Економічні протести чи спецоперація рф: хто насправді стоїть за блокуванням кордонів

|
Версия для печатиВерсия для печати

"Є величезна проблема, яку, здається, недооцінює наша влада. Але ще кілька таких тижнів — і майже ляже українська економіка."

Понад два тижні триває блокада на польсько-українському кордоні, яка призводить до економічних збитків і людських втрат. Поки польська прокуратура вивчає обставини смерті одного з українських водіїв, загальна ситуація загострюється. Бо тепер уже не можуть проїхати ні такі потрібні для України гуманітарні вантажі, ні паливовози. Також ширяться заяви про те, що до перевізників може долучитися група фермерів. Окрім того, як заявив торговий представник України Тарас Качка, блокування може вплинути на критично важливі постачання енергоресурсів для України, яка страждає від постійних російських атак. Тому Київ сподівається на проведення перемовин з Польщею і Євросоюзом уже цього тижня. Та якщо вони й призведуть до певних домовленостей, глобально проблему навряд чи розв’яжуть, бо блокади можуть повторюватись як на цьому, так і на інших кордонах. І блокада, яка розпочалась на кордоні зі Словаччиною, хоч наразі її й припинили, тільки підтверджує це.

Тому Цензор.НЕТ вирішив з’ясувати, як саме можна не лише зняти ці блокади, але й запобігти їм у майбутньому, щоб українські виробники і перевізники не зазнавали збитків, а разом з ними – й економіка країни.

СКРИНЬКУ ПАНДОРИ ВІДКРИТО

Описуючи нещодавній візит на українсько-польський кордон на своїй сторінці у фейсбуці, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач зазначає, що побував на двох із трьох заблокованих пунктів пропуску, де загалом не більше 15 протестувальників. "Фактично десяток людей тримають кордон у заручниках", — повідомив він. Хто ж ці люди і чому їм вдається стільки часу тримати на кордоні близько трьох тисяч автомобілів? Чому влада Польщі й польські правоохоронні органи жодним чином не реагують на ту напругу, які вони створили на кордоні? Хоч Європейська комісія попередила Польщу, що у разі продовження блокади готова накласти штрафні санкції за порушення європейського законодавства.

"Блокування українських фур організовано лідером ультраправої партії "Ruch Narodowy" Рафаелем Меклером, — пише журналіст Євген Плінський. — Його партія також перебуває в коаліції євроскептичного союзу "Konfederacja". Партія Меклера до 2022 виступала за співробітництво з росією, відкидала загрозу з боку путіна й вела активну протидію зближенню Польщі зі США й Німеччиною. Лідер "Konfederacja", куди входить партія Меклера "Ruch Narodowy", Януш Корвін-Мікке називав "ДНР" і "ЛНР" незалежними державами і визнавав окупований Крим російським".

Враховуючи таку заполітизованість, вимоги протестувальників не надто дивують. Йдеться про цілий "букет" — від скасування так званого транспортного безвізу до призупинення дії ліцензій транспортним підприємствам, що відкрилися на території Польщі після 24 лютого минулого року, де серед засновників — громадяни України. При цьому ці так звані страйкарі добре усвідомлюють, що вимоги, які вони висувають, виконати неможливо. І Єврокомісія це публічно підтвердила.

"З їхнього боку це відвертий шантаж. Я мав розмову з керівником Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Леонідом Костюченком, який мені сказав, що ці так звані страйкарі, які зараз блокують кордон, мають 1% ринку перевезень у Польщі. Вони показують свою силу, мовляв, які ми круті. А фактично мають мізер серед автомобільних перевезень, — заявив у коментарі "Цензор. НЕТ" ексглава Державної митної служби України Анатолій Макаренко. — Але сьогодні одні блокують, завтра — інші, післязавтра — ще хтось. І ми повинні йти усім на поступки? У нас забракне поступок.

