До чого привели "заплющені очі" Заходу. Техніка із західною "начинкою", що вбиває українців

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Санкції проти Росії та її воєнно-промислового комплексу у 2014 році виявилися дуже слабкими. Росіяни їх обходили, а США та країни ЄС "не помічали" лазівки і продовжували співпрацювати з агресором.

Економісти часто називали санкції західних країн "плюшевими", а російські політики відверто насміхалися з будь-яких економічних обмежень, тому що було безліч способів їх обійти, зазначає видання Економічна правда.

Вісім років ніщо не заважало окупанту оснащувати свої танки, літаки, кораблі та автомобільну військову техніку західним обладнанням та готуватися до нової великої бійні в центрі Європи. Лише зараз західні країни почали робити перші кроки із закриття лазівок для воєнного комплексу РФ, який уже позбавив життя десятків тисяч українців.

Які схеми використовувалися для постачання зброї та деталей і чи ефективні сьогоднішні заходи західних регуляторів?

Техніка із західною "начинкою", що вбиває українців

Російський воєнно-промисловий комплекс (ВПК) не є самодостатнім. Більша частина сучасної військової техніки країни-окупанта містить компоненти з "недружніх країн". Показовий приклад – російські безпілотники.

Часто згадувані в новинах російські моделі "Орлан-10" та "Форпост" не раз збивали в зоні ООС, тому в експертів було достатньо можливостей для їх вивчення. Виявилося, що безпілотну авіацію для Росії будує весь світ.

Так, безпілотник "Орлан-10" містить GPS-модуль швейцарської компанії U-blox, двигун японської SAITO, стартер-генератор американської Texas Instruments Incorporated та польотний контролер франко-італійської STMicroelectronics.

Безпілотник "Форпост" взагалі є копією ізраїльського IAI Searcher. "Форпости" збирають на Уральському заводі цивільної авіації за ізраїльською технологією з американських та німецьких  запчастин.

 

Ізраїльський IAI Searcher та його брат-близнюк з РФ

Важливою для російського ВПК була співпраця з французьким виробником електроніки Thales. Технікою від цієї компанії до 2020 року було модифіковано понад тисячу російських танків. Зокрема, тепловізор Catherine FC від компанії Thales використовували для створення прицільних комплексів "Эсса", "Плисса" та "Сосна-У". Вони стоять на модифікованих танках Т-80, Т-90, Т-72 та інших бойових машинах.

З 2009 року за ліцензійною угодою з французами ці тепловізори збирали в Росії на Волзькому оптико-механічному заводі. Ці приціли дозволяють навіднику чудово бачити ворога з кількох кілометрів, навіть уночі. Танки з французьким обладнанням використовували ще під час вторгнення на Донбас у 2014 році. Про це свідчить відеозапис із середини російського Т-72, який бойовики "ДЛНР" намагалися видати за трофейний.

Машини з аналогічною комплектацією захопили під час вторгнення РФ і у 2022 році.

 

Французькі тепловізійні прицільні системи на захопленому російському танку Т-72Б3. Джерело: Inform Napalm

Крім того, французькі тепловізори виявили на російських бойових машинах десанту БМД-4, які розстрілювали автівки з цивільними в Бучі.

За даними видання Disclose, компанія Thales також оснастила навігаційними системами 60 російських винищувачів Су-30СМ, які обстрілювали сирійські міста. У березні їх збивали в небі над Васильковом та Броварами.

Читайте також: Росія - країна мародерів та ґвалтівників. Про причини російських звірств та мародерства

Обладнання надходить навіть від головного ворога Росії – Сполучених Штатів. Хоча росіяни офіційно заперечують, що купують американське озброєння, компоненти зі США часто зустрічаються в російській техніці. Так, російські моряки ставлять американські тепловізори компанії Flir на невеликі військові судна. Компоненти зі США є і в безпілотниках "Форпост", "Застава", "Гранат" та "Орлан-10", визнає російське видання "Военное обозрение".

На тягачах КамАЗ-65225 стоять американські двигуни Cummins та німецькі коробки передач від компанії ZF Friedrichshafen. Ці вантажівки використовують для перевезення ЗРК "Панцир", танків та артилерійських систем.  Російський бронеавтомобіль "Рись" – це насправді італійський Iveco LMV. За даними видання Russia Beyond, ці машини сотнями постачали в РФ щонайменше до 2016 року.

