Зміни з 1 квітня: чи зміняться тарифи, кому перерахують пенсії і як купувати ліки

1 квітня мав завершитися спеціальний період пільгових цін на електроенергію для населення. Проте уряд подовжив дію пільг, і з 1 квітня тарифи на електрику не підвищуватимуться.

Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, чинний механізм продовжить діяти до 30 квітня цього року.

"Тобто ціна на електроенергію, як ми й обіцяли, до кінця опалювального сезону залишиться без змін", - пояснив прем'єр.

Відтак, домогосподарства, що споживають не більше 250 кВт-год на місяць, і далі мають платити 1,44 грн за кВт-год, а для тих, хто споживає більше, діє тариф у 1,68 грн за кВт-год.

Далі, за різними підрахунками, електрика може подорожчати удвічі.

Крім того, Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) анонсувала і підвищення тарифів на воду, що має відбутися у два етапи, - у квітні та липні.

Точні суми підвищення відрізнятимуться у різних регіонах залежно від постачальника, але за підрахунками, в середньому підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення збільшить суми в платіжках для родини з 2-3 осіб на 60 грн за місяць.

Втім, остаточне рішення про це ще не було оприлюднено.

Наприкінці 2022 року комісія вже ухвалювала рішення про підвищення тарифів на воду з січня 2023, але згодом скасувала це рішення, пообіцявши ухвалити його пізніше.

Як пояснили у НКРЕКП, ще до початку повномасштабної війни близько 50% водопровідних мереж та 42 % мереж водовідведення потребували заміни. Через російські обстріли об'єктів критичної інфраструктури стан українських водогонів ще більше погіршився.

"Пошкодження зазнали водопровідні та каналізаційні мережі, приміщення водоочисних споруд, насосних станцій та адміністративних будівель, каналізаційні очисні споруди, автомобільна та спеціалізована техніка", - кажуть в НКРЕКП.

Там також відзначають, що з початком війни через міграцію населення за кордон та скорочення бізнесу, на 18% зменшився і обсяг реалізації послуг з постачання води, тоді як ресурси на виробництво залишилися на довоєнному рівні. Крім того, виникла необхідність у закупівлі реагентів за кордоном через те, що вітчизняні виробники припинили діяльність.

Постачання електрики та води - єдині послуги, тарифи на які можуть змінитися до кінця війни, адже від початку повномасштабного вторгнення в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду, газ і розподіл природного газу. Мораторій має завершитися лише через пів року після скасування воєнного стану. Якщо, звісно, заборону на підвищення тарифів не переглянуть.

Перерахунок пенсій

З 1 квітня пенсіонерам, які продовжують працювати, мають перерахувати пенсії. Як пояснила заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, таким пенсіонерам врахують зміни у стажі, що відбулися з часу попереднього перерахунку.

Зміни стосуватимуться і людей, які вийшли на пенсію у 2021 році, але продовжують працювати. Відтоді їхній трудовий стаж зріс на 24 місяці, а відтак, має зрости і пенсія.

Загалом в Україні близько 600 тисяч пенсіонерів, що працюють.

За розрахунками уряду, лише у квітні із пенсійного фонду на виплату перерахованих пенсій додатково піде 100 млн грн, а до кінця року - близько 900 млн грн.

Реєстрація для Національного мультипредметного тесту

З 3 квітня розпочнеться реєстрація для участі у Національному мультипредметному тесті, яка триватиме місяць - до 3 травня.

До 7 травня зареєстрований учасник може в персональному кабінеті внести зміни - вибрати інший предмет додаткового блоку або змінити населений пункт в Україні чи за кордоном, у якому він бажає пройти НМТ.

Ті, хто з поважних причин не зміг зареєструватися в основний період, або йому відмовили у реєстрації, зможе подати заявку у додатковий період 5−12 червня.

Дату, час і місце проведення НМТ можна буде дізнатися із запрошення, яке завантажуватиметься в особистому кабінеті щонайменше як за 10 календарних днів до початку проведення основної сесії НМТ.

Учасники ж додаткової сесії НМТ матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування не пізніше ніж за три календарні дні до проведення додаткової сесії НМТ.

Саме тестування проходитиме у дві сесії: основна (5 червня — 23 червня) і додаткова (11−24 липня).

Рецептурні ліки лише за рецептом?

З 1 квітня рецептурні лікиможна буде придбати як за паперовим, так і за електронним рецептом.

Міністр охорони здоровя Віктор Ляшко переконує, що це єдина новація.

"По факту єдина зміна полягає у тому, що раніше відпуск цих ліків відбувався за паперовим рецептом, а тепер буде використовуватись і електронний, що значно зручніше для всіх - і лікаря, і пацієнта, і фармацевта", - написав урядовець у Фейсбук.

Рецептурними ліками в Україні вважають понад 60% усіх зареєстрованих в країні медичних засобів, стверджує МОЗ. В теорії всі вони і раніше мали б продаватися за рецептом, але досі більшість з них українці вільно могли купувати в аптеках.

До ліків за рецептом, якими українці користуються досить часто, належать гормональні препарати, зокрема, і протизаплідні, і препарати для регулювання артеріального тиску, серцевих хвороб, протисудомні препарати, певні знеболювальні, заспокійливі та навіть ліки від кашлю.

Втім, у соцмережах є популярною думка, що рецептурні ліки в Україні можна буде купити і по-старому, без рецепта, - мовляв, в реальному житті так воно вже відбувається із антибіотиками, які повинні продаватися за рецептом від серпня минулого року.

Платежі нового покоління

З 1 квітня Нацбанк перейде на нове покоління системи електронних платежів на базі міжнародного стандарту ISO 20022 - усі міжбанківські платіжні операції відбуватимуться виключно через оновлену систему. Цей стандарт є основою роботи європейської платіжної системи.

