Денис Попов: Кадирівці - відверті сцикуни

|
Версия для печатиВерсия для печати

Літо в Сєверодонецьку Луганської області почалося справді спекотно. І не лише через погодні умови. Росіяни роблять все можливе, щоб захопити місто. Бої, які тут відбуваються, тривалий час називають запеклими. В одному з таких протистоянь 6 червня був поранений боєць батальйону "Свобода" Денис Попов на позивний Маестро. Це не перше його поранення – в ніч з 16 на 17 квітня 2016 року під Донецьким аеропортом після виконання бойового завдання на відході потрапив під обстріл. Тому Денис говорить, що має тепер три дні народження. Наразі перебуває на лікуванні в Києві.

Інтерв"ю з героєм опублікувала Ольга Москалюк, Цензор.НЕТ.

"ДЛЯ РОСІЯН ВІЙНА З УКРАЇНОЮ – ЦЕ САМОГУБСТВО"

- Розкажіть, як ви зазнали поранення?

- Трагічний збіг… Це був дуже близький приліт. Ми із Сергієм Жержевським (нині покійним) були у приміщенні. Поточні обставини вимагали нашої там присутності. Жорж (позивний Жержевського. – О.М.) по рації тримав зв'язок із підрозділом, який був безпосередньо в бою. Я допомагав йому із координатами. Ми мусили бути неподалік від вікна, тому що там був нормальний сигнал. Нас вразило одним снарядом. Жорж загинув... Я був поранений. На момент ураження на одній позиції з нами перебував досвідчений парамедик із сусіднього підрозділу з позивним Бурий (користуючись нагодою, йому вітання і подяка). Він надавав першу найнеобхіднішу медичну допомогу, щоб стабілізувати мій стан, а потім забезпечив евакуацію у більш безпечне місце. Мене перевезли у стабпункт у Сєверодонецьку, де уже були певні умови – щось схоже на обладнаний операційний стіл, а у бригаді - різнопрофільні тактичні медики. Щоб ви розуміли, у Бахмуті, де був мій наступний проміжний пункт, із автобуса я уже виходив сам, хоч і маю складні уламки, які зупинилися в районі хребта. Взагалі я порахував, що добирався до місця лікування, де перебуваю зараз, дев’ятьма різними транспортами.

- Сєверодонецьк сьогодні залишається однією з найгарячіших точок фронту. Ворог постійно штурмує місто й намагається взяти його під свій контроль. Очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що воно не має стратегічного значення. Чому окупанти в нього так вчепилися?

- Для них у принципі війна з Україною – це самогубство. Мені важко аналізувати логіку путіна – людини, яка несповна розуму. Причому не лише щодо Донбасу, а усієї цієї так званої спеціальної операції, яка починалася із "взяти Київ за три дні, денацифікації та демілітаризації", а зараз зійшла до того, що в моєму рідному Херсоні готуються святкувати день росії (ми говоримо 11 червня. – О.М.), а в Маріуполі українську літеру "і" поміняли на російську "и"…

- Причому й тут налажали, тому що вона в них має вигляд "N".

- Це як в анекдоті про поручика Ржевського: "- Господа офицеры, давайте искупаем коней в шампанском! – Что вы, поручик, шампанское же дорогое! - Да? Ну, тогда давайте хоть кота пивом обольем". Приблизно такий вигляд має для них  сьогоднішня ситуація.

Ви запитували, чому для них місто таке важливе? Однією із дауншифтингових цілей російської пропаганди було: звільнити території Донбасу. А Сєверодонецьк та Лисичанськ залишаються двома найбільшими населеними пунктами Луганської області, які вони четвертий місяць не можуть окупувати. Але я хочу наголосити: у Сєверодонецьку ЗСУ переходять у реальний контрнаступ за всіма правилами воєнної науки, відкидаючи ворога назад.

Дійсно, цінність Сєверодонецька для оборонної операції ЗСУ невелика. Тобто простіше відійти і закріпитися на високому березі Сіверського Донця у Лисичанську. Але тут все залежить від того, яке завдання ми вирішуємо. Якщо йдеться про необхідність зайняти глуху оборону, треба відходити. Якщо ж про контрнаступ – сєверодонецький плацдарм може бути одним із майданчиків, з яких логічно проводити такі дії.

