Мобілізація та промисловість: як "тримає фронт" українська металургія

Версия для печати

Тисячі металургів та гірників захищають незалежність України у боях з росіянами. Поки триває війна, їх кількість зростатиме. Тож це є суттєвим викликом для роботи підприємств гірничо-металургійної галузі.

UAprom дізнався у ключових гравців сектору, як вони адаптуються та шукають баланс між забезпеченням інтересів держави та необхідністю підтримувати виробничий процес.

Про що говорять цифри

Металургійні та добувні підприємства є одними з найбільших роботодавців у країні, тож не дивно, що кількість мобілізованих у галузі обраховується тисячами. Так, за інформацією, наданою «АрселорМіттал Кривий Ріг», більше ніж за рік російської агресії до українського війська приєдналися близько 2,5 тис співробітників компанії із понад 19 тисяч.

До оборони долучилися й 850 співробітників «Інтерпайпу», повідомляла у грудні минулого року компанія, штат якої нараховує більше 10 тис осіб. У лавах ЗСУ нині також служать понад 7 тисяч співробітників різних підприємств Групи Метінвест, зазначила прес-служба на запит UAprom. При цьому загальна чисельність персоналу Метінвесту - майже 87 тис осіб.

Про понад 600 мобілізованих із більш як 10 тисячного колективу виданню повідомила добувна компанія Ferrexpo. Також відомо, що протягом минулого року захищати Україну пішли близько 180 працівників Побузького феронікелевого комбінату та 142 працівники трубної компанії «Сентравіс». Загалом на кожному з цих підприємств задіяно близько 1,5 тис осіб.

Гірничо-металургійні компанії допомагають своїм співробітникам із необхідним для ведення бойових дій спорядженням – від амуніції до пікапів та дронів. «Всі вони забезпечені засобами захисту коштом підприємства, включаючи бронежилети, літню і зимову форму, тактичне взуття і рукавички, каски, аптечки для військових за стандартами НАТО», - розповіли у Ferrexpo. І це не поодинока ситуація. Частково потребу в засобах захисту підприємства покривають за рахунок власного виробництва, як от Метінвест, який почав виготовляти пластини для бронежилетів. Компанія також виготовляє мобільні укриття для фронту і бронесталь для захисту колісної техніки.

Крім цього, важливим напрямком роботи стала підтримка поранених та родин загиблих робітників. «63 працівника підприємства загинули в бою, 15 – зникли безвісті. Сім’ям загиблих компанія надала благодійну допомогу на суму понад 21 млн грн», - повідомили в АМКР.

Спеціальний підрозділ для роботи з ветеранами війни з інвалідністю своєю чергою створили на «Запоріжсталі». «Там вивчають можливості для поновлення після демобілізації на роботі травмованих співробітників на підхожі вакансії, зважаючи на кваліфікацію працівників. Наразі йдеться про п’ятьох співробітників Метінвесту — двох працівників «Запоріжсталі» та трьох з «Азовсталі» та ММК імені Ілліча», - пояснила прес-служба компанії. У рамах гуманітарного проекту «Рятуємо життя» Метінвест також ініціював програму з протезування та реабілітації для постраждалих від війни, до якої залучає і своїх працівників.

Виклики воєнного часу

Деякі компанії, переважно такі великі як Метінвест чи АМКР, відповідно до норм законодавства, мали змогу забронювати частину своїх працівників від мобілізації. Та інші підприємства не завжди мали таку можливість. Тож війна змусила меткомпанії пристосовуватись не тільки до регулярних ракетних обстрілів, проблем із вивозом продукції, перебоїв у постачанні електроенергії, а й до нестачі робочих рук.

Усі опитані  UAprom компанії відзначили, що відчувають певні складнощі, пов’язані із мобілізацією частини персоналу. Перш за все, мова йде про обмеження, які накладає ця ситуація на плани щодо збільшення виробництва. Особливо зараз, коли ситуація із генерацією та постачанням електроенергії вже не є такою важкою, як один-два місяці тому, коли більшість підприємств ГМК працювали з мінімальним завантаженням або ж взагалі простоювали.

Наприклад, Побузький феронікелевий комбінат оголосив про зупинку виробництва ще в листопаді 2022 року після чергової атаки росіян на українську енергетику та знеструмлення регіону розташування комбінату. «На наш виробничий процес мобілізація не вплинула, так як основне виробництво зупинене, проте зараз, коли з’явилося стабільне постачання електроенергії та можливість виконувати ремонтно-відновлювальні роботи і підготовку до перезапуску, ми не можемо скомплектувати необхідну кількість бригад», - зазначив генеральний директор Денис Шевченко.

Ferrexpo також повідомила UAprom про готовність нарощувати виробництво найближчим часом, однак  «компанія, як і більшість підприємств в Україні, буде відчувати нестачу персоналу», наголосила прес-служба. Метінвест у відповідь на запит видання додав, що наразі «компанії не вистачає людей для повноцінного виробництва продукції в тих обсягах, в яких ми можемо її виробляти». Водночас там висловили розуміння, що українському війську потрібні люди, тож очікують, що з часом кількість мобілізованих працівників може зрости. Навіть враховуючи можливості з бронювання.

