Як Росія зраджує колаборантів та чого їм слід очікувати в Україні

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Від початку повномасштабного вторгнення Росія просуває на окупованих регіонах наратив, що «Росія тут назавжди». Цим росіяни намагалися «зняти сумніви» щодо відступу їхніх військ та підштовхнути місцевих жителів до відкритої колаборації. Людей заохочували обіймати посади в окупаційній адміністрації, оформлювати російські паспорти та давати неправдиві коментарі російському телебаченню.

Тепер, коли Збройні сили України дають жорстку відсіч росіянам на всіх напрямках, а «друга армія світу» ганебно втікає, – усі ці українці опиняються в статусі злочинців. Після деокупації територій на них очікує суд та покарання. Детальніше про те, як Росія дурить своїх прихильників та на яку долю їм слід очікувати в Україні – читайте в нашому матеріалі.

Читайте також: Зрадникам - смерть! У "ЧЕСНО" перерахували усіх колаборантів, ліквідованих українським підпіллям

Хто такий колаборант

Колаборант – це громадянин України, який співпрацює із ворогом для забезпечення його інтересів та заподіяння шкоди власній державі. Саме таке визначення дає українське законодавство.

До колаборантів відносяться ті українці, які публічно заперечують збройну агресію проти України чи окупацію частини її території, закликають підтримувати державу-агресора, підтримують збройні формування ворога та його окупаційну адміністрацію.

Також колаборантами є українці, які добровільно зайняли якісь «посади» у незаконних  «органах влади» або ж брали участь в організації та проведенні псевдореферендумів у тимчасово окупованих Херсонській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях. 

Крім того, до колаборантів відносяться й освітян, які сприяли впровадженню стандартів РФ у закладах освіти на тимчасово окупованих територіях.

За законодавством, співпраця із Росією може розцінюватися або ж як аморальний вчинок, або як злочин. У будь-якому випадку потрібно буде очікувати рішення суду. Саме суд має кваліфікувати колабораційну діяльність та призначити покарання – від виправних робіт до довічного позбавлення волі.

Читайте також: Отець Анатолій: “Я перейшов до ПЦУ, оскільки далі не бачив себе в Церкві, яка пов'язана з церквою-вбивцею”

Кого Україна вже підозрює у колабораціонізмі

Українські правоохоронці вже відкрили 1358 кримінальних справ за фактами співпраці з російськими загарбниками. А підозри у колабораціонізмі отримали вже 223 особи. Про це нещодавно повідомив керівник Нацполіції України Ігор Клименко. 

На бік окупантів, за даними поліції, переходили здебільшого представники місцевої влади та місцеві правоохоронці. Однак з ворогом співпрацювали і освітяни. «На сьогодні зареєстровано 19 кримінальних проваджень, де фігурують директори шкіл, вчителі, які намагалися за російськими програмами викладати у школах, промивали мізки не лише батькам, а й учням. Чотирьом уже оголошено підозру», – зазначив Клименко.

Як Росія «кидає» колаборантів

Упродовж понад семи місяців війни Росії проти України на окупованих територіях загадково гинули ті, хто пішов на співпрацю з російською владою. Серед них й «місцеві депутати», і «чиновники», і «поліцейські». Наразі відомо про 13 вбивств і щонайменше 10 замахів. Найбільше таких випадків сталося на Херсонщині.

В Україні визнають причетність лише до деяких із цих інцидентів. Представники української влади наголошують, що до знищення підозрюваних в колабораціонізмі з РФ причетні у першу чергу партизани. Натомість РФ у своїх звичних традиціях звинувачує Україну у нібито спланованих терактах.

Найгучнішою з історій було вбивство керівника так званої «генпрокуратури» «ЛНР» Сергія Горенка та його заступниці Катерини Стегленко, яке російські ЗМІ одразу ж назвали терактом, скоєним ЗСУ. Горенко та Стегленко загинули у результаті вибуху у будівлі «генпрокуратури». Але що саме спричинило вибух, точно невідомо.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк каже, що у квазіреспубліках зростають панічні настрої. І загибель Горенка, ймовірніше, пов’язана із внутрішніми суперечками між кримінальними угрупованнями, або ж йдеться про спроби Росії знешкодити свідків воєнних злочинів, які РФ коїла упродовж усіх восьми останніх років на території України.

Читайте також:  Творці геноциду: російські вчителі на окупованих територіях України 

Мабуть, одна із наймедійніших смертей на тимчасово окупованих територіях – це вбивство Олексія Ковальова, нардепа від партії «Слуга народу», якого окупанти призначили «заступником голови проросійської адміністрації» міста Гола Пристань. Ковальова наприкінці серпня було вбито пострілом у голову у власному будинку в Херсоні.

Також на півдні, але в Запорізькій області у місті Бердянськ, у серпні підірвали автомобіль призначеного росіянами «заступника начальника ДАІ» міста Андрія Колесникова. Пізніше у центрі міста, біля будівлі міськдержадміністрації, від вибуху авто загинув також «військовий комендант» міста Артем Бардін. Після цього у Бердянську загинули «заступник голови адміністрації» з питань ЖКГ Олег Бойко та його дружина Людмила, яка була головою «виборчої комісії».

Крім того, нещодавно російські ЗМІ тиражували новину про нібито смерть «голови окупаційної адміністрації Херсонської області» Володимира Сальда, якого нібито отруїли. Але пізніше ці чутки спростував сам Сальдо, який був присутній на зустрічі з Путіним та просив приєднати зокрема й Херсонську область України до складу РФ.

Після деокупації деяких районів у Харківській області, можна дійти висновку, що росіяни не дуже переживають про долю українських колаборантів. Багато з них, вірячи окупаційній «владі», до останнього залишалися на окупованих територіях. Але зараз вони передані до рук українських правоохоронців.

Так, 16 вересня у звільненому селі Харківщини знайдено одного із гауляйтерів, який назвав себе «начальником поліції». Очевидно, що росіяни бояться лише за себе та тікатимуть в Росію, не прихопивши з собою місцевих дрібних зрадників.

Читайте також: СБУ на Харківщині затримала 16 зрадників та виявила списки усіх "посадовців" окупаційних адміністрацій

Тому українська влада закликає усіх українців на тимчасово окупованих територіях не йти на жодну співпрацю з ворогом та не вірити пропаганді. Адже повна деокупація – це питання часу. 

Тоді як Росія прагне працювати з колаборантами лише для виконання «брудної роботи». Після ж їх будуть позбуватися, особливо після проведення псевдореферендумів, аби приховати свої злочини та позбутися свідків.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій


В тему:

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]