Скриньку Пандори відкрито, і якщо зараз піддатися, то інші скажуть: "Давайте ще щось будемо від України вимагати". Тому нам нічого іншого не залишається, як апелювати до влади Польщі й Брюсселя, щоб було наведено порядок. Блокада – це ненормальна ситуація. Перекриття транспортних коридорів – це проблема євроспільноти.

Він також нагадав про ті блокування, які свого часу влаштовувала Україні росія. Блокували все, що можливо, – від молока до газу. Одна з таких ситуацій, коли він перебував на посаді голови Держмитслужби, сталася влітку 2014 року. Тоді росіяни, посилаючись на рішення головного санітарного лікаря, зупинили на кордоні всі автомобілі, які везли молочну продукцію.

"Я набрав голову митної служби росії – тоді ми ще були торговельними партнерами і це можна було зробити — і сказав йому, що я зараз не пущу з боку росії в Україну жодної фури, — пригадує Макаренко. — Він мені каже: "Ти не маєш права, у вас ніякої заборони немає. А у мене заборона санітарного лікаря".

Відповідаю: "А в мене є моя особиста воля шукати наркотики або інші заборонені речовини в кожній вантажівці. Ми їх будемо розбирати до гвинтика. І коли хвіст вашої черги упреться в кремль, ти перший мене набереш. І не я тебе, а ти мене будеш просити".

Це була абсолютна нормальна делікатна розмова, але я сказав, що синхронно реагую на ситуацію, яку вони створили на кордоні".

Анатолій Макаренко підкреслив, що не можна піддаватись на тиск і домовлятись за наш рахунок, треба домовлятись на паритеті.

Погоджується з тим, що це шантаж, до якого може бути дотичною росія, і віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін. "Усі пропозиції, які озвучує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, вони відхиляють. Вимагають те, що не входить до компетенції ні України, ні Польщі, — повернути дозволи. Це компетенція тільки Європейського Союзу. Як я розумію, за всім цим стоїть російський агресор, — вважає він. — Підтримує акцію партія "Konfederacja", вона проросійська й антиукраїнська. А машини, які зараз нам блокують кордон, раніше їздили в росію й білорусь. Оскільки у них закрито цей кордон, вирішили нам поблокувати".

Відповідаючи на запитання, що буде, якщо вони стоятимуть кілька місяців, як анонсували, пояснив: "Якщо вони хоча б ще місяць постоять, ми фінансовий рік закінчимо, тому що після 20 грудня ніхто нікуди не їде. Європа вже святкує, і експортери мають закрити свої контракти, те, що планували вивезти, а імпортери, своєю чергою, — завезти. Перевізники теж економічно страждають, тому що замість того, щоб робити і заробляти, зазнають збитків".

З його слів, можна їхати через ті пункти пропуску, які не заблоковано, але швидко це точно не буде. "Їдуть машини через пункт пропуску "Шегіні-Медика", але він на добу пропускає максимум 250 машин, а пункт пропуску "Дорогуськ-Ягодин" пропускав би 600, "Гребенне-Рава-Руська" — 300, "Краківець-Корчова" — 500. Тобто, скомпенсувати всі ці блокування нереально".

Про те, що акція заполітизована, заявляє і власник підприємства "Текстиль-контакт" Олександр Соколовський. "Спецоперації бувають не тільки на фронті. Виявляється, можна обійтися без ракет, дронів і людських втрат. А порівняно з військовими витратами навіть за дуже мізерні гроші. На них (думаю, там не більше $10 млн) росіяни дуже вдало купили деяких польських діячів і змогли завдати нам величезних збитків! Які з кожним днем збільшуються, так ще й надовго відрізають українських експортерів від світового ринку.

Є величезна проблема, яку, здається, недооцінює наша влада. Але ще кілька таких тижнів — і майже ляже українська економіка. Я впевнений, що якщо буквально зараз до розв’язання проблеми з блокуванням польсько-українського кордону не долучаться через свої канали впливу всі наші високопосадовці — посол у Польщі, голова МЗС, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, віцепрем’єри Олександр Кубраков і Юлія Свириденко, й навіть президент України, то слідом за транспортною логістикою настане колапс економіки і рухне більша її частина. Бо ситуація з кожним днем погіршується й уже перетворюється на повноцінну диверсію без руйнувань і обстрілів", — підкреслив він.

