Суддівська мафія діє. Скандально відома суддя Майдану претендує на науковий ступінь з відвертим плагіатом в дисертації

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Оксана Царевич

 Як виявилось, Оксана Царевич шлях до цього прокладає за допомогою масового плагіату, фальсифікацій та ймовірно замовної дисертації. 

Оксана Царевич — одна з найвідоміших суддів Майдану, яка виносила рішення проти активістів. У 2016 році її звільнили, але в 2021 — поновили на посаді в Печерському райсуді Києва. І хоча наразі вона не здійснює правосуддя, проте вже зовсім скоро зможе пройти кваліфікаційне оцінювання та продовжити ухвалювати рішення іменем України.

Читайте також: Як суддівська мафія й досі тягне мільйони з карманів українців у свої

На шляху до цього вона вже використовує рішення Верховного Суду, який заборонив ВККС проводити співбесіду з Царевич, та органи правопорядку, які тиснуть на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, продукуючи кримінальні провадження та здійснюючи обшуки в Комісії.

Тепер Оксана Царевич претендує не лише на продовження суддівської кар’єри, а й на здобуття наукового ступеня доктора філософії, за який нараховують 15% доплати до суддівської винагороди. Царевич робить це, як і раніше, цинічно і безкарно — завдяки плагіату, фальсифікаціям та круговій поруці.

Читайте також: Як суддівська мафія за сприяння ДБР саботує очищенню судів

Не можеш побороти корупцію — очоль її!

Мабуть, таким твердженням керувалася суддя Царевич, коли обирала тему майбутньої дисертації — “Корупційні ризики у сфері надання публічних послуг”. Фундація DEJURE та Антиплагіатна ініціатива “Дисергейт” провели аналіз “наукової” роботи судді Царевич.

Перший і найбільш очевидний обман — це сама наукова робота. Дисертація Царевич є масштабним прикладом академічного плагіату, при чому — зробленого, схоже, за участі її ж наукового керівника, доктора юридичних наук Євгена Легези. Розберемо факти, які на це вказують.

Читайте також: Міністр Шкарлет, шахрайство в науці та «поляна» за дисертацію

Чужі статті — під власним прізвищем

Усі (без винятку!) її наукові публікації раніше вже були опубліковані іншими авторами. Наприклад:

Отже, текст всіх статей Царевич є повністю скопійованими працями інших авторів без жодного власного внеску.

Крадені тези — з ідентичними фразами

Те саме стосується її тез конференцій.

Наприклад:

Плагіат в анотації

Навіть анотація дисертації — документ, який в ідеалі повинен стисло викладати власну наукову новизну та методологію — майже повністю складається з запозичень. Наприклад:

  • абзаци першої частини анотації Царевич ідентичні текстам з дисертацій Коліуша та статей Легези;

  • фрази перефразовані мінімально або навіть не змінені;

  • новизна рівня “уперше”, “удосконалено”, “дістали подальшого розвитку” — всі ці формули просто скопійовані з інших дисертацій.

Продемонструємо дослівні та перефразовані (підкреслені штрихами) збіги всього лише в перших п’яти абзацах анотації:

Читайте також: Як працює суддівська мафія: ВРП лякає суддю ВАКС за дозвіл на обшук у члена ОЗГ Вовка

Дисертація як копіпаст

Детальний аналіз повного тексту показує: усі частини наукової новизни, теоретичної значущості й методології запозичені з інших праць — або самого наукового керівника, або його інших аспірантів. Наприклад:

  • “наукова новизна рівня “уперше” повністю збігається з пунктами дисертації О.Л. Коліуша;

  • рівень “удосконалено” складається зі статті 2013 року іншого автора та з тексту дисертації І.А. Гончарової (2017) науковим керівником якої теж був Є.О. Легеза.

  • “Дістали подальшого розвитку” в дисертації Царевич повністю скопійований завершальний абзац першого розділу з дисертації 2017 року іншої авторки та частково висновок з тез Є.О. Легези.

