Як польська економіка потрапила в залежність від українців

|
Версия для печатиВерсия для печати

Багаті біженці з України сприяють зростанню ринку розкоші в Польщі. Як економіка Польщі залежить від українських громадян?

Про це йдеться у статті видання Бізнес Цензор.

6 млн українців прийняли країни Європейського Союзу від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Польща – одна з тих, де наших співгромадян осіло найбільше: майже 954 тис. українських біженців отримали там відповідний статус. Це другий після Німеччини показник у Європі.

Окрім того, мільйони українців мешкали в Польщі задовго до 24 лютого 2022 року. За різними оцінками ця цифра коливається в межах 1,5-2 млн людей. Тобто зараз близько 8% мешканців майже 37-мільйонної Польщі – українці.

Українські біженці позитивно вплинули на економіку сусідньої країни. Якби не вони, стверджує директор юридичного відділу Міграційної платформи EWL Артур Ґреґорчук, економіка Польщі була б у рецесії.

Дослідження фірми Deloitte показало, що за 2023 рік внесок українських біженців в польську економіку склав приблизно 1% ВВП. У грошовому еквіваленті йдеться про 15-20 млрд злотих – $3,8-5 млрд за нинішнім курсом. Протягом п’яти років, зідно з прогнозами польського уряду, цей показник може зрости до 2% ВВП.

То як так сталося, що економіка Польщі стала критично залежати від українців? БізнесЦензор шукав відповідь на це запитання.

Українці офіційно працевлаштовуються

Рівень працевлаштування українських біженців у Польщі є найвищим з-поміж країн Євросоюзу – 67%. У тій же Німеччині він не сягає навіть 30%.

В Управлінні соціального страхування (ZUS) зареєстровані понад 750 тис. українців – це 70% від усіх іноземців у системі.

"Громадяни України вносять зараз дуже багато до польської системи соціального страхування. Натомість, якщо йдеться про використання системи ZUS, то ці суми загалом не такі великі", – каже заступник держсекретаря Міністерства внутрішньої політики й адміністрації РП Мацей Дущик.

За його словами, українці настільки інтегрувалися до польського ринку праці, що працівники з інших країн не можуть їх замінити. Громадяни України – найбільша група іноземців на ринку праці Польщі.

Відповідно до даних Управління соціального страхування Польщі, у 2023 році українські біженці працювали в таких галузях:

  • 14% – на виробництві;
  • 12% – у закладах розміщення та харчування;
  •  6% – у сфері ремонтів і торгівлі;
  •  5% – зареєстрували власний бізнес.

Українці створюють робочі місця

У 2022 році громадяни України відкрили в Польщі майже 21 тис. компаній. Більшість із них оформлена як ФОП – 15,9 тис., решта – 4,8 тис. – це різного виду фірми з українським капіталом. Торік українці відкрили 30 325 нових компаній.

Загалом за підсумками 2023 року кожним десятим новим індивідуальним підприємцем у Польщі став українець. За два роки кількість ФОПів-українців у сусідній країні становила 48 464.

Започатковують власну справу громадяни України найчастіше у великих містах – Варшаві, Кракові, Вроцлаві.

У Дія.Бізнес кажуть, що українці зазвичай намагаються запустити в Польщі бізнес, який потребує найменше витрат на придбання основних засобів. Це переважно послуги, онлайн-торгівля, але не менш популярними напрямами є освіта, будівництво, сфера краси, консалтингові послуги, туризм, послуги на ринку нерухомості, кав’ярні, IT-компанії.

Якщо українці винаймають персонал, то, як правило, працевлаштовують співвітчизників, зокрема, щоб зекономити – поляки їм не по кишені. Адже перше, з чим стикається український роботодавець у Польщі – запит польських спеціалістів на велику ставку та маленькі відсотки від прибутку чи від продажу.

За нашими біженцями потягнулися вітчизняні компанії, як, скажімо, Нова Пошта або великі мережі кафе, барів, ресторанів. На першому етапі українські бізнесмени в Польщі орієнтувалися на українського споживача. Утім, ситуація змінилися.