Денис Попов: Бої на Київщині запам’яталися великою кількістю решток тіл окупантів, розкиданих навколо, та безліччю спаленої, знищеної та покинутої техніки загарбників 02

- А от головний вояка Тік-Току Рамзан Кадиров пару тижнів тому розказував, що Сєверодонецьк повністю  під контролем російських військ…

- Я прочитав цю новину 28 травня, перебуваючи у Сєверодонецьку. Ми з цього сміялися усім підрозділом. Виглядаєш у вікно – місто наше. А Кадиров пише, що їхнє.

- Кадирівці там воюють? Ви їх бачили?

- Вони точно є. Ми їх чули (або це були ті, хто старанно прикидався і копіював їхній акцент). Але ті люди воювали на третій лінії зіткнення. Зазвичай вперед посилали "гарматне м'ясо", другими – більш фахові підрозділи, а вже десь позаду були кадирівці. Не те, що вони не відіграють значущої ролі. Це відверті сцикуни. Думаю, виконують там функції загороджувальних загонів.

- Ваш комбат Петро Кузик розказав, що ворог постійно підтягує все нові резерви. Якої вони якості?

- Підтягування нових резервів має тішити українців. Тому що йдеться не про накопичування сили, а про їх виснаження. На деяких ділянках зіткнення були навіть анекдотичні ситуації, коли на одному й тому ж двадцяти-тридцятиметровому відрізку між парканами щодня наш один і той самий автоматник у один і той самий час просто укладав черговий наряд орків, які йшли міняти своїх попередників, що там чергували, але не дожили до того моменту, щоб передати оперативну обстановку (посміхається. – О.М.).

Знаєте, "малюнок" бойової роботи орків виглядає так, що вони кожен день починають з чистого аркуша. Звісно, не треба недооцінювати ворога. Але його втрати неспівставно більші. Не хочу забирати лаври Арестовича, однак скажу: перевага наших воїнів у мотивації та вправності абсолютно тотальна.

Загалом же у орків є два плюси, які поки що дозволяють зберігати на деяких ділянках фронту подобу якоїсь ініціативи. Перший – артилерія та боєкомплект до неї. Другий – ракетне озброєння. Такі об’єктивні фактори, які впливають на хід російсько-української війни. Але це не вирок чи причина "посипати голову попелом". Не відриваючи жодної воєнної таємниці, зазначу: уже почала працювати високоточна імпортна артилерія. Лишилося кілька невеликих технічних питань, щоб надати їй якісну роботу. Я впевнений, що вони будуть вирішені за пару тижнів. Максимум – за місяць. Після того перевага противника в артилерії точно нівелюється. Скажу так: я вже бачу логічне завершення цієї фази. А взагалі переломний момент вже стався. Дивіться, зараз українці обурюються не тоді, коли чують новини з фронту про те, що ворог зайняв якийсь населений пункт. Вони засмучуються, коли дізнаються, що контрнаступ ЗСУ не зазнав належного успіху. Однак він все ж почався. Тому я і говорю, що перелом у війні відбувся на початку червня. І це факт!

- Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що українські війська не можуть гідно відповідати ворогу через нестачу озброєння. Чого саме не вистачає на вашій ділянці фронті?

- Не вистачає якісної контрбатарейної розвідки радіусом 10-15 кілометрів. У нас є, чим працювати, на відстань 20-30 кілометрів. Але розкривати цілі ми зараз можемо пішою розвідкою, яка йде глибоко в тил ворога і виявляти його працюючі батареї. Хоча існують набагато ефективніші, точніші та менш ризиковані для особового складу способи робити те саме. Очікуємо, що це питання зараз буде вирішено.

Денис Попов: Бої на Київщині запам’яталися великою кількістю решток тіл окупантів, розкиданих навколо, та безліччю спаленої, знищеної та покинутої техніки загарбників 03

- А яка зброя в окупантів? Радянська? Сучасна?

- Із сучасних зразків озброєння - "Орлани". Це дуже гидка штука. Але нарешті ми почали їх збивати десь до десятка на день, що дуже тішить. З важкими вогнеметними системами мені поки що стикатися не доводилося, тому не можу прокоментувати, як вони працюють. Чув про них. Все решта – це "Гради", "Смерчі", "Піони" і таке інше. Тобто те, що вже застаріло. До речі, саме завдяки цим "Орланам" вони можуть якісно корегувати ось цю застарілу зброю.

