Морська революція: як Україна налагодила випуск та застосування водних дронів у війні з росією

|
Версия для печатиВерсия для печати

Атака Кримського мосту українськими морськими дронами (Київ неофіційно визнав це) показала, що безпілотники змінили концепцію сучасної війни. Незважаючи на численні заяви ЗС Росії про неможливість пробити захист улюбленого дітища Володимира Путіна, який охороняє ЗРК С-400 «Тріумф» і «Панцир С-1», міст отримав сильні пошкодження. «В результаті виявилися ускладненими логістичні ланцюжки постачання російської армії. Основну частину вантажів можна везти залізницею, щось, мабуть, повезуть через сухопутний коридор. Але для цього їх треба перевантажувати, а це незручно та довго», - розповів «Спектру» військовий аналітик ФБК Ян Матвєєв.


Пристрій, що прибив до берегів Севастополя. Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine / Facebook

Український прорив

Історія бойового застосування ударних морських дронів-камікадзе у сучасній війні розпочалася 29 жовтня 2022 року, коли сталася унікальна подія – перша у світі атака виключно морськими безпілотними засобами. Вони атакували російський флот у Севастополі та вразили три кораблі, включаючи сторожовий корабель «Адмірал Макаров».

Внаслідок нападу Росія втратила панівне становище в акваторії Чорного моря. "Українці - піонери подібних атак", - вважає ізраїльський військовий експерт Сергій Мігдаль.

Після успішної атаки українських морських дронів на «Адмірал Макаров» президент України Володимир Зеленський оголосив про створення спеціального морського флоту безпілотників, що складатиметься зі 100 водних апаратів українського виробництва. Метою його формування Зеленський оголосив захист акваторії України від крилатих ракет, які запускаються з кораблів РФ.

24 травня 2023 року українські морські безпілотники атакували російський розвідувальний корабель «Іван Хурс» проекту 18280. Незабаром після цього, 11 червня, атаку зазнав російський розвідувальний корабель проекту 864 «Приазов'я».

Зброя слабкого проти сильного

«Військово-морського флоту в Україні, за винятком річкових та невеликих сторожових суден в Одесі та Миколаєві, практично не залишилося, — розповідає «Спектру» Сергій Мігдаль. — Був єдиний корабель — фрегат „Гетьман Сагайдачний“, який українці самі затопили на початку війни».

Але навіть якби він у них залишився, першу спробу обстріляти щось у Криму можна було б вважати самогубством, вважає експерт: «Його відразу б знищили або російські літаки, або батареї берегової оборони». Тому застосування морських безпілотників для вирішення завдань у ближній акваторії, тим більше проти супротивника, що перевершує за силою, за його словами, «абсолютно виправдано».


Фрегат "Адмірал Макаров". Фото: Ad Meskens / Wikimedia

Дрони можна визначити як «зброю слабкого проти сильного, що дозволяє досягати великих результатів», каже Мігдаль: «Зараз Україна веде на море напівпартизанську війну, для якої безпілотники — ідеальна зброя. У результаті великі російські кораблі виявилися замкненими, як у пастці».

Усі пам'ятають «закономірний», на думку експерта, кінець флагмана «Москва» та проблеми з іншими кораблями. «Думаю, наступного етапу вони зможуть замкнути російський флот у Севастополі, — каже Мігдаль. — Більшість російських кораблів і так пішла звідти до Новоросійська. І я не виключаю таких атак на базу російського флоту в Новоросійську».

Зараз перед Україною стоїть складне завдання — атакувати російські підводні човни, які запускають «Калібри», вважає ізраїльський військовий експерт: «Їх ще треба знайти та знищити торпедами, що управляються, а це завдання можна вирішити лише за допомогою авіації. Але українські сили зможуть знищувати їх прямо в порту, куди ті заходять за запасами та новими боєкомплектами. Це мій прогноз».


Безекіпажні катери зможуть також займатися патрулюванням, розвідкою та дозором. Скріншот відео Militarnyi Videonews / YouTube

Дрон із гідроциклу

Україна успішно налагодила випуск власних апаратів. За словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, «виробництво Україною деяких категорій дронів у порівнянні з минулим роком зросло більш ніж у 100 разів. Їх потрібно ще більше. І буде".

Українська армія стала першою застосовувати морські безпілотники як дрони-камікадзе — це компактне, високошвидкісне і дуже маневрене судно, в носовій частині якого розташована міна або бомба, яка детонує при зіткненні з ворожим об'єктом. Під час поганої погоди на морі вони малопомітні для супротивника.

Завдяки простоті конструкції вони виготовляються на невеликих непрофільних підприємствах і мають відносно невисоку вартість виготовлення приблизно 250 тисяч доларів США. В їхній основі лежать, як правило, цивільні гідроцикли моделі GTX або Fish Pro канадської компанії Sea-Doo.


