Корейський півострів і війна в Україні: як дві Кореї стали частиною глобального конфлікту

Версия для печати

 Історія Корейського півострова — це історія поділу, що десятиліттями визначала геополітику Східної Азії, але після 2022 року вона несподівано стала частиною європейської війни. Поки Південна Корея проходить шлях від обережного балансування до ролі "глобальної стримувальної сили", Північна Корея перетворилася на тилову базу для російської армії.

Аналіз останніх подій, економічних зв’язків та санкційних механізмів розкриває складну павутину взаємин, де переплелися високі технології Samsung, снаряди Кім Чен Ина та тіньові схеми обходу санкцій. Попри введення Південною Кореєю суворих експортних обмежень, аналіз митних даних та уламків знищеної в Україні російської зброї свідчить: південнокорейські компанії все ще відіграють важливу роль у постачанні критично важливих технологій та компонентів до РФ. Команда аналітиків аналітичного центру StateWatch провела велике дослідження та ділиться ключовими знахідками.

Геополітичний розворот Сеула

Довгий час Південна Корея намагалася будувати свою зовнішню політику на ідеї балансу. Усі попередні адміністрації просували візію країни як "середньої держави" (Middle Power), яка здатна підтримувати рівні відносини зі США, Китаєм та навіть Росією. Однак повномасштабне вторгнення росії в Україну та подальше зближення Москви з Пхеньяном змусило офіційний Сеул переглянути цю стратегію.

Як зазначається у звіті StateWatch, переломним моментом став прихід до влади адміністрації Юн Сок Йоля, який зробив ставку на активне стримування автократій.

Кульмінацією цього процесу стало підписання історичного Кемп-Девідського договору у 2023 році, який фактично оформив тристоронній безпековий альянс між США, Японією та Південною Кореєю. Сеул більше не намагається всидіти на двох стільцях, а чітко обирає сторону демократій.

Це підтверджується і амбіціями щодо посилення власної обороноздатності: у жовтні 2025 року з'явилися повідомлення про домовленість щодо створення власного атомного підводного флоту, про що, як пише видання The War Zone, свідчать переговори на найвищому рівні.

Союз ізгоїв: що москва отримує від Пхеньяна

Поки Сеул зміцнює альянси з Вашингтоном, Пхеньян знайшов свого ідеального партнера в особі Москви. Відносини між КНДР та росією, які охололи після розпаду СРСР, переживають ренесанс на тлі міжнародної ізоляції обох режимів. Північна Корея стала однією з небагатьох країн світу, яка не лише не засудила російську агресію, але й офіційно визнала терористичні угруповання «ДНР» та «ЛНР». Втім, політична підтримка швидко трансформувалася у військову логістику.

За оцінками південнокорейської розвідки, починаючи з серпня 2023 року, КНДР передала росії понад мільйон артилерійських снарядів. Але справа не обмежилася лише боєприпасами старого зразка. Агресор почав отримувати балістичні ракети типів KN-23 та KN-24, а також новітні системи Bulsae-4. 

Читайте також: У північнокорейських ракетах, якими рашисти атакують Україну, знайшли свіжі компоненти зі США, Великої Британії та ЄС

Як зазначає The Guardian, співпраця дійшла до того, що на початку 2025 року стало відомо про постачання важких 170-мм самохідних гаубиць та реактивних систем залпового вогню. В обмін на це Москва, ймовірно, надає Пхеньяну продовольство, щоб вгамувати хронічний голод, а також технології для розвитку ядерної програми, яку КНДР закріпила на законодавчому рівні як незворотну.

Ситуація набула ще загрозливіших масштабів восени 2024 року, коли на фронті з'явилася жива сила. За даними, які наводить агентство Reuters, росіяни залучили щонайменше 60 000 північнокорейських солдатів до бойових дій у Курській області, де вони вже зазнали перших втрат.

