WP: У Польщі затримали учасників російської "шпигунської мережі", більшість із них — українські біженці, їх вербували через телеграм-канали

|
Версия для печатиВерсия для печати

Польські спецслужби вважають, що членів «шпигунської мережі», про затримання яких у Польщі повідомлялося у березні, вербувала російська військова розвідка ГРУ, використовуючи для цього російськомовні телеграм-канали, які часто відвідують українські біженці.

Про це пише The Washington Post.

Усього у справі затримано 16 осіб, при цьому 12 із них — українці (ще троє — білоруси, один затриманий — росіянин). Як зазначає видання, публічно польська влада не визнавала, що більшість затриманих — українські біженці, намагаючись уникнути негативної реакції, на яку розраховувала Росія.

Журналісти поговорили зі співробітниками спецслужб Польщі, України та США, а також вивчили акаунти підозрюваних у соцмережах та документи зі справи. Як розповіли співрозмовники WP, більшість затриманих українців були родом зі східної частини країни, але, швидше за все, їхня мотивація була грошова і не пов'язана з симпатіями до Москви. За даними польського слідства, публікації, за допомогою яких проводився набір до «шпигунської мережі», розміщували в телеграм-каналах із пропозиціями про роботу та порадами з житла. «Роботодавець» пропонував розклеювати листівки чи афіші у публічних місцях, оплата пропонувалася невелика, але, як зазначає WP, обіцянка швидкого заробітку для біженців зі сходу України була привабливою.

Слідчий Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW) розповів, що тим, хто відгукнувся, обіцяли заплатити від кількох доларів за нанесення графіті на вулицях Польщі до 12 доларів за розміщення плаката. Ті, хто незабаром погодилися на таку роботу, розуміли, що вона полягає в поширенні російської пропаганди. Листівки містили написи «Польща — це не Україна», «НАТО, забирайся додому» та «Не будь Байденом».

Поширення таких матеріалів слугувало двом цілям — розпалювати антиукраїнські настрої в Польщі та перевірити готовність новобранців виконувати більш серйозні завдання. Після цього, за даними польського слідства, протягом кількох тижнів завербованим доручали проводити розвідку в польських морських портах, розміщувати камери вздовж залізниць та підкидати пристрої стеження у військові вантажі. У березні 2023 року їм доручили «пустити під укіс» потяги, які перевозили зброю в Україну. У розпорядженні слідства також є таблиці з даними оплати доручень. Найбільша сума мала виплачуватись за підрив поїздів, підпали та вбивства на замовлення, при цьому навіть за такі завдання планувалося платити кілька сотень доларів.

«Операція була заснована на класичній структурі осередків. Кожна з них мала лідера — довірену особу російських спецслужб», — розповіли в ABW. У міру того, як кількість завдань збільшилася, навіть молодші члени мережі почали розуміти, що вони, мабуть, виконують вказівки з Москви. Деякі пояснювали, що їхня участь у такій діяльності була «щодо нешкідливої чи фінансово необхідної». WP зазначає, що, потрапивши у грошову залежність від Росії, вони, можливо, побоювалися, що «відступати вже надто пізно».

Вгорі: Російське посольство у Варшаві. Фото: Janek Skarzynski / AFP / Scanpix / LETA

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]