Також італійці за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну продавали окупантам гвинтівки, пістолети та боєприпаси, про що свідчить розслідування Investigative Europe. Щоб мати змогу виробляти сучасну зброю, російські заводи користуються верстатами та розхідними матеріалами з Німеччини, США та Швейцарії. Аналогів цим інструментам у Росії немає.

 Читайте також: Уроки истории: почему поставки Украине тяжелого вооружения не означает, что НАТО сторона конфликта

Росія також не вміє виробляти напівпровідники. Це велика проблема для їхньої навігаційної системи "ГЛОНАСС". Саме вона буде використана для наведення російських крилатих ракет у випадку відключення від американської GPS.

Щоб "ГЛОНАСС" працювала з мінімальними похибками, її треба розвивати і запускати супутники. Без сучасних мікросхем з Тайваню та США супутники передового покоління не працюватимуть.

Проблема нестачі напівпровідників для запуску супутників була актуальною ще до війни. У 2019 році Держдумі довелося скоротити програму навігаційної системи через неможливість запуску супутника третього покоління "ГЛОНАСС-К" в серійне виробництво. Запуск модернізованої версії "ГЛОНАСС-К2" відкладають з 2017 року.

Ще одна прогалина – авіоніка та авіаційні двигуни. Росіяни мають проблеми із забезпеченням власної авіації деталями. Для постачання імпортних запчастин на сучасні бойові літаки вони не раз намагалися налагодити контрабандні шляхи з Фінляндії та України.

Довідка. Спроби налагодити постачання технологічних компонентів контрабандою – звична практика для Росії. У 2015 році житель Нью-Джерсі, уродженець Москви, зізнався в організації незаконного експорту електроніки для російських військових на 65 млн дол. У 2019 році прокуратура США звинуватила двох чоловіків у контрабанді мікрочипів в РФ через підставні естонські фірми.

Це далеко не повний список західних технологій, які Росія використовує у війні з Україною.

Діряві санкції

Після окупації Криму та частини Донбасу у 2014 році ЄС ввів санкції проти Росії та заборонив постачання зброї і товарів подвійного призначення (оптики, електроніки та інших запчастин, які можна використовувати в озброєнні). Завдяки цьому у 2015 році в Росії зірвався контракт на постачання двох вертолітоносних кораблів Mistral за 1,3 млрд дол. Франція під суспільним тиском відмовилася від співпраці з агресором і продала ці кораблі Єгипту.

Однак за менш помітними позиціями країни ЄС не припиняли постачання зброї і деталей до країни-окупанта. Для цього існували лазівки, які виробники й постачальники зброї охоче використовували. Перша діра була в тексті рішення Ради ЄС щодо санкцій проти Росії від 2014 року: ембарго не стосувалося контрактів, укладених до вторгнення Росії в Україну.

Читайте також: Члены ЕС снабжали оружием россию после эмбарго 2014 года - больше всех Франция и Германия

Це дозволило виробникам зброї отримувати експортні ліцензії й укладати з РФ додаткові угоди до попередніх контрактів.

Європейська рада з експорту конвенційної зброї підрахувала, що протягом 2015-2020 років десять країн Євросоюзу експортували до Росії озброєння на 346 млн євро. Найбільше цією лазівкою користувалися Німеччина та Франція, на які припадають 80% усіх постачань.

 

Французьке видання Figaro пише, що офіційний Париж за цей час видав щонайменше 76 ліцензій на експорт військового обладнання до росії і продовжив виконувати раніше підписані контракти.

За даними Reuters, у 2020 році в РФ експортували зброї на 25 млн євро, а у 2021 році, протягом якого Росія перекидала техніку ближче до кордонів України та погрожувала сусідам ядерною зброєю, постачання зросли на 55% до 39 млн євро.

На перший погляд, 385 млн євро за шість років – небагато порівняно з роздутим оборонним бюджетом РФ, який у 2021 році становив 61,7 млрд дол. Насправді ж ці мільйони значно дорожчі для російської армії, ніж мільярди, витрачені на власних потужностях. Завдяки технологічному імпорту з "недружніх країн" росіяни могли вдосконалювати радянську техніку і розвивати власну.

