Детектор "Цукорок": чому всі солдати ЗСУ хочуть його мати

|
Версия для печатиВерсия для печати

Невелика пластикова коробочка з екраном і антенами, що поміщається в одній руці. Простий, недорогий і надійний виріб з кумедною назвою викликав ажіотаж серед українських військових, які будь-що прагнуть його купити перед відправкою на фронт. Йдеться про український детектор безпілотників "Цукорок". В профільних соцмережах, присвячених БПЛА, щодня можна побачити сотні запитів від бійців ЗСУ: "Де купити Цукорок?"

Останніми місяцями пристрій не втрачає актуальності. Передусім, тому що Росія все активніше використовує свої розвідувальні безпілотники в глибині території України. Вони відстежують важливі цілі, наприклад, літаки чи засоби ППО, й наводять на них балістичні ракети. В цих умовах солдатові ЗСУ життєво важливо знати, що літає над ним в небі. Про винахід розповідає ВВС.

Для чого детектори дронів

В цій ситуації зручний детектор дронів – річ найпершої потреби. Він сигналізує, що безпілотник вже поруч, і дає час військовим змінити позицію чи вискочити з машини, яку атакує БПЛА.

Про таку ситуацію згадує командир батальйону безпілотних систем Микола Колесник.

"Екіпаж відпрацював, вантажилися в автівку, 7 км до ЛБЗ (лінії бойового зіткнення, – Ред.), "Цукорки" в салоні починають волати, вискочили з автівки, за секунди ураження одним "Ланцетом" і одразу другим. Трохи контужені, але, головне, живі", – написав він на початку травня.

Військовослужбовець наголосив, що такий детектор "повинен бути у кожного бійця, в кожній автівці, в кожному екіпажі БПЛА, бо він дійсно рятує".

Фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") каже, що "Цукорок" – не ідеальне, але просте і дешеве рішення для українського війська.

 

Питання наявності детекторів БПЛА серед військових назріло давно, каже він ВВС Україна. Особливо враховуючи те, як часто російські безпілотники стали проникати в глибокий тил української території.

"Якщо ми бачимо, що це "крило" (безпілотник літакового типу, – Ред.) тривалий час висить над нами, то слід очікувати атаки. Саме так наш противник атакував пускову установку "Петріот", так він атакував вертольоти і так він атакував бійців 128-ї бригади, яка була вишикувана в селищі на Запоріжжі".

Якби бійці мали при собі детектори дронів, то цих трагедій можна було б уникнути. За словами "Флеша", є алгоритм дій, коли боєць виявляє над собою розвідувальний БПЛА противника. Наприклад, піхотинець біля лінії фронту має припинити рух, щоб не виказати себе, а водій військової техніки, навпаки, має прискоритися, щоб не потрапити під удар ракети.

Якщо детектор показує, наприклад, наближення ударного "Ланцета", то військовий має негайно залишити свою машину і відбігти. Якщо виявляється маленький FPV-дрон чи "Мавік", то солдат має заховатись в укриття або вжити заходів, щоб збити безпілотник.

Складні аналізатори спектрів не підходять для піхоти на фронті, впевнений "Флеш". А от компактний "Цукорок", який пищить при наближенні ворожого дрону, саме те, що треба.

"Солдат хоче мати просту опцію: запищало - значить тривога, не запищало – все ок".

Хто придумав "Цукорок"

Винахідником "Цукорка" є український програміст Дмитро Селін, що вже тривалий час проживає в Лондоні.

В інтерв'ю ВВС Україна він розказав, що з початку повномасштабної війни намагався знайти, чим буде корисним для ЗСУ.

Це були і кібератаки на російські системи, розробка софту для військових і нарешті дослідження варіантів протидії російським БПЛА.

Дмитро Селін каже, що військові йому скаржилися на проблему поєднання розвідувальних дронів і артилерійських ударів противника. Тоді цивільний програміст вирішив розробити гаджет, який попереджав би українських бійців про цю небезпеку.

"Стало зрозуміло, що треба придумати, як мати можливість попередити людей, що летить "Орлан" - і значить, зараз будуть "навалювати" (обстрілювати, – Ред.)".

Програміст з Дніпра Дмитро Селін придумав "Цукорок" восени 2022 року. ФОТО: UNIT.CITY

 

Селін дослідив радіомодулі трофейних "Орланів", купив схожі компоненти і восени 2022 року склав приймач сигналу. Це і був перший прототип "Цукорка".

Сам по собі детектор дронів – це давно відома річ. Але зазвичай це масивний і дорогий спектрометр, тобто аналізатор частот. Розібратися з ним простому військовому, тим більш в умовах бойових дій, складно.

Дмитро Селін зрозумів, що рішення має бути масове, просте і дешеве. Щоб, умовно кажучи, кожен солдат міг покласти в кишеню собі цей детектор і швидко орієнтуватися в його сигналах.

"Купити все необхідне було не дуже складно, найскладніше було продумати такий алгоритм, який давав би пристойне співвідношення хибних та правильних спрацювань і придумати систему, яка буде визначати тип дрона. Не скажу, що в мене вийшло ідеально, але краще ніж все інше, що було на ринку", – пояснює він.

