Про що мовчить новий генпрокурор України?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Андрій Костін не повинен бути клоном Ірини Венедіктової хоча б тому, що він, на відміну від попередниці, не має політичних амбіцій. Але тут питання в іншому: які амбіції в тих, хто його посадив у крісло?

Наприкінці липня Верховна Рада підтримала пропозицію президента Зеленського і звільнила генпрокурорку Ірину Венедіктову, згодом призначивши замість неї нардепа-«слугу» Андрія Костіна. Як бувало завжди, причин своїх рішень — як щодо звільнення, так і щодо призначення — влада не пояснила, зазначає  ZN.ua. Що не дивує, адже майже всі звільнення з прокурорського трону відбувалися з політичних підстав, а не об’єктивних потреб в інтересах держави.

Що відбувається в Офісі генпрокурора (ОГП), доки Костін не виявляє публічної активності? Які кадрові перестановки здійснив новий генпрокурор, і чому? Як відбувається взаємодія зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та її новим, дуже активним керівником? Як ідуть справи з належним збором доказової бази злочинів російських військових, за який відповідає ОГП? 

Читайте також: Про ризики та шанси нового антикорупційного блоку вижити та перемогти

Кадрові перестановки

Першим кроком Костіна, що й зрозуміло, мав стати своєрідний «конкурс на лояльність» серед заступників. Декого потрібно було звільнити, декого — призначити. «Свої люди» — це глобальний тренд чинної влади, яка, по суті, ліквідувала реформу держслужби разом із нікому не цікавими конкурсами. До Офісу генпрокурора це європейське ноу-хау, як відомо, взагалі не докотилося.

Отже, очікувано одразу було звільнено «юриста Медведчука» Максима Якубовського. На середину вересня зі «старих» в Офісі генпрокурора залишалися перший заступник Роман Говда, Ігор Мустеца та Олексій Симоненко.

Як уже зазначалося, Симоненко однозначно мав лишитися в команді генпрокурора. І це, певна річ, рішення не самого Костіна, а воля Банкової. Пояснення просте: саме Симоненко «підстраховував» попередню керівницю в делікатних моментах з підписанням підозр тим чи іншим політичним опонентам Зеленського. А такими зручними кадрами у пристойних командах не розкидаються.

Читайте також: Україна з новим генпрокурором, "другом Єрмака"

Заступник Ігор Мустеца до останнього боровся за місце під сонцем, заручившись підтримкою заступника керівника офісу президента Олега Татарова. Нагадаю, що саме Мустеца потрапив до ОГП за відомого «бізнесмена на контрабанді» Іллі Павлюка. І Татаров упорався: Мустеца заступник. А ось Роман Говда як не старався — не втримався: його переміщують на Житомирщину.

Що стосується «своїх». Генпрокурор Костін призначив двох нових заступників — Дмитра Вербицького та Олексія Хоменка. Обидва раніше працювали на керівних посадах в Одеській та Київській обласних прокуратурах. Подейкували також про призначення ще одним заступником Сергія Костенка з тієї ж таки Одеської прокуратури. Джерела свідчать, що він пройшов «співбесіду», але поки що не призначений.

Згадалося, як генпрокурор Юрій Луценко свого кожного потенційного «зама» водив особисто до тодішнього президента Петра Порошенка. Цікаво, чи водить, і до кого саме, своїх заступників Костін?

Читайте також: Рішучість лише на перший погляд: проблема в самому Зеленському, а не в його друзях

Як повідомили джерела в ОГП, 16 вересня Андрій Костін здійснив перерозподіл повноважень в Офісі генпрокурора. За собою залишив загальну організацію роботи, співпрацю з Верховною Радою, Кабміном, офісом президента, РНБО, ВРП. Крім того, Костін координує діяльність правоохоронних органів у сфері протидії злочинності, керує патронаткою, кадрами, міжнародно-правовим співробітництвом, Департаментом протидії воєнним злочинам, Генінспекцією тощо.

Тим часом Дмитру Вербицькому віддані «найжирніші» напрями роботи. Серед підпорядкованих підрозділів — Департамент кримінальної політики та захисту інвестицій, Департамент протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах, Спеціалізована екологічна прокуратура, управління нагляду за додержанням законів БЕБ, управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, взаємодія з АРМА тощо. 

