Геноцид у Сребрениці: російське повторення злочинів та прецедент правосуддя

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Геноцид у Сребрениці

 Різанина у Сребрениці ‒ один з найбільших воєнних злочинів, скоєних у Європі після Другої світової війни. Протягом липня 1995 року учасники сербських збройних формувань вбили понад 8 тисяч боснійських мусульман ‒ чоловіків і хлопчиків віком від 12 до 77 років.

Ця етнічна чистка офіційно визнана актом геноциду. Частина організаторів і виконавців різанини отримали тюремні строки за вироками Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (МТКЮ).

Історичний контекст

Розпад Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія у першій половині 1990-х рр. супроводжувався численними збройними конфліктами. Одним з них стала Боснійська війна, що тривала з 1992 по 1995 рік. Причиною протистояння став етнічний конфлікт в Боснії між місцевими сербами, хорватами та боснійськими мусульманами, а також втручання в сусідніх держав: Союзної Республіки Югославія та Хорватії.

Читайте також: Ратко Младіч засуджений до довічного ув'язнення за злочини в Боснії

Різанина в Сребрениці

Фото:

11 липня 1995 року сербські формування після тривалої облоги увійшли в Сребреницю, населену переважно боснійськими мусульманами. Евакуаційну колону, де було чимало цивільних, накрила вогнем артилерія сербів. Чоловіче населення міста та околиць було захоплене в заручники, яких тримали у нашвидкуруч організованих таборах на футбольному полі та інших об’єктах. 13 липня розпочалися масові розстріли. Тіла вбитих скидали в канави та закопували у братських могилах.

Визнання геноциду

Кваліфікація різанини в Сребрениці геноцидом міститься у вироках проти воєнних злочинців МТКЮ. У 2007 році масові вбивства у Сребрениці визнав актом геноциду Міжнародний суд ООН. Через два роки Європейський парламент встановив 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду в Сребрениці.

Читайте також: Дослідник геноциду боснійців: «Довести злочини росіян буде легше, ніж злочини сербів»

Спекуляції Путіна на темі Сребрениці

На темі Сребрениці регулярно спекулює російська пропаганда, яка з 2014 року звинувачує Україну у намірах проведення етнічних чисток російськомовного населення в Криму і на Донбасі. У грудні 2019 року Путін заявив, що відновлення територіальної цілісності України начебто призведе до «нової Сребрениці».

 

Миротворці ООН у Сребрениці, 1995. Фото: Centrum voor Audiovisuele Dienstverlening Koninklijke Marine

Ці заяви звучать цинічно не лише тому, що саме російська армія на той момент вже була причетною до етнічних чисток у Чечні та на окупованих територіях Грузії. А ще й тому, що саме Росія у 2015 році заблокувала ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН про визнання різанини в Сребрениці актом геноциду. 

Читайте також: На Балканах сьогодні вшановують жертв масових убивств у Сребрениці

Повторення злочинів 

Росія веде проти України геноцидальну війну та скоює такі самі воєнні злочини, які вчинялися на території колишньої Югославії 30 років тому.

Зокрема, під час окупації Бучі було вбито щонайменше 458 цивільних. Так само як у Сребрениці, у Бучі окупанти намагалися стратити всіх, хто потенційно здатний тримати в руках зброю – чоловіків старше 18 років. Спосіб вбивства росіяни обрали аналогічний: постріл у потилицю людині зі зв’язаними очима. Але якщо сербські формування намагалися приховати злочини, то російські війська залишили тіла вбитих ними в Бучі людей просто неба.

Читайте також: Виродки - бучанські кати: журналісти ідентифікували росіян, які чинили військові злочини в Бучі (ВIДЕО)

Нагородження вбивць

Ратко Младич, командувач військ Республіки Сербської, чиї формування вчинили різанину, став одним з перших кавалерів найвищої нагороди цього державного утворення ‒ Ордена Республіки Сербської.

Путін також заохочує воєнних злочинців: 64-а окрема мотострілецька бригада, яка брала участь у злочинах Бучі, отримала почесне звання гвардійської.

Читайте також: Безкарність злочинів Росії у Сирії призвела до повтору звірячого сценарію і в Україні

Покарання злочинців

У 1993 році за рішенням Ради Безпеки ООН в Гаазі створено Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ). Після усунення від влади президента Союзної Республіки Югославія Слободана Мілошевича, новий уряд у Белграді в 2001 році видав Мілошевича МТКЮ.

Крім експрезидента Гаазький трибунал засудив також безпосередніх виконавців злочину в Сребрениці. Вбивці й досі відбувають тривалі строки ув’язнення. Младич – довічне.

Читайте також: Лідера боснійських сербів Радована Караджича засуджено до довічного ув’язнення

Прецедент правосуддя

 

Розкопки масового поховання страчених у Сребрениці, 1995. Фото: srebrenicamemorial.org

За прикладом МТКЮ Україна ініціювала створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії РФ. Російське вето стоїть на заваді заснуванню такого органу рішенням Радбезу ООН, однак вихід з ситуації є – створення широкої міжнародної коаліції.

Концепція Спецтрибуналу вже отримала підтримку низки країн, а також Європарламенту, парламентських асамблей Ради Європи та ОБСЄ. 3 липня в Гаазі розпочав роботу Міжнародний центр з переслідування злочинів агресії.

Читайте також: Чи можливий міжнародний трибунал для російських військових злочинів?

Доля Мілошевича і виконавців геноциду в Сребрениці має стати уроком для російських злочинців: справедливе покарання невідворотне, і високі посади не стануть йому на заваді.

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Через те, що Facebook видалив сторінку видання «Аргумент» з 15 тис підписників за публікацію фото знищених окупантів на початку війни, ми вимушені створити канал у Телеграм, де окрім публікацій з сайту будуть додаткові інформаційні повідомлення. Всі бажаючі можуть підписатись натиснувши кнопку нижче.

 

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]