Абітурієнтам з ОРДЛО і Криму: як вступити в український університет без паспорта і ЗНО (Інструкція)

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

В МОН наголошують: імена всіх абітурієнтів, які користуються центрами, зашифровані. Це потрібно для їх безпеки та безпеки їх батьків.

Третій рік для випускників з окупованих територій Донбасу і Криму в Україні діє спрощена система вступу до українських навчальних закладів. Це стосується як університетів, так і коледжів.

Вступити в українські ВНЗ можна без будь-яких документів. Для цього вже три роки діють навчальні центри "Крим-Україна" та "Донбас-Україна".

Журналісти Insider звернулись до цих центрів, назвавшись абітурієнтами з ОРДЛО, аби з’ясувати, наскільки просто вступити випускникам з окупованих територій.

Про детальну інструкцію і "підводні камені" у нашому матеріалі.

На цю тему: Україна відкриває двері ВНЗ для жителів окупованих територій

Хто і куди може вступати

Як і решта українських випускників, абітурієнти з ОРДЛО і Криму мають право вступати в університети після 11 класу, а в коледжі – після 9. Та процедура вступу схожа.

Почнемо з того, що абітурієнт має визначитись, в який ВНЗ і на яку спеціальність він вступає. Важливо: в Україні діє програма, за якою можна вступити за спрощеною системою у 42 ВНЗ (для абітурієнтів з окупованого Донбасу); ще 38 ВНЗ доступно  для вступників з окупованого Криму. Для цього працюють освітні центри "Донбас-Україна" та "Крим-Україна". На їх сайті є повний перелік центрів з контактами, куди і треба звертатись для подальшого вступу.

Іншими словами: якщо випускник не має українського паспорту, українського атестату, та не складав ЗНО, він може вступити в український ВНЗ лише через ці освітні центри і лише в ті ВНЗ, на базі яких вони працюють.

Відкриті ці освітні центри в багатьох містах Луганської, Донецької областей, а також в Києві, Вінниці, Львові, Запоріжжі, Миколаєві та інших містах.

Після першого курсу кожен має право перевестись до іншого навчального закладу, зберігши при цьому своє бюджетне місце. Але за умови, що таке бюджетне місце є в іншому ВНЗ.

Та для початку треба вступити.

"Я випускник з Луганська і хочу вступити в український ВНЗ". З такою легендою дзвонимо до освітніх центрів.

Крок 1. Домовитись про іспити

Ми вже знайшли контакт свого навчального центру та визначились зі спеціальністю. "Вступаємо" до Донбаського державного педагогічного університету на "Українську філологію". Розташований ВНЗ у Слов’янську Донецької області.

Жодних документів у нас нема, але є бажання вчитись на підконтрольній Україні території. Тому телефонуємо до освітнього центру.

Там відразу питають про довідку для переселенця та будь-які вже оформлені документи в Україні. Їх відсутність – не проблема. В центрі кажуть: можна приїжджати в ВНЗ в погоджений час та складати іспити. Там же для абітурієнта замовляють і український атестат - після екзаменів.

"Ви приїжджаєте до нас в навчальний центр на базі університету. Я вас відводжу в школу. Ви там складаєте іспити з української мови та історії України. Вам дають довідку, замовляють відразу атестат. Ви повертаєтесь в університет, доскладаєте іспит у самому ВНЗ – на ту спеціальність, яка вам потрібна. І вступаєте до нас на загальних умовах – берете участь у конкурсі на бюджет", - говорить працівниця центру.

У Міністерстві освіти і науки уточнюють: два перші іспити – це ті, які складаються в українській школі після закінчення 11 класу – Державна підсумкова атестація(ДПА). Українська мова складається без української літератури.

Для 9-класників процедура така ж – два шкільні іспити і профільний іспит у коледжі

Для студентів з Криму – все те ж саме, але звертатись треба у навчальні центри "Крим-Україна".

Крок 2. Приїхати на іспит

Коли дата погоджена і в освітньому центрі чекають – можна їхати. Зробити це треба до 22 липня для абітурієнтів з Донбасу, і до 19 липня – з Криму. Нам обіцяють надати гуртожиток абітурієнту і комусь з його батьків, адже складання іспитів займає 2-3 дні.

Все складається за один раз – запевняють у центрі. Їхати вдруге потрібно буде вже тільки на навчання.

Зберуть комісію і приймуть іспит, навіть якщо абітурієнт буде один – гарантують в МОН.

По приїзду абітурієнт має заповнити спеціальну картку – вписати туди оцінки, які отримав у випускному класі своєї школи. Для цього варто взяти атестат.

В МОН пояснюють: атестати так званих "ЛНР", "ДНР" та російські атестати з окупованого Криму не визнають. Тому абітурієнт заповнює анкету сам.

Коли анкета заповнена, а іспити складені – можна їхати додому. А тут може виникнути проблема.