Чому? Як свідчать джерела з Одещини, саме Вербицький здатний ефективно «спрямувати» надходження від економічних тем. Мистецтво збирання прокурорськими бджолами корупційного нектару — дуже непроста праця, що потребує відповідних вмінь і навичок. І якщо для збору одного кілограму меду бджолі потрібно принести 120–150 тисяч нош нектару, то «успішний» прокурор може принести мільйон умовних одиниць із одного кейсу про «захист інвестицій». Але не будемо квапити події, що коли цього разу ми помиляємось.

Ігорю Мустеці відійшли Департамент нагляду за додержанням законів Нацполіцією, Департамент представництва інтересів держави в суді, Департамент захисту інтересів дітей та протидії насильству, управління підтримання публічного обвинувачення в суді, співпраця з ДАСУ та Уповноваженим у справах ЄСПЛ.

Олексій Симоненко поки ще не піднявся до рівня першого заступника, як очікувалося, проте отримав у підпорядкування Департамент нагляду за додержанням законів органами ДБР, Департамент нагляду за додержанням законів органами безпеки, Департамент документального забезпечення тощо.

Читайте також: Тандем Єрмак-Татаров отримує контроль за майже всією правоохоронною системою?

До речі, тут варто зупинитися й на перестановках у згаданому підрозділі ОГП, яке опікується ДБР. Приблизно два тижні тому, відразу після зміщення екс-першого заступника генпрокурора Романа Говди, розпочато його реформування. Замість колишнього очільника Олександра Панова цей департамент очолив Ян Стрелюк. Зі свого боку, Панов попередньо «відбув номер» як керівник підрозділу нагляду за БЕБ, але нині — поза штатом.

Ще один заступник — Олексій Хоменко — курируватиме Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сферах, Департамент Євромайдану, Департамент державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення, Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, Департамент інформаційних технологій, управління організаційного забезпечення ЄРДР.

Відносини з главою САП

Що стосується співпраці й координації генпрокурора Андрія Костіна з главою САП Олександром Клименком, то складається враження, ніби генпрокурор не вставляє палиць у колеса під час резонансних розслідувань, як це зазвичай робила Венедіктова. Однак ще зарано робити повноцінні висновки. Сьогодні можна лише зазначити, що САП запрацювала значно краще, ніж це було в часи безвладдя після написання Назаром Холодницьким заяви про звільнення наприкінці серпня 2020 року.

Після призначення нового очільника САП різко активізувалися різноманітні кейси, що були доведені до логічного завершення в межах повноважень, якими наділені прокурори. Зокрема повідомлено про підозру вісьмом особам, долученим до реалізації схеми із заволодіння понад 13 млрд гривень коштів «Укрнафти». Нагадаю: цю компанію тривалий час контролювала група «Приват».

Ще один кейс, який потребує уваги, стосується справи «Роттердам+». Керівник САП скасував рішення про закриття зазначеного провадження. Згодом опублікували новину, що слідство з цього провадження нарешті завершено.

Крім того, САП завершила слідство у справі стосовно нардепа-слуги Олександра Трухіна, якого підозрюють у спробі підкупу патрульних поліцейських. А Білоцерківському міському голові Геннадію Дикому повідомили про підозру в розтраті коштів під час придбання нерухомості, згодом обравши йому запобіжний захід. І це лише частина того, чого домоглися в САП із кінця липня поточного року. 

Збір належних доказів у війні з Росією

Але що означає демонстративне невтручання Костіна в діяльність САП? Він будує свою репутацію чи методично споруджує чергове «потьомкінське село» під пильним наглядом ОПУ та особисто Єрмака? Відповіді ми дізнаємося трохи згодом.

Збір належних доказів у війні з Росією

За заявами правозахисників, майже півроку військового керівництва Офісом Генпрокурора Іриною Венедіктовою, на фоні її активного піару по збиранню доказової бази злочинів росіян, дали «безпрецедентний» результат — тотальний провал. Отже, на ключовому на сьогодні напрямі — поле для нового генпрокурора неоране.

Тому не дивно, що після розподілу обов’язків Костін вирушив у міжнародне турне. Метою якого стало «обговорення спільних дій міжнародної спільноти щодо притягнення до відповідальності за злочин агресії та воєнні злочини РФ, вчинені в Україні». Так, під час Варшавського безпекового форуму генпрокурор зазначив, що потрібні різні механізми притягнення до відповідальності, зокрема Спеціальний трибунал, Міжнародний кримінальний суд та національні кримінальні провадження, що доповнюватимуть одне одного. Далі Костін знову сконцентрував увагу на створенні Спеціального міжнародного трибуналу, вочевидь саме під наш кейс агресії росіян. Під час Паризького форуму «Ніч права» Костін закликав міжнародну спільноту долучитися до боротьби Україні з агресором на юридичному фронті. 

