоплатну медичну допомогу за станом здоров'я.

ІІІ Женевська конвенція надає право військовополоненим на одержання поштою чи будь-якими іншими способами посилок, індивідуальних та колективних, які містять, зокрема, харчові продукти, одяг, медикаменти й предмети релігійного, освітнього або розважального характеру, які можуть задовольнити їхні потреби, зокрема книжки, предмети культу, наукове обладнання, екзаменаційні білети, музичні інструменти, спортивний інвентар і матеріали, що дозволяють військовополоненим продовжувати навчання або вести мистецьку діяльність (ст. 72 ЖК ІІІ).

Найбільше можливостей у комунікації з військовополоненими є в Міжнародного комітету Червоного Хреста, ЖК ІІІ визнає його особливе становище.

Тому до Червоного Хреста варто звернутися з цим запитанням, можливо вони зможуть отримати доступ до полонених, але, на жаль, окупанти не завжди надають представникам цієї організації таку можливість.

Які виплати отримують у воєнний час військовослужбовці, зокрема в зоні бойових дій?

Питання виплат військовослужбовцям та їхнім родинам у воєнний час регламентується постановою №168 від 28 лютого 2022 року.

Вона встановлює додаткові доплати особам, які беруть участь у  бойових діях або прирівняні до таких (забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії). Додаткові виплати проводяться лише в період воєнного стану.

Уряд передбачив щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 тисяч грн або 100 тисяч грн, а також одноразові виплати за певних обставин.

Так, на отримання додаткових виплат у розмірі 30 тисяч грн мають:

– військовослужбовці Збройних сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту;

– військові прокурори Офісу генерального прокурора;

– особи рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій;

– співробітники Служби судової охорони;

– особи начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейські;

– особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць.

Розмір додаткової винагороди збільшується з 30 тисяч грн до 100 тисяч грн (в розрахунку на місяць пропорційно до часу участі) для тих, хто бере безпосередню участь:

– у бойових діях;

– у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (зокрема, військовослужбовцям строкової служби).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), які складаються на підставі внутрішньовідомчої інструкції.

На які пільги та виплати має право військовий, який отримав поранення?

Якщо зазначені в пункті 1 постанови №168 особи дістали пов’язане із захистом Батьківщини поранення (контузію, травму, каліцтво), то вони мають право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 тисяч грн на час їхнього:

– перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (зокрема, закордонних), включно з часом переміщення з однієї лікарні до іншої;

– перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Чи мають право на грошові виплати українські військові, які потрапили в полон?

Захоплені в полон українські військові (крім тих, хто добровільно здався в полон) є або заручниками, інтернованими (переміщеними) в нейтральні держави, або безвісно відсутніми (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

Такі військові також мають право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 тисяч грн.

Яка процедура отримання свідоцтва про смерть та які можливості отримати тіло, якщо військовий загинув?

Дії в разі загибелі військового регламентуються Інструкцією про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, що затверджена Наказом Міноборони №185 від 5 червня 2001 року.

Згідно з пунктом п. 2.1. згаданої інструкції, командир повідомляє військового комісара про дату та причину загибелі (смерті) військовослужбовця.

Тож, якщо військовий загинув, потрібно звернутися до відповідного військового комісара, якого про загибель мав повідомити командир військової частини.

Після отримання від військової частини письмового повідомлення військовий комісар за місцем призову загиблого особисто передає його сім'ї або близьким родичам, інформує їх щодо пільг та роз'яснює порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця. Він має це зробити в семиденний термін.

Особисті речі загиблого військовослужбовця передаються за актом під особистий підпис одного з членів сім’ї, близьких родичів або спадкоємців загиблого.

Членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців надається право на проїзд за кошт Міністерства оборони України до місця поховання і назад, а також для перевезення домашніх речей до вибраного сім'єю нового місця проживання протягом шести місяців від дня загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 4.3. інструкції).

Військові перевізні документи на проїзд, перевезення тіла та домашніх речей видаються військовою частиною, де проходив службу військовослужбовець. Військові перевізні документи на членів сім'ї або грошова компенсація за їхній проїзд видаються військовим комісаром за місцем проживання на підставі свідоцтва про смерть військовослужбовця, якщо вони не були забезпечені військовою частиною. Дозвіл на транспортування тіла загиблого (померлого) військовослужбовця видається місцевими адміністративними й санітарними органами (п. 4.4. інструкції).

На які виплати може претендувати родина загиблого військового?

Якщо військовий загинув або помер унаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень або травм, виплата здійснюється за весь місяць, у який він загинув.

Сім’ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 постанови №168 від 28 лютого, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 мільйонів грн, яка розподіляється рівними частками серед членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого).

Сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі під час воєнного часу особи, з переліку осіб у пункті 1 постанови. Йдеться про дату, зазначену у свідоцтві про смерть.

Якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Отже, сім’я загиблого має право на отримання відповідної додаткової місячної винагороди та на одноразову виплату в розмірі 15  мільйонів грн.

 Ірина Сєдова  опубліковано у виданні Центр прав людини ZMINA


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]