Середній вік українського військовослужбовця сягнув 43 років, старіння армії стає проблемою для ЗСУ

Версия для печати

«Я воюю з першого дня — але більше не можу тягнути це на собі». Середній вік українського військовослужбовця сягнув 43 років. The Sunday Times - про те, як старіння армії стає проблемою для командування ЗСУ.

У міру того, як війна в Україні наближається до своєї другої річниці, середній вік військовослужбовців ЗСУ зростає: російській агресії сьогодні переважно протистоять чоловіки середнього віку. Що ускладнює для командування планування та проведення операцій, необхідних для досягнення тих цілей кампанії, які ставлять перед собою українська влада. Про це пише The Sunday Times. Переказуємо головне з матеріалу британського видання.

"Середній вік солдата в моєму батальйоні - 45 років", - розповів виданню Дмитро Берлім, командир батальйону 32-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Бійці бригади сьогодні ведуть бої під Куп'янськом, однією із цілей зимової наступальної кампанії ЗС РФ. «У цьому віці вже важко виконувати усі необхідні завдання. Деяким важко дається навіть носіння боєприпасів та бронежилету під час перебування на лінії фронту», — зізнався Берлім. За словами командира, батальйон при цьому не отримує поповнення в особі молодших солдатів — і несе нові втрати: «Людей [у моєму підпорядкуванні] стає дедалі менше, а якість доукомплектування з'єднання з кожним разом стає дедалі нижчою».

Така ситуація є унікальною для воєн останнього століття, більшість живої сили на яких складали чоловіки віком 20–30 років і навіть молодші. Та й сьогодні середній вік більшості західних армій помітно нижчий за український показник. Для порівняння: 2021 року в США він становив 28 років, а у Великій Британії 2023-го — 31 рік. Хоча офіційні дані щодо ЗСУ недоступні, The Sunday Times оцінює нинішній середній вік українських військовослужбовців у 43 роки.

Радник глави офісу президента України Сергій Лещенко у листопаді заявляв, що чув від одного з командирів батальйону Національної гвардії, який воює на Донбасі, «лякаючі цифри». Начебто деякі бригади ЗСУ, які брали участь у наступі на російські позиції минулого року, що не приніс успіху, мали середній вік солдатів 54 роки. "Штурмовик не може брати участь у штурмовій операції в такому віці", - констатував Лещенко.

Нинішні проблеми зі старінням армії є наслідком того, як загалом відбувалася мобілізація в Україні після повномасштабного російського вторгнення. Тоді, на початку 2022 року, на фронт вирушила величезна кількість добровольців у віці за 40 — це були дорослі чоловіки із загостреним почуттям відповідальності перед сім'ями та батьківщиною. Багато хто розраховував, що незабаром держава проведе більш ефективну кампанію з рекрутування молоді, яка змінить «старих» і зможе успішно проводити наступальні операції. І навпаки, мало хто розраховував, що їхнє перебування на фронті розтягнеться на два роки. Сьогодні солдати масово зізнаються, що близькі до виснаження сил, фізичних і моральних.

«Я на межі зриву, — зізнався The Sunday Times 50-річний військовослужбовець, який відновлюється від поранення шрапнеллю у Харкові. — Я вирушив служити першого ж дня війни, але більше не можу тягнути це на собі. При цьому коли до нас на фронт прибувають молодші солдати, вони часто не можуть впоратися зі завданнями, що стоять перед нами. По нас б'ють артилерія, дрони та білий фосфор. І молоді божеволіють. Вони не готові до цього. За словами співрозмовника видання, після лікування він уже отримав наказ негайно повернутися на фронт — і має подолати багато кілометрів небезпечного шляху, щоб дістатися позицій свого з'єднання: «Але я не можу підвести хлопців [і не прийти їм на допомогу]».

За законами, що діють в Україні, молода людина може стати добровольцем у віці 18 років (при цьому до 20 років не може брати участь у бойових діях), але не може бути мобілізована, якщо їй менше 27. Цю планку влади, згідно з резонансними поправками до призовного законодавства, вирішили опустити до 25 років — щоправда, відповідний законопроект відкликано для доопрацювання урядом.

«Добровольці серед молоді є, але їх недостатньо, щоби скласти в армії більшість, — розповів The Sunday Times народний депутат Верховної ради України Роман Костенко, який сам бере участь у бойових діях у Херсонській області. — Особливо ця проблема актуальна для штурмових підрозділів, таких як повітрянодесантні війська, морська піхота та сили спеціальних операцій, де потрібна витривалість та фізична сила. Безумовно, вони мають комплектуватися молодшими людьми».