Оскільки перемовини з польськими перевізниками від української влади веде Сергій Деркач, кореспондент "Цензор.НЕТ" звернулась до нього за коментарями. Але він переадресував мене на свою помічницю, а та порадила читати його сторінку у фейсбуці. Вочевидь, додати до того, що там написано, профільному заступнику поки що нічого. Тому якими будуть подальші кроки української влади, наразі невідомо. Щодо бізнесу, то він очікує, що польська влада центрального рівня скасує дозволи на страйк, видані органами місцевого самоуправління у двох воєводствах. Ще один шлях – звертатися до суду. Наскільки це реально зробити за польськими законами, ми запитали у юриста.

ЧИ Є ПІДСТАВИ ДЛЯ СУДОВИХ ПОЗОВІВ?

Ярослав Романчук – адвокат, інвестор, роботодавець, платник податків як у Польщі, так і в Україні. Юридична компанія, співвласником якої він є, працює в обох країнах з 2006 року і на сьогодні це найбільша польсько-українська юридична компанія. При цьому він також голова правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, яка об’єднує понад 120 компаній. Це польські компанії, де засновниками, резидентами є громадяни України. Більша частина цих компаній — торгові майданчики наших виробників.

"Цензор. НЕТ" уже повідомляв, що з перших днів блокування кордону представники асоціації провели пресконференцію, де заявили, що звернулися до польської влади з листами про термінові зустрічі, щоб обговорити ситуацію на польсько-українському кордоні. Ми поспілкувалися з Ярославом Романчуком телефоном, щоб з’ясувати, чи була якась реакція на ці звернення і що можна зробити далі компаніям, які зазнають збитків через блокування, організоване польськими перевізниками.

– Яка нині ситуація і що асоціація робить для того, щоб домогтися розблокування кордону?

– На другий день страйку ми офіційно підготували листа до президента Польщі Анджея Дуди, в якому просили не тільки про термінову зустріч, а описали нашу ініціативу зі створення постійно діючої платформи, яка б могла працювати під його патронатом у форматі "круглого столу". За цим "круглим столом", на наш погляд, повинні сидіти польський і український бізнес, організації роботодавців і представники урядів двох країн. Бо те, що відбувається зараз на кордоні, – це надзвичайно важливе і критичне питання, але це тільки початок. Й на шляху до вступу в ЄС у нас таких питань і проблем виникатиме ще багато.

На жаль, для нас було великим здивуванням те, що на сьогодні жоден представник державного чи правоохоронного органу Польщі не дав правової оцінки діям тих осіб, які оголосили страйк і фактично блокують не тільки дороги, якими здійснюють міжнародні перевезення, але і прикордонні переходи.

Окрім того, того ж дня ми надіслали офіційного листа від асоціації прем’єр-міністру Польщі Матеушу Моравецькому з проханням про термінову зустріч з українськими інвесторами для того, щоб обговорити цю ситуацію, яка склалася. Поки що ми не маємо відповіді ні від прем’єр-міністра, ні від президента. Також 20 листопада ми відправили листа до новообраного маршалка Сейму, пана Шимона Головні.

– Пане Ярославе, я розумію, що ви український адвокат, але спитаю. Чи можна вже зараз за законодавством Польщі звертатися до суду перевізникам чи представникам бізнесу, який зазнає збитків унаслідок цієї ситуації?

– Окрім того, що я – український адвокат, я також є в польському реєстрі закордонних юристів.