Друга лазівка стосується товарів подвійного призначення. Їх заборонили постачати російським військовим підприємствам, однак європейські запчастини та верстати регулярно потрапляли на заводи російського ВПК.

Прописані європейцями санкції в регламенті Ради ЄС № 833/2014 містили виняток: держава може дозволити експорт товарів, якщо вона впевнена, що товари не будуть використані у воєнних цілях.

Таке розпливчасте формулювання дозволяло постачати товари подвійного призначення підставним російським фірмам або дистриб’юторам, які згодом перепродавали їх військовим компаніям.

За даними Investigative Europe, німецький експорт переважно маркували як товари подвійного використання.

Як росіяни обходять санкції

Приклад 1.

Російський Липецький механічний завод (ЛМЗ) виробляє тягачі для зенітно-ракетної системи С-300. Він не потрапив під західні санкції у 2014 році і міг вільно вести перемовини з іноземними компаніями.

З листувань топменеджерів заводу, які стали публічними після зламу ЛМЗ хакерським угрупованням Anonymous, стало відомо, що представники російської компанії вели перемовини з іноземними виробниками від імені концерну "Калашников", який перебував під санкціями ЄС. Формально ЛМЗ не має стосунку до АТ "Концерн "Калашников" або його материнської компанії "Ростех". Однак листування засвідчило, що комерційний директор ЛМЗ Дмітрій Бєлих діяв в інтересах підсанкційного "Калашникова".

Зокрема, менеджмент ЛМЗ допомагав "Калашникову" шукати лінію для виробництва патронів і домовився з бельгійським виробником New Lachaussée, керівництво якого надіслало офіційну комерційну пропозицію росіянам.

Нижче – фрагменти листування ЛМЗ і "Калашникова", які про це свідчать.

29 листопада 2021 року радник директора із закупівель "Калашникова" Ксенія Гращенкова просить Дмітрія Бєлих розіслати комерційні запити на купівлю лінії з виробництва патронів низці іноземних компаній: Atech (Туреччина),  Invernizzi Presse (Італія),  MANURHIN K`MX (Франція), New Lachaussée s.a. (Бельгія) та Vasini (Італія).

Бєлих рапортує Гращенковій, що розіслав листи зазначеним адресатам.

 

Подальше листування ведеться по ланцюжку "Калашников" – ЛМЗ – міжнародний виробник". Більшість компаній не відповіли. Почала переговори італійська Invernizzi Presse, але пізніше припинила комунікацію.

Утім, 3 грудня 2021 року на адресу Бєлих надійшов лист від представника бельгійської New Lachaussee s.a. Ігоря Пожівіла. Його контакти комерційний директор ЛМЗ переадресував концерну "Калашников".

Після цього відбувається активне листування між Бєлих та представником компанії New Lachaussée s.a., у результаті якого останній надсилає конфіденційну комерційну пропозицію щодо лінії з виробництва патронів.

Пропозиція адресована Тульському оружейному заводу та підписана бельгійськими директорами. Тульський завод теж опосередковано входить до складу російської державної компанії "Ростех", як і концерн "Калашников".

Усю інформацію Бєлих переслав Гращенковій з концерну "Калашников".

Приклад 2.

Як російський ВПК купує західне обладнання і компоненти, також можна дізнатися завдяки офіційному сайту російських держзакупівель.

Команда українського бізнесмена Дмитра Дубілета створила "дзеркало" цього сайту на випадок, якщо російська влада закриє до нього доступ. Дубілет також виклав публічний список іноземних компаній, чия продукція засвітилася в тендерах компаній, пов'язаних з концерном російського воєнно-промислового комплексу "Алмаз-антей".

Російський концерн "Алмаз-антей" виробляє зенітно-ракетне та радіолокаційне обладнання для російської армії, зокрема сумнозвісні "буки" C300, C400, C500, і так само перебуває під санкціями з 2014 року.Європейцям з ним заборонено торгувати прямо та опосередковано, навіть через дилерів. Проте підприємства зі складу цього концерну проводять тендери на продукцію іноземних виробників.

