Чому БЕБ - відродження податкової міліції під крилом Татарова

|
Версия для печатиВерсия для печати

Відокремлення розслідувань фінансових злочинів від Служби безпеки України, Нацполіції і Державного бюро розслідувань — потрібна справа. Згадаємо, що, за даними Офісу генерального прокурора, 2019 року в Україні зареєстрували 1287 кримінальних проваджень лише щодо ухиляння від сплати податків (стаття 212 Кримінального кодексу України) . З них до обвинувальних вироків суду довели тільки 10 справ, ще у восьми справах суд став на бік платників податків. Тобто нічого до ладу не розслідувалося. Але чи розслідується зараз, коли ми вже маємо і спеціальне Бюро економічної безпеки, і перші результати його роботи?..

Про це пише Олександр Лємєнов, голова правління StateWatch у статті у виданні ZN.UA.

... Теж ні, і я поясню, чому.

Сумнівний початок

Найбільшою пересторогою в процесі створення БЕБ були кадри, адже вони насправді вирішують усе. І почалася ця історія зі створення абсолютно підконтрольної офісу президента конкурсної комісії, яку очолив Тимофій Мілованов, що є другом голови ОПУ Андрія Єрмака. Обрала ця комісія колишнього податківця Вадима Мельника.

Наразі важко стверджувати, що саме фігурант розслідування НАБУ Олег Татаров ухвалював ключове рішення про призначення Мельника. Тоді склалося враження, що останнє слово сказав таки Андрій Єрмак. Але з Татаровим Мельник точно був знайомий. Не проти Мельника був і ключовий на той момент радник офісу без офіційного статусу Сергій Шефір. Чому це важливо? Бо коли професійність підмінюється лояльністю, то від такого органу правопорядку не варто очікувати бодай якихось результатів.

По суті, вже на етапі відбору керівника можна було полишити надії, що цей орган правопорядку почне працювати незалежно і з акцентом на аналітичну роботу, а не на традиційні для їхніх попередників силові та здирницькі методи.

Внутрішні конкурси у БЕБ не кращі

Перш за все відповідні відбори аналітиків і детективів Бюро відбувалися без попереднього затвердження потрібних нормативно-правових актів. На засіданні тимчасової слідчої комісії, куди я входжу на правах профільного експерта, ми довідалися, що Регламенту роботи конкурсної комісії немає. Було відсутнє і Положення про порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання (частина 6 статті 19 закону). Не було також ані Переліку посад, що підлягають заміщенню особами, які мають спецзвання та граничні звання на цих посадах, ані Порядку присвоєння та позбавлення спецзвань. Зате було зафіксовано безпідставні відмови в допуску до участі в конкурсному відборі за формальними ознаками.

Проводилися формальні конкурси, які підтверджені членами конкурсної комісії, а подеколи за день члени комісії проводили по 80–100 співбесід на заміщення посад. Уявіть, комісія має приділяти по 30–40 хвилин на кандидата, — це 500 годин безперервної роботи. Фантастика! Але пояснення більш прозаїчне: співбесіди були по 5–10 хвилин, а тому це 16 годин роботи. А ще має бути перерва на обід. Майже добу комісія перевіряла кандидатів. Дешевий цирк.

Для порівняння, коли я був головою конкурсної комісії з відбору кадрів у ДБР, наш денний максимум становив 20–25 співбесід. При переатестації прокурорів, де я був радником генерального, — аналогічно. Більше їх проводити апріорі неможливо, члени комісій просто об’єктивно неспроможні сприймати більше інформації про кандидатів.

Про величезні проблеми у проведенні конкурсного відбору до БЕБ зауважували навіть представники Консультаційної місії ЄС, вказуючи на явну невідповідність не тільки процедур, а й складу комісій, адже члени Ради громадського контролю (РГК) при БЕБ просто відмовилися брати участь у цьому фарсі. На додаток, у БЕБ не вигадали нічого кращого, ніж проводити внутрішні закриті конкурси при переведенні на посади вже працевлаштованих співробітників.

 

До слова, члени РГК при БЕБ навіть писали листа до прем’єра Дениса Шмигаля наприкінці грудня 2022 року і зверталися з проханням провести незалежну інституційну оцінку ефективності діяльності БЕБ. Результат — нуль.

 

Ще один цікавий момент. Відповідно Закону «Про Бюро економічної безпеки України» (стаття 24) кандидати на посади в Бюро, що передбачають спецзвання, за згодою проходять поліграф. Велика частина цих кандидатів від проходження відмовилася. Хоча результати такого дослідження не є підставою для відмови у зайнятті посади, а використовуються під час проведення співбесіди як інформація ймовірного характеру, що сприяє формуванню характеристики майбутнього співробітника. Як завжди, процеси у нас відбуваються «через терни до зірок». Усупереч закону, Вадим Мельник ухвалив рішення про зміну черговості процесу проведення конкурсу — спочатку були співбесіди, а вже потім поліграф. Плювати вони хотіли на установлений у законі порядок.

