Аеророзвідник Ігор Луценко: "Приберемо цю стару митницю, поки хтось із фронту не приїхав та не повбивав їх"

|
Версия для печатиВерсия для печати

"... А далі в нас все буде тільки гірше. Західне ППО не справиться з російськими та іранськими дронами. Захід виявився не готовий до цієї війни, яка тільки наростає. Ми залишимося в цій війні один на один з Росією. Гроші будуть партнерські, але робити все доведеться нам."

Такий прогноз ігоря Луценко, інтерв'ю з яким публікує Цензор.НЕТ.

Потреба збройних сил України у безпілотниках різних типів перевищує 50 тисяч. Крім того, за приблизними оцінками, в день втрачається 300-500 безпілотників. Імпорт та виробництво дронів – два найгостріших питання військового комплексу.

Десятки українських стартапів працюють зараз над розробкою та виробництвом дронів і засобів РЕБ (радіо електронної боротьби). В Україну заходять великі іноземні інвестори, які збираються запускати високотехнологічні виробництва.

Але, поки виробнича інфраструктура розбудовується, попит в дрони задовольняють волонтери. Водночас держава не завжди на боці волонтерського руху – дрони та комплектуючі тижнями простоюють на митниці, а з активістів, які збирають гроші на потреби військових і не зареєструвалися офіційними волонтерами, податкова намагається стягнути 19,5% донатів.

Аеророзвідник Ігор Луценко став героєм першого такого кейсу, який викликав скандал в соцмережах. БізнесЦензор розкрив подробиці справи у матеріалі "А якщо військові замовлять собі пеньюари?": Мінфін вимагає від волонтерів заплатити 19,5% зі зборів".

Щоб закупити 1 тис. ударних FPV-дронів українського виробництва, які не замовляє Міноборони, у березні запустили збір. У травні на карті Луценко було закумульовано близько 20 млн грн. 100% з них він перерахував на дрони. Але фінансовий моніторинг зацікавився збором, та податківці чекали сплати податків у розмірі близько 4 млн: ПДФО складає 18% та воєнний збір – 1,5%.

Сотні тисяч волонтерів обурилися позицією чиновників – у військовий час майже кожен українець робив збори на власну банківську картку. Після розголосу, уряд розширив перелік товарів та послуг, які не оподатковуються. 

БізнесЦензор розпитав Ігоря Луценко про те, як розвивалася історія з податковою, та як розбудовується нова для України галузь з виробництва дронів. Співрозмовник БЦ розуміючи, що саме потрібно на передовій, плідно співпрацює з українськими розробниками та виробниками. "Реалізація ідей, аж до кінцевого масового продукту", – так формулює він власну місію.

Луценко – журналіст, народний депутат 8-го скликання, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки. З лютого 2022 року служив оператором БПЛА у 72 омбр ЗСУ, брав участь в обороні Києва, звільненні Харківщини, боях за Лисичанськ і Бахмут.

– Ігорю, згадаємо літо 2016 року. Ви є депутатом Верховної Ради. Під час розгляду законопроєкту про НКРЕКП ви у парламенті запускаєте квадракоптер – "щоб виявити "кнопкодавців". Чи спрацювало це?

– Була така історія (посміхається). Зараз точно не скажу, але від попереднього голосування без квадрокоптера кількість голосів зменшилася відсотків на п’ятнадцять, тобто під камерою коптера побоялися кнопкодавити.

– Яка подальша доля цього дрону?

– Він поїхав на Авдіївку. Там воював Масі Найєм – нині відомий аеророзвідник. Дрон з Ради направився до його підрозділу.

– В АТО і ООС дронів було у рази менше. Ви стали аерозвідником 72-гої окремої механізованої бригади під час боїв за Київ. Як змінювався запит на дрони під час вашої служби?

– Розвідкою я почав займатися ще у 2014 році. Одним із перших підняв дрон в Пісках на Донеччині. Ми зняли позиції ворога, і повторили це декілька разів, доки я той дрон не втратив.

З перших днів була така ж гостра потреба, як зараз. Але дронів було менше, і можливостей у самих дронів також.

– Mavic 3 китайська DJI випустила напередодні широкомасштабного вторгнення.

– Так, він з’явився під Новий рік. Це був величезний подарунок для обидвох воюючих сторін. Ми ж використовуємо одну і ту ж техніку.

– У кого зараз перевага в дронах – в України чи РФ?

– Важко сказати, ніхто не звітує. Але у противника їх теж достатньо. Єдине, що вони відстають в плані певних технічних досягнень. Не знаю, щоб вони літали, наприклад, з подвійними батареями.