Двигун Rotax. Скріншот відео Militarnyi Videonews / YouTube

Точних даних про швидкість українського безпілотника ми не маємо. Але швидкість, що розвивається гідроциклом, варіюється від 130 до 200 км/год. Вона залежить від конкретної моделі, маси корисного навантаження, напряму вітру та інших факторів.

Управляється дрон за допомогою супутникового зв'язку, сигнал подається прямо на пульт управління. Завдяки поміщеним у носову частину судна ударним детонаторам при зіткненні з об'єктом супротивника відбувається вибух. Вибухівкою є радянські авіаційні бомби ФАБ-100 або ФАБ-250, запаси яких в України достатні. При виготовленні дрону замість встановленого на заводі-виробнику кожуха зі скловолокна ставиться новий легкий металевий корпус.

Український морський дрон-камікадзе має такі характеристики:

довжина - 5,5 м;

повна вага – до 1000 кг;

операційний радіус дії – до 400 км;

дальність ходу – до 800 км;

автономність – до 60 годин;

бойове навантаження - до 200 кг;

максимальна швидкість - 80 км/год;

Методи навігації - автоматична GNSS, інерційна, візуальна.

Підводна ракета

Інший підводний безпілотник Toloka TLK-150 значно менший, ніж морські безпілотники, зібрані на основі гідроциклу. Дрон має форму торпеди, несе від 20 до 50 кг вибухівки. Запас ходу безпілотника складає 100 км. Апарат здатний автоматично сканувати простір у пошуку цілей або наводитись на них за допомогою оператора.

Система наведення використовує сигнал GPS та інерційну систему навігації під час занурення, коли GPS не працює. У разі придушення системи зв'язку засобами РЕБ противника апарат може залишити небезпечну зону. Його складно виявити, адже над поверхнею води височить лише антена зв'язку, обладнана поворотною камерою наведення на ціль.

Підводний дрон – мисливець за мінами. Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook

Конструкція допомагає безпілотнику залишатися невидимим для радарів та людських очей. Апарат здатний переміщатися під водою, а значить, атакувати кораблі супротивника нижче за ватерлінію — там, де знаходяться ракети морського базування «Калібр», за допомогою яких ВМС Росії обстрілюють українські міста.

У процесі розробки є кілька варіантів Toloka:

TLK-150. Довжина корпусу – 2,5 м, дальність ходу – 100км. Корисне навантаження від 20 до 50 кг.

TLK-400. Довжина корпусу до 6 м, дальність ходу – 1200 км. Корисне навантаження до 500 кг.

TLK-1000. Довжина корпусу до 12 м, дальність ходу до 2000 км. Електродвигун. Корисне навантаження до 5000 кг.

Ще на озброєнні української армії є шість британських безпілотних апаратів REMUS-100. Але вони, по суті, є невеликими підводними дронами, які застосовують лише при розмінуванні.

Спочатку український уряд планував збудувати 100 подібних дронів. Скріншот відео Militarnyi Videonews / YouTube

Міфічний «Сарган»

Звичайно, російським військовим теж дуже потрібні морські безпілотники, і перш за все дрони-камікадзе. 11 лютого 2023 року вони вперше завдали удару по мосту Затока, на південь від Одеси, за допомогою катера, начиненого вибухівкою.

Першою моделлю російського морського дрону став проект "Сарган". Він менший за український навіть у прототипі, а значить, і нести може менший боєкомплект. Це не ударний дрон, а апарат, призначений для конвоювання судів та проведення розвідувальних операцій.

Судячи з прототипу, він має високу маневреність при радіусі розвороту в 4-5 м. Проектна довжина судна становить лише 2,12 м. Максимальна швидкість — 61 км/год. Інших добрих новин для російських військових немає.

Чому Росія «проспала» свої ударні безпілотники? «Вона будувала “Авангард”, “Посейдон”, “Білгород”, якийсь атомний супердрон, що плаває по всьому світу і нібито здатний спричинити мегатонний вибух чи цунамі, — звертає увагу Сергій Мігдаль. — Якісь величезні підводні ракетоносці. Ці проекти до військової роботи ні в Чорному, ні в Середземному морі не мають жодного стосунку».

«Замість витрачених даремно десятків мільярдів доларів будували краще вдосконалені танки Т-90, БМП або літаки, але, оскільки Росія бачить себе великою наддержавою, вона цього робити не може. Це імперське мислення», — робить висновок ізраїльський військовий експерт.

Вгорі: дрон вважається багатоцільовим, але його можна використовувати для ударів по бойових кораблях. Скріншот відео Militarnyi Videonews / YouTube

Джерело: Spektr.Press

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]