Денис Попов: Бої на Київщині запам’яталися великою кількістю решток тіл окупантів, розкиданих навколо, та безліччю спаленої, знищеної та покинутої техніки загарбників 04

НАРАЗІ ЗСУ І УКРАЇНА ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СТАДІЇ ПОДАЛЬШОГО ЗБІЛЬШЕННЯ СВОЄЇ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ ТА НАСТУПАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ, В ТОЙ ЧАС ЯК У РФ ВІН ЗМЕНШУЄТЬСЯ

- Ви також визволяли від окупантів Київську область. Згадайте, як це було? Що найбільше запам’яталося?

- Бої на Київщині запам’яталися великою кількістю рештків тіл окупантів, розкиданих навколо, та безліччю спаленої, знищеної та покинутої техніки загарбників. Друга рота батальйону "Свобода" брала активну участь у звільненні Київської області на Ірпінському напрямку, і там ситуація аналогічна. Це те, із чим у мене асоціюється звільнення Київщини. Приблизно така ситуація була і на Чернігівщині та Сумщині. Ворог зазнав суттєвих втрат.

- Так тікали, що все кидали. Навіть тіла своїх же загиблих військових.

- Знаєте, ми взагалі знайшли один танк заведеним. У нього працював двигун. Орки покинули його при відступі з Басані. Про які там уже тіла загиблих соорків (посміхається. – О.М.) говорити?! Ця втеча була абсолютно панічною.

В одному полі в районі Конотопу ми нарахували вісім одиниць техніки, які застрягли у багнюці. Це були абсолютно справні БТРи і БМП. Але їх просто покинули. Той, хто у другій половині квітня їздив дорогами Київської області (у Ірпенсько-Гостомельському та Броварському напрямках), бачив: усі узбіччі були всіяні пошкодженою або майже цілою російською технікою.

Щодо особового складу, то на відміну від нинішніх боїв на Луганщині, ми на Київщині воювали якраз із підрозділами збройних сил росії. Зокрема проти нас були справжні буряти. Вони були дуже молоді й воювали набагато менш вмотивовано та вправно, аніж зараз ті орки, які є на Луганщині.

- Навіщо тоді цих бурятів першими сюди прислали?

- Навіщо їх взагалі сюди прислали?! Аналізуючи сьогодні перспективи цієї війни для росії, вважаю: найкращим варіантом для них могло б бути збереження окупованих Херсонської області та певних районів Донбасу. Однак вони не можуть його досягнути з об’єктивних причин. Усвідомлюють це, тому переходять в глуху оборону. Другий за значимістю для них варіант – хоча б зберегти контроль над кордонами так званих ЛДНР у тих межах, в яких визнали їхню незалежність, і Криму. Але на нього вже не погодяться українці! Станом на сьогоднішній день найлегшим для росії залишається повне виведення своїх збройних сил та підконтрольних їм утворень з території України, включаючи повністю Донбас і Крим, та обговорення компенсації за заподіяні шкоду й збитки. У всіх інших випадках по завершенню Збройними Силами України деокупації української території у воєнний спосіб росія залишиться беззахисною – без засобів оборони. Оце те, чого їм варто боятися.

- Хіба путін здатен здати назад?

- Так він вже здав назад у частині "взяти Київ за три дні й парад на Хрещатику", у денацифікації та демілітаризації України! Скажу вам так: з 24 лютого він постійно здає назад ледь не щотижня. Гопнік, який бачить реальну загрозу отримати по зубах, дуже швидко "перевзувається". У путіна така притаманна шакалам психологія, прояв якої неодноразово спостерігався у сутичках не просто з більш сильним (на таке він не здатен), а й приблизно рівним противником. Він одразу "піджимає хвіст". Згадайте, як у 2015 році неподалік Сирії Туреччина збила російський військовий літак. Як відповідь росія на три місяці заборонила імпорт турецьких помідорів. Це дуже красномовний приклад того, а що буде, якщо путін побачить для себе реальну загрозу дістати прочухана.