Як бізнес налагодив роботу в нових умовах

Щоб адаптуватися до нових реалій, підприємствам перш за все довелося задіяти внутрішній ресурс. «Ми працюємо над тим, щоб була взаємозамінність, проводимо професійне навчання. У нас один працівник може закрити декілька ділянок на виробництві. Це дуже допомагає, особливо, у такий час, як зараз», - розповіла Ганна Качала, керівниця управління персоналу та корпоративної культури «Сентравіс». Підприємство довгий час послуговується Lean технологіями, що передбачають підвищення продуктивності та вдосконалення робочого процесу. Це дозволяє зменшити труднощі, пов’язані з мобілізацією, пояснила вона. І додала, що на частину позицій, які раніше обіймали чоловіки, перевели жінок: «Наприклад, ми навчали жінок на вальцювальників на тих станах, де фізично вони можуть працювати».

Часом, щоб вирішити питання кадрового дефіциту в певних виробничих процесах, потрібно шукати нестандартні рішення, зазначили в АМКР. Наприклад, це може бути зміна робочого графіка, внутрішня заміна, відрядження, залучення стажерів.

Та меткомпанії все ж констатують дефіцит кваліфікованого персоналу, оскільки не всі працівники одразу можуть замінити колег на робочому місці. Ці питання намагаються вирішувати за допомогою навчання, однак це займає немало часу. «Деякі мобілізовані працівники є носіями унікальних знань і для їх заміщення важко знайти кандидатів навіть усередині компанії. У цих випадках ми організовуємо для працівників навчання на базі Центру технічної експертизи Ferrexpo з підвищення кваліфікації або опанування нових навичок, необхідних для виконання тих чи інших робіт», - пояснила компанія. У такому випадку підготовка спеціалістів може тривати до року. І це закономірно впливає на ефективність виробництва.

А часом компаніям не вистачає ресурсу, щоб знайти та підготувати заміну. За словами Дениса Рисухіна, директора компанії Metipol, яка керує кількома заводами з виробництва фарбованого прокату, у цьому сегменті спостерігається «сильний відтік співробітників і на жаль можливість поповнювати штат на сьогодні майже відсутня». Подібні виробництва є невеликими, тож не потрапляють під характеристику стратегічно важливих, і «робити бронь не можливо». «На підприємстві масштабу Heavy Metal (фарбувальні потужності Metipol у Миколаївській обл. – ред.) працює по 1-2 людини, що відповідають за фарбування, так звані маляри. Якщо двох із них забрати, то підприємство зупиниться», - описав ситуацію Д. Рисухін, виступаючи на засіданні Комітету УЦСБ з покрівельних, фасадних конструкцій та ЛСТК.

Ці виклики накладаються і на загальну ситуацію скорочення доступного персоналу на українському ринку праці через виїзд населення в більш безпечні регіони країни та закордон. Крім цього, «руйнуються усталені колективи, втрачається кваліфікація та спадкоємність знань», зауважує Метінвест. «Нашій компанії вже доводиться заповнювати такі втрати за допомогою внутрішнього навчання чи суміщення обов'язків. З урахуванням майбутнього зростання обсягів такі можливості вичерпуватимуться», - додала прес-служба Групи. Водночас компанія висловила впевненість у тому, що масштаб та досвід минулих років із вирішення питання відпливу кадрів допоможуть їй впоратися з ризиками.

Діалог з владою

Наразі триває процес пошуку балансу між інтересами держави в забезпеченні оборони та підтримці бізнесу. Зокрема, у січні був ухвалений новий порядок бронювання від мобілізації. Він передбачає, що для бронювання 50% військовозобов’язаних працівників компанія має бути визнана критично важливою для функціонування економіки. Для цього підприємство має відповідати декільком з критеріїв: бути великим платником податків або великим експортером, не мати податкової заборгованості, сплачувати зарплату вище середньої по регіону, становити важливе значення для територіальної громади та деякі інші.

Опитані UAprom компанії зазначили, що нове регулювання розширює доступ бізнесу до механізму бронювання. До прийняття відповідної постанови значна кількість підприємств, як от Ferrexpo чи «Сентравіс» або ж дочірні підприємства АМКР «Стіл Сервіс» і «Ливарно-механічний завод», взагалі не мали можливості бронювати своїх співробітників. Тепер компанії планують співпрацювати з Міністерством економіки та місцевими військовими адміністраціями, щоб отримати статус критично важливого підприємства. «У випадку позитивного результату хочемо забронювати ту кількість працівників, яку дозволяє законодавство», - повідомив «Сентравіс». Водночас на думку Ferrexpo, «прийнятий алгоритм розрахунку не дозволяє забронювати всіх працівників, які є носіями унікальних знань, і підготовка кандидатів на їх заміщення вимагатиме тривалого часу».

Продовжуватимуть координацію з органами влади й інші підприємства, які мають досвід бронювання. «Компанія має намір співпрацювати з Міністерством економіки та з усіма іншими органами влади, щоб з одного боку, не зірвати мобілізацію, а з іншого — не зупинити роботу підприємств Метінвесту», - повідомила прес-служба групи.

«На даний момент ми забронювали понад 5000 наших працівників, і зусилля в даному напрямку тривають. Зараз ми не тільки воюємо та боронимо нашу рідну землю, свободу, гідність та майбутнє наших дітей, а ще й намагаємося підтримувати економіку, соціальну сферу, родини воїнів, сплачувати податки, тому дійсно дбаємо про наш персонал та обладнання. Ці обидві сторони нашого життя однаково важливі», - додали в АМКР.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Керівник Укренерго Володимир Кудрицький детально розповів про "військовий стан" енергетики України
• Понад 5 мільйонів гектарів українських земель не можна обробляти через війну
• Видатки держбюджету зросли, дефіцит збільшився до 88,8 млрд грн, — Мінфін