Нові «мобілізаційні» закони дозволяють додатково покликати на війну до п'яти мільйонів росіян

Версия для печати

На останньому пленарному засіданні перед канікулами держдума рф ухвалила одразу безліч законопроектів, які полегшують масовий призов громадян на службу до армії. Співавтор поправок і голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов назвав їх «чутливими» змінами, які написали «під загальну мобілізацію»: «Цей закон написаний під велику війну, якою вже пахне», — сказав він.

«Новая газета Европа» розповідає, як влада під час війни намагається витягнути армію з «демографічної ями» і скільки росіян тепер потрапляє під ризик призову.

Пачка військових законів

Найгучнішою зміною в законі «Про військовий обов'язок та військову службу» стало розширення призовного віку: тепер до армії можна призвати з 18 до 30 років (раніше було до 27 років). Від початкової ідеї підняти на три роки не лише верхній, а й нижній поріг призовного віку, «щоб гарантувати людям здобуття середньої чи вищої освіти», депутати до другого та третього читання зненацька відмовилися. "З урахуванням військово-політичної обстановки" нижній кордон у 18 років залишили без змін.

Зміни також торкнуться військовозобов'язаних у запасі та мобілізаційному резерві: їм граничний вік збільшили на п'ять років.

Крім цього, закон у десять разів збільшив штрафи за неявку до військкомату на порядку денному (до 30 тисяч рублів) і заборонив призовникам залишати Росію з того моменту, як порядок денний опиниться в електронному реєстрі (нагадуємо, що він може там опинитися ще до вручення). Також губернаторам дозволили мати власні ПВК: цим «регіональним арміям» видадуть зброю та відправлять на захист кордонів, боротьбу з диверсантами та охорону громадського порядку.

Дотягнутися до ухилянтів

У той час як одні держслужбовці говорять про майбутню «велику війну», інші вдають, що нічого не сталося. Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко 25 липня сказала, що немає причин зайвої резонансності цього закону: поправки лише дають «більше можливостей» виконати свій громадянський обов'язок. На її думку, це дозволить відстрочити службу в армії, якщо це потрібно, виходячи з життєвих обставин. "Тобто, по суті, нічого не змінюється", - сказала вона.

Розширення призовного віку на три роки справді нічого не змінить для тих, кому цього року виповниться 27 років і більше: депутат Картаполов підтвердив, що їх зарахують до запасу за старими правилами. Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2024 року і не торкнуться найближчого осіннього призову.

Очевидно, новий закон розрахований на майбутніх «уклоністів». У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що щорічно з військового обліку призовників у запас йде близько 80 тисяч осіб, кому виповнилося 27 років і хто не служив в армії, «з них близько 30 тисяч осіб» роблять це, не маючи на те законних підстав.

Після вторгнення в Україну ухилістів від армії побільшало. Як раніше розповідала «Новая-Европа», за шість останніх років призовники стали втричі частіше подавати позови до військкоматів, а норматив на весняний призов 2022 року військкоматам виконати так і не вдалося: із запланованих 134,5 тисячі строковиків третина чоловіків уникли армії.

Правозахисники вважають, що підвищення призовного віку з наступного року — спроба «дозвати» всіх, хто ухилявся. «Медуза» оцінила потенційну кількість чоловіків, яких торкнеться закон, більш ніж у два мільйони людей. Однак це число не враховує, скільки з майбутніх призовників 27–30 років уже відслужили в армії до своїх 27 років (даних про тих, хто відслужив за віком у відкритому доступі, немає), а отже, про зростання бази призовників таким чином судити не можна.

Мільйони нових «запасників»

У перспективі значно більше людей армії принесе інше виправлення. Незважаючи на те, що призвати людину на термінову службу із запасу вже не можна, звідти її можна мобілізувати. Зрушення граничного віку «запасників» на п'ять років, за грубішими підрахунками, додатково принесе армії кілька мільйонів потенційних мобілізованих.

Поправки передбачають перехідний період з 2024 до 2028 року: граничний вік щороку підвищуватимуть на один рік. Ми спробували оцінити, приблизно про яку кількість покликаних на війну може йтися:

Загалом у Росії живе 31,5 млн чоловіків віком від 18 до 50 років. Після підвищення граничного віку для найчисленнішої категорії «запасників» — громадян у званні солдатів, матрос, сержант, старшина, прапорщик та мічман — верхній поріг підніметься до 55 років.

При цьому згідно із законом під мобілізацію не підпадають терміновики — щорічно термінову службу в армії проходить у середньому близько 260 тисяч осіб (приблизно стільки людей призивалося останні п'ять років). Якщо відняти їх, то вийде, що при підвищенні граничного віку запасу на рік у 2024 під мобілізацію може потрапити на 917 тисяч осіб більше, ніж за старих умов.

У разі збільшення граничного віку на п'ять років у 2028 році армія отримає вже приблизно 4,8 млн «додаткових» мобілізованих. Це поверне мобілізаційний потенціал країни на рівень 17-річної давності — схожа чисельність «запасників» у Росії була на початку 2000-х років.

Ця оцінка приблизна й сильно завищена: по-перше, насправді процес розтягнеться на кілька років, по-друге, розрахунки не враховують людей, які мають право на звільнення від мобілізації — наприклад, тих, хто має проблеми зі здоров'ям, хто опікується над літніми родичами, працівників військових підприємств, багатодітних батьків, а також деяких держслужбовців. Про те, кому належить відстрочка, можна прочитати тут.

Ця цифра також не враховує, що не всі військовозобов'язані запаси мають актуальну спеціальність. Однак це може і не бути перепоною: російській армії зараз дуже потрібні люди, і про «якість» не йдеться, вважає військовий дослідник Кирило Михайлов.