Раніше такий перехід планувався у серпні 2022 року, проте через війну у НБУ вирішили зачекати та дати учасникам системи більше часу на підготовку.

За задумом НБУ, нова система платежів має покращити їхню безпеку та посилить конкуренцію на платіжному ринку.

Крім того, як пояснюють в Нацбанку, перехід на ISO 20022 разом із впровадженням IBAN створюють технологічне підґрунтя для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізації сервісу миттєвих платежів в Україні.

Декларування доходів

Квітень - останній місяць щорічної кампанії з декларування доходів, яка розпочалася з 1 січня, і має завершитися до 1 травня. До 1 серпня треба сплатити податки.

Якщо ви є найманим працівником, то сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка 18%) з вашої зарплати бере на себе роботодавець - ваш податковий агент. Проте є й доходи, які треба декларувати самостійно, якщо ви їх отримували впродовж минулого року. Серед них:

• доходи, з яких під час нарахування не утримувався ПДФО;
• доходи від особи, яка не є податковим агентом (зокрема, від здачі в оренду майна, продажу майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, що перевищує 12 мінімалок - 78 тисяч грн);
• спадок чи подарунок від людини, яка не є найближчим родичем;
• доходи від продажу інвестиційних активів;
• іноземні доходи.

Останній пункт стосується українців, які під час війни скористалися правом тимчасового захисту в інших країнах і отримували грошову допомогу від іноземних держав та їхніх державних фондів, а також від іноземних компаній або благодійних організацій.

Такі виплати треба декларувати як іноземні доходи, але ПДФО та військовий збір із них не стягується, адже ці виплати здійснюються із бюджетів інших країн. У декларації фіксується лише сам факт отримання грошей.

Якщо ж крім гуманітарних виплат українці за кордоном працювали чи отримували інші доходи, їх треба не лише задекларувати, але й сплатити ПДФО та військовий збір.

Українці, які працевлаштувалися в іншій країні і почали сплачувати податки там, можуть зменшити податки на відповідну суму, якщо з цією країною укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування.

Оглядачі визнають, що найскладніша ситуація із українцями, які виїхали за кордон, але продовжують працювати на вітчизняного роботодавця дистанційно. В цьому разі вони підпадають під подвійне декларування, адже український роботодавець сплачує за них податки в Україні, але за кордоном вони також мають платити податки з доходів, бо є її податковими резидентами, якщо перебувають в країні понад 183 дні.

Законопроєкт, який дозволив би приєднатися до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією і уникнути подвійного декларування, передбачає такий обмін лише після завершення війни.

До війни до 1 квітня свої електронні декларації мали подавати й держслужбовці - це було однією із головних вимог антикорупційної реформи.

24 лютого 2022 року НАЗК закрило доступ до публічної частини Реєстру декларацій для того, щоб обмежити доступ до даних про українських держслужбовців і політиків. А незабаром депутати ухвалили закон, яким дедлайн подання декларацій держслужбовцями посунули на три місяці після закінчення воєнного стану.

Таким чином наразі посадовці та депутати не подали декларації навіть за 2021 рік.

У вересні 2022 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає відновлення подання декларацій не через три місяці після завершення воєнного стану, а через два місяці після ухвалення. Проте депутати досі не ухвалили цей законопроєкт.

Зміни для біженців з України

З 1 квітня деякі категорії біженців з України в Польщі, які отримали тимчасовий захист і мають PESEL UKR, зможуть подавати заяви на отримання дозволу на тимчасове проживання - так звану "карту побиту" (Karta pobytu).

Закон, підписаний президентом Польщі у січні цього року, визначає категорії людей, які можуть скористатися цією можливістю:

• офіційно працевлаштовані або працевлаштуються в Польщі,
• виконують в Польщі висококваліфіковану роботу (науковці, інженери, айтішники),
• відкриють чи вже відкрили свій бізнес.

Для того, щоб отримати карту, біженцям достатньо буде подати лише заяву та супровідні документи.

Водночас через той самий закон заяви на отримання посвідок на проживання, які були подані раніше (в період від 24 листопада 2022 року після 9 місяців від початку війни), втрачають юридичну силу.

У Чехії також з квітня набувають чинності зміни до законодавства щодо українських біженців, ухвалені в січні цього року.

Українці з тимчасовим захистом зможуть оформити допомогу у розмірі прожиткового мінімуму протягом 150 днів з місяця надання тимчасового захисту.

Після цього чеська влада перевірить, чи має людина перешкоди для того, щоб працювати, такі як вік, догляд за маленькою дитиною, інвалідність, навчання тощо. Якщо таких перешкод немає, то допомога зменшиться до мінімуму, необхідного для існування. У 2023 році він становить 3130 чеських крон (близько 5300 грн).

Крім того, виплати так званої допомоги на солідарне домогосподарство тим родинам, які безплатно розміщують українців, зберігатимуть лише в тому випадку, якщо українці із тимчасовим захистом проживають разом із власниками житла.

Тим часом, в Ірландії з 1 квітня знімають заборону на виселення українських біженців, що діяла протягом зими. В уряді пояснюють це загальним браком житла в країні, де не вистачає 250 тисяч місць проживання.

Заборону на виселення запровадили в Ірландії у жовтні 2022 року через зростання вартості життя. Чиновники розглядали це як тимчасовий захід, і зараз стверджують, що скасування заборони на виселення захистить права домовласників, які, наприклад, зіткнулися з орендною заборгованістю або планують продати нерухомість.

Фото: Укрінформ

«Аргумент»

На цю тему:

• Всі рецептурні ліки з 1 квітня будуть продавати за електронним рецептом
• ЄС готує відмову від пластикових карт і перехід до цифрового гаманця