Як працює рекрутинг у ЗСУ: від вакансії у Viber до роботи снайпера

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Третя штурмова бригада

В Україні відкрили вже 13 рекрутингових центрів, до яких звернулося понад 1 500 людей. Це ті, хто хотів добровільно долучитися до війська й обрати собі посаду. Цукр поговорив із трьома людьми, які скористалися рекрутингом, знайшли бажані вакансії і приєдналися до Сил оборони.

Але спершу — як і чи це працює розповідає портал ЦУКР.

— Людина обирає вакансію, потім проходить співбесіду з військовою частиною, яка шукає кандидата. Якщо всі умови узгодять, військова частина видає людині рекомендаційний лист, іншими словами — відношення, яке за певних умов гарантуватиме службу на обраній посаді, — пояснює представник Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець.

Інфографіка: Міноборони України 

ТЦК чи навчальні центри зобов’язані направляти кандидата за відношенням, якщо людина вже його має, пояснює Ольга Бандрівська, керівниця воєнного департаменту Lobby X. Якщо ж, говорить вона, кандидат прийшов до ТЦК та СП, потім поїхав у навчальний центр і лише там знайшов потрібну вакансію — то це відношення не гарантуватиме службу на посаді.

Читайте також: "Працює не зовсім": рекрутинг до ЗСУ — де збій і як виправити

У Lobby X радять спочатку обрати вакансію, пройти співбесіду, отримати рекомендаційний лист (відношення) від майбутнього підрозділу й лиш після цього приходити до ТЦК для початку процесу призову.

Відношення обов’язково мають врахувати, якщо людина обере службу за контрактом і її призначення на посаду погодять із вищими командуванням, а вони — з Генеральним штабом, пояснює Олексій Бежевець. Ті, хто служитиме за мобілізацією також можуть обрати бажану посаду. Але тоді відношення не мають обов’язково враховувати, якщо військова частина не входить до переліку тих, які комплектують пріоритетно. Дізнатися, чи належить частина до цього списку можна в її представників.

Історія з пріоритетними частинами з’явилася не так давно, казав Антон Муравейник в інтерв’ю Суспільному. Зараз цей механізм працює не в усіх частинах — з нами також анонімно ділилися проблемами, коли військового направляли зовсім на іншу посаду. Проте журналісти видання   поділились досвідом людей, які завдяки рекрутингу змогли знайти бажане місце у війську.  

Читайте також:  “Дизайн війни змінився”. Залужний назвав три основних пріоритети для України на 2024 рік

Антон Антонов? військовий 3-ої ОШБр

Антон служить у Третій штурмовій бригаді. Каже, що їхні білборди та рекламу в інтернеті було важко не помітити, а він саме хотів долучитися до війська. «Медійна активність і діалог із цивільними — це найбільше вплинуло на моє рішення».

«До моїх бажань прислухалися»

За день до дня народження Антон прийшов до ТЦК та СП і запитав, що робити, бо завтра виповнюється 27 і він підпадає під мобілізацію, але хотів би зробити презентацію книги, яку нещодавно дописав. Там відповіли, що час є, тож Антон зміг реалізувати задумане.

— Приблизно за місяць я заповнив заявку до Третьої штурмової. Дав мінімальну інформацію про себе, домовився про співбесіду. За пару хвилин подзвонили, щоб уточнити деталі.

Далі чоловік домовився про зустріч — у бригади є центри в Києві, Дніпрі та Львові. Заповнив деякі документи та пройшов тест на фізичну підготовку.

Запитували, ким бачу себе у бригаді, чим займався на цивілці. Я був айтівцем, робив 3D-моделі. Тому хотів пов’язати службу з комп’ютером. Непогані варіанти для айтівців — зв’язок, радіоелектронна боротьба чи дрони.

 Антон Антонов, військовий 3-ої ОШБр

Антон дві місяці жив з іншими новобранцями в рекрутинговому центрі, звикав до військового життя та проходив інтенсивні заняття. Крім практики, для них проводили лекції — могли приїхати люди з бойових батальйонів і розповісти про свій підрозділ.