Читайте також: 

Економічні маневри південнокорейського бізнесу

Реакція Південної Кореї на російську агресію була жорсткою на державному рівні, але більш нюансованою у сфері бізнесу. Після початку вторгнення товарообіг між країнами обвалився: експорт впав на десятки відсотків, а пряма торгівля стала токсичною.

Однак статистика розкриває цікаву аномалію. У той час як прямий експорт до росії падав, постачання до сусідніх країн Центральної Азії почали бити рекорди. Наприклад, експорт до Киргизстану у 2022 році зріс на фантастичні 231,4%, а до Казахстану — на 115%. Це дає підстави аналітикам, на яких посилається The Korea Times, стверджувати про налагодження масштабних схем реекспорту, коли товари потрапляють до агресора обхідними шляхами.

Великі південнокорейські конгломерати, такі як Samsung, LG та Hyundai, опинилися у складному становищі. Офіційно вони заявили про призупинення діяльності та засудження війни. Hyundai навіть продав свій завод у Санкт-Петербурзі російській компанії, проте угода, ймовірно, містить опцію зворотного викупу.

Більше того, у 2025 році спостерігається тривожна тенденція: компанії почали реєструвати нові торгові марки в росії та посилювати маркетингову активність. Опитування свідчать, що майже 80% корейських компаній, які "вийшли" з ринку, насправді планують повернутися за першої ж нагоди, розглядаючи поточну ситуацію як тимчасову незручність, а не як остаточний розрив.

Читайте також: Кругова порука диктаторів. Як Північна Корея стала ключовим постачальником зброї для російських окупантів

Західні технології у російській зброї

Попри офіційні санкції та експортний контроль, південнокорейські компоненти продовжують знаходити в уламках російських ракет та дронів, що падають на українські міста. За даними порталу «Війна і санкції», українські фахівці ідентифікували 48 унікальних компонентів виробництва корейських компаній у ворожій техніці станом на липень 2025 року. Найчастіше зустрічається мікроелектроніка виробництва гіганта Samsung Electronics, а також SK Hynix.

Ще більш критичною є ситуація з важким промисловим обладнанням. До повномасштабного вторгнення росія критично залежала від імпортних верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК), без яких неможливо виготовляти сучасну зброю. Аналіз митних даних показує, що навіть у 2024–2025 роках до росії продовжували надходити високоточні верстати корейських брендів, таких як Hankook Machine Tools та SMEC. 

Головне управління розвідки МО України фіксувало це обладнання на російських підприємствах, залучених до виробництва військових супутників та бронетехніки.

За даними порталу ГУР МОУ «Війна і санкції», станом на липень 2025 року українські фахівці ідентифікували 48 компонентів виробництва південнокорейських компаній у російському озброєнні, зокрема у БПЛА «Шахед-136», «Орлан-10» та «Ланцет». Найбільшу кількість знайдених компонентів вироблено компанією Samsung Electronics. Хоча постачання продукції цієї компанії до РФ з початку повномасштабного вторгнення поступово скорочуються, вони все ще зберігають певну частку, надходячи не напряму, а через інші країни та компанії. Це також підтверджує використання Росією схем реекспорту через треті країни.

Гібридні каплери виробництва південнокорейської RN2 Technologies застосовуються в GPS-модулях, радарних системах і були знайдені в іранських БПЛА «Шахед-136» та російських «Орлан-10». Плати та драйвери від System Logic Semiconductor виявлені у російських безпілотниках та радіостанціях. Компоненти компанії SK Hynix, яка має найвищий рівень сертифікації для торгівлі стратегічними активами, були ідентифіковані в БПЛА типу «Ланцет».

