Чехія vs Словаччина: кінець особливим відносинам

Версия для печати

Через проросійські заяви прем'єра Словаччини Чехія відмовилася від стратегічно важливих консультацій урядів. Розкол між двома сусідами з ЄС та НАТО посилився.

Про це йдеться у статті видання novayagazeta.eu.

На початку березня Чехія призупинила міжурядові консультації зі Словаччиною через значні розбіжності.

За цим, здавалося б, черговим формулюванням насправді ховається серйозний розкол. За останні десять років чесько-словацькі консультації стали важливим інструментом синхронізації політик двох країн, настільки тісно пов'язаних економічно та культурно. «Розбіжності», на які тепер посилався прем'єр-міністр Чехії Петро Фіала, — це реакція Праги на останні заяви урядовців Словаччини про війну Росії в Україні. Після перемоги на виборах у країні партії Роберта Фіцо новий прем'єр-міністр у річницю російського вторгнення, наприклад, заявив, що війна розпочалася у 2014 році з «розгулу українських неонацистів».

Як російське вторгнення посварило Чехію і Словаччину, і чому Роберт Фіцо, який виступив у 2012 році ініціатором перших міжурядових консультацій, тепер своїми ж руками знищує особливі відносини двох країн — розбирався чеський журналіст Олексій Агєєв.

«Незалежно від того, чи прем'єр-міністр Словаччини буде прихильником лівих поглядів, а прем'єр-міністр Чехії прихильником консервативних цінностей, чи навпаки, я думаю, що в нас такі відносини, яким могли б позаздрити інші прем'єр-міністри та інші держави», — такими словами прем'єр-міністр Словацької Республіки Роберт Фіцо відкрив у 2012 році перше засідання чесько-словацьких міжурядових консультацій. Тоді Фіцо вважався соціал-демократом, який наголошує на проєвропейську зовнішню політику.

Для відкриття перших консультацій політики двох країн спеціально прибули до прикордонної гори Велка Яворжина у Білих Карпатах на традиційне свято братства чехів та словаків, яке проводиться в останні вихідні липня та присвячене виходу першого номера Словацької національної газети у 1845 році. На зустрічі багато йшлося про прекрасні стосунки між країнами та людьми після мирного та добросусідського поділу Чехословаччини. Однак насправді відносини були далекі від ідеальних, і міжурядові консультації були покликані їх виправити, використовуючи тісну соціальну та економічну інтеграцію двох країн.

Розлучення з поділом майна

У перші роки існування незалежних держав Чехії та Словаччини зустрічі глав їхніх урядів були дуже нерегулярними. У період із січня 1993-го по жовтень 1997 року прем'єр-міністри країн лише зрідка зустрічалися на міжнародних заходах. Причиною став тривалий конфлікт через поділ колишньої чехословацької власності — залізниць, золотого запасу, боргів.

Запланований на квітень 1997 року візит до Чехії словацького прем'єра Володимира Меч'яра був відкладений після того, як президент Чехії Вацлав Гавел в інтерв'ю французькій газеті Le Figaro назвав того людиною, яка страждає на психоз. Мечяр зажадав вибачень. У свою чергу, Прага в дипломатичній ноті зажадала вибачень вже від Меч'яра за його образливі висловлювання на адресу Гавела та його колишньої дружини Ольги.

Президент Чеської Республіки Вацлав Гавел під час зустрічі на 5-му саміті президентів країн Центральної Європи у Левочі, Словаччина, 24 січня 1998 року. Фото: Gabor Monos / EPA

Авторитарний стиль правління Меч'яра критикували в США та в низці іноземних організацій. У середині 1990-х років імідж Словаччини за кордоном був настільки поганий, що країна потрапила до міжнародної ізоляції та випала з першої хвилі інтеграції до ЄС та НАТО. Якщо Чехія вступила до НАТО 1999 року, то Словаччина — лише 2004-го, і Мечяр побічно звинуватив у цьому чеського лідера Вацлава Гавела.

