Під час Революції Гідності першим вбили Вербицького, а не Нігояна - ДБР

|
Версия для печатиВерсия для печати

Слідчі Державного бюро розслідувань встановили, що під час Революції гідності першим убили Юрія Вербицького, а не Сергія Нігояна, як вважали раніше.

Про це 21 січня повідомив заступник керівника управління у справах Майдану ДБР Артем Яблонський під час пресконференції “8 річниця убивства перших Героїв Небесної Сотні і фактичний початок російської агресії”.

“Хто є першим убитим? Це - Юрій Вірбицький чи Сергій Нігоян? Але за останніми даними, це є Юрій Вербицький”, - сказав він.

Бабенко повідомив, що слідчі повністю розкрили убивство Вербицького, і до відповідальності за цей злочин притягнено 19 осіб.

“Встановлено обставини викрадення, катування, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і залишення у Бориспільському районі з подальшим настанням смерті”, - сказав він.

Бабенко уточнив, що притягнено до кримінальної відповідальності “тітушок”, а також двох працівників міліції — слідчого і оперуповноваженого, які організовували незаконні слідчо-розшукові дії. Зокрема, одного з “тітушок” засуджено до 9 років позбавлення волі за викрадення, катування і залишення без допомоги у небезпечному стані.

Крім того, у цьому провадженні вісім осіб перебувають у розшуку, оскільки знаходяться на тимчасово окупованій території або у Російській Федерації. Наразі слідство ініціює питання щодо їх заочного засудження.

Коментуючи розслідування нерозкритих убивств Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника, заступник керівника управління у справах Майдану ДБР Яблонський зазначив, що слідчі встановили кожен із підрозділів внутрішніх військ, а також бійців спецпідрозділу “Беркут”, які знаходилися в безпосередній близькості і могли бути причетні до убивств.

Юрій Вербицький - активіст Революції Гідності, був викрадений разом з народним депутатом восьмого скликання Ігорем Луценком 21 січня 2014 року і помер після катувань.

Сергій Нігоян загинув 22 січня 2014 року від поранення свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Сергія було застрелено близько шостої ранку, в той момент ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом».

Білоруський активіст Євромайдану Михайло Жизневський загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського.

Романа Сеника було поранено 22 січня 2014 року біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Євромайдану, коли Роман стояв з прапором на передовій. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення. Роман переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні № 17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку. Проте ушкодження виявилися занадто важкими, і вранці 25 січня він помер у лікарні, не приходячи до тями.

Угорі: фото з протоколу огляду місця смерті Юрія Вербицького

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]