Рік великої війни України проти російських загарбників у 10 цифрах

Версия для печати

Реальні цифри втрат від російської агресії - людських життів, руйнувань, збитків - українцям ще доведеться дізнатися і осмислити в майбутньому.

Багато чого й через рік після початку російського вторгнення залишається невідомим – і через те, що дані неможливо перевірити на окупованих Росією територіях, і через брак офіційної інформації від української влади - з причин, пов'язаних із воєнним станом.

Водночас є і цифри, які виявилися кращими за прогнози поважних аналітиків, - це стосується і української економіки, і масштабів міжнародної допомоги, і стійкості самих українців. В Бі-Бі-Сі зібрали головні цифри про те, як Україна пережила рік війни.

Кількість загиблих цивільних

Від 24 лютого, коли Росія напала на Україну, загинули щонайменше 8 тисяч цивільних, із них 487 дитини, - такими є дані офісу Верховного комісара ООН з прав людини.

В ООН наголошують, що ці цифри є лише перевіреними і документально підтвердженими смертями, і що реальна кількість загиблих є набагато більшою.

Найбільша кількість жертв серед цивільних - понад 3,2 тисячі людей - припадає на березень 2022 року.

Для порівняння: за даними ООН, після того, як у 2014 році Росія анексувала Крим, а на Донбасі розпочався конфлікт за участі підтримуваних Росією бойовиків-сепаратистів, і до кінця 2021 року, в Україні загинули близько 14,4 тисячі людей, із яких близько 3,4 тисячі – цивільні.

Кількість загиблих військових

Цифри щодо втрат серед військових регулярно називають як Україна, так і Росія, проте кожна говорить про жертви противника, уникаючи називати кількість власних загиблих. Незалежного підтвердження цих цифр наразі немає.

У січні 2023 року міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю ВВС заявив, що на гарячих ділянках фронту російські військові щодня втрачають вбитими "приблизно 500" солдатів, а Україна - "десяту частину від цієї кількості".

Український генштаб офіційно оприлюднював цифри втрат у серпні 2022 року, коли головнокомандувач Валерій Залужний заявляв про загибель близько 9 тисяч військових.

У вересні президент Володимир Зеленський говорив, що втрати ЗСУ є у п'ятеро меншими, ніж втрати російської армії. Він також говорив про близько 50 загиблих українських військових щодня.

У грудні 2022 року радник голови ОП Михайло Подоляк із посиланням на дані генштабу говорив про кількість загиблих від 10 до 13 тисяч, зазначаючи, що "у нас більше втрат через поранення".

Кількість загиблих з російського боку західні союзники України оцінюють у понад 100 тисяч.

Кількість біженців

Війна Росії проти України спричинила найбільшу хвилю біженців після Другої світової війни.

Загалом, за даними офісу Верховного комісара ООН з питань біженців, за рік війни із понад 8 млн українців, які виїхали до Європи, майже 5 млн зареєструвалися в системі тимчасового захисту ЄС.

Більшість з українських біженців прийняла Польща, де статус тимчасового захисту отримали понад 1,5 млн українців.

Ще понад 1 млн громадян України опинилися в Німеччині, із них майже 900 тисяч отримали тимчасовий захист у цій країні.

На третьому місці за кількістю прийнятих українських біженців Чехія із майже пів мільйона посвідок про тимчасовий захист.

За опитуванням ООН, 85% українських біженців – це жінки. 47% мають вік від 35 до 59 років, ще чверть – від 18 до 34 років. 47% мають вищу освіту. До війни 73% із них працювали.

Ще майже 3 млн українців за час війни потрапили до Росії - в ООН зазначають, що ця цифра стосується лише перетину кордону, і не дає можливості зрозуміти, чи був переїзд до Росії добровільним або примусовим. Там також вказують на відсутність статистики щодо зворотного перетину кордону.

Кількість переселенців

За оцінками Міжнародної організації з міграції (МОМ), від початку російського вторгнення понад 7 мільйонів українців були змушені залишити свої домівки, але залишилися в Україні.

За даними, які у грудні 2022 року називав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, офіційно статус внутрішньо переміщених осіб отримали майже 4,9 млн українців. Із них 30% - це пенсіонери та люди з інвалідністю.

