Бюджет-2024: видатки на чиновників зростають, а на військовослужбовців – ні

Версия для печати

Чому без розвитку власної економіки Україні буде все важче оборонятися від росії.

Про це йдеться у статті видання Цензор.НЕТ.

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон "Про державний бюджет України на 2024 рік". БізнесЦензор вирішив розібратися, хто може сподіватися на підвищення виплат наступного року і чому.

Бюджет-2024: Більше доходів – менше видатків

Попри очікуване відновлення української економіки (на 5% цього року та 4,6% – наступного) та заплановане збільшення власних надходжень держбюджету, його видатки у 2024 році не зростуть. Порівняно із чинним держбюджетом на 2023 рік (з урахуванням усіх внесених змін), вони навіть зменшаться.

Основна причина – величезний дефіцит бюджету воюючої країни, який все важче покривати за рахунок допомоги партнерів в умовах, коли всі внутрішні надходження спрямовують на оборону.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україна досі не має гарантій виділення фінансової допомоги на $29 мільярдів із $41 млрд, які вже враховані у держбюджеті для забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони.

Оборона і соціалка: Основні статті видатків

Загалом видатки держбюджету на 2024 рік складуть 3 трлн 355 млрд грн, що дещо менше, ніж заплановано у поточному році (3 трлн 393 млрд), у тому числі видатки загального фонду – 3 трлн 121 млрд грн та видатки спецфонду – 234,5 млрд грн.

Більше половини всіх видатків наступного року передбачено спрямувати на сектор оборони та безпеки – 1,69 трильйона гривень. Ця сума обмежена власними надходженнями держбюджету, адже використовувати для фінансування Сил Оборони кошти від міжнародних партнерів Україна не може.

Водночас наступного року суттєво зростуть деякі необоронні видатки держбюджету. Зокрема, фінансування субсидій збільшено на третину або на 12 мільярдів – до 49,9 млрд грн. Видатки на освіту зростуть на 22,9 мільярда гривень або на 15%, на охорону здоров'я – на 24,4 млрд грн або на 13,7%.

"У цьому році ми вперше з початку війни передбачаємо індексацію заробітних плат вчителів, медиків. Це критично. Тому що люди фактично два роки перебувають в складних життєвих умовах, при тому, що рівень інфляції минулого року був 26%, тому індексація необхідна", – пояснював у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко.

Крім того значно збільшаться видатки на обслуговування державного боргу – до 420 мільярдів гривень (з 265,3 млрд грн у 2023 році).

Чому витрати на чиновників зростають, на військо – ні

Разом із підвищенням зарплат для медиків та вчителів, уряд передбачив у бюджеті збільшення видатків для більшості міністерств та відомств, за винятком тих, які належать до Сил Оборони.

Так, на рівні поточного року у держбюджеті на 2024 рік передбачені видатки лише для Служби зовнішньої розвідки (5,96 млрд грн). В межах 2-3% зменшиться фінансування СБУ та ГУР Міноборони. Водночас для підрозділів МВС держбюджет передбачає зменшення видатків на 64 мільярди гривень, а для самого Міністерства оборони – на 188 мільярдів гривень.

При чому зменшення фінансування переважно передбачається за рахунок видатків на оплату праці, тобто – на виплати військовослужбовцям.

Для Міноборони на наступний рік вони знизяться на 130 мільярдів гривень (до 664,4 млрд грн), для Нацгвардії – на 16 мільярдів (до 60,5 млрд грн), для Держприкордонслужби – на 9,5 млрд грн (до 43 млрд грн).

Водночас видатки на більшість "цивільних" міністерств та відомств наступного року зростуть.

При цьому збільшення видатків передбачене переважно саме на оплату праці. Наприклад, зарплатний фонд для Державного бюро розслідувань (ДБР) наступного року зросте майже на третину – з 1,8 мільярда до 2,6 млрд грн, для Міністерства юстиції – на 27% (до 10,68 млрд грн), для Державної судової адміністрації – на 14% (до 14,9 млрд грн).

Схожа ситуація спостерігається для переважної більшості органів влади.

Чому це відбувається? Тому що держбюджет на 2024 рік передбачає підвищення низки соціальних стандартів, до яких прив'язані виплати держпосадовцям і які майже не змінилися за останні два роки. Наприклад, разом із передбаченим у держбюджеті на 2024 рік підвищенням прожиткового мінімуму з 1 січня зростуть зарплати народних депутатів.

Крім того, зростуть зарплати для усіх бюджетників, адже бюджет також передбачає підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, який залишався незмінним у 2022-2023 роках.

З 1 січня 2024 року він збільшиться з 2 893 грн до 3 195 грн, з 1 квітня наступного року – до 3 600 гривень.

Водночас зарплати суддів, прокурорів, працівників податкових і митних органів збільшитися не повинні – базову величину для їх обчислення на наступний рік залишили незмінною. Втім, видатки на оплату праці для Державної митної служби наступного року все ж зростуть з 2,95 мільярда до 4,64 млрд грн, а Податкової служби – з 5,49 млрд грн до 7,61 млрд грн.

Однак, щоб профінансувати зростання цих видатків потрібно отримати всю заплановану на наступний рік фінансову допомогу від партнерів у повному обсязі.

Збільшити ж виплати військовослужбовцям держава не може – власних надходжень бюджету від економіки недостатньо, щоб забезпечити фінансування Сил Оборони навіть на цьогорічному рівні.

Саме тому виникла потреба вилучити на наступний рік у місцевих бюджетів надходження від так званого "військового ПДФО" на 96 мільярдів гривень і спрямувати їх на закупівлю зброї, а також передати до загального фонду держбюджету 95 млрд грн з Дорожнього фонду.

У Мінфіні визнають, що цих коштів недостатьно.

"Дійсно, потреби сектору безпеки і оборони в 8-10 разів вищі ніж ті, які закладені в бюджеті. Давайте просто порахуємо. Сума 1,7 трильйона гривень – це те, що ми зараз маємо. Це вище значно за ті податки, які ми збираємо, це сума, яку ми покриваємо за рахунок всіх податків і за рахунок запозичень. Уявімо собі, що в нас є 17 трильйонів гривень (видатків на оборону у держбюджеті, – ред.)... Ніяким абсолютно космічним, штучним чи якимось магічним чином ці кошти не з'являться, це треба також розуміти. Вони можуть з'явитися тільки в тому випадку, якщо у нас валовий внутрішній продукт буде зростати досить суттєвими і великими темпами. І ми готові кожен відсоток росту направляти на сектор безпеки і оборони. Але давайте говорити про реальність. Ми зараз спрямовуємо на сектор оборони весь ресурс, який у нас є. Давайте зробимо так, щоб цей ресурс використовувався ефективно", – пояснював міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи у Верховній Раді перед ухваленням держбюджету.

Водночас він нагадав, що у поточному році заплановані від його початку видатки на оборону збільшувалися декілька разів. Імовірно, Мінфіну доведеться шукати додаткові кошти на війну і у майбутньому.

ФОТО: GETTY IMAGES

«Аргумент»

На цю тему:

• Бюджет війни: як Україна фінансувала видатки у 2022 році
• Мільйони тонн "чорного зерна" вивезли через зерновий коридор, бюджет недоотримав мінімум 5 мільярдів
• Парламент схвалив дежбюджет-2024