«Дєди воєвалі». У Польщі нагадали, як солдати Червоної армії масово ґвалтували жінок

Версия для печати

Марш Червоної армії через Польщу сповіщав кінець війни, але деякі солдати залишили по собі спогади не набагато кращі, ніж нацисти.

Про це повідомляє Польське Радіо.

«Визволителі» зі сходу безперешкодно брали все, чого тільки хотіли. За принципом мовчазної згоди командирів вони також атакували жінок. Для польок прихід радянської армії іноді означав смертельну небезпеку. Що вони робили, щоб не потрапити в лапи нахабних солдатів?

Марш Червоної армії через Польщу сповіщав кінець війни, але деякі солдати залишили по собі спогади не набагато кращі, ніж нацисти. Вони були агресивними і вважали, що як переможці мають право на все. Також на жінок.

П’яні солдати масово ґвалтували польок. Були безжалісними. Під загрозою були маленькі дівчатка, вагітні жінки та черниці. Навіть ув’язнені, звільнені з концтаборів і старі жінки, не могли відчувати себе в безпеці. Атака могла статися де завгодно. Поблизу залізничних вокзалів роїлося від солдатів, які полювали на своїх жертв. Масові зґвалтування відбувалися на вулицях міст. Червоноармійці кидалися на випадкових жінок, які проходили поруч. Ґарантом безпеки не був для них теж рідний дім. Солдати часто квартирували в приватних господарствах або приходили туди їсти. Багато жінок були зґвалтовані у власних спальнях, кухнях і дворах. Нерідко все це відбувалося на очах їхніх чоловіків і дітей.

Хустка, попіл і сажа

Жінки, на яких напали росіяни, не могли розраховувати на будь-яку допомогу. Чоловіка, який став на захист дружини, матері, дочки або сестри, можна було просто розстріляти. Часто, особливо у випадку колективних зґвалтувань, навіть міліція боялася втрутитися. Щоб захистити себе від страшної долі, польки докладали відчайдушних зусиль. Одним із найчастіше використовуваних методів, щоб не впасти в око солдатів, було постаріння. Польки також намагалися відлякувати насильників, роблячи вигляд, що хворіють тифом. Вони зав'язували хустки на голову, мазали обличчя сажею, а шкіру попелом. Вони надягали шари одягу і обгорталися шаллю. А все для того, щоб виглядати якомога менш привабливо.

Навмисне спотворення іноді допомагало жінкам у захисті від солдатів. Проте, більшість червоноармійців були настільки здичавілими і маловимогливими, що кидалися на кожну жінку, яку зустріли. А якщо поблизу не було жінок, то вони бралися за ... тварин. Винятково огидна річ трапилася в селі Високі Мале (…), – пише Даріуш Калінський у книжці «Червона зараза. Як насправді виглядало звільнення Польщі?».

«Польки повинні задовольнити потреби червоноармійців»

Радянські командири ігнорували проблему зґвалтувань. Солдати тривалий час були без жінок, а через відсутність німецьких жінок - польки повинні задовольняти їхні потреби – так їхнє ставлення підсумовують дослідники історії армії СРСР у Польщі.

Фактично, червоноармійців заохочували до сексуального насильства передусім щодо німкень. Таким чином мали «ламати гордість чистокровної німецької жінки». Проте дорога до Берліна пролягала через Польщу, і вже тут солдатам було дозволено майже все. (…)

Гість у хаті, ворог в хаті

Зустрічі з червоноармійцями не завжди можна було уникнути. Ворог часто приходив прямо до дому жертви. Польські сім’ї, за власною волею або змушені, приймали солдатів. А коли у хаті був хоч один солдат, жінки, для власної безпеки, лягали спати в одязі. Навіть якщо солдат і не поводився агресивно. (…)

Більше про злочини Червоної Армії на польській землі можна прочитати в книжці Даріуша Калінського: ««Червона зараза. Як насправді виглядало звільнення Польщі?».

«Аргумент»

На цю тему:

• Изнасилование Германии: неизвестная история войны
• «... Не смог вынести нечеловеческую дикость…» Военные дневники капитана Гринвалдса
• Красная армия, подвал, венгерская девушка, русские солдаты