Чому така назва

Чудернацька назва, яка вже стала впізнаваним брендом серед військових, виникла спонтанно, каже розробник. Він шукав в магазинах компактну коробочку, в яку помістилося б все електронне начиння, і яка була б зручна в повсякденному використанні.

"Для першого прототипу я шукав якийсь найпростіший корпус. Хотілось підібрати вже щось готове, щоб просто купити і вставити. Найкраще, що мені підійшло для прототипа, але не пішло в серію, це була пластикова коробочка для цукру", – каже Дмитро.

Це власне і дало ім'я пристрою. А також підказало назву для компанії Дмитра – "Спеції для дронів" (Drone-spices). Інша продукція отримала також "смачні" найменування – "Карі", "Ванільний Цукорок", "Оцет", "Шафран".

Коли перші детектори з'явились у військових на фронті, то спрацювало "сарафанне радіо", каже Селін, і пішли масові замовлення на їх продукцію.

Перевагою "Цукорків" була низька ціна (зараз він коштує 2,4 тис. грн) і простота. Але чим більше ставало замовлень, тим більше зростала кількість проблем з їх виготовленням.

Детектор "Ванільний цукорок". На початку травня фонд колишнього президента Порошенка заявив, що купив 2 тисячі таких гаджетів для ЗСУ. ФОТО: FACEBOOK ЮРІЙ БІРЮКОВ

 

Власне зараз компанія Drone-spices прямо на своєму сайті заявляє, що черга на "Цукорки" складає три місяці.

За словами розробника, одна з проблем – це тривала доставка комплектуючих з-за кордону і проблеми з митницею.

"От ви кажете, чому всі шукають, де купити? Я б вже зробив десятки тисяч штук, і всі б не шукали. Але щоб це зробити, треба завести комплектуючі, сплатити і виробити. І от із "завести і сплатити" виявилось більше проблем, ніж із "виробити".

Він вказує, що наразі більшість питань вдалось вирішити, і обіцяє суттєве масштабування виробництва у найближчі два місяці. Команда розробників також отримала грант від Мінцифри, а міністерство оборони вже проводить випробування і кодифікацію "Цукорка", щоб офіційно взяти його на озброєння і почати централізовану закупівлю для військових.

Як працює "Цукорок"

Принцип роботи "Цукорка" доволі простий. Насамперед слід нагадати, що кожен безпілотник з'єднується з пультом оператора по радіохвилях.

З пульта йде інформація, куди летіти, а у зворотному напрямку прямує два потоки: відео і телеметрія (інформація про стан безпілотника).

"В ідеалі обидва потоки – відео і телеметрію, або принаймні один з них, можна перехопити, бо цей сигнал випромінюється в усі боки", – пояснює Дмитро Селін.

"Тому ми використовуємо такий самий приймач, як на пульті оператора, і якщо ми підібрали параметри сигналу правильно, то ми зможемо його перехопити. Параметри сигналу – це передусім частота, але не тільки вона, є ще мінімум три показники. По цих параметрах ми можемо зрозуміти, що це за дрон".

Маючи базу унікальних параметрів, український детектор здатен розрізняти такі російські розвідувальні безпілотники, як "Орлан", "Елерон", Zala i Supercam, а також дрон-камікадзе "Ланцет" і маленькі "Мавіки".

"Більшість російських дронів мають таку особливість – частота їхнього сигналу стрибає у певному проміжку, щоб втекти від РЕБів і від інших перешкод. Це стрибання відбувається із певним кроком і певною швидкістю. Цей параметр також дозволяє визначити тип російського БПЛА", – каже Дмитро.

"Цукорок" фіксує сигнал безпілотника і визначає його тип. ФОТО: СЕРГІЙ ФЛЕШ

 

Проблема є лише з популярними останнім часом FPV-дронами, визнає він.

"Цукорок" їх виявляє, але не надто чітко. Плюс зараз всі FPV переходять на понижені частоти, а значіть, детектору треба мати спеціальну антену. До того ж, каже розробник, на фронті досвідчені оператори FPV-дронів навчились відключати сигнал з телеметрією при підльоті до цілі, відповідно, детектор не може його перехопити.

Однак українські інженери вже працюють над усуненням цих перешкод, запевняє власник Drone-spices.

Чи вважає розробник, що його пристрій дійсно має бути в кишені кожного бійця? Дмитро Селін визнає, що наразі його виріб ще далекий від ідеалу.

"Чи треба всім військовим "Цукорок"? Насправді всім потрібен кишеньковий універсальний детектор", – зазначає він і додає: "Можна використати аналогію коня і автомобіля. Так от "Цукорок" – зараз це "кінь", але вже всім краще пересаджуватись на "автомобіль". Щоб "Цукорок" став "автомобілем", потрібно зробити ще два покращення. Це буде вже універсальне рішення, щоб на будь-які виклики відповідати".

Зображення вгорі: "Цукорки", які врятували життя комбату Миколі Колеснику. ФОТО: FACEBOOK МИКОЛА КОЛЕСНИК

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]