"Наприклад, сьогодні в українську "Чорноморку", "Львівські круасани", чи Milk Bar черги стоять аж на вулицю. Люди по дві години чекають, щоб сісти за столик. І якщо раніше це були переважно українці, то тепер ми бачимо, що близько 40% у цих чергах – поляки. Поруч з нашим офісом відкрився український салон краси, де працюють наші дівчата, говорять українською, але 80% трафіку – це вже польські жінки. Можливо, поляки й не хочуть підтримувати українських підприємців, але тепер у них часто немає іншого вибору", – наводить Укрінформ слова керівниці центру Дія.Бізнес у Варшаві Вікторії Коритнік.

Якщо до повномасштабної війни українці до Польщі їхали на заробітки переважно на низькокваліфіковану працю: доглядачами в родини, продавцями в магазини, у сільське господарство, на будівництво. То нині поляки відкривають для себе зовсім інших українців.

"До Польщі приїхали українці з вищою освітою; ті, хто мали в Україні заробіток і бізнес, кваліфіковані спеціалісти у багатьох сферах зі знанням іноземних мов. Цього можна було очікувати, але для поляків це стало несподіванкою", – каже експосол України в Польщі Андрій Дещиця.

Докторка політичних наук в Центрі дослідження міграції Варшавського університету Домініка Пшчулковська звертає увагу: "Поляки побачили, що Україна – це розвинена країна із сучасними технологіями, знаннями та підходами в багатьох сферах".

Українці витрачають у Польщі свої заощадження

Окрім того, що громадяни Україні заповнили прогалини на польському ринку праці, вони привезли із собою гроші. 80% біженців утримують себе з власної праці та заощаджень, каже директор юридичного відділу Міграційної платформи EWL Артур Ґреґорчук.

Так, минулоріч витрати українців у Польщі становили 7,1 млрд злотих (1,65 млрд євро), що на 1,6 млрд злотих або 31% більше, ніж у 2022 році.

Стрибок збільшення витрат українців у Польщі спостерігається саме після початку повномасштабної війни. Якщо 2021-го громадяни України витратили 2,9 млрд злотих у сусідній країні, то вже в 2022-му сума збільшилася майже вдвічі – до 5,4 млрд злотих. Витрачаючи гроші в Польщі, українці позитивно впливають на внутрішнє споживання товарів.

Окрім того, українці масово скуповують нерухомість у Польщі. За 2023 рік громадяни України стали власниками 7,7 тис. об’єктів нерухомості, що на 10% більше, ніж 2022-го. Із придбаних 7,1 тис. приміщень – житлові, решта – гаражі та комерційна нерухомість. Так, українці придбали половину нерухомості в Польщі, яку купували іноземці минулоріч.

Тим часом поляки зацікавилися нерухомістю в Іспанії. Ажіотаж викликаний страхом початку бойових дій на території їхньої країни. Інтерес виявляють як пенсіонери, так і молодь. Загалом кількість клієнтів з Польщі, які планують придбати житло в Іспанії, у першому кварталі поточного року зросла втричі порівняно з 2023-м.

Ринок предметів розкоші в Польщі минулого року виріс до 42,4 млрд злотих ($10,8 млрд), із яких 60% становлять автомобілі преміумкласу та класу люкс. На другому місці – готелі та СПА, на третьому – одяг і аксесуари. Розвиток ринку розкоші стимулювали багаті біженці з України, ідеться у звіті аудиторської фірми KPMG.

"Цікаво, що попри підвищення податкового порогу, зросла кількість людей, які заробляють понад 120 тис. злотих на рік. Таке збільшення можна пояснити, з-поміж іншого, високою інфляцією та значним зростанням зарплати. Крім того, наплив до Польщі громадян України, які працюють в міжнародних корпораціях і гарно заробляють, також міг сприяти такому зростанню", – прокоментував результати дослідження партнер KPMG Анджей Марчак.

Українці покращують демографію Польщі

Насамперед з України, рятуючись від війни, виїхали молоді фертильні українки. Нерідко вони укладають шлюби з місцевими чоловіками, що, відповідно до прогнозів, позитивно впливатиме на демографію Польщі.