– Фази війни змінювалися, дрони та їх можливості також. Коли, на вашу думку, відбувся перелом у аеророзвідці?

– Коли з'явився Starlink. Він дав нові можливості дронам. По-перше, Starlink забезпечив перманентну трансляція відео з безпілотників. У кожному штабі зараз є великі екрани, на яких можна бачити кілька трансляцій з різних дронів. Це обов'язковий елемент штабу.

По-друге, наші "кулібіни" навчилися прикручувати Starlink на дрони. Звісно, це можна робити обмежено, бо ворог почав протидіяти, але тим не менше опція такого дистанційного управління з’явилася.

Наразі починається новий етап, коли масово приходять дрони, які зроблені спеціально для війни. Зараз у великих кількостях з обох сторін з'являються так звані FPV-коптери. Вони дозволяють швидко атакувати бронетехніку і живу силу.Виробники декларують, що збираються робити їх тисячами на місяць. Коли це станеться, буде інша війна на передовій.

І це ще не кінець. Ми бачимо, що з’являється багато інших ідей, які згодом стануть визначати характер перебігу війни.

– За якими інноваційними напрямами працюєте?

– Виносні антени, які дозволяють зберегти життя операторів дронів. Така антена дозволяє оператору працювати, водночас перебуваючи в укритті. Ми вже навчилися робити дуже гарні антени. І їх виробництво стає масовим.

Також фокусуємося на сітках. Сітках, які забезпечують захист артилерії та бронетехніки від атаки російських дронів-камікадзе типу "Ланцет" або FPV-коптерів.

В планах є багато чого. Про це ще зарано говорити, але працюємо.

– Кажуть, біля сотні українських стартапів працює по дронах та радіоелектронній боротьбі, але не всі публічні…

– Стартапів вдвічі більше, і найкращі з них зовсім не публічні.

– Держава почала лібералізувати галузь з виробництва дронів наприкінці минулого року. Чого не вистачає зараз для стрибка – інвестицій чи інженерів?

– Хороших інженерів будь-де на планеті не вистачає. Але найбільше не вистачає механізму формулювання потреб.

Десь там, в своїх сегментах, військовослужбовці знають, що їм треба, але чиновники невзмозі опрацювати запити. Отже бізнес, у котрого є гроші, не інвестує, бо немає передбачуваності.

Держава повинна сформулювати запит хоча б на півроку. Щоб виробники були впевнені, що в них точно куплять ті речі, які вони зроблять.

Якщо б свого часу Порошенко, а потім Зеленський усвідомили необхідність розвитку високотехнологічних роботизованих систем на фронті, зараз би Київ не бомбили. Шахіди і ракети не прилітали би сюди. Бо воно усе згоріло б іще у Росії.

– Міністр оборони Олексій Резніков пообіцяв закупити в українських компаній всі БпЛА, які вони зроблять у цьому році. На це виділено 20 мдрд грн.

– Виділено – це ще не означає, що вони щось куплять. Це, по-перше. А, по-друге, вони самі насправді не знають, що потрібно купити на ці гроші. Федоров намагається закупити всього потроху. Але з точки зору бізнесу, який інвестує, цього недостатньо. Треба великі об'єми та довгострокові контракти.

Проте ситуація на фронті швидко міняється, і технологічні рішення, які змінюють гру, теж змінюються. Навіть без наших бюрократів ця галузь далека від того, щоб вважатися комфортною для ведення бізнесу. Поки що час ентузіастів, а не великих інвесторів.

– Що потрібно зробити, щоб з’явився український Mavic?

– Щоб прийшоввеликий капітал і почав працювати, потрібна елементна база. Створити Китай в Україні це абсолютно реалістична ідея. Попит в нас величезний. А створення в Україні виробництв світового рівня, таких, як у Китаї, є абсолютно виправданою з економічних та політичних причин.

Складати тут мотори, акумулятори і корпуси реально. Питання тільки з мікросхемами. Можливо, деякі мікросхеми ми не зможемо виробляти в Україні, але все одно їх треба виробляти там, куди Україна зможе в будь-який момент дотягнутися. Нехай це будуть Сполучені Штати Америки, які, до речі, самі в цьому зацікавлені.

Але це можуть бути і Південна Корея чи Японія – весь вільний світ, котрий знаходиться за крок від війни зі світом невільним. У виробництві мікросхем ми всі не маємо залежали від недемократичних режимів.

– Підприємці Василь Хмельницький та Олександр Ярославський роками говорять про створення індустріальних парків. Такі виробничі бази ви маєте на увазі?

– Не знаю, про що ці люди говорять. Я всіх їх давно б посадив, якщо б не розстріляв. Вони роками забалакували тему інвестиційного розвитку. Хто такий Хмельницький? Махінатор за версією НАБУ? Хто такий Ярославський?..

