Незалежного КСУ не буде: влада посилює контроль над ним, прикрившись європейською інтеграцією

Версия для печати

Вчора на сайті Верховної Ради було оприлюднено законопроєкт № 9225, який ще більшою мірою політизує процедуру відбору суддів Конституційного Суду України.

Він мав би виправити помилки в законі, ухваленому наприкінці 2022 року, а натомість погіршує і без того заполітизований конкурс у КСУ. 

Нагадаємо, новоприйнятий закон передбачає створення Дорадчої групи експертів з відбору суддів КСУ. До її складу мають увійти шестеро членів: троє представників української влади та троє міжнародних експертів. Громадські організації застерігали, що такий склад ДГЕ дозволяв значний вплив на конкурс до Конституційного Суду з боку української влади. Венеційська комісія у своєму висновку CDL-AD(2022)054 чітко і безальтернативно висловила позицію, що ситуація потребує вирішення у випадках, коли ДГЕ не може ухвалити рішення (а голоси діляться 3 на 3). І тому кількість членів ДГЕ має бути збільшена до 7, при чому сьомий член має бути за квотою міжнародних організацій

Що пропонує № 9225 натомість?

Він, не вирішуючи проблеми чинного закону, погіршує модель ДГЕ далі. Замість сьомого незалежного члена Дорадчої групи законопроєкт збільшує вплив політичних гравців на рішення ДГЕ, підвищуючи вимогу для кворуму (мінімального складу ДГЕ, рішення якої можуть вважатися чинними) та кількість голосів, яка дозволяє кандидату бути рекомендованим у КСУ. З 4 до 5. Таким чином кандидат не може бути рекомендованим до призначення без голосів вже не одного, але двох членів ДГЕ, призначених політичними суб’єктами.

Для чого може бути використаний політично залежний Конституційний Суд?

Наприклад, для легалізації ідеї одночасних виборів президента та парламенту. Конституція навмисне передбачає розведення цих процесів у часі, щоб запобігти концентрації влади в руках однієї політичної сили. До того ж, стаття 83 Конституції унеможливлює проведення виборів до закінчення воєнного стану. Однак у публічному просторі та в парламенті вже лунають ідеї зміни виборчого законодавства.

Будь-яка подібна ініціатива муситиме пройти перевірку КСУ на конституційність. Це лише один з прикладів, яким можна проілюструвати потенційну політичну роль залежного КСУ. Крім того від КСУ вже зараз залежить доля кількох ключових реформ, а саме створення ВАКСу, реформи ВРП, ринку землі, тощо. У повоєнній Україні КСУ розглядатиме складні питання реінтеграції окупованих територій.

Тож закликаємо народних депутатів не ухвалювати № 9225 та будь-які інші пропозиції, які суперечать рекомендаціям Венеційської комісії. Зайвий раз нагадаємо, що Україна зобов’язалася провести реформу Конституційного Суду перед міжнародними партнерами. Від цього у т.ч. залежить відкриття переговорів про членство в ЄС. Строк повноважень суддів КСУ, яких збираються відібрати за чинним законом, 9 років! Не змінивши процедуру відповідно до вимог Венеційської комісії та інших західних партнерів, ми не тільки завдаємо критичного удару нашому іміджу на міжнародній арені, а й лишаємося жити із політично лояльним органом конституційної юрисдикції на десяток років.

—

Джерело:  Фундація DEJURE 

В тему:

• Ложь в электронных декларациях? Да без проблем!
• Гаранты произвола. Чьи интересы скрывает имитация решительной борьбы вокруг КСУ
• Конституционный суд: между законом, деньгами и страхом
• Ставят ли судьи под угрозу расследовательскую журналистику?
• Чао, подонки! Кто рассматривал скандальное решение в КСУ
• Зрада суддів КСУ: наслідки для українців і держави та необхідні кроки
• «Берегиня неприкасаемых». Из жизни депутатско-прокурорской дряни