Компоненти виробництва південнокорейських компаній, знайдені у знищеній ЗСУ російській зброї. Джерело: портал «Війна і санкції»

Загалом із Південної Кореї до РФ із 24 лютого 2022 року до березня 2025 року було відправлено CHPL-товарів (продукції високого пріоритету) на суму понад 300 млн доларів. Постачання різко спали практично відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Напередодні розширення Сеулом списку продукції, що підпадає під експортні обмеження до РФ, у лютому 2023 року відбувся різкий стрибок експорту до рекордних 46,7 млн доларів за місяць, що, ймовірно, було спробою постачальників виконати контракти до набуття чинності нових санкційних правил.

Цікаво, що маршрути постачання часто є заплутаними. Верстати та електроніка рідко їдуть напряму з Пусана до Владивостока. Натомість вони подорожують через Туреччину, Китай або країни Центральної Азії, змінюючи власників та документи по дорозі. Хоча обсяги такого "сірого" імпорту значно менші за довоєнні показники, вони дозволяють російському ВПК продовжувати функціонувати.

Експорт продукції високого пріоритету з Південної Кореї до РФ, січень 2022 – березень 2025 рр. Джерело: російські митні дані

Попри значне скорочення експорту, з січня 2024 по березень 2025 року з Південної Кореї до РФ усе ще потрапило підсанкційної продукції щонайменше на 16,5 млн доларів. З них 14 млн доларів припадає на корейські товари, а 2,5 млн доларів – на продукцію іноземного походження. Найбільш значущим є факт постачання високоточного металообробного обладнання. Росія, яка до війни імпортувала 70-90% верстатів, критично залежить від цих машин, оскільки вони необхідні для виробництва більшості видів сучасної зброї. Через Корею до Росії, крім місцевих виробників, потрапляли компоненти та підшипники виробництва Тайваню, Великої Британії, Японії та Німеччини.

Розподіл продукції подвійного призначення, експортованої з Південної Кореї до РФ у 2024 – березні 2025 рр., за країною виробництва. Джерело: російські митні дані

Серед продукції високого пріоритету, що потрапляла до РФ, виробленої безпосередньо в Південній Кореї, домінує високоточне обладнання, зокрема токарні верстати з ЧПК (числовим програмним керуванням). Продукція корейських виробників, таких як Koma Tech, SMEC (Samsung Machine Engineering Company), FFG DMC та Namsun Machinery опинялася на російських підприємствах, безпосередньо залучених до виробництва військових супутників, кораблів та броньованої техніки.

Попри описані випадки, приклад корейських санкцій можна розглядати як успішний. Однак наявність залишкових каналів постачання, особливо критичного обладнання, вказує на необхідність подальшої координації між країнами санкційної коаліції та посилення експортного контролю.

Висновки та перспективи

Південна Корея продемонструвала, що може бути надійним партнером для України, надаючи значну нелетальну допомогу та запроваджуючи автономні санкції, які є одними з найжорсткіших в Азії. Обсяг прямого експорту товарів подвійного призначення впав до історичних мінімумів, що свідчить про ефективність державного контролю.

Проте, наявність лазівок у вигляді третіх країн та бажання великого бізнесу "перечекати бурю" створюють ризики, які вимагають постійного моніторингу. Як зазначають автори дослідження, без посилення вторинних санкцій та закриття схем реекспорту через нейтральні країни, технологічна блокада агресора залишатиметься дірявою.

 —

«Аргумент»

Читайте також: 

• Сеул скинув бомби на полігон біля кордону з Північною Кореєю
• Росія шкодить США в їх зусиллях припинити ядерну програму КНДР, – WP
• Більше 10 мільйонів жителів Північної Кореї голодують
• Ядерний удар КНДР "призведе до кінця режиму Кіма" - Пентагон
•  Як завдяки схемі з «хибним транзитом» російські загарбники продовжують отримувати обладнання через Казахстан та Білорусь
• Назад до "закону джунглів"? Чим загрожує криза міжнародних організацій
• В США серйозно взялися за руйнування схем Кремля із закупівлі компонентів для ракет та дронів
• Південна Корея та КНДР відновлять зустрічі роз'єднаних родин
• Економіка майбутнього: глобальні процеси анти-глобалізації