Зараз до нас звертаються насамперед перевізники в особі АсМАП стосовно того, що можна зробити в правовій площині. На пресконференції я про це сказав. Є два питання. Перше – розблокування кордону. Друге – відшкодування збитків, завданих і економіці України, й українському бізнесу. На сьогодні ми не бачили жодного офіційного документа, отож через адвокатські запити будемо звертатися до гміни і витребовувати їх. А отримавши, будемо аналізувати два основні першочергові документи. Перший – це заяви тих осіб, які подавали заявку на проведення цього заходу, що вони просили, якими були їхні вимоги. Другий момент – ми будемо аналізувати рішення гміни – органів місцевого самоврядування, які видали дозволи чи дали згоду на проведення зборів громадян, в якому саме місці і чи був дозвіл на блокування прикордонних переходів. Саме ці документи аналізуватимемо. А після аналізу будемо ухвалювати рішення, давати рекомендації, чи є підстави для позовів. Хоча розуміємо, що в цьому разі вже є порушення Угоди між Україною і Європейським Союзом про так званий транспортний безвіз, Угоди між урядом Республіки Польща й урядом України про перетин кордону.

Тепер щодо питання відшкодування збитків, завданих цим блокуванням. Відповідачами можуть бути: держава Польща, органи місцевого самоврядування в особі гмін, а також ті суб’єкти господарювання, які подавали заявки на проведення цього заходу, й ті, які безпосередньо беруть участь у блокуванні транспортних шляхів і прикордонних переходів.

– Хто може подавати такі позови? Окремо кожна компанія чи це має бути позов від держави Україна?

– Держава – це окрема тема, на цьому етапі ми цього не розглядаємо. Тому це можуть бути суб’єкти господарювання, які зазнають збитків. Це можуть бути окремі компанії чи якісь об’єднання компаній.

На мій погляд, тут варто було б консолідувати зусилля не тільки перевізників, а також українських виробників-експортерів.

На пресконференції я всім нагадав про те, що 14 вересня минуло 30 років, як уряди України і Польщі підписали угоду про сприяння і захист інвестицій. І стаття 6 цієї угоди передбачає зокрема відшкодування шкоди.

– Як на ваш погляд, чому немає реакції влади Польщі на те, що відбувається? Принаймні я не бачила публічних заяв ні від президента, ні від прем’єр-міністра.

– Це дуже дивно і мені важко тут щось коментувати. Можливо, тому, що зараз певною мірою перехідний етап – коли одні ідуть, а інші ще не прийшли. Тому що в Польщі відбулися вибори, і зараз країна на етапі формування нового уряду. Не буду давати оцінки, не знаю.

– Чи вивчали ви ситуацію, про яку розповідають польські перевізники, коли кажуть про проблеми, які нібито створені через скасування дозволів і цей транспортний безвіз?

– За інформацією, яку ми отримуємо від польського бізнесу, від журналістів, у блокуванні бере участь дуже невелика група перевізників. Ми не чули жодної заяви на підтримку цього страйку від великих організацій перевізників Польщі.

– Якщо уряд Польщі так і не відреагує на цю ситуацію, і блокада триватиме кілька місяців, як обіцяють її організатори, що тоді робити?

– Польща за 2022 рік і за 9 місяців уже цього року – найбільший торговельний партнер України. І Польща надзвичайно багато експортує своєї продукції в Україну. У Польщі бізнес також зацікавлений у тому, щоб кордон було розблоковано. Й уже з’явилися здорові голоси про те, що блокада нічого не дає, вона шкодить зокрема й польському бізнесу. Про це казали на міжнародному форумі 15 листопада. А Михайло Панків наводив на пресконференції приклад. Вони експортують молочну продукцію до багатьох країн світу. 30% експорту іде в Польщу. І одна з позицій, які вони експортують, – це казеїн. У Польщі казеїн не виробляється. Тому польський бізнес і польське виробництво також втрачає через цю блокаду. А таких позицій, я думаю, достатньо. З погляду здорового глузду немає жодних економічних обґрунтувань для таких дій на кордоні.

