Енергетичний іспит та боротьба за світло між героїзмом інженерів та управлінським хаосом

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Колаж: Андрій Калістратенко

Ця зима остаточно перетворила енергетику з вузькоспеціалізованої теми на питання виживання мільйонів. Масовані атаки ворога стали викликом не лише для заліза, а й для всієї державної системи управління.

Ця зима остаточно перетворила енергетику з вузькоспеціалізованої теми на питання виживання мільйонів. Масовані атаки ворога стали викликом не лише для заліза, а й для всієї державної системи управління. Як з’ясувало видання Економічна правда, результати цього іспиту виявилися неоднозначними: поруч із безпрецедентною відданістю ремонтних бригад сусідують системні прорахунки та політичні ігри в кабінетах.

Експерти та учасники ринку оцінюють загальну стійкість системи на «три з плюсом». Держава змогла накопичити аварійний запас обладнання та навчилася швидко латати підстанції, проте стратегічні помилки в управлінні коштували українцям додаткових годин у темряві та холоді.

Успіхи інженерної імпровізації та межа фізичного захисту

Основний позитив минулого року — це колосальний обсяг відновлювальних робіт, виконаних часто під обстрілами. Енергетики опанували мистецтво «канібалізації» (використання запчастин із безнадійно пошкоджених агрегатів для ремонту цілих) та впровадження нестандартних технічних рішень. Завдяки міжнародній підтримці були сформовані склади трансформаторів та генераторів, що суттєво скоротило час реакції на прильоти.

Пожежники борються з полум'ям на тепловій електростанції Києва після удару росіян 10 жовтня 2025 року Getty Images

Пожежники борються з полум'ям на тепловій електростанції Києва після удару росіян 10 жовтня 2025 року Getty Images

Важливим кроком стало зведення бетонних укриттів. Хоча вони не здатні зупинити балістичні ракети, досвід підтвердив, що завершені споруди ефективно захищають дороге обладнання від масованих атак дронів-камікадзе. Проте масштаб цих робіт, на думку фахівців, все одно не відповідав рівню загроз.

Читайте також: Енергетичний профакап: чому Україна мерзне під акомпанемент «Великого крадівництва» та обіцянок Банкової

Системні прорахунки та небезпечна розслабленість у владних кабінетах

Фото:

Попри успіхи "в полі", на рівні міністерств ситуація виглядала значно складніше. Опитані фахівці виділяють кілька критичних моментів, які суттєво послабили енергосистему напередодні холодів.

Однією з головних проблем стала втрата пильності після відносно спокійної попередньої зими. Моніторинг встановлення когенераційних установок став формальним, через що обладнання, передане західними партнерами, місяцями простоювало на складах замість того, щоб живити міста.

Читайте також: Усі підозрювані в справі "Міндічгейта" про розкрадання у Енергоатомі втекли або вийшли з-під варти 

Блокування розподіленої генерації та корупційний скандал навколо Германа Галущенка

Показовим прикладом управлінської кризи стало тривале блокування конкурсу на будівництво газових електростанцій сумарно на 700 МВт. Міністерство енергетики, яке тоді очолював Герман Галущенко, загальмувало цей процес, що позбавило прифронтові регіони, як-от Чернігівщину та Кривий Ріг, резервних джерел живлення.

Фото:

Замість швидких рішень фокус змістився на дорогі та довготривалі проєкти АЕС, що розмило ресурси в умовах війни.

Сьогодні діяльність колишнього міністра отримала нову оцінку — вже від правоохоронних органів. Як повідомляє видання Watchers, 15 лютого 2026 року Германа Галущенка затримали при спробі виїхати потягом до Варшави.

Вищий антикорупційний суд наразі розглядає справу про розкрадання коштів НАЕК «Енергоатом». Слідство закидає експосадовцю легалізацію понад $7,4 млн, які нібито витрачалися на навчання дітей у Швейцарії та сімейні депозити. У матеріалах справи також фігурують записи розмов про дзвінки від глави держави, що додає процесу особливого політичного резонансу.

Читайте також: «Люди з оточення президента не просто крали гроші, вони співпрацювали в цьому з росіянами»

Кадрові потрясіння в Укренерго та їхній вплив на темпи відбудови

Окремим ударом по стабільності галузі став скандал навколо зміни керівництва «Укренерго». Звільнення Володимира Кудрицького та подальший вихід незалежних членів наглядової ради призвели до тимчасової зупинки прямої фінансової допомоги від донорів.

Компанія фактично опинилася у стані технічного дефолту, що мінімум на пів року загальмувало будівництво захисних споруд та закупівлю критичного обладнання.

На думку експертів, такий підхід до кадрової політики в розпал підготовки до зими створив ситуацію, коли донорська допомога почала накопичуватися "про запас" на складах, замість того, щоб втілюватися у конкретні інженерні рішення на об'єктах.

Читайте також: Освіта в пітьмі та холоді: як київські школи готуються до 2 лютого за допомогою гірлянд і «туалетів у дворі»

ППО як вирішальний фактор виживання всієї системи

Попри всі внутрішні дискусії та антикорупційні розслідування, фахівці одностайні в одному — великі радянські ТЕС неможливо повністю сховати під бетон. Будь-яка підготовка стає вразливою без надійної протиповітряної оборони. Як підкреслює ексміністр Іван Плачков, героїзм енергетиків має межу, і без достатньої кількості зенітних ракет зусилля з відновлення можуть бути знищені одним масованим залпом ворога.

Читайте також: Виявляється, ми могли б мати автономне світло і тепло з газових котелень на дахах ще з 2018-го

Ця зима наочно продемонструвала, що Україна здатна вистояти, але ціна кожної управлінської чи корупційної помилки вимірюється годинами холоду в оселях. Наступний опалювальний сезон вимагатиме не лише роботи з залізом, а й нарешті прозорих рішень на державному рівні та реальної відповідальності за зловживання, а судовий процес над колишнім очільником Міненерго може стати прецедентом для всієї галузі.

Читайте також: Енергетичний апокаліпсис чи «премія Дарвіна» для влади? Чому гігавати Зеленського не гріють, а «Міндічгейт» змусив донорів сховати гаманці

—

Джерело:  Економічна правда


Читайте також:  

 

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]