Краща країна для прихистку: чому українці переїжджають з Польщі у Німеччину

Версия для печати

З літа 2022 року з Польщі виїхало 350 тис. українців, більшість з них зупинилися у Німеччині. Вперше кількість українських біженців у Польщі та Німеччині зрівнялася: мільйон до мільйона.

Чому так сталося - йдеться у статті видання Цензор.НЕТ.

З серпня 2022 року кількість українських біженців у Польщі зменшилася на 350 тис., в той час як у Німеччині зросла на 410 тис. Про це свідчать результати дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету.

До початку повномасштабного вторгнення кількість українців, які мешкали у Німеччині, дорівнювала 150 тис. За даними Євростату, станом на червень 2023 року у країні зареєструвалося 1,1 млн українських біженців.

Водночас, за рік у Польщі цей показник знизився з 1,3 млн до 975 тис. Втім на території країни продовжує перебувати ще приблизно 1 млн трудових довоєнних мігрантів з України.

"Рік тому Польща прийняла мільйони біженців. І вже тоді лунали побоювання щодо ризику біженців з України, мовляв, мігранти заберуть у поляків роботу та обтяжуть соціальну систему. Сьогодні ми стикаємося з іншою проблемою – у громадській дискусії обговорюється те, що від’їзд частини біженців із Польщі до Німеччини призведе до збільшення дефіциту на ринку праці та, як наслідок, до уповільнення економічного зростання Польщі", – розповідає про економічні наслідки міграції українських біженців директор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький.

Презентація результатів польського дослідження збіглася з розпалом "зернової кризи", коли Президент Польщі Анджей Дуда, коментуючи ситуацію, порівняв Україну з потопельником.

"Ми маємо трохи справу з потопельником. Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку потопельника, знає, що він надзвичайно небезпечний, адже може затягнути на глибину. Він має неймовірну силу через особистий страх, викид адреналіну і може просто потопити рятівника", – заявив під час брифінгу для польських ЗМІ перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку Анджей Дуда.

БізнесЦензор дослідив, як трансформувалася міграційна політика двох країн за півтора роки повномасштабної війни в Україні – у політичній та економічній площині. Та розпитав про це біженців, шляхи яких розійшлися у Варшаві: одні залишилися, інші поїхали до Берліну.

Що надає українським біженцям Польща

У квітні 2023 року Польща підрахувала, що з початку російської повномасштабної агресії проти України кордон з Польщею переткнули понад 11 млн українців.

"Близько 87% з них – це жінки і діти. Усі ті, хто втікає від війни, знайдуть у Польщі притулок і всю необхідну допомогу", – йшлося у повідомленні постійного представництва Польщі в Євросоюзі в Twitter.

У серпні 2022 року кількість громадян України, які користувалися тимчасовим захистом у Польщі, становила 1,3 млн.

"Після 24 лютого Польща стала країною так званого "першого вибору" для воєнних біженців з України. Цей вибір був зумовлений найперше географічною, культурною та мовною близькістю", – відмічає Ян Маліцький.

Юлія з Харкова згадує, як на початку квітня 2022 року вирішила приєднатися до вчительки польської мови, що прямувала у Варшаву.

"Я вже вчила польську понад рік та отримала карту поляка (документ, який підтверджує приналежність особи до польського народу поза межами історичної батьківщини – ред.). Але робила це не для еміграції, а про всяк випадок. Під час Другої світової війни моя бабця рятувалася в Україні від німців. І ось я через війну прямую до Польщі", – розповідає співрозмовниця.

Юля не входить до 1,3 млн біженців, бо не отримувала офіційного статусу та допомоги. Проте каже, що у перші місяці відчувала підтримку.

"На першій співбесіді знайшла роботу дизайнером. Роботодавець платив мені на 30% менше, ніж полякам, але дав час на адаптацію з точки зору мовного бар’єру, – каже Юля. – Не раділи нам, мабуть,тільки деякі українці, які вже працювали у Польщі. Вони більше за поляків боялися втратити робочі місця".

У Польщі біженцям надають такі базові речі:

Питання житла є найгострішим у Польщі. Ще на початку повномасштабної агресії для біженців з України були створені центри прийому: вони розмістили мільйони вимушених переселенців.