Президент Володимир Зеленський у грудні заявив, що командування ЗСУ запросило у нього мобілізацію півмільйона новобранців, але остаточного рішення за їх кількістю поки що не прийнято. Влада наголошує, що армії необхідне не лише збільшення кількості людей на фронті, а й ротація — щоб перша хвиля добровольців отримала повноцінний заслужений відпочинок.

Андрій Роїк, 47-річний архітектор, який служить у ЗСУ майже з самого початку війни з Росією, розповів The Sunday Times, що «фізично служити після 40 важче»: «Одна річ, коли в тебе натреноване тіло та рефлекси 20-річного. Інше — коли ти 46-річний офісний працівник із животом та букетом хронічних хвороб». Але у старшого віку є й переваги, зазначив військовослужбовець: «Досвід і уважність, як і серйозніше ставлення до життя».

Радник голови офісу президента України Михайло Подоляк пояснює превалювання на фронті людей старшого віку батьківськими настановами: дорослі українці хочуть уберегти синів від участі у бойових діях. Але незабаром і молодим українцям доведеться робити вибір — «яку ціну вони готові заплатити: жити у тюремному таборі чи вільній країні», зазначив Подоляк.

За його словами, владі буде набагато простіше переконати людей приєднуватися до ЗСУ, якщо ті будуть впевнені в підтримці Києва Заходом — а точніше, озброєннями, які могли б завдати російській армії непоправної шкоди ще до того, як вона вийде на поле бою. «Шанс виживання українських солдатів [у разі нарощування поставок західної допомоги] різко зросте. Відповідно, наші військовослужбовці відчують себе краще у психологічному плані. Але нам потрібні не десять снарядів на місяць — а тисяча. Проблема в тому, що ми отримуємо допомогу повільно та по крихтах».

Незважаючи на заборону виїжджати з України чоловікам віком від 18 до 60 років, щонайменше 650 тисяч українців у цьому діапазоні залишили країну та перебралися до Європи останні два роки, писала «Бі-бі-сі» з посиланням на дані Євросоюзу. Їхній від'їзд — один із факторів демографічної кризи, що охопила Україну.

Середній вік мешканців країни сьогодні становить 40 років.

Її населення з часів розпаду СРСР впало з 52 мільйонів чоловік до 37 мільйонів, якщо брати до уваги населення анексованих територій РФ.

Середня тривалість життя чоловіків у 2023–2024 роках впаде до 57 років, жінок — до 70. Ці показники не повернуться на довоєнний рівень 66 та 76 років відповідно як мінімум до 2032 року, прогнозувала минулого року директор київського Інституту демографії та соціальних досліджень імені М .В. Птухи Елла Лібанова.

Також не всі солдати старшого віку опинилися на фронті добровільно — багатьох мобілізували примусово. Тим не менш, багато дорослих військовослужбовців підтверджують, що почуття відповідальності перед молодим поколінням все ще змушує їх залишатися на фронті. «Я не хочу бачити, як борються 20-річні, – розповів The Sunday Times 55-річний Олександр Аванесов, який в окопах писав вірші. — Діти – це квіти нашої нації. Вони самі мають у майбутньому народити дітей та виростити їх». Аванесов має семирічної доньки, а сам він зараз відновлюється від поранення, отриманого ще 2022 року.

Військовослужбовець ЗСУ Андрій Піддубняк, якому теж більше 40, в інтерв'ю британському виданню згадав, як повільність його 48-річного товариша по службі на полі бою під час одного з обстрілів мало не коштувала життя цілому підрозділу — той надто повільно пробирався в притулок і невільно. під удар супротивника. І все ж таки Піддубняк не хоче зневірятися, теж заради своєї сім'ї — вдома на нього чекають двоє маленьких дітей, але поки що місце їхнього батька — на фронті: «Поки тут ще є кілька сорокарічних, вони повинні битися. Коли їх перестане хапати, на зміну маємо прийти інші».

Переклад: «Аргумент»

Фото вгорі: Радіо Свобода/Сергій Нужненко

• Кирило Данильченко: Мобілізація — не покарання, це виживання
• «Вийти з лав ЗСУ можна через цвинтар або інвалідність. Мусимо це виправити» - Євген Дикий
• Юрій Касьянов: У нас немає вибору