Єдина проблема, що вбачають польські аналітики й урядовці, – українські діти, які перебувають поза освітнім полем Польщі. У майбутньому вони можуть зіткнутися з професійними складнощами через брак кваліфікації, що безумовно позначиться на економічному благополуччі країни. Саме тому Польша робить усе можливе, щоб максимально інтегрувати українських дітей у своє суспільство. Вони – майбутні платники податків та споживачі місцевих товарів і послуг.

Якщо поляки обурюються на поширення державних програм підтримки сімей з дітьми, як, наприклад, "Родина 800+", на українців, то уряд розглядає це як інвестицію у майбутнє. Асиміляції українських дітей допомагає спорідненість культур, релігії, мови.

Для розуміння: за 2023 рік у Польщі народилося 12,8 тис. маленьких українців. Роком раніше цифра була вищою – 13,7 тис. дітей.

Українців усе одно не вистачає

Водночас Польща зіткнулася з браком працівників для сезонної роботи, адже українці виїжджають до інших країн, де вищі зарплати: Німеччини, країн Скандинавії, Канади. Окрім сільського господарства постраждала готельна галузь.

"Шукаючи співробітників, ми пропонували близько 6 тис. злотих (1400 євро) на руки. Однак виявляється, що навіть такі зарплати не приваблюють людей. Важко знайти персонал", – бідкається Яцек Голубовський – власник пансіонатів на півострові Гель неподалік Ґданська.

У I кварталі 2024 року, за даними Головного статистичного управління Польщі, середня зарплата по країні становить 8,4 тис. злотих (1970 євро). На сезонних роботах можна заробити до 9 тис. злотих. Утім, ідеться про короткострокову роботу в агросекторі, де зарплата залежить від кількості робочих годин і продуктивності.

Рівень безробіття в Польщі є найменшим в Європі та коливається за офіційними даними в межах 5-5,2% (за методологією розрахунку Євростату – 2,9%). Попит на велику кількість працівників спостерігається практично в кожній галузі.

Згідно з даними щорічного дослідженням "Барометр професій", цьогоріч у 27-ми професіях відчутний кадровий дефіцит. Зокрема йдеться про роботу на виробництві, в автомобільній галузі та сфері послуг. Дефіцит сфери перевезень теж вагомий: за ​​різними оцінками, не вистачає від 150 тис. до 300 тис. водіїв.

Польща намагається залучити робітників з Латинської Америки й Азії, але українці залишаються найбільшою групою іноземців на польському ринку праці.

"Польські підприємці надалі цінують громадян Україні, передусім, тому, що переконалися в тому, що українці – працьовиті і занурені в роботу", – каже директор юридичного відділу Міграційної платформи EWL Артур Ґреґорчук.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявив, що Варшава готова допомогти українській владі повернути чоловіків призовного віку. Утім, це малоймовірно, адже рішення матиме негативний вплив на польську економіку.

Наразі в Польщі перебуває близько 371 тис. українських чоловіків, які можуть підлягати мобілізації. В умовах гострого кадрового голоду репатріювати їх в Україну – прострелити собі коліно. Також таке рішення може спровокувати масовий виїзд українців до третіх країн, що точно не вигідно полякам.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У п'ятницю в україні дощитиме лише в Карпатах і на сході
18:09
Юрій Бутусов: Закон про порятунок корупціонерів (або про виродків у владі - "Аргумент")
18:07
Український священик відкрив передвиборчий мітинг Трампа, подякував йому за допомогу Україні та молився за нього під час замаху
18:01
Україна та Чехія підписали безпекову угоду, текст опубліковано
17:07
Міністр МЗС Польщі: РПЦ - «моральна чорна діра, корумпований департамент корумпованої держави»
16:38
На АЕС згоріли три трансформатори: експерт пояснив погіршення ситуації зі світлом
16:21
Комітет з питань гуманітарної політики рекомендує Раді прийняти законопроект про заборону московської Церкви в Україні
15:53
Уряд заборонив вимикати світло у прифронтових зонах та біля кордону з рф і білоруссю
15:50
Урсула фон дер Ляєн переобрана головою Єврокомісії
15:46
Рада дозволила Канаді добудувати Музей Голодомору. Цю ганьбу видають за перемогу

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]