Читайте також: Європа має побачити: “звичайні росіяни” підтримують війну

Наприклад, концерну знадобилася змащувально-охолоджувальна рідина для металообробки від провідного німецького виробника TECHLUBE GMBH. За даними публічних закупівель, тендер виграла маловідома російська фірма "Кварта".Німецький виробник має офіційне представництво та сотні клієнтів у Росії. Імовірно, спочатку товар поставили для "мирних" російських компаній, однак через них він потрапив до військових.

Таких прикладів чимало. Німецьке високоточне вимірювальне обладнання виробника Zoller російський концерн закуповував на тендері у березні 2022 року.

Російський концерн закривав тендери на унікальне обладнання від західних виробників і жодні санкції цьому не завадили.

Загалом "Алмаз-антей" отримував обладнання швейцарської Blaser Swisslube, американських Nvidia та Indium, німецьких Zoller, Walter, Techlube GmbH, британської GARANT.

 

Західні компанії часто-густо порушують санкції. Як вони допомагають росії їх обходити

 

Інші кейси. Масштаби експорту товарів подвійного призначення в РФ значні. Видання Welt am Sonntag пише, що у 2020 році лише Німеччина видала 673 експортні ліцензії в Росію на 366 млн євро.

За даними Deutsche Welle, у Німеччині вже є кілька кримінальних справ щодо порушення експортних норм ЄС. Окремі компанії постачали товари для військових потреб навіть без отримання спеціальних ліцензій. Наприклад, німецька Bosch переконувала, що продає автомобільне обладнання лише для мирних цілей, а її аппаратуру знаходили на захоплених українською армією російських БМП. Через скандал компанія припинила постачання в Росію.

Німецька ZF Friedrichshafen постачала автомобільні деталі нібито для цивільного використання. Російські ж воєнні експерти кажуть, що коробка передач від ZF – незамінний компонент для воєнних тягачів КамАЗ-65225.

Що змінилося?

Частково помилки 2014 року були виправлені під час нової хвилі санкцій. ЄС прибрав лазівку з продовження постачання за старими контрактами, яку використовували європейські виробники для експорту озброєння в РФ. Був розширений список компаній, пов’язаних з російським ВПК, проти них посилили санкції. Низка європейських виробників самостійно припинила постачання запчастин у Росію.

Ці заходи вже вплинули на російські підприємства. Керівництво "Уралвагонзаводу" відправило частину робітників у простій через нестачу іноземних компонентів. Компанія не може збирати танки і змушена працювати в збиток. Через санкції завод "КамАЗ" залишився без американських та німецьких запчастин, що змусить його відмовитися від виробництва потужних тягачів, які використовують у збройних силах.

За даними української розвідки, через нестачу запчастин зупинився й Ульяновський механічний завод – російський виробник радіолокаційних систем та ЗРК. Окремо був заборонений експорт мікроелектроніки, у 2014 році це чомусь не було зроблено.

Щоб стежити за дотриманням санкцій, Європол та агентство Fortex почали операцію "Оскар". У її рамках вони будуть підтримувати кримінальні розслідування проти шахраїв, які обходять заборону на експорт. Усі ці санкції могли бути впроваджені ще у 2008 році, коли Росія вторглася в Грузію, або у 2014 році, коли країна-агресор окупувала український Крим. Можливо, це стримало б подальші конфлікти.

Утім, проблема з товарами подвійного призначення залишається. У другому пакеті санкцій ЄС, ухваленому 25 лютого, передбачена ширша заборона на експорт цих товарів у Росію, однак без винятків знову не обійшлося.

По-перше, обмеження експорту знову не зачепили контракти, укладені до війни.

По-друге, ЄС залишив невеликий список умов, за яких товари подвійного призначення можуть бути поставлені до Росії. Чи допоможуть ці винятки постачати обладнання російському ВПК, невідомо.

Офіційний список товарів подвійного призначення від ЄС, мабуть, потребує доповнень, адже він не включає деякі компоненти, які використовує армія РФ. Перш за все, ідеться про автомобільні запчастини. Про недосконалість санкцій проти товарів подвійного призначення говорив німецький депутат Європарламенту Міхаель Галер. Посилення обмежень має просувати й Україна, використовуючи власні дипломатичні канали.

Будь-які товари подвійного призначення Росія може використати у ВПК. Це означає, що заборона на торгівлю технологіями має бути всеохопною і не містити жодних винятків.


В тему:  


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]