Мистецтво вигаданої угоди: як Трамп і Путін зіграли в «тиждень тиші», якого не було - 2 невтішні висновки

Версия для печати

У світі великої політики існують два типи угод: ті, що змінюють реальність, і ті, що існують лише в соцмережі Truth Social та заголовках таблоїдів. «Гуманітарна пауза», про яку Дональд Трамп тріумфально оголосив 29 січня 2026 року, належить до другого типу.

Спостерігаючи за цим сеансом геополітичного маневрування, важко позбутися думки, що перед нами не спроба врятувати замерзаючих українців, а віртуозна спроба Трампа «відмазати» самого себе. Як зазначає директор проєкту Re:Russia Кирило Рогов, у цій історії Трамп захищає не українське небо, а власну репутацію «великого переговорника», навіть якщо для цього доводиться ігнорувати реальні зведення Повітряних сил України.

Стежте за руками та датами, бо тут криється справжній диявол. 29 січня Трамп повідомляє світу, що попросив Путіна не бомбити Україну протягом тижня через холоди. Світ завмер у очікуванні. Проте вже наступного дня Дмитро Пєсков у коментарі Reuters уточнює: так, Путін погодився… не бомбити Київ (!) тиждень до 1 лютого. Математика Кремля виявилася нещадною: за логікою Москви, «тиждень» магічним чином розпочався ще 25 січня і закінчився за три дні після заяви Трампа. Проблема лише в тому, що з 25 по 29 січня російські ракети та дрони продовжували летіти на українські міста у звичному режимі «накопичення боєзапасу», навіть не підозрюючи про свою «гуманітарну місію».

Сеанс політичного черевомовлення: Трамп проти Трампа

Ініціатива Трампа від початку була позбавлена практичного військового сенсу. Енергетична інфраструктура України розбита методичними ударами, і тиждень — це занадто малий термін для відновлення того, що руйнувалося ударами рашистів. Це був чистий, безсоромний піар: «Дивіться, я зателефонував, і ракети перестали падати».

Путін, у свою чергу, навіть не спробував підіграти «старому другу» для правдоподібності. Замість п'яти-семи днів реальної тиші він видав Трампу жалюгідну триденну паузу (30, 31 січня та 1 лютого), після чого 2 лютого удари відновилися з новою силою. Кремль свідомо поставив Трампа у двозначне та слабке становище, пославши його не на три букви, а на дві, але Трамп волів удати, що все йде за планом.

З цього сюжету випливають два вкрай неприємні висновки.

Перший: Путін не просто не йде Трампу назустріч, він його активно підставляє, демонструючи, хто насправді диктує умови на землі.

Другий висновок набагато небезпечніший для України. Він полягає в тому, що будь-які «гарантії безпеки», дані нинішньою адміністрацією Білого дому, варті не більше, ніж пост у блозі. Якщо Трамп готовий оголосити виконаною угоду, яка порушувалася п'ять днів із семи, то завтра він так само може звинуватити Україну в «порушенні умов» будь-якого договору, щоб зняти з себе відповідальність за невиконання зобов'язань.

Блоґер із ядерною валізою

У Дональда Трампа немає принципів у класичному розумінні, у нього немає репутації, яку потрібно берегти за дипломатичними канонами. Замість них у нього є власний блог та кнопка Caps Lock. Трамп — це передусім блоґер. Для нього не важливий результат, важливе охоплення та «переможна» інтерпретація події в моменті. Саме тому ніхто із серйозних гравців не збирається укладати з ним УГОДИ в їхньому традиційному розумінні. Його завдання — створити інформаційний тред, протриматися в ньому, а коли увага переключиться на нову тему, по-тихому «нормалізувати» ситуацію або просто забути про неї.

Зведення Повітряних сил України підтверджують: жодного припинення вогню наприкінці січня не було. Були лише технічні паузи, необхідні росіянам для дозаправки та перегрупування, які Білий дім спробував видати за «велику перемогу дипломатії». Це створює небезпечний прецедент «віртуального миру», де ракети продовжують падати, але в телевізорі вже настав спокій. Для України це означає, що розраховувати на «рукостискання» в Овальному кабінеті — стратегія ризикована. У світі, де Путін підставляє Трампа, а Трамп викручується перед електоратом, єдиною реальною гарантією залишаються системи ППО, а не телефонні дзвінки з проханнями «не бомбити тиждень».

Зрештою, ми спостерігаємо за народженням нової реальності, де зовнішня політика перетворюється на нескінченний серіал. Трамп грає роль доброго копа, Путін — злого, але обоє вони грають виключно для своєї аудиторії. Поки Трамп відмазує Трампа, заявляючи про успіх невидимої угоди, українцям доводиться готуватися до нових ударів, розуміючи, що в цьому інформаційному треді їхні життя — лише привід для чергового капслоку в соцмережах. Справжня безпека не будується на PR-паузах, і цей «тиждень тиші» став найкращим уроком того, наскільки примарними можуть бути обіцянки, дані між двома твітами.

На фото: Шмигаль показав Генеральному секретарю НАТО Марку Рютте одну з київських ТЕЦ, яку вночі 3 лютого розтрощила росія.

«Аргумент»

 Читайте також: 

• Трамп визначивсь з напрямком розвитку США - пояснює історик-американіст з ФРН
• Гра без козирів: скандал в Овальному кабінеті, його причини та наслідки
• Світовий порядок 3.0 чи Хаос
• Ажіотаж у тумані транзакціонізму: чому шлях до успіху для Трампа починається в Києві
• Після трьох років повномасштабної війни рашистів проти України Захід починає розуміти: він слабший, ніж уявляв
• Про мирний план Путіна та страхи Заходу
• Американський талібан. Про що тепер мовчатимуть у США 
• Крім власне Трампа, ще одними переможцями виборів 2024 року в США стануть психотерапевти