Окрім того, ще хочу звернути увагу на одну з вимог польських перевізників, про яку навіть уряд України не каже. Вони вимагають заборонити реєструвати в Польщі компанії, де засновниками будуть зокрема й резиденти України, і вимагають забрати ліцензії тим транспортним компаніям, які вже працюють на польському ринку, як такі самі роботодавці й платники податків, як і польські перевізники. Хіба це не абсурдні вимоги?

ЧИ ЦІКАВИЙ ПОЛЯКАМ УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК?

"Перевізникам у Польщі зараз не дуже солодко. Вони втратили ринок білорусі, ринок росії, зараз намагаються завоювати наш ринок — сюди їздити, — розповідає Анатолій Макаренко. — Але ж поляки не хочуть їхати в Харків, в Одесу, Миколаїв. Вони бояться. Кажуть, ми будемо окучувати прикордонні області, тут свій бізнес робити, а ви їдьте на війну.

Тому я думаю, що нам треба сісти за стіл перемовин і вирішити це питання. Але це завдання Мінінфраструктури, МЗС, який, на мій погляд, цю ситуацію "проспав". Тому що про неї було відомо з 25 жовтня. Польські перевізники саме тоді попередили, що блокуватимуть кордон. Хоч почали з 6 листопада".

Зі слів Макаренка, навіть якщо зараз сторони домовляться, важливі не лише тактичні рішення, а й стратегічні. "Думати треба не тільки про сьогодні, але й про завтра. Морські логісти вже вийшли з пропозицією, кажуть: ми готові відкривати морські коридори. І не важко прорахувати, скільки двадцятитонних фур може зайти у корабель-десятитисячник. Цей корабель може виконати добову норму всього сухопутного кордону. Тому треба не чекати, що завтра буде новий блок, а держава повинна зараз подивитися знову в бік моря. На Румунію, Туреччину, на те, як ми туди можемо доставляти наші вантажі. Бо сьогодні ці блокувальники, завтра — інші", — підсумовує він.

Як людина, яка добре знається на морських перевезеннях, президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко зазначає, що дві третини всього того, що Україна експортувала й імпортувала до початку повномасштабного вторгнення, йшло морем. Сьогодні все те, що могли раніше обробляти в портах, створює додаткове навантаження на сухопутний кордон. І навіть якщо українська й польська сторони зможуть зараз домовитися й розблокувати пункти пропуску, це не вплине на ситуацію з товарообігом загалом.

"Розумієте, що ситуація з протидії нашій вільній торгівлі з часом лише поглиблюватиметься? Тому що наші країни-сусіди теж на цьому хочуть заробити, — каже Берестенко. — Ми на світових ринках не конкурентні через те, що існуюча вартість логістики через Польщу вбиває будь-яку економіку. Виробнику невигідно продавати, бо логістика з'їдає маржу. Якщо ми порівняємо польське підприємство, яке виробляє такий самий товар, з українським, польське виявиться більш конкурентним, оскільки витрачає значно менше на логістику. Це дуже важливо. Я неодноразово писав, що битви виграє армія, а війни – логістика.

Тому єдиний вихід – відновлення поромного й контейнерного сполучення на великій воді (порти "Одеса", "Південний" і "Чорноморськ"). Всього 10 суден змогли б удвічі або й більше разів зменшити навантаження на сухопутний кордон. Цей процес могли б запустити українські судноплавні компанії (як державні, так і приватні), які мають свої судна і можуть взяти в оперування іноземні", — вважає він.

Відповідаючи на запитання, як мотивувати компанії й чи можливо це з урахуванням усіх ризиків, пов’язаних із війною, Берестенко пояснює: "Ризики – це лише обстріли й міни. Але під час руху вони навряд чи обстріляють, бо, наскільки мені відомо, не мають тих ракет. Хоч я можу помилятися. Але важливо, щоб працювало якомога більше портів і пунктів, куди судно може зайти.

Чому зараз поромні й контейнерні лінії не заходять? Бо якщо в їхнє судно поцілить ракета, коли воно зайде в український порт, то капіталізація їхніх акцій на ринку так упаде, що стільки вони не заробляли в Україні з першого заходу. Тому нам потрібно, щоб українське Дунайське пароплавство й український бізнес взяли в чартер судна і поставили перевезення на потік.