Але згодом кількість центрів почала зменшуватися.

Нещодавно видання The FinancialTimes повідомило про закриття найбільшого центру прийому біженців, який був розташований у Надаржині за 30 км від Варшави.

Центр був розрахований на 9 тис. осіб, проте останнім часом там проживали лише 300 українців.

В Польщі півтора року діє державна програма компенсації для поляків за прихисток біженців. За нею, протягом 4 місяців фізична або юридична особа може отримати 40 плюс злотих за день проживання та харчування однієї особи.

Уряд Польщі подовжив цю програму до березня 2024 року.

Через велику кількість біженців попит на оренду нерухомості у Польщі є високим, тому українці вважають програму не ефективною.

"За два перші місяці мені підняли вартість оренди на 25%, – згадує Юля. – Я на компенсацію не претендувала, але чула, як її поляки оформлювали паралельно зі здачею квартир".

З 1 січня 2024 року українці отримуватимуть грошову допомогу на дітей на рівні з поляками. Суму виплати підвищать до 800 злотих (7,4 тис. грн) на місяць. Розмір виплати зараз складає 500 злотих (близько 4,6 тис. грн).

Допомога на дітей видається у Польщі з перших днів війни. Попри це саме жінки з дітьми лишаються незахищеною групою.

"Дитячих" виплат не вистачає на оренду житла, а робочі гуртожитки не розраховані на дітей. Ринок праці у Польщі, перш за все, потребує традиційних трудових мігрантів, які працюють на заводах, в логістиці, агросекторі тощо.

Згідно дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, кожен третій працевлаштований громадянин України (34%), який працював у Польщі після початку повномасштабної війни, виконував фізичну чи технічну роботу.

Серед тих, хто переїхав з Польщі до Німеччини, частка некваліфікованої праця скорочується. Лише 13% респондентів зайнялися фізичною чи технічною роботою, а 7% — знайшли роботу в аграрній галузі.

Польща є пріоритетною для мешканців Заходу країни, які володіють польською мовою, або українців, що працюють віддалено.

"І, звичайно, це стосується підприємців, що самі створюють робочі місця", – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

"У варшавській IQ Pizza працюють люди, що працювали саме в нас в Запоріжжі та Дніпрі", – каже директор з франчайзингу IQ Food Group Дмитро Лузаков про перший заклад, який відкрився у вересні 2023 року. У Польщі з початку війни працюють заклади багатьох відомих українських мереж – "Білий Налив", "П’яна Вишня", "Чорноморка" тощо. В жодної іншої країні ЕС такого успіху українські ресторатори не мають.

Що надає біженцям Німеччина

Бухгалтер Ірина Безбах спочатку переїхала до Вроцлава. Обрати країною прихистку Німеччину вона вирішила післят рьох місяців у Польщі.

"Я зважилася тоді, коли моя сестра, яка відразу поїхала далі, отримала "параграф 24", – розповідає співрозмовниця.

У Німеччині отримати тимчасовий захист українськім біженцям дозволяє §24 Закону про правовий статус іноземців у Німеччині. Саме на підставі цього параграфа вони оформляють дозвіл на тимчасове проживання Aufenthaltstitel.

У Німеччині біженці отримують таку базу:

За даними дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, в порівнянні з Польщею Німеччина пропонує більш привабливі соціальні виплати (42%) та вищі зарплати (27%).

Але ключову роль у процесі інтеграції біженців у Німеччині відіграють курси німецької мови – про це свідчить більше половини опитаних. Дев’ять місяців держава інвестує в українців, виплачуючи їм соціальну допомогу поки вони долають мовний бар’єр. Зате 99% біженців у Німеччині інтегруються у суспільство.

"Перебуваючи у Польщі, я вела бухгалтерію українських компанії. Але в Німеччині пройшла мовні курси та знайшла роботу за фахом у місцевій компанії. Інша законодавча база, але навички дозволяють швидко вчитися", – розповідає Ірина.

Більше половини громадян України реалізували рішення переїхати з Польщі до Німеччини впродовж перших трьох місяців. Найбільша міграція українських біженців відбулася у третьому кварталі 2022 року.