Паралельно проходив лікарську комісію в ТЦК та СП, збирав документи і подавав відношення. Там Антону трапилися адекватні люди, які йшли на зустріч та допомагали вирішити проблеми. Після цього його відправили на підготовку піхотинців у навчальний центр. Учили поводженню зі зброєю, стійкам і тактиці. Там Антон вже підписав контракт.

Читайте також: Якщо Україна вистоїть у 2024 році, Росія вже ніколи не зможе здобути перемогу у цій війні 

Антон Антонов під час служби. Фото з архіву військового

— Цю підготовку п’ять тижнів проходив за кордоном. Втім побратими, які паралельно вчилися в Україні, теж відгукувалися непогано. Зокрема, через інструкторів, які керують навчанням. Вони, як правило, мають бойовий досвід, а таким людям довіряєш більше, ніж чувакам, які десятки років у штабі провели. Мої інструктори воювали в Іраку та Африці.

Після навчання рекрути потрапляють в підрозділ, проходять там додаткову підготовку чи одразу їдуть на бойові позиції. Антон каже, що дехто потрапляє в резервну роту й чекає там направлення.

— Загалом до моїх бажань прислухалися. Коли потрапляєш в бригаду, тебе запитують, що можеш, що хочеш. І залежно від цих відповідей виконуєш якісь корисні функції.

 

Читайте також: Третій рік буде важким і для декого з нас – останнім. Але не те щоб у нас був вибір

Наталія Тарковська, військова

Дівчина у війську з червня 2023 року. Долучитися хотіла давно, бо її батьки та більшість друзів служать із 2014, а дехто й довше.

«Не сперечалася з умовами, бо головне — потрапити»

Вона знайшла бажану вакансію в Telegram-каналі Євгена Карася. Це було оголошення від специфічного підрозділу, який не можна називати. Там служать досвідчені військові, які вже не можуть бути штурмовиками.

— Крім іншого, про що не можна казати, також залучаю волонтерську допомогу для підрозділу. У червні 2023-го, коли я заповнювала заявку, мало хто говорив про рекрутинг. Але наш підрозділ вже тоді набирав лише охочих добровільно долучитися.

Наталія каже, що анкета була доволі розгорнута: розпитували від простих особистих даних до захворювань і глибокої мотивації. Їй перетелефонували в Signal за тиждень-півтора. Запитали, чи пам’ятає, що заповнила заявку.

— Далі запропонували умови — я погодилася. Особливо не сперечалася, бо розуміла, що головне — потрапити, а далі вже орієнтуватися по ситуації. Потім мені тиждень-півтора готували відношення — це дуже мало порівняно з тим, як розповідають в інших підрозділах. У рекомендаційному листі вказали в який підрозділ і на яку посаду мене направляють, — каже військова.

Із відношенням Наталія прийшла до ТЦК та СП і попросила її мобілізувати. Дівчина не стояла на обліку, тому довелося чекати приблизно чотири дні, поки це оформлять документально. Завдяки диплому бакалавра СНАУ її швидко мобілізували як молодшого геодезиста геодезії — що б ця спеціальність не означала, жартуючи каже Наталія.

Читайте також: Як в минулому відбувалась мобілізація та формування збройних сил в Україні

Фото: Facebook, Natalia Tarkovska

— Після мене оформлювали на мобілізацію до військової частини. В підрозділі попереджали, щоб проконтролювала цей процес. Тому я постійно запитувала «А ви точно мене туди направляєте?». Коли таке чують, абсолютно інакше ставляться. Бо були випадки, коли мобілізовували туди, де був недобір, хоча люди й мали відношення. На оформлення пішло десь чотири робочі дні — це дуже швидко, — вважає дівчина.

Також Наталії в ТЦК та СП одразу зробили військовий квиток. Вона пояснює, що часом видають тимчасове військове посвідчення — звичайний лист паперу, який важко зберігати в польових умовах. Також із цим документом складніше проходити різні бюрократичні процедури. А з «воєнником» почуваєш себе вільною людиною, каже дівчина. Жінкам у війську Наталія радить одразу показати свою мотивацію й знання, тоді буде повага. Вона розповідає, як прийшла до ТЦК та СП із відношенням від підрозділу.

