Про справжню велич Або порівняйте з Зеленським

|
Версия для печатиВерсия для печати

Чому в нас виробляють непридатні гранати, нелітаючі міни, погані безпілотники, чому досі немає своїх танків, гармат, окрім одиничних екземплярів, а свої "українські" ракети - це "страшна" спадщина совка, і їх теж дуже мало, про бойові літаки та гелікоптери годі й казати - Україна, здається, вже назавжди втратила статус авіаційної держави?..

Тому що "національна еліта", яка прийшла до влади після розвалу імперії, виявилася бандою колишніх партократів і нових нуворишів, які "заробили" свої статки грабунком колишньої соціалістичної власності, мародерством заводів і фабрик.

Стрімка деіндустріалізація країни разом із ліквідацією професійно-технічної освіти та падінням рівня інженерної освіти роззброїла Україну більше, ніж відмова від ядерної зброї та скорочення армії. Ми позбулися головного - промислового потенціалу, самої можливості створювати зброю і робити це масово.

Але і це ще півбіди. Під час війни дуже важливо, щоб країною керував не просто політик, а стратег, армією командував не просто генерал, а полководець, а оборонним виробництвом займався той, хто може відрізнити фрезерний верстат від токарного.

У нас часто навпаки, і люди, які вчора були юристами і косметологами, сьогодні керують фабриками, що виробляють безпілотники, і заводами, що виробляють міни, і визначають загальнодержавну політику в галузі озброєнь. Це все одно, що мене призначити директором цирку. Смішно?

Розумієте, у нас не всі біди від корупції.

Страшніша за шахрайство загальна повальна технічна безграмотність, найнижчий рівень освіти, незнання основ фізики і хімії, зневага до математики.

Факір може дістати хустку з вуха і оживити паперового птаха в клітці, але він не здатний створювати зброю.

І справа не в кількості грошей, не в антикорупційних радах, а у відсутності технічної ерудиції, технічних знань, технічних можливостей.

У лихоліття воєнного часу неприпустимо бути безсталанним дурнем на чолі держави, армії та оборонно-промислового комплексу - так можна запросто програти війну. Треба хоч трохи знати математику, фізику, хімію, розбиратися в технологіях, знати, як працює виробництво, мати дар технічного передбачення.

Візьмемо як приклад мого улюбленого Черчилля. Насправді він не мав класичної вищої освіти, проте постійно займався самоосвітою, був бойовим офіцером, став льотчиком, чудово знався на технічних питаннях (а ще був художником і літератором). Не кажучи вже про те, що був політиком.

У 1911 році, напередодні Першої світової війни, Черчілль став першим лордом Адміралтейства і розгорнув широку програму модернізації британського військового флоту, зокрема - перевів кораблі з вугілля на рідке паливо, заснував морську авіацію, безпосередньо керував роботами з проєктування лінкорів нового типу, та наказав озброїти їх новими гарматами великого калібру, які ще не було навіть випробувано.

Широка технічна ерудиція і дар технічного передбачення Черчилля вивели британський військово-морський флот на новий технологічний рівень, який дав серйозні переваги у війні.

Перебуваючи на посаді військово-морського міністра, Черчилль очолив «Комісію із сухопутних кораблів» став ініціатором і взяв безпосередню участь у розробці перших танків і створенні танкових військ, які відіграли вирішальну роль на полях Першої світової війни.

Черчилль «горів» ідеєю створення перших авіаносців, коли про них ніхто ще не здогадувався, та більше того - він першим наказав озброїти літаки кулеметами, перетворивши в такий спосіб їх із розвідувальних на бойові, і під його керівництвом були створені перші у світі гідролітаки. Власне кажучи, Черчилль і придумав назву - hydroplane. У 1914 році він розпорядився побудувати 100 гідропланів для Королівського військово-морського флоту, навчити 200 пілотів і створити 5 бригад морської авіації.

Черчилля завжди оточували світила світової науки, конструктори та інженери. Тому він був добре обізнаний про досягнення фундаментальної науки і знав усі технічні новинки. Очоливши уряд Великої Британії 1940 року, він негайно створив групу консультантів, яка аналізувала і систематизувала все, що відбувається в економіці, суспільстві, науці й техніці, у військовій справі.

Його широка ерудиція, обізнаність у технічних питаннях, дар прогнозування, вміння чути вчених та інженерів, розмовляти з ними однією мовою підштовхнули розвиток радіолокації в Британії, а радіолокатори зіграли ключову роль у відбитті німецького повітряного наступу; дали новий імпульс розвитку реактивної авіації (після війни радянські МіГ-15 літали на англійських двигунах); дали британцям ресурси на розшифровку німецьких повідомлень та призвели до створення перших промислових електронно-обчислювальних машин.

Черчилль опікувався створенням прицільного радіолокатора для дальніх бомбардувальників, радіодетонаторів для зенітних снарядів, і, власне кажучи, саме він переконав Рузвельта почати роботи над «Атомним проєктом», передавши американцям напрацювання британських учених-ядерників.

І ось тепер подумайте, чи могла така людина, як Черчилль, допустити виробництво непридатних мінометних мін?.. І де була б Британія, якби не Черчилль?..

Роль особистості в історії надзвичайно висока, а в царині науки і техніки, розроблення і виробництва зброї та військового спорядження, - ще більша, бо талановитих артистів та співаків у нас багато, а от математиків, фізиків і хіміків - майже немає.

На фото - Вінстон Черчилль на випробуваннях радіокерованого літака (дрона, безпілотника) L5984 Queen Bee - 6 червня 1941 року.

Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, заснувник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]