"Скоріше за все, це було наслідком поширення інформації про те, що з 1 червня 2022 року біженці з України можуть отримати ту саму допомогу, яку отримують громадяни Німеччини", – припускають соціологи.

Чи продовжать українці мігрувати з Польщі до Німеччини

Населення Польщі складає майже 38 млн, Німеччини – 84 млн. Ще до війни у Німеччині мігранти займали щонайменше чверть ринку праці, у Польщі цей показник не перевищував 5%.

"Німеччина після 24 лютого 2022 року у відповідь на повномасштабну війну в Україні запровадила найліберальніші правила доступу іноземців до ринку праці, швидкі та нерідко обов’язкові мовні і професійні курси, водночас використала високий рівень професійної кваліфікації українських громадян. Ці дії в поєднанні з гострою нестачею робочої сили на німецькому ринку свідчать про ймовірність подальшого посилення цієї міграційної тенденції", – зауважує у дослідженні Анджей Коркус, голова правління EWL Group.

Багато залежить від подальшої міграційної політики урядів Польщі та Німеччини. Наприкінці вересня світові ЗМІ писали про те, що допомога українцям буде скорочуватися в обох країнах.

Посилаючись на польських урядовців, Вloomberg повідомляє, що у Польщі можуть скоротити такі види соціальної допомоги, як дозвіл на роботу, доступ до шкіл та медзакладів. З початку війни на це країна витратила біля $550 млн.

Агенція Reuters з посиланням на власні джерела пише, що у 2024 році Німеччина планує вдвічі скоротити допомогу, яку вона виділяє федеральним землям на інтеграцію біженців. Цьогоріч сума становить 3,75 млрд євро.

За посиленням антиукраїнських настроїв стоїть політика, впевнена Юлія.

"Незабаром в Польщі парламентські вибори. Останні місяці відчувається великий інформаційний тиск. У поляків здорова історична пам’ять. Вони пам’ятають, що робили німці, пам’ятають, що робили українці. Від України, перш за все, чекають згоди розпочати пошуково-ексгумаційні роботи жертв Волинської трагедії. Поки цього немає праві грають на історичній пам’яті людей", – каже співрозмовниця з Варшави.

При цьому вона не вірить у суттєве погіршення відношення до українців через політику та не планує переїзд до Німеччини – тільки повернення до Харкова після перемоги.

Ірина Безбах також не відчуває дискримінації з боку німців. Хоча ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) вперше виграла вибори влітку цього року. Представник AfD Роберт Сессельманн переміг у другому турі виборів голови району Зоннеберг у федеральній землі Тюрингія.

"Багато земель вже не приймають біженців, але не через антиукраїнські настрої. Просто не вистачає житла у цих землях", – вважає Ірина.

Партія AfD, яка толерує Адольфу Гітлеру та бореться з мігрантами та ЛГБТ, її лякає. Проте у Берліні, де разом з сестрою мешкає дівчина, вона відчує себе у безпеці. До того ж тут велике українське ком’юніті.

Згідно з дослідженням, 43% респондентів вирішили переїхати, спираючись на досвід і рекомендації родичів, які вже влаштувалися в Німеччині. Це збігається з попередньою тенденцією трудових мігрантів з України.

"Розмір української громади у країні прихистку є головним фактором у міграційних процесах, – каже Гліб Вишлінський. – Це абсолютно коректно у польському дослідженні. Українці завжди їдуть до українців. Тим більше, що у даному випадку мова йде про жінок з дітьми".

За його словами, гарні умови надає, наприклад, і Швейцарія. Але в країну, де 10 тисяч біженців, мільйон не приїде.

Незважаючи на економічні умови у Німеччині, в Польщі все ще лишається вдвічі більше українців – біженців та трудових мігрантів. Чи продовжиться відтік людей у сусідню Німеччину, в значній мірі залежить від результатів парламентських виборів у Польщі, які відбудуться 15 жовтня 2023 року.

«Аргумент»

На цю тему:

• Лише 9 відсотків українських біженців в Німеччині хотіли б залишитися в країні назавжди
• Скільки українців не повернуться з-за кордону і чим це загрожує країні
• Третина переселенців з України планують залишитися у країнах ЄС (ОПИТУВАННЯ)