На цю тему: В Україні не визнають будь-які освітні документи, видані на окупованих територіях – МОН

Згідно з легендою – в нас немає українського паспорту. В МОН запевняють, що вступати можна і без нього. Це дійсно так – підтверджують в освітньому центрі. Але виїхати назад – неможливо.

Тому в освітньому центрі радять спочатку зробити український паспорт. Для цього варто приїхати на підконтрольну Україні територію і почекати, поки пройде процедура.

"Ми з таким просто вперше стикаємось (що немає паспорта, - ред.). Я з’ясую, як краще зробити", - обіцяють в центрі.

На гарячій лінії МОН пояснюють: паспорт дійсно треба зробити. Можна звернутись до освітнього центру і попросити їх надати гуртожиток на довший період, поки триватиме процедура оформлення паспорта.

На цю тему: МОН змінює вступ-2019: скорочені терміни, творчі конкурси до ЗНО та мінімум 150 балів

Крок 3. Поселитись у гуртожиток і старанно вчитись (щоб отримувати стипендію)

В освітніх центрах "по секрету" кажуть: всі охочі студенти-переселенці вступають в українські ВНЗ.

Для кримських студентів діють квоти на бюджетні місця. У минулому році всі 100% студентів із Криму вступили на бюджет.

Завідувач сектору переміщених ВНЗ департаменту вищої освіти МОН України Світлана Кретович зазначила, що зі студентами з Донбасу статистика трішки гірша. Бо частина студентів вступає на заочну форму та має право повернутись на окуповану територію.

Таким студентам бюджетні місця майже не виділяються.

"Нам важливо, щоб дитина вчилась тут, щоб ми її бачили. На денній формі навчання ми намагаємось сприяти, щоб були бюджетні місця", - говорить пані Світлана.

Працівниця одного з освітніх центрів в місті Маріуполі журналісту Insider сказала, що в минулі роки всі студенти вступали тільки на бюджет.

У Слов’янську ж нам обіцяють гуртожиток за пільговою ціною – 50% від загальної суми. Там це складатиме приблизно 250 грн на місяць.

У МОН запевняють, що пільгові ціни на гуртожиток для переселенців надаються в усіх ВНЗ, де діють освітні центри.

Покривати витрати на гуртожиток можна за рахунок стипендій. Одна – гарантована, інша – залежить від успіхів у навчанні.

"Ви будете отримувати соціальну стипендію у будь-якому разі, навіть якщо не виходитиме отримувати академічну", - говорять в освітньому центрі Донбаського університету.

 

На цю тему: Дорога халатність: як купують дипломи студенти-медики

Ще кілька важливих деталей

Освітні центри працюватимуть до 27 вересня. Саме до цього часу можуть вступати переселенці. Однак, якщо мета – вступити на бюджет, то дедлайн інший. Для жителів Криму – 19 липня, для жителів Донбасу – 22 липня.

Якщо ж дедлайн пропустили, то можна вступити на контракт і написати заяву на переведення. При першій можливості, обіцяє МОН, такого студента переведуть на бюджет.

Ще в МОН наголошують: імена всіх абітурієнтів, які користуються центрами, зашифровані. Це потрібно для їх безпеки та безпеки їх батьків.

Сайти освітніх центрів можуть блокуватись на окупованих територіях. Як варіант, можна просити друзів чи знайомих з підконтрольної Україні території, дізнатись контакти освітнього центру, або ж звернутись на безкоштовну гарячу лінію 0 800 504 425. Решту можна з’ясовувати в телефонному режимі.

При підготовці матеріалу, журналісти Insider звернулись до двох освітніх центрів у Луганській та Донецькій областях, а також до одного столичного центру. Скрізь пообіцяли забезпечити гуртожитком під час складання іспитів, і прийняти без документів.

Артур Пріхно, опубліковано у виданні Insider


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

10:12
Президент України підписав указ, який закриває доступ військових до онлайн-казино - за це боровся сержант Павло Петриченко, який загинув у Донбасі
08:01
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 20 квітня
20:00
У суботу в Україні хмарно з проясненнями, дощі в центрі та на півдні
18:08
Смерть на колесах: чому китайські електромобілі становлять серйозну загрозу для нашої безпеки
17:04
"Після перемоги Революції Гідності": чому по Татарова, Портнова та інших зрадників з цієї кодли українці все одно прийдуть
16:58
Продаж картин Медведчука, які мають музейне значення, буде зупинений - АРМА
16:05
Генерал СБУ, покидьок Ілля Вітюк у 2014 році знімав Майдан з боку «Беркута» - Слідство.Інфо
15:33
Олександр Чупак: Чому держава не спроможна розв’язати демографічну проблему
13:18
Новини агентури ФСБ: нардеп Артем Дмитрук співпрацює зі священником УПЦ МП Чертиліним, якого підозрюють у держзраді, – Bihus.Info
12:18
Геть від москви: Молдова скоротила зовнішні торговельні відносини з рф до 3%

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]