І останній, найгучніший, акорд конкурсного відбору (адже триває війна і можна не зважати на довоєнну прозорість процедур) — директор БЕБ Вадим Мельник призначає двох одіозних персон. Перший — ексочільник ГСУ МВС часів Януковича Микола Чинчин, який безпосередньо працював з Олегом Татаровим і донедавна перебував під люстраційною забороною (але йому «допомогли» в ОАСК). Другий — експрокурор Віталій Гагач, що став заступником Мельника. Під час ТСК голова цієї структури нардеп Ярослав Мельник назвав Гагача «кумом» Татарова. А під Гагачем, керівником підрозділу детективів, опинився Олександр Ткачук, що також працював із Татаровим у структурах МВС.

Наслідком призначення цілої плеяди «татаровських» репрезентантів стало звільнення тих, кого називали ставлениками попереднього «смотрящого» за БЕБ від ОП Андрія Гмиріна. Майже всі його кадри наразі звільнені. Аномальну тенденцію звільнень можна відстежити із середини літа 2022 року.

У результаті заступник голови офісу президента «обставив» директора БЕБ своїми людьми, які і керують безпосередньо Бюро. Мельник став «фунтом», який вже не керує БЕБ. Віталій Гагач відповідає за підрозділ детективів, Микола Чинчин, навіть будучи простим аналітиком у одному з підрозділів, після звільнення заступника Мельника — Олександра Кучеренка, керує аналітичною складовою.

Основною причиною низької ефективності роботи БЕБ став політичний вплив при обранні голови цього органу та непрозорі процедури формування кадрового складу органу.

Так, передбачені законом конкурсні процедури дозволили:

  1. призначити зі значними порушеннями та непрозорими правилами голову БЕБ, який фактично до цього очолював попередній орган (податкову міліцію), хоча саме БЕБ створювалося як раз для заміни податкової міліції та корупційних практик там;
  2. непрозоро сформувати кадровий склад БЕБ за рахунок політичного впливу з боку кількох політичних груп. Так, тимчасова слідча комісія встановила, що при формуванні кадрового складу було порушено низку законів, а самі конкурси проходили із завідомо визначеними керівництвом БЕБ переможцями. Встановлено політичний вплив сторонніх осіб на формування органу;
  3. сформувати начебто новий орган виключно через старі кадри: співробітників податкової міліції, прокуратури, поліції та СБУ. Так, експравоохоронці становлять більш як 80% від складу БЕБ.

Вплив на прийняття рішень у БЕБ має негативні наслідки як на діяльність органу правопорядку, так і на відсутність результатів боротьби з економічними злочинами, що їм підслідні за статтею 212 Кримінального кодексу України.

А тепер про результати…

Про неефективність роботи БЕБ свідчать також офіційні дані, отримані під час засідань ТСК. За рік роботи БЕБ розпочато близько п'яти сотень проваджень, але підозрюваних у них — лише 40 осіб, обвинувачених іще менше — 26, а до судів передано лише 12 справ, вироків — 0. Нагадаємо, що НАБУ за перший рік роботи вийшло на 12 вироків, а ДБР — на 1016. Сума компенсованих коштів до бюджету за результатами роботи БЕБ — лише 33 млн грн. Сума, яку держава витратила на рік існування БЕБ, вдесятеро більша.

Крім цього, парламентська ТСК отримала низку скарг від бізнесу на незаконний тиск БЕБ. Найчастіше скарги стосуються незаконних арештів майна та блокування роботи підприємств без проведення належного розслідування, або навпаки відсутності тих-таки розслідувань. Буквально днями слідчі ДБР затримали старшого детектива БЕБ столичного теруправління на отриманні хабаря «за невтручання в роботу грального закладу». Ну тобто звинувачують БЕБ у тому, на що роками скаржився бізнес, який стикався із податковою міліцією..

А щодо аналітичної складової, то достатньо буде згадати, що БЕБ цьогоріч перевело своїх людей на чотиригодинний робочий день, бо при складанні річного бюджету не врахували збільшення штату в рази і грошей на восьмигодинний день просто не вистачило. Бо кадри все ж таки вирішують…

Виходом із ситуації має стати ухвалення нового законопроєкту, яким буде змінено підхід до формування конкурсної комісії з обрання нового директора БЕБ за обов’язкової участі міжнародників із блокуючим або навіть переважаючим пакетом голосів. При цьому конкурсна комісія повинна обрати не трьох найкращих кандидатів, а одного переможця, не даючи дискреції Кабміну обрати найлояльнішого із зазначених трьох. А далі — повна переатестація всіх аналітиків і детективів у центральному апараті й територіальних управліннях із подальшим перезавантаженням усього Бюро. Інакше це все просто не матиме сенсу.

Угорі: Олег Татаров; фото: Гонтар Владимир / УНИАН

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]