У міністерстві реінтеграції називають цифру внутрішніх переселенців у 4,87 млн осіб.

За даними міністерства соціальної політики, із 4,9 млн офіційно зареєстрованих ВПО понад 3,5 млн стали такими після 24 лютого 2022 року. 1,8 млн із них отримали від держави допомогу на проживання. На це із бюджету 2022 року витратили 57 млрд грн.

За опитуванням МОМ, 800 тис. переселенців вже планують залишитися там, де опинилися, і не повертатимуться до своїх домівок (яких вже може просто не існувати).

Збитки та руйнування

Київська школа економіки (KSE) від перших дів війни спільно із офісом президента, мінекономіки, іншими профільними відомствами та НБУ фіксує матеріальні втрати від війни.

Згідно з їхніми даними, станом на січень 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через російське вторгнення, оцінювалася у 137,8 млрд доларів.

Зокрема, руйнування житлового фонду оцінюються у 54 млрд доларів. За час війни загалом пошкоджено або зруйновано близько 150 тисяч житлових будинків, серед яких 131.4 тис. - це приватні будинки, а 17.5 тис. — багатоквартирні, підрахували у KSE.

Найбільш постраждалими від війни сферами залишаються також інфраструктура, із завданими збитками на 35.6 млрд доларів, а втрати у промисловості та втрати підприємств становлять13 млрд доларів.

Падіння економіки

За попередніми оцінками міністерства економіки, за 2022 рік український ВВП скоротився на понад 30%.

З одного боку, це менше, ніж прогнозували на початку війни і сама Україна, і її міжнародні партнери.

З іншого боку, це є найглибшим та найстрімкішим падінням за 30 років незалежності України. Для порівняння: скорочення економіки на 50% після розпаду СРСР та здобуття незалежності розтягнулося на шість років - від 1993 до 1999.

Усі інші кризи - світова фінансова у 2008 році, початок війни у 2014-му, пандемія коронавірусу давали значно менше падіння українського ВВП - не більше 15%.

Останній довоєнний, 2021 рік, Україна завершила зі зростанням у 3,2%.

Як зросли ціни

За підсумками 2022 року, споживча інфляція в Україні становила 26,6%, а якщо рахувати від січня 2022 до січня 2023 року – 26%, - такими є дані державної служби статистики.

Це дуже багато, але за умов війни могло б бути набагато гірше, кажуть у Нацбанку.

Проте є категорії товарів, на які ціни зросли значно більше за середній показник інфляції. Зокрема, темпи зростання цін на пальне за підсумками 2022 року сягнули майже 70%.

Подорожчання пального саме по собі стало інфляційним чинником, адже впливало на ціну практично усіх товарів – як вироблених в Україні, так і імпортних.

Ціни на харчі за рік зросли на майже 30%, під кінець року зробивши різкий стрибок через дефіцит електроенергії після того, як Росія почала методично знищувати українську енергетичну інфраструктуру.

У Нацбанку вважають, що головні інфляційні чинники пов’язані із війною Росії проти України. Серед них: руйнування підприємств та інфраструктури, порушення виробництва та ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу, ажіотажний попит на окремі товари та послуги. Але є й ще один важливий чинник, про який в НБУ менше говорять, але визнають: це друк грошей для покриття величезного дефіциту бюджету у майже 1,4 трлн грн.

Видатки держбюджету перевищили обсяги 2021 року майже удвічі, тоді як економіка, а відтак і податкові надходження, скорочувалися.

НБУ фактично фінансував бюджет через викуп ОВДП. За 2022 рік Нацбанк викупив державних облігацій на 400 млрд грн, які стали найбільшим внеском у фінансування бюджетного дефіциту.

Міжнародна підтримка

Ще одним джерелом покриття браку коштів в українському бюджеті стала міжнародна фінансова допомога. Вона надходила як у вигляді грантів, так і кредитів, більш ритмічно в другому півріччі 2022 року.

За даними міністерства фінансів, від початку російського вторгнення і до кінця 2022 року обсяги міжнародної фінансової допомоги перевищили 32 млрд доларів. 45% з цієї суми були грантовими грошима, тобто їх надали Україні без необхідності повертати.

А від початку 2023 від міжнародних партнерів вже надійшло ще 4,7 млрд доларів.

