Як Порошенко, Луценко і Ко намагаліся закрити справу проти вбивць активістів Майдану

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

… Попри те, що справа була, у цілому, розслідувана, слідство в Генеральній прокуратурі, фактично, було зупинено через те, що Адміністрація Президента торгувалась з власниками 112 каналу й обіцяла вивести Зубрицького з-під кримінального переслідування в разі, якщо довіреним людям Порошенка канал буде проданий за безцінь … Про те, як це було.

Як пише Радіо Свобода Олександра Волкова, підозрюваного в організації та координації викрадення Юрія Вербицього та Ігоря Луценка, вдалося вирахувати та затримати завдяки саме тому, що слідство не розглядало його як підозрюваного. Про це в ефірі Радіо Свобода розповів начальник відділу Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Олексій Донський.

Олександр Волков, підозрюваний в організації та координації викрадення майданівців

За його словами, Волков видав себе тим, що дізнавшись про затримання правоохоронцями своїх спільників, спробував втекти до Росії, але потім все ж повернувся в Україну. Саме ці його переміщення викликали цікавість слідчих прокуратури.

​– Чи відомо, де протягом понад трьох років переховувався Олександр Волков? Як вдалося його затримати?

– Ми вийшли на нього нещодавно. Не знали про його участь у вчиненні злочину. Докази щодо нього отримали після того, як Департамент спеціальних розслідувань взяв ці кримінальні провадження щодо виконавців та організаторів злочину в травні 2017 року. В подальшому з’ясували важливу обставину: 23 квітня 2014 року, коли двох інших підозрюваних у вчиненні цього злочину затримали, наступного ранку, 24 квітня, Волков виїхав на територію Росії. В подальшому він чи то отримав гарантії від наближених до організаторів осіб, чи то дізнався, що в пред’явлених 23 квітня підозрах не фігурує. Пізно ввечері того ж дня він повернувся.

– Що вказує на причетність Волкова до викрадення Вербицького і Луценка?

– Ми отримали прямі свідчення, але цьому передувало отримання даних про телефонні з’єднання та переміщення цієї особи в ту ніч. Спочатку ми отримали неспростовні непрямі докази, які, як кажуть в криміналістиці, перевищили б навіть прямі. Але ми ще не наважувались повідомляти йому про підозру. Для цього і для подальшого обрання запобіжного заходу в суді треба мати неспростовну систему доказів. Вже після того, як ми отримали прямі показання, які в сукупності корелюються з доказами, які ґрунтуються на телефонному трафіку, переміщеннях, зв’язках з іншими підозрюваними в ту ніч, ми вирішили повідомити про підозру та обрати запобіжний захід.

– Чи достатньою буде доказова база, коли справа розглядатиметься по суті?

– Сторона обвинувачення свідомо повністю їх (усіх доказів у справі – ред.) не розкривала, оскільки, якщо їх розкрити в повному обсязі, сторона захисту отримає можливість маніпулювати ними і підлаштовувати під них версії. Ми розкрили лише той мінімум, який вважали необхідним, щоб отримати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Є й інші докази, які я розкривати не хочу, але впевнений, що цієї доказової бази було б достатньо не лише для підозр, але й для обвинувачення

В подальшому ми отримали прямі показання іншої особи на дану особу як на таку, що організовувала викрадення, катування майданівців та фінансування цих дій. Ці показання були дані в присутності адвоката під відеозапис. Є й інші докази, які я розкривати не хочу, але впевнений, що цієї доказової бази було б достатньо не лише для підозр, але й для обвинувачення. Але він (Олександр Волков – ред.) – не кінцева мета розслідування. Для нас дуже важливим є встановити, звідки цією групою осіб отримана інформація, що Луценко та Вербицький приїдуть до лікарні. Адже вони приїхали раніше та очікували на них. Ігор Луценко міг навіть і не бачити цю особу.

– А причетність Олександра Волкова до інших силових дій відносно учасників Майдану, крім викрадення Юрія Вербицького та Ігоря Луценка, вивчається?

– В нас є прямі показання інших підозрюваних, що така участь була. Але одна справа: отримати свідчення про викрадення осіб, навіть із фактажем, а інша – мати конкретних потерпілих.

Ми лише нещодавно отримали ці показання. Дуже хотіли б встановити інших потерпілих осіб, тому що маємо докази, що це не було поодиноке викрадення. Ми маємо докази, що це були системні дії.

На 223-му окрузі в листопаді 2013 року була ціла група технічних кандидатів, з яких щонайменше сім проходять іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні. Він (Волков – ред.) був довіреною особою одного з технічних кандидатів. До речі, на цьому ж окрузі роком раніше брав участь Ігор Луценко, але зняв кандидатуру на користь Юрія Левченка. В подальшому він балотувався вже на тих виборах, де була ця група технічних кандидатів. Це могло бути причиною того, що метою викрадення став Луценко.