Відносини між двома державами стали поступово покращуватися лише після того, як прем'єр-міністром Словаччини став Мікулаш Дзурінда. Колишні частини однієї країни намагалися налагодити співпрацю у новій організації — Вишеградській групі за участю Польщі та Угорщини.

2000 року нарешті завершився поділ чехословацької власності — за кількістю громадян у співвідношенні 2:1. А після вступу обох країн до ЄС посилилася потреба діяти на зовнішній арені спільно. Та й сильна економічна залежність, що збереглася з часів спільної держави, змушувала Чехію та Словаччину постійно взаємодіяти.

Словацького прем'єра Роберта Фіцо, що стартували з ініціативи, з 2012 року чесько-словацькі міжурядові консультації стали проводитися щорічно.

Хоча заходи мали багато в чому церемоніальний характер, на них утверджувалися реальні домовленості, досягнуті на рівні окремих міністерств.

Остання зустріч у форматі консультацій відбулася у квітні 2023 року у Тренчині – тоді словацький кабінет очолював Едуард Хегер. Під час цих консультацій глави кабінету міністрів обговорювали підтримку конкурентоспроможності економік Чехії та Словаччини, поточну ситуацію в Україні, оборонні проблеми, регіональну співпрацю у Центральній Європі, новий стандарт викидів Євро-7 та зміцнення енергетичної безпеки. Результатом спільних дій, зокрема, став новий стандарт викидів Євро-7, який зрештою перетворився на значно прийнятніший і реалістичніший, ніж пропонований спочатку. У ході переговорів з Єврокомісією Чехії, які тривали більше року, вдалося відстояти всі свої ключові вимоги.

Вгорі: прем'єр-міністр Чехії Петро Фіала та прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перед зустріччю у Празі, Чеська Республіка, 27 лютого 2023 року. Фото: Martin Divisek / EPA-EFE

Російське питання

Однак після того, як восени 2023 року Роберт Фіцо став прем'єр-міністром Словаччини вчетверте, відносини між урядами Чехії та Словаччини знову погіршилися.

Спочатку глава уряду Чехії Петро Фіала за традицією домовився зі словацьким прем'єром про продовження міжурядових консультацій, які мали відбутися в Чехії навесні цього року. А Роберт Фіцо, як завжди, після виборів вирушив до Чехії з першим закордонним візитом у новому статусі. Але незважаючи на те, що на цій зустрічі обидва політики високо оцінили нестандартні відносини між двома країнами, зрозуміло, що їхні цінності розійшлися.

Втім, напруга у спілкуванні між словацьким прем'єр-міністром та вищими чеськими представниками виникла раніше. Обрання Петра Павла президентом Чехії Фіцо прокоментував так: «Пан генерал за два дні показав, хто він такий. Він одразу знав, до кого звертатися. Він вважає, що Україна має увійти до НАТО. Сьогодні ні в кого не може виникнути сумніву, хто за ним стоїть, хто його висунув і хто його створив». У відповідь під час словацької парламентської передвиборчої кампанії Павло заявив, що повернення Роберта Фіцо до крісла прем'єр-міністра може призвести до розриву відносин між Чехією та Словаччиною.

Розбіжності посилилися у лютому на зустрічі Вишеградської групи. "Україна - не наша проблема", - сказав Фіцо в інтерв'ю Чеському телебаченню. Прем'єр Чехії Петро Фіала висловив іншу точку зору. "Україну треба підтримати", - сказав він на прес-конференції.

За кілька днів до цього у другі роковини вторгнення Росії в Україну Фіцо заявив, що Захід «хибно демонізує президента Росії Путіна», а ЄС «підтримує взаємне вбивство слов'ян».

На висловлювання Фіцо відреагував і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який зауважив, що празький саміт покаже, чи має сенс існування Вишеградської четвірки.

Однак після зустрічі прем'єр-міністри країн погодилися, що, незважаючи на відмінності щодо конфлікту в Україні, є теми, за якими країни Вишеградська група може домовитись і за якими має сенс співпрацювати. Наприклад, це розвиток атомної енергетики та запобігання нелегальній міграції. В результаті деякі оглядачі стали називати саміт групи «2+2», де прозахідні Чехія та Польща виявилися протиставленими проросійським Словаччині та Угорщині.