— Їм справді потрібно більше солдатів. Не тільки для того, щоб поповнювати втрати, а щоб хоч нормально оборонятися на всіх ділянках. Щоб не вийшло, як під Харковом у 2022 році, коли російську армію розгромили, бо у неї просто не вистачило військ, щоб утримати усі напрямки, — каже Михайлов.

Демографічна яма 1990-х сильно посилила і без того проблеми з набором. У цій ситуації будь-яке розширення кордонів призову — спроба цю яму перескочити.

— Відсуваючи граничний вік запасу на п'ять років, вони розширюють пул людей, хто може йти на контракт або бути мобілізованим у разі оголошення нової хвилі. Розмови [про мобілізацію] вже йдуть на державному рівні серед генерал-депутатів [маються на увазі Андрій Картаполов та Андрій Гурулєв. - Прим. авт.], а з урахуванням втрат, що продовжуються — як у наступальних, так і в оборонних діях — нова хвиля неминуча. "Некомплект" в армії серйозний. Рік тому його вдалося багато в чому закрити мобілізованими, проте цей ресурс піднісся. З цим намагаються боротися набором контрактників, але, за різними даними, цього недостатнього для тих цілей, що ставляться, — каже Михайлов.

Як змінилася російська армія після війни

Насправді процес «відкату» до армії 17-20-річної давності почався ще рік тому — у серпні 2022 року, коли Володимир Путін збільшив штатну чисельність ЗС РФ на 137 тисяч — до 2 млн осіб (військовослужбовців із них — трохи більше половини).

Це збільшення завершило 37-річний тренд зниження чисельності російської армії: з 1985 року, після реформ Михайла Горбачова, армію лише скорочували. Невеликим винятком став 2017 рік, коли граничну чисельність військовослужбовців одного мільйона рівно за указом президента підняли на 13 тисяч осіб, але ці «флуктуації» тоді нічого не змінили.

Число росіян, хто колись служив в армії, теж скорочувалося з 1980-х. Це можна оцінити за даними РМЕЗ («Російський моніторинг економічного стану та здоров'я населення»): кількість тих, хто пройшов термінову службу в армії у 18 років, різко пішов на спад з 1989 року виведення радянських військ з Афганістану.

Якщо тоді серед 18-річних в армії вже встигли відслужити понад 80%, то 1998 року їх стало рівно 50%, 2007 — 40%, а 2012 року — вже 20% (дані обмежені 2013 роком).

Терміновиків поступово замінювали на контрактників. Ще 1996 року Борис Єльцин підписав указ, згідно з яким до 2000 року російська армія мала повністю перейти на контрактну систему. Завадила цьому економічна криза 1998 року, але намір «нарощувати» військових на контракті зберігся. У свій перший термін Володимир Путін продовжував обіцяти скасувати заклик і повторив це у 2019 році: «Призов поступово-поступово відходить у минуле. Щоправда, для цього потрібен час та відповідне фінансування».

У результаті 2014 року Міноборони відзвітувало, що контрактників у російській армії вперше стало більше, ніж призовників.

Однак схоже, що плани щодо скасування призову більше нікого не цікавлять: торішнє збільшення штатної чисельності військовослужбовців (принаймні номінально) вже повернуло армію на рівень початку 2000-х і ще більше збільшило потребу у терміновиків.

— 137 тисяч військовослужбовців, на перший погляд, виглядає як невелике зростання. Але зараз російські лінійні з'єднання (переважно піхота) мають бути укомплектовані і контрактниками, і терміновиками приблизно з розрахунку два до одного. На практиці це означає, що будь-яке збільшення штату армії тягне за собою збільшення потреби в термінових термінах.

При створенні нового полку автоматично збільшується потреба в термінових термінах ще на 300 осіб, щоб заповнити ними хоча б один з його батальйонів.

Тобто на 137 тисяч нових військових потрібно 45 тисяч додаткових терміновиків, – каже Кирило Михайлов.

Це означає, що в ситуації демографічної ями потрібно ще й закликати на третину більше людей, ніж торік (тобто потрібно приблизно 340 тисяч терміновиків на рік). Тепер все виглядає так, що розширення кордонів призову, як і попередні поправки про поразку в правах тих, хто не з'явився у військкомат, були неминучими, якщо Росія збиралася і справді доукомплектувати армію.

— Раніше це збільшення чисельності армії виглядало як «хотілка» [яка залишиться лише на папері. - Прим. ред.], але це більше не так. Наразі вони оголосили про створення нових військових частин та з'єднань і активно готуються до того, щоб цю чисельність заповнювати: за допомогою розширення призову, контрактної кампанії, переведення добровольчих формувань на контрактну основу та подальших хвиль мобілізації, вважає Михайлов.

Сергій Шойгу регулярно звітує про зростання кількості військових. У червні він повідомив про набір 114 тисяч осіб за прямим контрактом і ще 52 тисячі добровольців за останній час. «На добу на контракт у середньому надходить 1336 осіб, це фактично щодня отримуємо полк», — сказав Сергій Шойгу.

Приріст військових на контракті все одно йде повільніше, ніж цього хотілося б Шойгу: Міноборони «малювало» і продовжує «малювати» нові дивізії, паралельно скорочуючи їхню штатну чисельність. Але контрактників справді побільшало, визнають експерти.

— Прогрес є, просто його виявилося замало, щоб виграти війну з Україною. Зараз чиновники намагаються вирішити ці проблеми авральними методами, — робить висновок Михайлов.

«Аргумент»

На цю тему:

• «Цей закон написаний під велику війну, якою вже пахне» - армію росії радикально збільшать
• Рускіє люді. Злющі. Залежні. Співучасники
• Полковник британської армії про середньовічні методи та «порожні ядерні загрози» Росії
• Академік Стівен Коткін: чим закінчиться війна в Україні