Антонівський міст під вогнем: значення переправ Херсонщини і що дає ЗСУ їхнє знищення

|
Версия для печатиВерсия для печати

Прорив російської армії з Криму є чи не найбільшим успіхом її спроби "бліцкригу" в Україні. Штурмові групи росіян вже у перші дні війни змогли просунутися з півострова на правий берег Дніпра і захопити Херсон. Ключовим чинником успіху тоді став контроль за місцевими мостами, що за наявності такої великої водної перешкоди як ріка Дніпро, мають справді стратегічне значення для швидкості наступальних операцій. І хоча подальше просування до Миколаєва українська армія змогла зупинити і навіть відкинути росіян, свій плацдарм на дніпровському Правобережжі вони зберегли. Утім, з початком ударів ЗСУ по мостах на Херсонщині майбутнє цього угруповання викликає все більше питань. Особливо на фоні поступового наступу ЗСУ на Херсонщині.

Яке значення мають мости через Дніпро і як їхнє знищення може вплинути на бої за Херсонщину - у публікації BBC News Україна.

Непідірваний Антонівський міст та інші переправи

Дніпро в Херсонській області має три переправи: Антонівський автомобільний міст (або ж просто "Антонівський міст") біля Херсона, Антонівський залізничний міст за 6 км від нього, а також гребля Каховського водосховища у Новій Каховці ще за 70 км.

Ключовим для регіону вважається саме Антонівський міст - найбільший та найближчий до столиці області.

Збудований у 1985 році, він має 31 опору, 25 метрів ширини та 1366 метрів довжини. Він перетинає одразу дві річки: Дніпро та її ліву притоку Конку.

Російська армія змогла захопити Антонівський міст на другий день війни - 25 лютого херсонська обласна адміністрація повідомила, що "попри відчайдушні зусилля української армії, на жаль, втрачено контроль над переправою до Херсона".

Чому українська армія не підірвала Антонівський міст у перші дні вторгнення - одна з головних загадок того етапу війни (поруч із непідривом переправи у Чонгарі).

Тим більше, що, на думку більшості військових оглядачів, руйнування цих мостів входило до планів оборони півдня України і відпрацьовувалося на навчаннях.

Є багато неперевірених версій щодо зради чи якихось подібних дій силовиків. Навіть під час звільнення з посади голови СБУ Івана Баканова згадували про провал на Херсонщині в перші дні війни і роль місцевого керівника спецслужби.

Хоча причиною того, що Антонівський міст вцілів 24 та 25 лютого, може бути і загальний хаос перших днів війни, а також інтенсивний рух цивільних через нього.

Дмитро Дозірчий, командир танкової роти 59-ої окремої мотопіхотної бригади, яка тоді обороняла міст, пригадує, що був шокований діями цивільних під час боїв за переправу.

"От їде мостом танк, відкриває вогонь по ворожих цілях, а назустріч - легковик: люди сигналять, блимають, руками махають, на телефони знімають. Їхала фура, ворог стрільнув, можливо, у наш танк цілився, а влучив у фуру. І ось вона вже горить, а люди все одно їдуть, знімають усе на телефон. І для мене це було шоком: тут тривають активні бойові дії з розблокування мосту, а люди наче на якомусь кінофільмі у першому ряду на 5D", - розповідає танкіст.

Каховську ГЕС, гребля якої є іншою переправою через Дніпро на Херсонщині, росіяни взагалі захопили одразу 24 лютого - саме біля неї починається північнокримський канал, розблокування якого було однією з давніх цілей Росії.

"Мішок" для російського угруповання

Журналіст російського пропагандистського видання "Известия" детально показав місця "прильотів" по Антонівському мосту. ФОТО,IZ.RU

Перший удар ЗСУ по Антонівському мосту відбувся 19 липня, потім повторився знову, а місцева окупаційна влада заявила про вимушене перекриття переправи.

"Рух ми будемо перекривати. Ми знайдемо інші шляхи переходу через Дніпро в місто Херсон. Місто не залишиться без сполучення із лівим берегом", - розповів у розмові з російськими медіа так званий "заступник голови" окупаційної влади Херсонщини Кирило Стремоусов.

Кінець Twitter допису, 1

 

Ще раніше стало відомо про обстріли поблизу ГЕС у Новій Каховці.

"Антонівський міст і міст у Новій Каховці - це точки зв'язування, від яких залежить можливість ведення бойових дій російськими військами на Правобережжі. Це дві ключові магістралі, через які російська армія загрожує Миколаєву і Кривому Рогу", - пояснює військовий кореспондент Юрій Бутусов в ефірі каналу "Бутусов+".

"Після того, як будуть знищені мости, ворогу буде дуже важко забезпечувати постачання своїх військ на Правобережжі понтонами. Це буде ризиковано й пропускна здатність понтонів набагато менша. Таким чином будуть створені умови для більш активних дій українських військ і можна буде звільнити правобережну частину Херсонської області та підійти до самого Херсона і Нової Каховки", - додає Юрій Бутусов.

Український офіцер, який служить на південному напрямку, у розмові з BBC News Україна на умовах анонімності підтверджує важливість блокування Антонівського мосту зараз.