За даними мінфіну, головними фінансовими донорами України стали США та ЄС. Станом на середину лютого 2023 року і від початку російської агресії від них надійшло 12,9 та 11,2 млрд доларів відповідно.

Серед інших провідних фінансових донорів – МВФ (2,7 млрд), Канада (1,889 млрд), Німеччина (1,584 млрд), Європейський інвестиційний банк (1,72 млрд), Британія та Світовий банк (по 1,3 млрд).

У бюджет 2023 року на покриття дефіциту уряд вже заклав 38 млрд доларів, які Київ очікує отримати від партнерів.

Благодійні фонди

Якщо до війни провідними інвесторами в Україну були українські трудові мігранти, - перерахування від них перевищували прямі іноземні інвестиції, то під час війни значні кошти на потреби бюджету та армії стали надходити через благодійні пожертви.

Наприклад, лише через спеціальний рахунок, відкритий НБУ у перший день російської агресії проти України, станом на 23 лютого надійшло понад 24 млрд грн.

Лише за перший день війни українці зібрали понад 20,5 млн грн для фонду "Повернись живим", - як написав тоді у фейсбуці директор фонду Тарас Чмут, це було більше, ніж за весь 2021 рік. Загалом від початку війни і до кінця січня 2023 року, за даними "Повернись живим", зібрали понад 6,2 млрд грн.

Після перших масованих обстрілів української енергетичної інфраструктури, що почалися 10 жовтня, так само лише за день українці переказали у благодійний фонд Сергія Притули 352 мільйони гривень.

Але найбільший збір фонд колишнього шоумена зробив влітку 2022 року, коли українці задонатили 600 млн грн на покупку "Байрактарів", які, врешті, турецька компанія вирішила подарувати Україні. А зібрані кошти фонд Притули витратив на придбання супутника для потреб ЗСУ. Загалом з 24 лютого фонд колишнього шоумена зібрав вже понад 3,5 мільярда гривень.

Створена за ініціативи президента Зеленського платформа UNITED24 дозволила зібрати 287 млн доларів або понад 10,5 млрд грн.

Великі суми були зібрані і завдяки благодійним ініціативам за кордоном. Наприклад, телемарафон німецького мовника ARD зібрав понад 2 млрд грн, а акція голлівудських зірок Міли Куніс і Ештона Катчера – понад 1 млрд грн.

Окремою історією є проєкт World Central Kitchen (WSK), - завдяки проєкту для українців приготували 190 млн обідів.

Довіра до влади та оптимізм

Як не парадоксально, але виглядає, що на тлі усіх втрат війни українці стали більшими оптимістами і відчули цінність держави та важливість влади, до яких традиційно ставилися з недовірою.

За опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, на кінець 2022 року загальне сприйняття українцями держави змінилося з переважно негативного у 2021 році (55,8% негативних оцінок проти 6,6% позитивних) на переважно позитивне у 2022 (46,6% позитивних оцінок проти 26,1% негативних).

Більш ніж дві третини опитаних відповіли, що очікують налагодження життя у 2023 році, тоді як у довоєнному листопаді 2021 року оптимістичні очікування щодо наступного року мали лише 40,5%.

Загалом у те, що ситуація в Україні у майбутньому буде покращуватися, зараз вірять понад три чверті українців, тоді як до війни такими оптимістами були лише 13%.

Понад 95% опитаних впевнені у перемозі України у війні з Росією. При цьому абсолютна більшість респондентів очікують її впродовж найближчого року або навіть швидше.

Джерело: Бі-Бі-Сі 

В тему:

• ​Жах російських загарбників: що таке HIMARS та його старший брат М270
• У чому сила української армії? 10 чинників, які допомогли ЗСУ стати новою військовою потугою
• Коли любителів легких «спецоперацій» очікує поразка
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям
• Сучасні системи ППО для України: як вони змінять війну
• Як системи HIMARS громлять російські склади (+відеодокази)
• Как российская армия с ее древним оружием проигрывает современным военным технологиям
• Як нова українська артилерія змінює перебіг війни?
• Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити
• The Economist: как Украина выигрывает войну беспилотников
• Артиллерийская «битва за Донбасс» глазами американского журналиста