Прем'єр-міністр Чехії Петро Фіала на прес-конференції після зустрічі у Міжнародному конгрес-центрі в Катовіце, Польща, 20 липня 2023 року. Фото: Zbigniew Meissner / EPA-EFE

2+2

Одразу після заходів Вишеградської четвірки Фіцо разом із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном вирушили на зустріч із колишнім президентом Чехії Мілошем Земаном, відомим своєю проросійською позицією. Цим приватним візитом Фіцо вирішив показати, що перебуває на боці противників нинішнього чеського уряду, чим посилив конфліктну ситуацію.

«Мені подобається зустрічати політиків, які успішні у своїх країнах і мають високий рівень довіри з боку громадян, — поділився, у свою чергу, Земан враженнями за підсумками. — Для мене це була збагачувальна зустріч, бо успішні політики мають власну думку та не копіюють думку інших». Він також засудив заяву Туска про розпад Вишеградської четвірки.

Президент Чехії Петро Павло після зустрічі, навпаки, прийняв прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска. У цих умовах Чехії треба було «зберегти обличчя», продемонструвавши, що вона не є членом клубу ізгоїв, а перебуває на стороні Заходу та демократії.

Весь цей зростаючий клубок протиріч та взаємних недружніх жестів призвів до того, що на початку березня уряд Чехії оголосив про рішення безстроково відкласти спільні чесько-словацькі міжурядові консультації.

"Водночас індивідуальні переговори йдуть і відбуватимуться, наприклад, на рівні окремих міністрів або робочих груп щодо конкретних проектів", - сказала прес-секретар уряду. Зокрема, глава МЗС Чехії Ян Липавський проведе переговори зі своїми колегами щодо Вишеградської групи.

Кінець особливим відносинам

Сьогодні Чехія та Словаччина обидві є членами ЄС та НАТО, тобто союзниками, і при цьому Словаччина симпатизує агресору, для якого ЄС та НАТО є ворогом. Проросійська риторика Братислави вже призвела до виникнення недовіри до Фіцо щодо стратегічних та військових питань.

Наприклад, на саміті з питань озброєння в Парижі наприкінці лютого прем'єр-міністр Чехії відмовився розповідати союзникам з якихось неєвропейських країн Прага збирається закуповувати снаряди для передачі їх Україні, через те, що за столом переговорів був присутній Фіцо.

Фіала пояснив, що не хотів, щоб стратегічна інформація про боєприпаси для України втекла до Росії через словацького прем'єр-міністра.

Ще донедавна угорський уряд був єдиним у ЄС, який підтримував контакти з Москвою, незважаючи на російське вторгнення в Україну. Після повернення Фіцо до влади минулої осені примирливу політику щодо Росії почала проводити Словаччина. Слідом за регулярними зустрічами свого угорського колеги — нещодавно відбулася зустріч і глави словацького МЗС Юрія Бланара із Сергієм Лавровим.

Чехія та Словаччина вже переживали аналогічний політичний та ціннісний поділ під час правління словацького прем'єр-міністра Володимира Меч'яра через його недемократичний підхід та маневрування між Росією та Заходом.

Але ніколи ще після розпаду Чехословаччини у двох її колишніх частинах не було таких різних урядів, як сьогодні. У цій ситуації особливі стосунки, які встановилися між ними, навряд чи вдасться зберегти.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час зустрічі прем'єр-міністрів країн Вишеградської групи (V4) у Празі, Чеська Республіка, 27 лютого 2023 року. Фото: Martin Divisek / EPA-EFE

Переклад: «Аргумент»

На цю тему:

• У Словаччині новий уряд на чолі з Фіцо, МЗС очолив українофоб
• На «Дружбі» Кремля: як Словаччина та Угорщина створюють пропутинську вісь у ЄС
• Правий марш. У 2023 році вкрай праві досягли в Європі вражаючих успіхів