"Якщо ще "ріжемо" Нову Каховку - все російське угрупування буде в мішку. Без логістики їм кінець. Вони розуміють ризик оточення і вже підтягують понтони", - каже військовий.

"Але понтони - це купа часу. Плюс, якщо ми дістаємо міст, то вдарити по понтонах ще простіше", - відзначає він.

ЗСУ спокійно дістають до Нової Каховки й будуть все більше брати переправу там під вогневий контроль, каже військовий.

Аеродром Чорнобаївка, на який ще у березні росіяни, судячи з усього, покладали великі надії щодо забезпечення херсонської групи авіацією з Криму, після численних обстрілів альтернативою мостам вже бути не може.

"У Чорнобаївку якщо щось з авіації прилітає, то лише на пару хвилин. Основний аеродром у них в Чаплинці", - додає офіцер. Чаплинка - селище за 70 км на південний схід від Херсона, зараз це глибокий тил росіян.

ФОТО: "МІЛІТАРНИЙ ПОРТАЛ"

А військовий оглядач та публіцист Михайло Жирохов у розмові з BBC News Україна акцентує на тому, що для української армії важливо заблокувати і залізничний міст.

"Говорячи тільки про Антонівській міст і Новокаховську дамбу, не можна забувати ще і про залізничний міст - а в нинішніх умовах він стає для росіян навіть більш важливим ніж перші два, адже відомо, що логістика російської армії тримається, перш за все, на залізничних перевезеннях", - говорить він.

Проте офіцер з південного напрямку вказує, що росіяни зараз бояться використовувати залізничний міст через загрози ударів.

Об'їзд

Блокування обох антонівських мостів - автомобільного та залізничного - ставить під загрозу херсонський гарнізон російської армії навіть за умови, що дамба в Новій Каховці буде ціла.

Окрім розтягування логістики на 70-кілометровий об'їзд лише на правому березі Дніпра, це створює нові виклики для забезпечення росіян.

Адже об'їзна дорога також проходить через річку - цього разу Інгулець - через яку є лише один міст у селі Дар'ївка.

Який так само може бути зруйнований.

"А понтони на Інгульці знести "Хімарсами" буде нескладно", - прогнозує український офіцер.

Знищення чи вогневий контроль?

Дим над Антонівським мостом біля лівого берега Дніпра, 20 липня. Фото з херсонських пабліків. ФОТО,TELEGRAM / MOST.KS.UA

Водночас знищення (а не пошкодження) мостів, тим більше таких потужних як Антонівський, - непроста задача для реактивної артилерії.

"Об'єктивно зараз у ЗСУ немає вогневих засобів, щоб повністю знищити Антонівський міст. Всі ці обстріли, які ми бачимо останні дні, мають не більше ніж попереджувальний характер. Для реального знищення потрібні не HIMARS з ракетами з 90-кілограмовою бойовою частиною, і навіть не "Точки". Тут потрібні масовані авіаційні удари 500-кг бомбами", - відзначає Михайло Жирохов.

"Навіть росіяни з їхніми більшими можливостями лише з четвертого разу змогли знищити міст через Затоку, та й те є великі питання до результату", - додає він.

"Тому, думаю, наше командування прекрасно розуміє проблемність повноцінного знищення мосту й планує тільки взяти під вогневий контроль всі три мости, щоб таким чином перекрити постачання", - припускає військовий оглядач.

Тезу про "вогневий контроль" (іншими словами - можливість обстрілювати) мостів як мету ЗСУ фактично підтвердив радник голови Офісу президента України Олексій Арестович у недавньому ефірі на каналі "Фейгін Live".

За його словами, обстріли Антонівського мосту були спрямовані не так на знищення, як на "перешкоджання руху вантажів, озброєнь, військової техніки і живої сили".

"Звичайно, залишилися залізничний міст і Нова Каховка, але ми ж показали: хлопці, це все під вогневим контролем ЗСУ", - пояснив Олексій Арестович.

"У Каховці дамба, її так просто не розвалиш. Але там можна взяти під вогневий контроль все, що рухається. Як тільки воно зарухалося - по ньому полетіло. І охочих рухатися буде все менше. А найголовніше - це дуже ускладнить цей рух", - додав радник голови офісу президента України.

А херсонський журналіст Іван Антипенко пише про символічне значення ударів по Антонівському мосту: "Успішні дії ЗСУ навколо мосту та удари по російських складах мають серйозний психологічний ефект. Українці, які залишаються в окупації, бачать: Україна не залишила їх. І не важливо, що російська пропаганда бреше про це".

Сліди ракетного удару по Антонівському мосту. ФОТО: GETTY IMAGES

Разом з тим, руйнування Антонівського мосту теоретично ускладнить можливості для української армії наступати на лівий берег Дніпра на Херсонщині, якщо їй справді вдасться відбити Правобережжя.

Утім, російська армія за умови відступу й без того, найімовірніше, підірве переправу.

"Звичайно, є мінус у тому, що Антонівський міст потім треба буде відбудовувати. Але плюсів (його блокування. - Ред.) більше - це можливість довести росіян до здачі в полон та вберегти Херсон від руйнування", - вважає український офіцер, який воює на півдні.

Фото UNIAN угорі: Антонівський міст

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]