Отже, дисертація Царевич не має наукової новизни та наповнена усвідомлено сплагіаченим текстом.

Читайте також: Конвеєр фальшивих дисертацій в університеті Шкарлета. «Хазяйка» – Вікторія Маргасова

«Більшість запозичень здійснено із наукових робіт її наукового керівника та його пошукачів, які захистилися раніше. Тобто науковий керівник не тільки не контролював якість і самостійність роботи пошукачки, а допустив запозичення із власного доробку, що характеризує його, як мінімум, непрофесійним, а, як максимум, академічно недоброчесним. 

Аналогічна ситуація із членами разової спецради по захисту та дотичними до нього. 

Отже, випадок Царевич свідчить про наскрізну академічну недоброчесність середовища, в якому вона здобула науковий ступінь».

— Світлана Благодєтєлєва-Вовк, координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт».

«Навчання» на доктора філософії за 1,5 року

Закон України «Про вищу освіту» встановлює, що здобувач повинен провчитися на аспірантурі 4 роки, аби здобути ступінь доктора філософії. Освітня ж складова має становити 30-60 кредитів ЄКТС. Тобто, за 4 роки на аспірантурі суддя Царевич повинна була цілеспрямовано навчатися не менше 900, а можливо навіть 1800 академічних годин.

Царевич “опанувала” все це з 1 травня 2023 до 12 листопада 2024 року — менше ніж за півтора року, працюючи паралельно суддею Печерського суду повний день. Такого “успіху” не демонстрував ще жоден чесний український аспірант.

І хто, як не науковий керівник, “оцінював” виконання освітньої програми? Та й загалом 12 осіб на засіданні кафедри визнали наукову зрілість Царевич — всі за!

«Згідно документів, пані Царевич опанувала освітню програму за півтора року, тоді як лише кожен п’ятий аспірант захищається протягом навчання в аспірантурі. 

Читайте також: Эпоха Шкарлета: дурнуватий депутат Кива зібрався захищати кандидатську дисертацію

Проте, вона була пошукачкою, тобто поєднувала навчання, написання дисертації із основною роботою. Для мене, як для науковиці, очевидно, що за такий короткий термін неможливо самостійно виконати не тільки змістовні, але і формальні вимоги. 

Всі її фахові публікації містять академічний плагіат, тобто взагалі не можуть зараховуватися як авторський доробок. Іншими словами, у неї відсутні фахові публікації. 

Аналогічна ситуація із частиною робіт, пов’язаних із апробацією на конференціях. Їх також не можна зараховувати до її доробку. 

І вишенька на торті – академічний плагіат в анотації до дисертації, зокрема, у формулюванні наукової новизни. Це один із найбільших наукових гріхів, оскільки науковець працює саме для отримання нових наукових результатів та прирощення знання».

— Світлана Благодєтєлєва-Вовк, координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт».

Читайте також: "Суддя" Євгеній Мартинов виправдав екссуддю Оксану Царевич у справі про позбавлення водійських прав автомайданівців

«Впровадження» неіснуючих результатів

Фото:

Загалом докторам філософії не обовʼязково додавати до своїх дисертацій результати дослідження. Проте, вочевидь, щоб надати своїй роботі показової корисності, Царевич додала акти «впровадження» результатів:

  • в Університеті митної справи та фінансів (далі — УМСФ);

  • у Печерському райсуді міста Києва.

Проте члени комісії УМСФ засвідчили впровадження неіснуючих результатів публікацій. Складалася ця комісія з тих самих осіб, які брали участь у захисті: рецензент Дмитро Приймаченко, голова ради Павло Лютіков, керівник Євген Легеза. До того ж текст впровадженого “дослідження” раніше вже був опублікований іншими авторами (наприклад, викладачкою Т.П. Мінкою). 