В свою чергу журналіст Володимир Бойко написав на своїй сторінці у Фейсбук:

29 липня 2017 року слідчий суддя Печерського райсуду Києва відправив на 2 місяці за ґрати такого собі пана Волкова – людину, що підозрюється у викрадені 21 січня 2014 року й катуванні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Виникає цілком природне запитання: чому про розслідування цієї справи не було нічого чути впродовж 3 років, як зараз раптом затримали одного з викрадачів? Розповідаю.

Всі істотні обставини злочину та прізвища викрадачів були відомі ще в квітні 2014 року. А саме: під час акцій протесту взимку 2013-2014 років при МВС України була утворена група «добровільних помічників міліції» з числа охоронців кримінального авторитета «Чеби» (Олексія Чеботарьова), які мали викрадати учасників акцій протесту, вивозити їх у ліс, катувати з виховною метою, а потім передавати до райуправлінь міліції для офіційного затримання. Безпосереднім керівником викрадень був начальник служби безпеки «Чеби» Неживов, «Чеба» передавав йому інформацію про пересування активістів, яку отримував у спеціально створеному в МВС України штабі, що здійснював координацію негласних слідчих (розшукових) дій відносно учасників акцій протесту. Посередником між цим штабом і «Чебою», за фабулою слідства, була довірена особа тодішнього міністра внутрішніх справ Захарченка, медіа-менеджер і продюсер 112 каналу Віктор Зубрицький.

Зокрема, з метою здійснення візуального спостереження та прослуховування телефону було відкрито фіктивне кримінальне провадження відносно Ігоря Луценка, у межах якого суддя Апеляційного суду м.Києва Глиняний надав дозвіл на проведення щодо Ігоря НСРД. Інформацію про те, що Ігор Луценко направляється в Олександрівську лікарню, куди везе пораненого на Майдані Юрія Вербицького, Зубрицький, як стверджує слідство, передав Чеботарьову, а той направив у лікарню своїх охоронців. Луценка та Вербицького викрали на очах медичного персоналу та утримували в гаражі, де нещадно били.

Але трапився ексцес виконавця – Вербицькому поламали кістки ніг (Луценка також били по ногах металевим ломом, але кістки вціліли). У такому вигляді їх не можна було везти в райуправління та оформлювати затримання. Тоді викрадачі зателефонували керівнику харківської організації «Оплот» Жиліну, який порадив вивезти активістів до лісу й кинути там просто неба. Ігорю Луценку, який не міг ходити, вдалось виповзти з лісу, де його підібрали місцеві мешканці. А Юрій Вербицький не був у змозі навіть повзти через поламані кістки і замерз у лісі.

Попри те, що справа була, у цілому, розслідувана (не з’ясованими залишались лише прізвища співробітників МВС України, які керували НСРД відносно Луценка й передавали, ймовірно, Зубрицькому інформацію про його пересування), слідство в Генеральній прокуратурі, фактично, було зупинено через те, що Адміністрація Президента торгувалась з власниками 112 каналу й обіцяла вивести Зубрицького з-під кримінального переслідування в разі, якщо довіреним людям Порошенка канал буде проданий за безцінь. Ба більш того, адвокат Зубрицького відвідував Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури, де його запевнили (Зубрицький стверджує, що має в своєму розпорядженні відповідний відеозапис), що справу про викрадення Ігоря Луценка можна буде легко розвалити.

Але зараз ситуація змінилась: постало питання про ліквідацію Департаменту спеціальних розслідувань і його керівник Сергій Горбатюк вирішив показати бодай якісь результати своєї трирічної діяльності без огляду на високі прізвища та побажання Адміністрації Президента. Тому й був затриманий один з учасників викрадення Ігоря Луценка (інші зараз переховуються на території Росії).

Якщо когось з журналістів цікавлять подробиці справи про викрадення Ігоря Луценка – звертайтесь, я залюбки поділюсь інформацією. На фото – сторінка з матеріалів цього кримінального провадження, де зазначено, як шляхом радіорозвідки вдалось встановити причетність Віктора Зубрицького до викрадення Ігоря Луценка.

Світлина від Євгена Карася.

Наказом 1219 було передбачено створення групи, яка здійснювала загальне керівництво досудовим розслідуванням. А ще був штаб у Департаменті оперативно-технічних заходів МВС України, який здійснював поточну координацію екіпажів зовнішнього спостереження, аналізував інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж, що знімалась через виділений СБУ канал (тобто, телефонний зв'язок того ж Ігоря Луценка на підставі ухвали судді Глиняного СБУ перекомутувала, направивши сигнал через ДОТЗ МВС України). Ось цей штаб у ДОТЗ і надавав інформацію "тітушкам" щодо місцеперебування учасників акцій протесту.


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]