В країнах ЄС скорочується чисельність армій — FT

|
Версия для печатиВерсия для печати

Німеччина вже два роки перебуває на етапі Zeitenwende — "переломного моменту" в обороні, проголошеного канцлером Олафом Шольцем у 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді вона збільшила витрати на оборону на мільярди євро. Але набагато менше уваги, ніж нове спорядження й боєприпаси, привертає проблема людських ресурсів.

При чисельності 181 тисячі військовослужбовців, німецькій армії не вистачає щонайменше 20 тисяч солдатів для виконання поточного мандату, який, за словами військового керівництва, необхідний для виконання завдань. Цей дефіцит є одним з найбільших в Європі, але дані Міжнародного інституту стратегічних досліджень показують, що він не єдиний, пише Financial Times.

Протягом останнього десятиліття Велика Британія щороку не виконує свої річні плани з набору військовослужбовців, а минулого року її сухопутні війська втратили 4 тисячі солдатів. Французькі збройні сили, найбільші в Європі, налічують 203 850 чоловіків і жінок, все ще не досягли необхідної, за словами генералів, чисельності й скоротилися на 8% з 2014 року. В Італії чисельність збройних сил скоротилась з 200 тисяч десять років тому до 160 900 сьогодні.

На папері європейські союзники по НАТО мають 1,9 мільйона військовослужбовців — на перший погляд, цього достатньо, щоб протистояти Росії (1,1 мільйона солдатів і 1,5 мільйона резервістів). Але в реальності європейським країнам НАТО буде важко залучити до конфлікту понад 300 тисяч військовослужбовців — і навіть тоді це займе місяці підготовки, кажуть аналітики FT.

Франція і Велика Британія є найсильнішими військовими силами в Європі, але їхні збройні сили розраховані на швидке розгортання та виконання конкретних місій в інших країнах або регіонах, а не на довготривалу присутність на місці конфлікту.

"Обидві країни зараз адаптуються, намагаючись позиціонувати себе для протидії російській загрозі, яка докорінно перевернула уявлення західних країн про те, до якої війни вони повинні бути готові. Але дехто побоюється, що вони все ще занадто зациклені на минулому досвіді й сприймають свій менший розмір [військових сил] як незмінну реальність", — йдеться в газеті.

Якщо більше європейців не обиратимуть військову кар'єру, їхні уряди можуть шукати інші способи залучити їх до служби. Цієї весни міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус запропонував свою велику ідею: щоб розв'язувати проблему дефіциту військ, Німеччина повинна розглянути можливість введення призову в тій чи іншій формі.

Берлін пропонує розіслати анкету всім 18-річним німецьким чоловікам — близько 400 тисяч щорічно — з питанням про їхню готовність пройти військову службу і про їхні навички. Менша кількість з них потім буде зобов'язана взяти участь у зборах для потенційного відбору — близько 40 тисяч на рік, сподіваються в міністерстві оборони.

Нідерланди також нещодавно висунули ідею гібридної моделі призову: наступного року вони сподіваються набрати 2000 осіб на "рік служби" на основі тих, кого вони визначать як потенційних військовозобов'язаних за допомогою обов'язкової анкети, яку вони розсилають молодим людям, коли їм виповнюється 17 років.

І німецький, і голландський підходи базуються на тому, що фахівці з оборонного планування почали називати "скандинавською моделлю" призову на строкову службу. У Норвегії та Швеції вибіркові моделі загального військового обов'язку виявилися дуже успішними.

Експерти кажуть, що призов — навіть успішні гібридні моделі — ніколи не буде вичерпним рішенням, і натомість оборонні й військові чиновники повинні ширше поглянути на те, як зробити військову кар'єру більш привабливою. Однією з причин успіху моделі в Норвегії і Швеції є те, що регулярна військова кар'єра там вважається цінною і престижною, каже Гранд, колишній посадовець НАТО.

"Проте спершу багатьом європейським військовим треба навчитись основам. На всьому континенті особливо гостро стоїть одна проблема: житло", — зазначає Financial Times.

У своєму щорічному звіті про стан німецької армії парламентський комісар Єва Хьогль написала цього року, що казарми по всій країні перебувають у напівзруйнованому стані. На деяких базах, зазначила вона, військовослужбовці навіть змушені платити за Wi-Fi погодинно. У Британії ситуація схожа. 

Одним з найскладніших для розуміння, але потенційно вирішальних чинників у зв'язку з загрозами з боку Росії, а в умовах більш масштабної війни — є роль патріотизму в розбудові збройних сил. Європейські суспільства ставляться до своїх збройних сил по-різному: у Польщі, наприклад, військові кажуть, що довга історія російської агресії, яку пережила країна, є потужним мотивом для набору на військову службу.