Читайте також: Зеленський та його фракція таки вирішили затвердити плагіатора міністром освіти?

Також цінність у роботі неіснуючих наукових доробок Царевич засвідчив голова Печерського райсуду Руслан Козлов.

Отже, суддя Царевич не є авторкою жодної з приписаних їй наукових публікацій, анотації до дисертації та майже всієї дисертації, вона не могла поєднати швидке навчання в аспірантурі з роботою на посаді судді, а поважна комісія ще й засвідчила впровадження неіснуючих результатів наукової роботи. Дисертація Царевич є очевидно зробленою на замовлення за участі її наукового керівника Є.О. Легези та за ймовірного сприяння керівництва закладу державної освіти “Університет митної справи та фінансів”.

Читайте також: Судова мафія готує диверсію поки йде війна

Що з цим можна зробити?

Фундація DEJURE та Антиплагіатна ініціатива “Дисергейт” звернулися до ректора Університету митної справи та фінансів Дмитра Бочарова із заявою про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня доктора філософії Царевич Оксани Ігорівни. У цій заяві детально описані основні епізоди копіювання чужих робіт для судді Царевич.

10 червня 2025 року надійшла відповідь від ректора Бочарова, що створено комісію з перевірки порушення Порядку присудження ступеня доктора філософії Царевич.

Ректорська комісія вже на засіданні 20 червня має дати оцінку порушенням процедури захисту дисертації Царевич. І підготовка до цього засідання авторами плагіату більш ніж ведеться.

Читайте також: Справа одіозних суддів Кицюка і Царевич: прокурори зачитали обвинувачення

Підміна раніше опублікованих наукових робіт вже після скарги

У Фундації DEJURE не очікують, що надані ними докази зможе побачити ректорська комісія. Навпаки, інформація про плагіат Царевич вже потрапила у розпорядження “авторки” та виконавців її дисертації. Світлана Благодєтєлєва-Вовк у своїх публікаціях неодноразово зазначала, що виконавці замовних дисертацій — це не окремі особи, а цілі “токсичні мережі” охочих до корупційного заробітку в освіті.

У випадку судді Царевич ця мережа після   скарги вже встигла підмінити всі 4 скопійовані для неї статті новими текстами, зберігаючи старі назви.

З цікавого, оригінальні матеріали першої та третьої статті були створені о 10 та 12 ранку (звичайний робочий час), а от “оновлені” файли заливалися о 21:09:29 та 21:58:07, як бачимо, робота велася в нічний час. Схоже, дату оновлених файлів виставили вручну, а за час, вочевидь, забули. 

Тобто за тиждень після   звернення до ректора встигли переробити всі 4 наукових статті. Два оновлених тексти вдалося завантажити файлом з тим же числом (тільки в нічний час), інших два файли просто видалили й “оновлені” статті завантажили вчора вранці.

Підміна вже опублікованої роботи в системі наукового журналу може містити ознаки кримінальних правопорушень, зокрема:

  • – порушення авторського права (ст. 176 КК України), якщо йдеться про привласнення чужого твору або приховування плагіату;

  • – підроблення офіційного документа (ст. 358 КК України), якщо змінюються дані про дату публікації, авторство або інші істотні відомості;

  • – шахрайство (ст. 190 КК України), якщо підміна здійснюється з метою одержання неправомірної вигоди — наприклад, наукового ступеня та відповідних доплат.

Такі дії підривають довіру до наукової спільноти та мають отримати належну правову оцінку.

Що далі?

Навряд освітня “токсична мережа” зупиниться на скоєному, адже тоді доведеться відповідати, можливо навіть посадами. Суддя Царевич власними діями дала відповідь на запитання, чому за допомогою рішень нереформованого Верховного Суду вона забороняє ВККС перевіряти факти її недоброчесності після 2016 року. Будемо спостерігати, чи Верховний Суд і цього разу врятує свою колегу з халепи. 

Джерело: Фундація DEJURE 


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]