Наскільки мені відомо, страхова компанія підтвердила виплату страхового ризику у разі з судном, у яке нещодавно прилетіла ракета. Це каже про те, що судновласники ризикують, проте їм компенсують. Далі вже треба з’ясовувати: справді свідомо цілили в судно чи ні.

Підсумовуючи, скажу так: звісно, ризики будуть. Але це відновлення економіки, надходження коштів у бюджет, це розвиток. Без цього ми не зможемо рухатися вперед і виграти війну".

Співрозмовники видання здебільшого кажуть про те, що ця показова демонстрація сили з боку групи польських перевізників – це ще й спроба продемонструвати Україні, що для них важливий український ринок, але працювати на ньому вони хочуть на власних умовах.

"Моя думка про те, що вони не готові відмовитися від українського ринку, будується на їхніх вимогах, — каже експерт з питань практичного застосування митного законодавства у UA.CONSULTING й колишній очільник Львівської митниці Левко Прокіпчук, який зареєстрував петицію про застосування санкцій до осіб, причетних до блокування пунктів пропуску у Польщі. — У них є шість умов. Дві з них явно говорять про те, що вони не готові відмовитися від українського ринку, хоч і розповідають, що нібито їм не цікаво і ми конкуруємо з ними тільки в Європі. Одна з їхніх вимог полягає в тому, щоб зробити е-чергу винятково для польських автомобілів в Україні в одному з пунктів пропуску. Якщо вони не хочуть їхати в Україну, то навіщо їм е-черга тільки з польських автомобілів?

Ще одна їхня вимога – дати доступ польським перевізникам до системи "Шлях". Для чого їм це потрібно? У компаніях польських перевізників до повномасштабного вторгнення росії в Україну працювало чимало українських водіїв, які їздили в Україну. Після 24 лютого, коли заборонили виїзд за кордон зокрема й для водіїв віком від 18 до 60 років, вони не можуть виїхати, якщо не зареєстровані в системі "Шлях". Доступ до цієї системи мають українські перевізники. І коли вони здійснюють перевезення, то вносять свого водія, а поляки не можуть. Їм, очевидно, дешевше й простіше взяти на роботу українського водія, який готовий їхати в Україну, бо не кожен поляк буде готовим це робити зараз. Надто якщо ми кажемо про щось далі за Львів, Луцьк чи Ужгород. Якщо для них не цікавий український ринок, то навіщо їм доступ до цієї системи?

Не вважаю, що треба заборонити в’їзд усім польським перевізникам. У мене не було таких намірів, коли я реєстрував петицію. Йдеться лише про тих, хто нині блокує кордон і організовував цю блокаду. Реагуючи на неї, Рафал Меклер почав писати, що якщо їм заборонять в'їзд в Україну, то вони будуть ініціювати, щоб заборонили тим, хто підтримав петицію. Його це зачіпає, як на мене.

І четверта важлива річ. Найбільш активні в блокуванні — перевізники з Люблінського воєводства, основним напрямком діяльності яких були перевезення в росію й білорусь. І зважаючи на те, що вони зараз туди їздити не можуть, то шукають, куди ще можуть податися. І очевидно, що стає актуальним питання вартості перевезень. Проста математика. Нещодавно спілкувався з товаришем, він каже: "Привезти контейнер з Китаю до Гданська мені коштує 1,5 тисячі євро, а з Гданська в Україну – 4 тисячі євро. Розумієте, наскільки зараз зокрема через блокування, стало економічно вигідно займатися тими перевезеннями?

