На саміт в Астані вперше не запросили Путіна

Версия для печати

Російські ЗМІ намагаються пояснити, чому на саміт в Астані, який відбувся у четвер, 15 березня, за участю п'яти країн Центральної Азії, вперше не запросили  президента Росії Владіміра Путіна.

Російські мас-медіа повідомляють, що створюється враження, що південні сусіди Росії по СНД поступово відвертаються від Кремля. І на цьому тлі в цьому регіоні активізуються США і Китай.

Саміт в Астані відбувся з ініціативи президентів Казахстану і Узбекистану. Саме Нурсултан Назарбаєв і Шавкат Мірзійоєв претендують на роль двох лідерів в захоплюючому по своїй швидкості процесі інтеграції країн Центральної Азії. І в цьому дуеті, який нагадує франко-німецький тандем в Євросоюзі, все ж більш енергійним виглядає узбецький лідер. Назарбаєву вже виповнилося 78 років, а Мірзійоєв лише недавно відзначив свій 60-річний ювілей, стверджує видання.

Радикальні реформи, які затіяв Мірзійоєв в Узбекистані і його дружні візити в столиці Туркменії, Киргизії, Таджикистану і Казахстану вселили в жителів Центральної Азії надію на те, що ця "чудова п'ятірка" може створити модель інтеграції за прикладом Євросоюзу. Днями лідери Узбекистану і Таджикистану підписали в Душанбе угоду про введення безвізового режиму. У найближчій перспективі жителі чотирьох країн Центральної Азії, за винятком Туркменії, будуть безперешкодно перетинати кордони своїх країн.

З панегіриком на його адресу днями виступив президент Таджикистану. "Популярність президента Узбекистану серед населення республіки та інших країн регіону за рік виросла до такої міри, що йому може позаздрити будь-який політик", - заявив Емомалі Рахмон.

Дійсно, за рік правління Мірзійоєва раніше недружні стосунки Ташкента і Душанбе перетворилися в братські: сторони дійшли згоди в багаторічній суперечці з будівництва Рогунської ГЕС, вирішили створити спільні підприємства і багаторазово збільшити товарообіг.

Мірзійоєв налагодив також чудові стосунки з щойно обраним президентом Киргизії Сооронбай Жеенбековим, який відвідав Ташкент в грудні 2017 року. Киргизький лідер був вражений щедрістю свого узбецького колеги: той пообіцяв, що банки Узбекистану нададуть Киргизії кредити на загальну суму в 100 мільйонів доларів. І там же обидва лідери домовилися прискорити будівництво залізниці Узбекистан - Киргизстан - Китай.

Справжній прорив здійснив Мірзійоєв у відносинах з Туркменією. У 2017 році він двічі - в березні і травні - зробив візити в Ашхабад і зумів швидко налагодити дружні відносини з Гурбангули Бердимухамедовим. Зокрема, сторони підписали найважливіший меморандум щодо транзиту електроенергії з Туркменії в Казахстан і Киргизію через енергосистему Узбекистану.

Інша важлива домовленість: відтепер Узбекистан і Туркменія спільно розроблятимуть нафтогазові родовища на Каспії. 

І нарешті, відносини Узбекистану і Казахстану з приходом до влади Мірзійоєва вийшли на рівень стратегічного партнерства. Мірзійоєв і Назарбаєв відразу домовилися, що їхні країни зіграють роль локомотива в процесі політичної та економічної інтеграції Центральної Азії. 14 березня, напередодні візиту Мірзійоєва в Астану, Казахстан і Узбекистан підписали міжурядову угоду про збільшення до 2020 року товарообігу до небаченої раніше для цього регіону планки в п'ять мільярдів доларів на рік.

Виникає питання: а хто ж фінансуватиме масштабні інтеграційні процеси в Центральній Азії без участі Росії? Відповідь лежить на поверхні. Звичайно, Китай. Піднебесна не шкодує грошей на розвиток інфраструктури Центральної Азії. 

«Аргумент»

 В тему:

• Назарбаєв: діяльність парламенту і уряду повинна здійснюватися виключно державною мовою
• Казахстан і США домовилися про стратегічне партнерство і угодах на $ 7 млрд
• Казахстан: стартовая площадка
• У Казахстані презентований проект нового алфавіту на основі латиниці