На темі інновацій паразитував багато хто. Зараз приходять іноземні гравці – мені це достеменно відомо. Ці люди з іншим менталітетом. Вони дійсно мають досвід створення великих виробництв, а не оцього всього "бла-бла-бла" і крадіжок. Сподіваюся, вони зроблять те, що нам треба.

– Чи не лякають іноземних інвесторів ворожі ракети, що знищують інфраструктуру?

– Я думаю, вони все прекрасно розуміють. Але знаєте, що таке триста відсотків прибутку за Марксом? (посміхається). Так, капітал готовий до роботи. Він знає, що в нас з Радянського Союзу залишилася купа заводів оборонки. Ці заводи планувалися якраз так, щоб по них прилітали ракети.

Сьогодні держава, як собака на сіні: сидить на цьому всьому, і не пускає наших приватних виробників. Цинічно скажу, але добре, що спрацьовує хоча б комплекс меншовартості. Хоча б іноземцям це дадуть використовувати. Нам, вітчизняним виробникам, це поки що не світить. Але добре, що закордонні компанії почнуть там працювати.

– Коли йшли бої на Азовсталі, картами бункерів більше за інших цікавилися японці. Чи є вони серед тих зацікавлених іноземців?

– Японія та і Південна Корея дещо пасивно поводяться. Я би на їх місці був і тут присутній, і у себе робив зміни. Хто його знає, що буде у них завтра.

Жодного танка, жодної броньованої машини не було б на території України, якщо би ми займалися високотехнологічними системами.

– Питання до вас, як до героя першого публічного кейсу щодо оподаткування волонтерських зборів. В рамках проєкту "Люті пташки" ви зібрали на власну картку 20 млн грн. На ці гроші були закуплені дрони. Але потім стало відомо, що податкова має стягнути з вас 4 млн. Чим закінчилася історія?

– Не те шо податкова прийшла і сказала – віддай гроші. Але коли я у 2024 році прозвітував би їм, що зібрав 20 млн, вони б нагрянули і пояснили, що на дрони не можна збирати без оподаткування.

Але ми зіграли на випередження.

Я не надто щасливий, шо став героєм цього преценденту, але з іншого боку – це хороша місія. Бо це торкнеться тисячів волонтерів.

Дев’ять років волонтери закупали дрони, проте держава вважала, що вони є предметом розкоші для Збройний Сил.

Питання в тому, що офіційно зареєстровані волонтери можуть без оподаткування збирати тільки на товари, які входять в Постанову Кабінету Міністрів №112. Врешті решт, завдяки розголосу в мережах та ЗМІ, чиновники зробили крок та внесли дрони до цього списку.

Це вже наша друга перемога. Перша була над Державною службою експортного контролю, яка до весни 2022 року вважала найпопулярніші цивільні дрони товаром подвійного призначення. Ми це змінили завдяки суспільному включенню. Сподіваюсь, що голова служби (Олександр Павліченко – ред.)нарешті піде у відставку.

– Чи є ще такі ж важливі позиції як дрони, які потрібно включити до білого списку?

– Я на це дивлюся по-іншому. Треба взагалі прибрати практично всі обмеження. Зараз ми займаємося гасінням невеличких пожеж, коли у нас палає все поле.

Треба міняти філософію податкової та митної систем.

Зараз, наприклад, фірма N везе до нас свої розробки польотних контролів. Це пристрої нового покоління. Але їх зупиняють на митниці, і зразки не можуть бути презентовані військовим на тому заході, котрий запланований. Навіщо нам взагалі така митниця?

Все одно ми дотаційна країна. Попросимо у наших союзників трошки більше в борг, і нам не будуть заважати ці негідники, які нібито наповнюють бюджет. Ці злочинці зупиняють військові товари!

Вони кажуть, ми сядемо, якщо ми запустимо цей товар, а він виявиться контрабандою. Поки ви перестраховуєтесь, ми - вмираємо.

Якщо б я був головою податкового комітету Гетьманцевим зараз (не дай боже!), я б зайнявся реформами у цій сфері негайно. Бо скільки ще корупційні механізми, які завжди тут існували, заважатимуть нам воювати?

Приберемо цю стару митницю, поки хтось із фронту не приїхав та не повбивав їх. Заради їхньої безпеки приберемо. І подивимось, як почне працювати країна без оцих дурних митних обмежень. Зараз не час доїти бізнес і тим більш перешкоджати військовому сектору.

