Інтерактивна мапа масових поховань в Україні створена Музеєм Голодомору

Про це на презентації геоінформаційної системи «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» сказала генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олеся Стасюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми знайшли 900 місць масових поховань. Частина матеріалу була у кримінальній справі № 475, яка була відкрита Службою безпеки у 2009 році. У тій кримінальній справі було 857 місць. Частково нам допомагали активісти, громадські діячі, історики, працівники музею, дослідники Голодмору, які з усіх куточків України передавали нам інформацію про місця масових поховань. На сьогодні ми маємо ці 900 точок, але робота триватиме», — сказала Стасюк.

«Україна в 1933-1932 рр. втратила від 7 до 10 млн людей. Вмирали цілі родини, села спустошувалися, смерть перестала сприйматися як надзвичайне явище. Виснажені тривалим голодуванням люди не могли поховати навіть своїх рідних, трупи залишалися лежати в домівках. Радянська влада для того, щоб приховати масштаби смертності від Голодомору-геноциду та запобігти поширенню інфекцій, організувала збір та поховання трупів. Їх ховали у великих ямах на кладовищах або у ровах, невеликих заглибленнях. Радянська влада робила спроби, до речі, досить вдалі, приховати місця масових поховань — на тих місцях будувалися заводи, робилися дороги, аби ніхто не міг згадати і вшанувати пам\’ять убитих», — розповіла Стасюк.

Геоінформаційна система «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» розміщується на сайті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» в розділі Голодомор. Також тут є загальна інформація про проект, джерела формування бази даних. Карта місць масового захоронення подана в кількох форматах — на карті України в кордонах 1932-1933 рр., у кордонах сучасної України, а також у фоматі Google map. На карті можна не тільки побачити місця масового захоронення, а й отримати інформацію по кожному з них. Також на сайті можливий пошук конкретних населених пунктів. У цьому ж розділі можна заповнити спеціальну форму, якщо є уточнення чи нове повідомлення про місця масового захоронення українців у роки Голодомору. Після опрацювання працівниками музею ця інформація буде додана до карти. За словами Стасюк, тільки останніми днями на мапу додано ще 22 точки масових захоронень українців.

Гендиректор Меморіалу повідомила, що найбільше місць масових захоронень віднайшли в Харківській області.

«Люди намагалися втекти від голодної смерті до тогочасної столиці, до Харківської області, власне там влада збирала трупи померлих і кидала в спільні ями, тож у Харківській області маємо найбільшу кількість масових поховань — 145», — сказала Стасюк.

Вона зазначила, що створення такої мапи стало можливим за грантової підтримки Українського культурного фонду. Створювалася геоінформаційна система за допомогою краєзнавців, істориків, свідків Голодомору та наукових співробітників музею. Робота над нею тривала 3 місяці, в подальшому мапа масових захоронень українців буде доповнюватися. Задля цього співробітниками музею проводиться робота з опрацювання архівних документів, збору свідчень, співпраця з сільськими радами, які можуть надати документальні свідчення про такі захоронення.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні тривають меморіальні заходи з нагоди 85-х роковин Голодомору 1932-1933 рр. Традиційно в четверту суботу листопада відбудеться Всеукраїнська акція «Запали свічку пам\’яті». Також по всій Україні пройдуть заходи з вшанування пам\’яті жертв Голодомору, наукові заходи, міжнародний форум за участю керівництва України та глав інших держав, парламентські слухання щодо 85-х роковин Голодомору 1932-1933 рр. Цього року меморіальні заходи відбуваються під гаслом «Ми памятаємо! Ми сильні!». Інформаційна кампанія має хештеги#Голодомор85, #Holodomor85, які використовуються для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

«Аргумент»

На цю тему:

• 79% українців впевнені: Голодомор 1932-33 років є геноцидом українського народу
• Оксана Кись: Голодомор сквозь призму женского опыта выживания
• Голод 1933 года. Часть 3: Людоедство
• Голод 1933 года. Часть 4: Агония села
• «Черные доски» Голодомора — экономический метод уничтожения граждан СССР (Список)
• Голодомор 1932 — 1933 годов: Битва с голодом
• «Люди едят свои пальцы ...»