Антонівський міст як трамплін: що відомо про просування ЗСУ на півдні України та чим відповідає росія – розповідає військовий експерт

Версия для печати

Про повільне просування ЗСУ на півдні, мінні загородження на російських лініях оборони та перспективи деокупації всієї Херсонської області в інтерв'ю виданню currenttime.tv розповідає військовий експерт, координатор групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко.

Збройні сили України наступають як мінімум на шести ділянках фронту – такі дані наводять аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). За даними Міноборони України, на сході країни українським підрозділам доводиться не лише атакувати, а й оборонятися: у районі Лимана, Авдіївки та Мар'їнки.

На півдні обороняються вже російські військові. Контрнаступ ЗСУ у Запорізькій та на півдні Донецької областей йде повільніше, ніж у вересні минулого року у Харківській області, але, якщо порівнювати з лінією фронту місячної давності, видно, де російській армії довелося відступити на південь. Повідомлення українських військових про просування підтверджують кадри з місця. Москва втрату територій заперечує.

За даними заступника міністра оборони України Ганни Маляр, просування на південь йде порівняно повільними темпами, оскільки російська армія підготувала у Запорізькій та Донецькій областях щільні мінні загородження: "На півдні триває наступ ЗСУ на мелітопольському та бердянському напрямках. Загалом за минулий тиждень із 26 червня по 2 липня було звільнено більше 28 квадратних кілометрів. Якщо говорити загалом, то звільнили 158 квадратних кілометрів на півдні", - заявила Маляр на брифінгу.

Про повільне просування ЗСУ на півдні, мінні загородження на російських лініях оборони та перспективи деокупації всієї Херсонської області ми в ефірі цього часу поговорили з українським військовим експертом, координатором групи "Інформаційний опір" Олександром Коваленком.

— Те, що ми зараз бачимо біля Антонівського мосту, – це так намагається Росія знову окупувати Херсон?

— Ні, щодо Антонівського мосту ми говоримо про розширення плацдарму саме силами оборони України. Раніше до тих подій, про які зараз багато хто говорить, регулярно по лівому березі працювали диверсійно-розвідувальні групи СЗГ України – Сил спеціальних операцій. Вони проводили розвідку, виконання бойових завдань, що входять до функціоналу ДРГ. Зараз ми говоримо зовсім про інший функціонал: ми говоримо про висадку відповідної кількості особового складу для розширення плацдарму та підготовки трампліну для подальшого просування. Російські окупаційні війська намагаються якимось чином запобігти в районі Антонівського мосту цій діяльності Сил оборони України, залучають ті кошти, які вони мають, але, як ми бачимо, без особливого успіху.

— Навіть американський Інститут вивчення війни пише, що вже сварилися російські так звані воїнкори та Міноборони: Міноборони каже, що чи не всі там відбили, "військори", російські пропагандисти це заперечують. Насправді, яка там зараз ситуація, як ви її бачите?

— Згідно з інформацією, яка надходить, переважно зараз зона до самого адміністративного кордону міста Олешки – це сіра зона. Російські підрозділи там не є, для них це високий ризик заходу в зону дії артилерії. У районі Дачі триває облаштування плацдарму, який перебуває знову-таки під прикриттям артилерії.

Тобто в цілому можна говорити про те, що російські підрозділи на сьогоднішній день не мають достатнього ресурсу, щоб якимось чином фізично протидіяти розширенню плацдарму. І це якоюсь мірою навіть підтверджується тим, що лівобережна Херсонщина, незважаючи на наявність там – до певного часу, звичайно ж, – трьох повноцінних ліній оборони, мала одну з найгірших комплектацій за особовим складом російських підрозділів. Тому не дивно, що навіть на цей майданчик їм не вистачає ресурсу, щоб якимось чином протидіяти.

— Давайте трохи поговоримо про розширення плацдарму, про який ви сказали. Хотілося б зрозуміти, яку операцію зараз там проводять ЗСУ? Чи це означає, що, можливо, ми побачимо в тому числі форсування Дніпра? Хоча там, звісно, ширина, треба розуміти, близько кілометра.

— Говорити про якусь масштабну операцію з форсування поки що зарано, бо, незважаючи на розширення, цей плацдарм перебуває під впливом артилерії російських військ. Тобто будь-яке форсування – це загроза завдання ударів по форсуючим. Ризикувати так ніхто не буде, тому ми зараз і спостерігаємо за невеликими одиночними групами висадки десанту і нарощуванням потенціалу.

У перспективі чому обраний саме Антонівський міст і чому саме Олешки? Антонівський міст, починаючи від Каховської ГЕС вниз далі руслом Дніпра – це найзручніша локація саме для таких дій. Тому саме її і було обрано як трамплін. А Олешки, у свою чергу, якщо це місто буде звільнено – а воно буде звільнене, безумовно, – то логістика із самого міста дозволяє одночасно розпочати дії як лівим, так і правим флангом уздовж лівобережної Херсонщини. І що важливо: окрім лівого та правого флангу, є можливість виходу – за основною логістикою це траса Е-97. Це вихід фактично на напрям до Криму з перерізанням дуже важливого логістичного вузла – Чаплінки. Все це в комплексі просто позбавляє росіян перспективи перекидання сил і коштів через Вірменськ на материковий південь України.

— Українські військові неодноразово, зокрема й у нашому ефірі, розповідали, що армія Росії зробила дуже багато мінних загороджень. Як зараз ця ситуація вирішується? Ми бачимо, що є бронетранспортери, вони підриваються – самі собою не розриваються, але втрачають гусениці. Таке авто можна повернути в дію? І як швидко?

— Евакуація, ремонт, у принципі, [можливі] після того, як цю ділянку буде звільнено. Але це не метод розмінування – це метод збереження десанту та екіпажу, використання важкоброньованих БМП для того, щоб мінімізувати втрати. А засоби розмінування – це насамперед УР-77, наприклад, встановлення розмінування радянського зразка. Це західні зразки аналогічні, які дозволяють прокладати через мінні поля завдовжки майже 100 метрів та шириною до шести метрів такі "доріжки" за допомогою підриву. Це використання тралів, використання інших інженерних засобів. З огляду на щільність мінування першої лінії оборони, а саме там зараз відбуваються основні бойові дії, це все відбувається дуже неспішно, оскільки засобів розмінування не вистачає і діяти доводиться дуже обережно. Але в цілому по ряду напрямків, наприклад, у горіхівському напрямку, в районі річки Мокри Яли, фіксується вихід, по суті, до узголів'я основної лінії оборони, другої лінії оборони. Якщо це станеться зараз ще за декількома напрямками, то очікується найближчим часом вирівнювання флангів. Коли відбудеться вирівнювання флангів, можна говорити про підготовку умов для залучення основних ударних підрозділів, основної ударної сили для прориву другої лінії оборони.

«Аргумент»

На цю тему:

• Марк Міллі: наступ України триватиме до 10 тижнів і буде дуже кривавим
• Наступ Сил оборони передбачатиме звільнення Криму — президент
• Данильченко ака Ронін: Наступ. Легко не буде
• Кирило Данильченко: Наступ. Жорна мелють
• Наступ: як українці беруть штурмом окопи росіян - репортаж ВВС
• Український наступ: 6 висновків