На вхідних воротах до ТЦК та СП з мене насміхалися солдати. Підійшли приміряти автомат із моїм зростом, питали, як з ним ходитиму. А я людина проста, кажу: «Так само, як моя мама з АКСУ». Більше запитань не було. У самому ТЦК та СП ніхто не казав «Чого ти туди йдеш» абощо

 Наталія Тарковська, військова

Після оформлення документів Наталію Тарковську направили до навчального центру, де новобранці проходять базову загальновійськову підготовку. 25 людей, із яких семеро дівчат, протягом п’яти тижнів із 6:00 до 22:00 готувалися до війни.

Читайте також: Американський генерал, експосол США при НАТО Даглас Люте: "Ми надали Україні достатньо, щоб не програти, але замало для перемоги"

— Мені пощастило з «учебкою», бо там були інструктори-десантники, які воюють з 2014 року. Там, як і в школі, багато залежить від мотивації: коли вчитель бачить бажання — він починає максимально ділитися знаннями. Заняття були шаленими: кожен відстріляв по тисячі набоїв, хоча знайомий казав про півсотні в іншому навчальному центрі. Хоча були й недоліки — викладачка з патріотичного виховання взагалі не проводила занять.

Фото: Facebook, Natalia Tarkovska

Наталія Тарковська повторює, що їй пощастило з людьми в навчальному центрі. Та каже, що в деяких інших досі лишаються совєтські дідовщина, приниження, насмішки. Де навчатиметься новобранець також залежить від підрозділу й командира, пояснює дівчина.

— Є вислів «Якщо ти не вибираєш долю, вона силоміць обирає тебе». Це про службу в армії. Якщо ти не обираєш підрозділ, не вчишся, не готуєшся, то навряд щось хороше з тобою буде. Тож поки є час і можливості, треба готуватися: купіть симулятор і літайте на FPV-дроні чи знайдіть паяльник і збирайте ті безпілотники, — підсумовує Наталія.

Ігор, снайпер

Ігор (ми змінили ім’я з міркувань безпеки) став снайпером бригади десантно-штурмових військ у листопаді 2023. До цього він пів року моніторив вакансії у Viber-групі порталу Lobby X. Говорить, служив у розвідці ще до 2022, тому розумів чого хоче.

«Двічі служив за контрактом, зараз — за мобілізацією»

Цього разу Ігор став снайпером, але довелося чекати, бо таких фахівців не часто шукають і відбір пройти непросто. Початково у заявці треба вказати базові дані: ім’я, прізвище, дату народження тощо.

— За кілька днів мені перетелефонував діловод, він і рекрутер підрозділу. Ще раз уточнив дані й після дав мені номер командира. З ним обговорили деталі роботи, мотивацію й уже за кілька днів мені надіслали відношення, — розповідає снайпер.

Із рекомендаційним листом Ігор поїхав до ТЦК та СП, там приблизно за два тижні зібрав повний пакет документів і після його направили у навчальний центр. Хоча чоловік і служив раніше, йому треба було пройти базову загальновійськову підготовку. Каже, що навчання дуже насичене і йому вдалося опанувати багато корисних навичок, бо інструктори мають великий бойовий досвід.

— Я двічі служив за контрактом, а цього разу вирішив — за мобілізацією. Потрапив у загальновійськовий навчальний центр, який комплектує сухопутні війська. Тож мені часто пропонували перевестися в інші підрозділи, хоч і мав відношення від десантно-штурмових. Декого з «учебки» так забирали, — каже Ігор.

Читайте також: Уроки історії. Київ 105 років тому при Директорії: мобілізація, диво-зброя Антанти й пошук зрадників

Чоловіку довелося зв’язатися з командиром бригади десанто-штурмових військ. Лише після цього Ігор зміг долучитися до бажаного підрозділу. Зараз він уже виконує бойові задачі, але щоденні тренування тривають досі, каже снайпер.

Єдина порада рекрутинговим центрам — потрібно вести людей, яким видали відношення, від початку й до кінця. Возити їх, супроводжувати аж поки військовий не потрапить до підрозділу

Ігор, снайпер

Опубліковано у виданні ЦУКР.


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]