Пазурі Кремля в наукових колах заходу: як західні університети стали цінним джерелом розвідданих для рашистів

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Пазурі Кремля в наукових колах заходу: як західні університети стали цінн

У середині січня естонські служби безпеки затримали В’ячеслава Морозова, професора міжнародної політичної теорії в Тартуському університеті, що в Естонії. Це один з найстаріших вишів країн Балтії. Морозова звинувачують у шпигунстві на користь Російської Федерації, нині він перебуває під вартою до завершення слідства.

Реакція громадськості на цю заяву варіювалася від холодного прагматизму до шоку. Багато хто висловлював здивування, мовляв: як університет може бути джерелом інтересу для іноземних спецслужб. Цей сумнів був особливо помітним у західних академічних колах.

Доцент катедри технологічних досліджень Тартуського університету Крістіан Вассіл присвятив цій темі колонку на форумі Science I Business. Видання ҐРУНТ переказує, чому західні університети є цінним джерелом розвідданих для Росії в умовах інформаційної війни.

Доцент катедри технологічних досліджень Тартуського університету, фото із сайту вишуДоцент катедри технологічних досліджень Тартуського університету, фото із сайту вишу

Доступ до людей і мереж: основа інформаційної війни

Наші університети є цінною платформою для Росії завдяки людям: грає роль, звідки вони походять, що думають, з ким пов’язані, які їхні погляди.

Ключовим для організації інформаційних атак є розуміння того, кого провокувати, дратувати чи піддавати впливу певним типом інформації, а кого уникати. Інформаційні операції не є безсистемними; вони не передбачають простого наповнення соціальних мереж фейковими новинами. Натомість вони спираються на ретельно розроблені каталоги людей, які становлять інтерес.

У межах цих каталогів кожна людина – тобто кожен з нас в академічних колах – отримує певну характеристику і ролі: від “корисних ідіотів” до “невразливих прагматиків”. Таке розуміння є життєво важливим для інформаційної війни, і його набагато легше сконструювати в межах наших територій та організацій, ніж на відстані. Тому було б наївно думати, що ця діяльність не є розповсюдженою.

Читайте також: Що сталося із Заходом? Чи все безнадійно?

Я сам переконався в цьому на посаді проректора Тартуського університету 7 березня 2022 року, коли університет ухвалив рішення обмежити прийом громадян Росії та Білорусі. Це сталося, оскільки міжнародна наукова спільнота розгорнула санкційну кампанію на підтримку українських вчених. Винятки були зроблені для тих, хто має посвідку на проживання в ЄС або вже навчається в Естонії.

Тартуський університет, Естонія

Вже через кілька годин після прийняття рішення університет став об’єктом масштабної інформаційної атаки, організованої більше 30 акаунтами інтернет-тролів. Ця скоординована атака поширювала дезінформацію, часткову правду та впровадила прямі канали комунікації для розпалювання конфлікту й ненависті. Ціллю також стали українські студенти Тартуського університету.

У міру посилення інформаційної атаки стала очевидною наша недостатня обізнаність із ситуацією. Ми опинилися в “тумані”, де межі між справжнім дискурсом та організованою інформаційною війною розмилися. Мимоволі ми стали пішаками у складній битві, що ведеться в тіні наших цифрових просторів. Поважні журналісти та науковці були втягнуті в цю боротьбу і суперечливі дискусії, не підозрюючи про глибинні маніпуляції, що лежать в основі гри.

Та все ж пильні члени академічної спільноти швидко розпізнали суть цілеспрямованих інформаційних атак. Це призвело до викриття провокаторів і швидкого припинення їхньої діяльності у мережі.

Університет також безпосередньо співпрацював зі Службою внутрішньої безпеки Естонії, наголошуючи на потребі синергії між освітніми установами та органами безпеки в боротьбі з кіберзагрозами та інформаційною війною. Це зв’язок, який може бути не відразу очевидним, але є життєво важливим.

Наслідки рішення Тартуського університету і подальші дебати стали “протверезним” уроком.  Цей епізод дає уявлення про арсенал і методи противника, дає нам можливість попередити майбутні атаки.

Читайте також: Журналісти розкрили "секретний проєкт" французької компанії Decathlon по обходу санкцій для продовження бізнесу в Росії

Шлях до впливу: від досліджень до міжнародних мереж

Ще одна причина, чому наукові кола є цінним джерелом для російських спецслужб. Вони пропонують спрощений шлях від звичайних досліджень до впливу в міжнародних організаціях і мережах. Цей шлях починається з роботи в інститутах, лекцій, семінарів, дослідницьких груп, подачі заявок на гранти та наукової роботи. Інтерес противника полягає в доступі до досліджень і наукових відкриттів у різних галузях, від біоінженерії до фармацевтики. Хоч шпигунів також цікавлять соціальні науки, вимірювання індивідуальних і суспільних настроїв.

Дані з Естонської інформаційної системи наукових досліджень свідчать, що Морозов керував вивченням питань ідентичності. Власне, завдяки цьому він міг збирати і стандартизувати дані про національну ідентичність.

