Чому люди відмовляються вакцинуватися та як їх переконати - пояснюють психологи

|
Версия для печатиВерсия для печати

Соцмережі дружно засуджують тих, хто сумнівається у доцільності щеплення від Covid-19. Але що саме насправді зупиняє людей і чи можна їх переконати?

Про це йдеться на сайті Девіда Робсона у BBC Future.

Сумнівів немає - вакцини від коронавірусу рятують життя.

З понад 200 000 вакцинованих у Великій Британії майже у кожного з'явилися антитіла до вірусу протягом двох тижнів після другої дози.

Попри побоювання, що теперішні вакцини можуть бути менш ефективними проти нового штаму "Дельта", аналізи показують, що як AstraZeneca, так і Pfizer-BioNTech знижують рівень госпіталізацій на 92-96%.

Лікарі не втомлюються повторювати, ризик серйозних побічних ефектів від щеплення незначний у порівнянні з ризиком самої хвороби.

І все ж таки чимало людей не поспішають робити укол. Як вказує нещодавній звіт Міжнародного валютного фонду, число тих, хто сумнівається, коливається від 10-20% людей у Британії до майже 50% у Японії та 60% у Франції.

Усе це викликає запеклі бої у соцмережах, в яких ті, хто щепився, називають неохочих вакцинуватися невігласами й егоїстами.

Втім, психологи, які спеціалізуються на ухваленні медичних рішень, стверджують, що вибір людини часто залежить від багатьох складних чинників. І якщо ми хочемо досягти колективного імунітету, ми маємо їх враховувати.

П'ять чинників

По-перше, варто розрізняти людей, які вагаються з певних причин, а такі причини можуть бути дуже різними, й затятих антивакцинаторів. Остання група, хоча й висловлюються вкрай голосно, є дуже нечисленною, каже Мохаммад Разай з Інституту досліджень здоров'я населення при Лондонському університеті Святого Георгія.

Більшість тих, хто не впевнений, робити щеплення чи ні, не керуються політичними теоріями та не є прихильниками антинаукових поглядів.

Доброю новиною є й те, що багато людей, які спочатку вагалися, змінюють свою думку.

На щастя, вчені почали вивчати сумніви у вакцинації задовго до появи коронавірусу. Вони дослідили різні моделі поведінки людей і з'ясували найбільш перспективну з них. Ця модель враховує п'ять психологічних чинників.

  • Довіра: впевненість людини в ефективності та безпеці вакцин і медичних інститутів, які їх пропонують, а також довіра до влади, яка проводить масову вакцинацію.

  • Усвідомлення: чи вважає людина хворобу серйозним ризиком для свого здоров'я.

  • Дослідження: бажання людини шукати інформацію про щеплення та зважувати всі "за" й "проти".

  • Зручність: чи легко людині отримати вакцину.

  • Колективна відповідальність: готовність захистити інших, вакцинувавшись самому.

Звичайно, інші чинники також є. Нещодавнє дослідження Оксфордського університету показало, що страх перед голкою є серйозним бар'єром для майже 10% населення. Але наведена вище модель охоплює найпоширеніші причини вагань.

Схильність до підтвердження своєї точки зору

Важливо не забувати й про різноманітні когнітивні упередження, які впливають на наші рішення.

Розглянемо перші два пункти: впевненість в ефективності вакцини й усвідомлення небезпеки самої хвороби.

Джессіка Салеска з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі зазначає, що загалом люди схильні до двох суперечливих тенденцій. Вони можуть перебільшувати негативні речі або, навпаки, бути налаштованими надто позитивно. Проте обидва упередження не дозволяють об'єктивно оцінити ризики та переваги.

Негативне упередження стосується подій, які ви не можете контролювати. "Негативна інформація міцно застрягає у вас в голові", - каже Салеска.

Позитивне упередження навпаки стосується ваших переконань щодо себе - чи вважаєте ви себе здоровішою людиною, ніж інші.

Ці упередження не пов'язані одне з одним. Тобто ви можете думати про небезпечні побічні ефекти вакцин і водночас вважати, що маєте менший ризик захворіти.

До того ж існує й відоме підтверджувальне упередження. Воно змушує нас дедалі більше переконуватися у свій правоті, коли ми чуємо про ризики щеплення, навіть якщо ця інформація надходить із сумнівних джерел.

Якщо людина сумнівається у безпечності щеплення, вона починає шукати інформацію про ризики вакцинації, і, звісно, знаходить те, що лише підтверджує її сумніви.

Ці упередження є дуже поширеними й впливають на безліч рішень, які ми ухвалюємо щодня. А тому ігнорувати їх та вважати, що люди, які не поспішають вакцинуватися, просто дурні, неправильно.

Не варто списувати з рахунку й фактор "обмежень та зручності".

Уявлення про те, що отримати вакцину складно, може відштовхнути багатьох, хто вагається.

Це насамперед стосується бідніших верств населення, яким може бути складно знайти час та гроші, щоби дістатися до центру вакцинації. Ось чому такі центри мають бути облаштовані в місцевих громадах.

Зрештою треба пам'ятати й про структурний расизм, наслідком якого є нижча загальна довіра до медичних органів у деяких етнічних груп.

Легко критикувати чужі рішення, якщо ви не розумієте труднощів, з якими люди стикаються у повсякденному житті.

Почати діалог

Отже, що можна зробити?

Простого рішення не існує, але органи охорони здоров'я повинні продовжувати надавати доступну й точну інформацію щодо поширених побоювань.

А це, як показав звіт Лондонського інституту глобальних інновацій у сфері охорони здоров'я (IGHI), - побоювання щодо побічних ефектів щеплення та щодо того, чи були вакцини адекватно випробувані.

У першому випадку будуть корисними графіки, які показують відносні ризики вакцин у порівнянні з небезпекою захворювання. Щодо сумнівів у надійності випробувань вакцин, нам потрібно більше інформації про історію щеплень.

Наприклад, використання мРНК у вакцинах вивчали протягом десятиліть і перевіряли безпеку цього методу в ході тривалих випробувань.

Це означає, що цей метод можна швидко адаптувати до теперішньої пандемії. "Жодна з використаних наразі технологій не буде жодним чином шкідливою, тому що ми використовували ці технології в інших галузях охорони здоров'я та досліджень", - зазначає Мохаммад Разай.

Сара Джонс, докторантка, яка очолювала звіт IGHI, каже про необхідність комплексного підходу. "Уряди мають припинити думати, що вони зможуть переконати всіх одним загальним повідомленням про вакцину, натомість вони повинні творчо співпрацювати з багатьма ефективними партнерами у сфері комунікацій", - каже дослідниця.

Але головне - між владою й людьми повинен існувати відкритий діалог. "Ми повинні вислухати, що непокоїть людей, визнати їхні тривоги й надати їм інформацію, щоб вони могли ухвалити обґрунтоване рішення".

Салеска погоджується, що двостороння розмова є дуже важливою, і це те, чого ми всі вчимося, обговорюючи ці питання з друзями та родиною. "Поважати й визнавати побоювання людей є важливішим, ніж просто випльовувати факти чи статистику", - каже науковиця і додає:

"У багатьох випадках роль відіграє особистий зв'язок, а не фактична інформація, яку ви надаєте".

ФОТО: ANDRIY ONUFRIYENKO/GETTY IMAGES

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]