Ігор Луценко: Приберемо цю стару митницю, поки хтось із фронту не приїхав та не повбивав їх 02

– Серця всіх українців зараз у Херсонській області. Мільйони людей зачепило відео, де наші військові дроном передають пляшку води в окупованих Олешках. Якби забезпечення дронами та засобами РЕБ відбувалося на належному рівні, чи можна було уникнути хоча б якихось трагедій?

– Якщо б свого часу Порошенко, а потім Зеленський усвідомили необхідність розвитку високотехнологічних роботизованих систем на фронті, зараз би Київ не бомбили. Шахіди і ракети не прилітали би сюди. Бо воно усе згоріло б іще у Росії.

Цю задачу, я сподіваюсь, ми вирішимо. Але ця задача мала бути вирішена давно.

Більш того. Жодного танка, жодної броньованої машини не було б на території України, якщо би ми займалися високотехнологічними системами.

Я двічі зустрічався з попереднім президентом. І двічі наголошував на тому, що потрібно займатися дронами, і казав конкретні речі. Він кивав. Статті писалися про це – я писав, інші писали. Але це нікому не було потрібно. Знаєте, український народ дуже багато заплатив своїми життями за те, що до нас не прислуховувалися.

Я не вірю в ніякі розслідування, ніяку політичну відповідальність після. Але я хочу, щоб хоча б частина суспільства усвідомила, що все могло скластися по-іншому.

Вони нас випереджають у багато чому. А далі в нас все буде тільки гірше. Західне ППО не справиться з російськими та іранськими дронами. Захід виявився не готовий до цієї війни, яка тільки наростає. Ми залишимося в цій війні один на один з Росією. Гроші будуть партнерські, але робити все доведеться нам.

– Що потрібно зробити сьогодні, щоб переломити ситуацію на фронті?

– Я б поступив як Велика Британія під час світових війн, яка створювала надзвичайні органи. Був, наприклад, комітет по боєприпасам – орган з надзвичайними повноваженнями. Він був вище міністерств, відомств, митниці. Вони могли зателефонувати митниці і сказати: танцюйте так, як ми наказуємо. Щоб не митниця командувала волонтерами та державою, як це зараз відбувається, а навпаки.

Треба зробити комітет по робототехніці, і, зокрема, по дронам. І щоб цей орган з надзвичайними повноваженнями мав можливість акумулювати ресурси, досвід, кадри. І щоб він міг контролювати чиновників в різних відомствах. А президент щотижня б зустрічався з представниками комітету та заслуховував доповіді, як вся державна машина виконує потреби цього органу. Тоді б щось було.

Щоб ви розуміли, саме так зараз і відбувається в росії. Формально вони не створювали такого комітету, але вертикаль так працює.

– Росія та Іран планують відкрити завод в Татарстані, який міг би виробляти не менше 6 тисяч безпілотників іранської розробки.

– А в нас скільки заводів відкривається? Вони нас випереджають у багато чому.

А далі в нас все буде тільки гірше. Західне ППО не справиться з російськими та іранськими дронами. Захід виявився не готовий до цієї війни, яка тільки наростає. Ми залишимося в цій війні один на один з Росією. Гроші будуть партнерські, але робити все доведеться нам.

– Чи може Україна піти шляхом Ізраїлю, який перший у світі за новими технологіями? Ізраїльська екосистема підтримує ріст тисячі високотехнологічних стартапів.

– Давайте запитаємо Зеленського: "Володимир Олександрович, готові ви піти шляхом Ізраїлю? І зробити замість Офісу президента Офіс по робототехниці? Невже вам у дитинстві було не цікаво ці всі штучки збирати?" (посміхається).

– Федоров вас підтримає.

– Федоров, я вважаю, локомотив всіх прогресивних чиновників. Такі є, але щоб створити ізраїльську інноваційну екосистему, спочатку потрібно створити надзвичайні органи, як у Британії під час війни.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У вівторок в Україні майже без опадів, вдень +24-29°С
18:05
Марина Данилюк-Ярмолаєв: Російська мова та русифікація
17:16
Ірину Фаріон поховали у Львові на Личаківському цвинтарі
16:08
Марія Очеретяна: Дороге задоволення - українські паспорти тепер видаватимуть по-новому
16:04
В окупованому Криму зруйнували останню українську церкву - в цей час Верховна Рада захищає московську церкву в Україні від українців
15:02
Банки вже видають безвідсоткові кредити на сонячні станції та вітряки для громадян, – Мінекономіки
14:39
Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ)
12:36
Відомий ресторатор Владіміров виїжджав на відпочинок як волонтер, а фірма матері його друга виграє тендери в Києві
10:01
Юрій Бутусов: Чому генерали ухиляються від відповідальності
09:01
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті та втрати ворога на 22 липня

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]