Страсбург, зустріч із членами глобальної парламентської мережі United for Ukraine (U4U).

Страсбург, зустріч із членами глобальної парламентської мережі United for Ukraine (U4U).

Безумовно, це все дуже важливо, однак хто нарешті почне належно збирати доказову базу? Нагадаю: 418 дітей уже загинуло під час агресії РФ, а загалом постраждало понад 1200 маленьких українців. Буча, Ірпінь, Макарів, Ізюм…А повноцінного документування воєнних злочинів із відповідальними меседжами в публічній сфері досі немає. Тому важко зрозуміти, чи намагається Костін виправити стан справ, що склався в часи керівництва ОГП Венедіктовою. Тут одне з двох — або генпрокурор затаївся, і робота над помилками справді проводиться, або— продовжує політику «невтручання» Ірини Валентинівни. Цікаво, чи часто розмірковують над цими питаннями на Банковій?

Ба більше, стосовно ролі в історії міжнародних судів. Варто нагадати, що ключовий обвинувач у Міжнародному трибуналі у справі воєнного злочинця і колишнього президента Сербії Слободана Мілошевича Джеффрі Найс зазначав, що трибунал із засудження воєнних злочинців у російсько-українській війні має бути створений саме в Україні. Йому незрозуміло, чому українці хочуть, аби трибуналом керували іноземці.

Conclusines (висновки)

Безумовно, минуло надто мало часу для якихось висновків про роботу генпрокурора Андрія Костіна. Але всі вище перелічені нюанси, особливо щодо діяльності Офісу генпрокурора на полі збирання доказів воєнних злочинів, — особисті ризики для Зеленського.

Бо саме президент уособлює боротьбу з Путіним та його російськими військами, а також злочинами, які вчиняють ці негідники. Можна довго обурюватися звірствами росіян та апелювати до наших «політичних» учителів із Вашингтона, Лондона чи Брюсселя у відеозверненнях, але при цьому треба виконувати домашню роботу. А також не «забувати вдома щоденник», коли міжнародники вказують на цілком очевидні речі й провали.

Самому ж Костіну потрібно звернути увагу не тільки на воєнні злочини та «боротьбу з корупцією» —слава Богу, поки що не плутаючись під ногами в САП. Є й інші проблеми всередині інституції — залежність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Всеукраїнської конференції прокурорів, Ради прокурорів. Генпрокурору варто зосередитися на виконанні своєї конституційної ролі — координаційної — без підміни собою слідчих органів.

Останнім (але точно не менш важливим) завданням мало б стати розривання пут, якими політичне керівництво держави постійно зв’язує керівництво ОГП. Як-не-як, прокуратура вже давно стала частиною судової гілки влади, а цей розподіл і принцип незалежності закріплений як у Конституції України, так і в профільному законі.

Андрій Костін не повинен бути клоном Ірини Венедіктової хоча б тому, що він, на відміну від попередниці, не має політичних амбіцій. Але тут питання в іншому: які амбіції в тих, хто його посадив у крісло? Чи зможе/має намір генпрокурор реально дистанціюватися від Банкової? Спостерігаємо.

Олександр Лємєнов, Голова правління StateWatch; ZN.ua


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У п'ятницю в Україні хмарна погода, де-не-де мокрий сніг
18:50
Картини Айвазовського, вилучені з маєтку Медведчука, можуть передати державі, а можуть... вкрасти
18:22
Рада ЄС затвердила 500 млн євро військової допомоги Україні і 45 млн для тренувальної місії
17:39
Вручено підозри посадовцям щодо відчуження землі в порту Чорноморськ
17:05
На Одещині оголосили підозри екс-віцегубернатору та головній фінансистці
16:32
Суд заарештував на 2 місяці ексзаступника міністра оборони Шаповалова
16:01
АМУ: Рішення суду щодо відсторонення мера Чернігова - загроза демократії в Україні
15:43
Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів Коломойського та Боголюбова
15:02
ДБР затримало «продавців» військовим продуктів за завищеними цінами. Відео
14:35
Прокурор Києва Кіпер провів новорічні свята з дружиною-росіянкою в Європі, — «Схеми»

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]