В’ячеслав Морозов, колишній професор Тартуського університету і громадянин РФ, затриманий за підозрою у роботі на спецслужби Росії

Якщо ці підозри підтвердяться, вийде, що уряд Естонії профінансував і підтримав створення бази даних, яка безпосередньо допомагає розвідувальним зусиллям ворога. Для іноземних спецслужб значну цінність мають також дослідження, присвячені моделям голосування, використанню технологій, мобільності та іншим демографічним факторам. В університетському середовищі знайти доступ до такої аналітики значно легше, ніж у відкритому доступі – де зазвичай можна побачити лише узагальнені підсумки.

Доступ до дослідницьких груп, старших науковців та академічних дискусій прокладає шлях до більш дієвих майданчиків міжнародних мереж та організацій.

Активна участь в академічних спільнотах, професіоналізм часто призводять до призначення в різні офіційні комітети і ради. Морозов був членом Академічного комітету Тартуського університету. Згодом такі призначення можуть перерости у провідні посади в міжнародних установах, тісно пов’язаних з європейськими та міжнародними інституціями. Зміцнення довіри через довірених осіб є величезним активом. І з плином років, навіть десятиліть, вона може підняти іноземних агентів на впливові позиції в системі прийняття рішень. Університети є чудовим майданчиком для досягнення цієї мети.

Справа Морозова є уроком не лише для академічних кіл, але й для всіх секторів, де працюють кваліфіковані фахівці в Естонії та за її межами: бізнесу, технологічної галузі, ІТ-розробників (особливо тих, хто відповідає за цифрові державні рішення), компаній, що розвиваються, та стартапам. Усе з цього списку може стати потенційним джерелом розвідданих для ворога.

Читайте також: Адвокати дияволів. Хто захищає підсанкційних путінських олігархів у судах ЄС

Зростання ситуативної обізнаності

Путінський режим вживає рішучих заходів для контролю над інформаційними потоками всередині країни. Але очевидно, що значні ресурси виділяються на інформаційні атаки за кордоном. Ми мусимо нагадати собі, що найбільша армія Росії – навіть не та, що з танками і винищувачами в Україні. Натомість це широко розгалужена мережа виробників фейкових новин, агітаторів, пропагандистів, ботів та інтернет-тролів, які отримують винагороду за кожен клік, коментар і висловлювання, що сприяють досягненню цілей РФ.

Ця мережа діє не лише здалеку або за допомогою м’якої тактики: вона активно працює на місцях, використовуючи як союзників, так і противників путінського режиму, щоб посіяти розбрат на Заході. З грудня 2023 року естонські служби безпеки затримали близько десяти осіб, які проводили операції на території країни за наказами російських спецслужб.

Для університетів обмеження діяльності, засекречування інформації чи запровадження суворого контролю не є вирішенням проблеми. Швидше, рішення полягає у підтримці реалістичного і чіткого розуміння наших цінностей у поєднанні з критичним, але не параноїдальним усвідомленням нашого оточення.

У разі виникнення підозр важливо звернутися за підтримкою та порадою до державних інституцій. Встановлення проактивної взаємодії зі службами безпеки підвищує рівень готовності. Жодне занепокоєння не повинне вважатися надто незначний. Служби безпеки часто мають найкращі можливості побачити повну картинку, і навіть один шматочок пазлу може мати вирішальне значення.

Читайте також: Кремль чує все. Дахи диппредставництв Росії в країнах ЄС нашпиговані спецобладнанням для прослуховування (розслідування)

Нам потрібно переоцінити нашу ситуаційну обізнаність. Вона передбачає наявність всебічного розуміння факторів, які впливають на позицію в конфлікті як окремої особи, так і військового підрозділу чи цілої нації.

Важливо розпізнавати, яка інформація може бути використана на користь противника і що ставить під загрозу нашу безпеку. Ситуаційна обізнаність дозволяє нам уникнути надмірної наївності і не стати мимовільними учасниками інформаційної війни Росії.

 Ярослава Шлапацька, опубліковано у виданні ҐРУНТ


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

12:17
Влада пообіцяла солдатам на фронті по 70 тисяч, але грошей на це ще нема
11:04
Законопроект про мобілізацію нарешті направили на підпис президенту
10:04
Скеровано до суду справу нардепа "Батьківщини" Ніколаєнка, який збив на смерть 18-річну дівчину на Житомирщині
09:34
Типовий український прокурор Олександр Гуцуляк стрімко багатіє під час війни, мешкає в котеджі за 18 мільйонів і їздить на авто преміум-класу – Bihus.Info
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 16 квітня
21:22
Шайка "непридатних до військової служби" виродків з України веде розкішне життя за кордоном, їм допомогли ВЛК, ТЦК і ГУР Буданова (ВIДЕО)
20:55
Єврокомісія погодила виділення Україні €50 млрд на реформи
20:00
У вівторок в Карпатах сніг, на півдні - до +28°С, хмарно з проясненнями
19:12
Віталій Шилан: "Таємний план Б" від Германа Галущенко
18:07
Богдан Буткевич: Таких як Ганна Маляр там чимало

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]