Схожа ситуація і в країнах Балтії, де побоювання щодо російського реваншизму є настільки ж глибокими. Проте це все ж таки винятки з правил. У сусідній Німеччині Пісторіус піддався жорсткій критиці за те, що неодноразово заявляв, що суспільство має стати "готовим до війни".

Молодь не готова протистояти тиранії

Коли українці закликають до надання додаткової західної зброї, посилення економічних санкцій або арешту російських активів, вони незмінно додають попередження — Владімір Путін не зупиниться в Україні. Західні лідери повторюють це, застерігаючи, що через некеровану Росію Європа опинилася в ситуації, яку прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав "передвоєнною епохою".

Аналогічно, президент США Джо Байден минулого тижня з'явився на інтерв'ю і зачитав копію промови російського лідера, виголошеної в лютому 2022 року, заявивши, що вона ілюструє, як Путін хоче відновити радянську імперію. Він продовжив цю тему на урочистостях з нагоди Дня визволення Німеччини, провівши паралелі між опором України та боротьбою проти нацистів у Другій світовій війні, повідомляє Джеймі Деттмер, автор думок в Politico Europe

"Ціна безконтрольної тиранії — це кров молодих і хоробрих", — сказав Байден.

Але стримування тиранії має свою ціну, і, на жаль, молодь Заходу, схоже, не готова її платити. Судячи з усього, вони не перебувають у самовідданому передвоєнному настрої. Як показало опитування десятка країн ЄС, проведене торік для Європейської ради з міжнародних відносин, тільки в трьох країнах — Польщі, Португалії та Швеції —  респонденти висловилися за те, щоб допомогти Україні повернути захоплені Росією території. 

П'ять інших країн — Австрія, Греція, Угорщина, Італія та Румунія — в основному виступають за те, щоб Київ був змушений погодитися на врегулювання, в той час як у Франції, Німеччині, Нідерландах та Іспанії думки респондентів розділилися.Ще більш тривожним є те, що опитування громадської думки, проведені у США та Європі за останні кілька років, підкреслюють небажання молоді битися навіть за свої власні країни, не кажучи вже про те, щоб стати на захист союзників.

Опитування, проведене 2022 року в США, показало, що тільки 55% американців залишилися б воювати в разі вторгнення; більше третини сказали, що не стали б цього робити. Дві третини людей у віці від 50 до 64 років заявили, що залишилися б в країні, в той час як люди у віці від 18 до 34 років були набагато більш схильні до виїзду: тільки 45% заявили, що залишилися б і билися за свою країну.

Тим часом опитування, проведене минулого тижня у Великій Британії, засвідчило, що 54% британців вважають, що країна воюватиме протягом п'яти років, але водночас не спостерігається жодних ознак бойового духу. Лише 29 % опитаних віком від 18 до 24 років заявили, що захищатимуть Британію від вторгнення. 

"Континентальні європейці теж не вирізняються войовничим і патріотичним настроєм. Згідно з даними Gallup, у разі, якби їхня країна опинилася б втягнутою у війну, тільки 32% європейців були б готові битися", — зазначає автор думок.

Британія та союзники повинні використовувати військовий призов для стримування Росії — міністр закордонних справ Латвії

Відсутність патріотизму можна пояснити різними причинами:

зростаюча недовіра до брехливих урядів;

втома і відраза від неправильно зрозумілих "вічних воєн", які

закінчилися поразкою,

загальна втрата довіри до західних цінностей;

почуття власної гідності, яким молоді люди володіють у надлишку порівняно зі своїми попередниками.

Кілька країн НАТО, включно з Латвією, знову запровадили призов на національну службу або, у випадку Швеції та Естонії, розширили його, щоб охопити більше людей. На думку колишнього президента Естонії, призов до армії міг би згуртувати суспільство і допомогти подолати соціальні та політичні розбіжності.

Фото: unsplash/fabienmaurin

«Аргумент» 

На цю тему:



Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

19:18
Іспанські науковці створили салат де рівень бета-каротину збільшили до 30 разів
18:28
Південна Корея криміналізувала зберігання та перегляд секс-діпфейків
17:24
У Козачій Лопані дрон рашистів влучив у цивільну автівку: загинув суддя Верховного Суду Леонід Лобойко
16:28
Міжнародний інститут преси оприлюднив заяву щодо позовів Портнова проти українських ЗМІ
15:22
Риторика Китаю та його одночасна підтримка Москви “не складаються докупи” - Блінкен
14:57
Російські загарбники двічі вдарили "Шахедами" по лікарні в Сумах, росте кількість загиблих
13:32
ЦАХАЛ повідомив про ліквідацію лідера Хезболли Хасана Насралли
12:30
У Кривому Розі під завалами адмінбудівлі, куди вчора влучила ракета рашистів, знайшли тіло чоловіка
11:32
Президент Фінляндії: Україна не стане членом НАТО, поки не вступить до ЄС
10:11
У Німеччині вже саджають за постачання люксових автомобілів до Росії

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]