Окрім того, в них ще одна серйозна вимога, на яку варто звернути увагу. Вони хочуть, щоб заборонили реєструвати перевізників з неєвропейським капіталом. Чому вони ставлять таку вимогу? У них це звучить таким чином, що наші українські перевізники здійснюють перевезення по Європі й таким чином їх ніби вибивають. Але насправді то не зовсім коректно і правильно. Тому що наші перевізники теоретично не мають права здійснювати каботажні перевезення (тобто завантажуватись в Європі і везти товар в іншу точку ЄС), якщо їх упіймають на цьому, то будуть дуже великі штрафи. Як наші перевізники з тієї ситуації виходять? Вони просто реєструють у Польщі фірму й здійснюють перевезення вже не як український перевізник, а як польський. Знову ж таки, всі ці східноєвропейські транспортні компанії непогано заробили, коли свій старий автопарк продали в Україну, бо у нас під час війни зросла суттєво потреба в автомобілях, і за рахунок цього поновили свій автопарк".

Прокіпчук також звернув увагу на те, що з початком повномасштабної фази війни кількість перевезень сухопутним шляхом сильно виросла, оскільки зараз через агресію росії фактично заблоковано морські перевезення. "Була інформація, що з моменту нападу росії здійснено мільйон рейсів з Європи в Україну і назад. Це включає і доставку гуманітарних вантажів. А до 24 лютого 2022 року кількість дозволів, які видавалися на рік за маршрутом "Україна-Польща" і назад, становила 160 тисяч. Тому, можливо, ми б і відновили дозволи, але ж вони просто не дадуть нам 800 тисяч чи мільйон дозволів. І ми не зможемо возити необхідне в країну, яка продовжує боротися з ворогом".

Він також нагадав, що проїзд європейськими дорогами для вантажівок не безкоштовний, й вони на наших перевізниках заробляють гроші, піднімаючи свою економіку.

Як довго може протривати блокада на кордоні з Польщею? Дехто зі співрозмовників видання вважає, що вона може закінчитись або перейти з вулиці в кабінети наприкінці листопада, коли спливає 14-денний термін мандату, який Дуда дав Моравецькому на формування уряду, оскільки блокада може також бути певним інструментом у політичних торгах за крісла для членів партії, яка підтримує блокаду.

У будь-якому разі важко не погодитися з Анатолієм Макаренком у тому, що скриньку Пандори відкрито. У вівторок ввечері території Словаччини перевізники почали блокувати вантажівки, які їдуть через єдиний пропускний пункт з Україною, але, як розповіли "Цензор.НЕТ" в Державній прикордонній службі, вночі стало відомо, що її тимчасово припинили. Що означає тимчасово, чи може блокування поновитись, хто і навіщо його затівав, наразі невідомо.

Тепер питання, хто буде наступним. Бо на сайті польських перевізників опубліковано заяву, адресовану Єврокомісії, в якій, окрім перевізників Словаччини і Польщі, є також чеські, угорські й литовські.

Тому реагувати треба не лише ситуативно, а системно, думаючи наперед, щоб зберегти дружні стосунки з країнами, які з перших днів навали підтримують Україну, і щоб зберегти нашу економіку.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

14:03
РФ загрожує підводній інфраструктурі ЄС і Північної Америки - НАТО
12:17
Влада пообіцяла солдатам на фронті по 70 тисяч, але грошей на це ще нема
11:04
Законопроект про мобілізацію нарешті направили на підпис президенту
10:04
Скеровано до суду справу нардепа "Батьківщини" Ніколаєнка, який збив на смерть 18-річну дівчину на Житомирщині
09:34
Типовий український прокурор Олександр Гуцуляк стрімко багатіє під час війни, мешкає в котеджі за 18 мільйонів і їздить на авто преміум-класу – Bihus.Info
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 16 квітня
21:22
Шайка "непридатних до військової служби" виродків з України веде розкішне життя за кордоном, їм допомогли ВЛК, ТЦК і ГУР Буданова (ВIДЕО)
20:55
Єврокомісія погодила виділення Україні €50 млрд на реформи
20:00
У вівторок в Карпатах сніг, на півдні - до +28°С, хмарно з проясненнями
19:12
Віталій Шилан: "Таємний план Б" від Германа Галущенко

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]