- Ви для себе якось прогнозуєте, коли може скінчитися гаряча фаза війни?

- Відповідь на це питання відома українцям в особі ЗСУ. Зараз вже йдеться про те, що гаряча фаза цієї війни закінчиться, коли ми зупинимося. На відміну від ситуації тримісячної давними, Збройні Сили України сильно зміцнилися, наш потенціал суттєво виріс. Насамперед завдяки якості особового складу. По-перше, є чималий людський ресурс – досі маємо черги у військкоматах з тих, хто готовий воювати, але не отримав повістки. По-друге, ті, хто вже побував у боях, набагато досвідченіші, аніж свіжі сили, які путін здатен мобілізувати в росії та підтягнути сюди. Я вважаю, наразі ЗСУ і Україна перебувають на стадії подальшого збільшення своєї обороноздатності та наступального потенціалу, в той час як у рф він зменшується. Ми це бачимо по ситуації на фронті.

Денис Попов: Бої на Київщині запам’яталися великою кількістю решток тіл окупантів, розкиданих навколо, та безліччю спаленої, знищеної та покинутої техніки загарбників 05

"ЯКЩО НЕ СТО, ТО ДЕВ’ЯНОСТО ВІДСОТКІВ ХЕРСОНЦІВ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ"

- Ви в нашій розмові згадали, що родом з Херсону, який сьогодні під окупацією. Ви підтримуєте зв’язок з місцевими? Як вони там?

- Сто відсотків моїх близьких, друзів та знайомих з Херсону проукраїнські. Навіть ті, хто до 24 лютого мав таку собі посередню позицію.

До речі, хотів зауважити, що на Донбасі саме настрої місцевого населення, яке там залишилося, суттєво впливають на перебіг бойових дій і ускладнюють нам контраступ. От у Київській області ми розуміли: будь-якийсь місцевий – це наш інформатор, провідник та помічник. На Луганщині ситуація протилежна: будь-який місцевий – їхній. Це ускладнює ситуацію. Але йдеться тільки про невелику частину Донбасу. Контрнаступ і звільнення Херсонщини буде набагато легшим саме через цей чинник. Якщо не сто, то дев’яносто відсотків херсонців підтримують Україну, що відіграє величезну роль.

Денис Попов: Бої на Київщині запам’яталися великою кількістю решток тіл окупантів, розкиданих навколо, та безліччю спаленої, знищеної та покинутої техніки загарбників 06

- Що вам зараз говорять ваші близькі та знайомі з Херсону?

- Наприкінці травня відчувалася доволі розповсюджена зневіра, розчарування, яке межувало з відчаєм. Мовляв, нас покинули. Я тоді навіть по соцмережах побачив, що градус декларованої проукраїнськості почав потроху вщухати. А після перших звісток про контрнаступ він піднімається. Люди не приховують, що чекають на звільнення. Вже повернувся блиск в очах. Для мене особисто те, що сталося на Херсонщині – величезна трагедія. Це мій рідний край. Я тут народився, прожив 25 років. У Херсоні досі будинок моєї тещі. У мене там однокласники, друзі, знайомі, купа місць, які мені дуже дорогі. Херсонщина має бути звільнена. В ідеалі – до 3 серпня, коли у мене день народження (посміхається. – О.М.).

- Наостанок хочу вас запитати, що б ви порадили українцям у сьогоднішній ситуації?

- Шановні українські чоловіки та жінки, навіть якщо ви ще не воюєте і не збираєтеся це робити, просто підготуйтеся. Якщо збираєтеся – обов’язково підготуйтеся. Добудьте собі нормальне екіпірування, пройдіть вишколи, курси з тактичної медицини. Це все зараз безкоштовно. Візьміть в руки автомат Калашнікова, поїдьте на стрільбища, згадайте чи навчіться з нього стріляти. Вдягніть на себе бронежилет на шолом. Легіон "Свобода" утворив два боєздатних батальйони ще 24 лютого, і за кілька годин після повномасштабного вторгнення ми одними з перших вже отримали зброю. Бо були напоготові. Якби у нас 24 лютого 15 мільйонів українських чоловіків були готові до такого розвитку подій, усе повномасштабне вторгнення закінчилося б в цей день в обід. Тому готуйтеся!

«Аргумент»


На цю тему:

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]