Роль музики у меморіалізації: “Ми думали, що ці пісні про когось. А виявляється, вони про нас…”

Версия для печати

Музика допомагає творити і вшановувати пам’ять про загиблих. Здавна вона є невіддільною частиною прощань. У піснях, які ми чуємо на прощаннях із полеглими героями – не лише біль утрати, а й мотивація до боротьби, енергія, що здатна мобілізувати дух і спонукати вшановувати захисників, що віддали життя у бою.

Історії таких пісень, а також про роль музики у меморіалізації – читайте в матеріалі видання “Новинарня“.

“Ой чи пан, чи пропав – двічі не вмирати”. Історія похоронних пісень

Від прощання з героями Небесної сотні колектив “Хорея Козацька” співає на похоронах – здебільшого військових. Лідер гурту Тарас Компаніченко – культурний і церковний діяч, композитор, поет, кобзар, бандурист, лірник, музиколог й історик-музикознавець. У репертуарі Хореї – понад 30 пісень. Колектив грає на багатьох музичних інструментах. Тарас – на бандурі (інакше кажучи, кобзі). Ще є сопілка, скрипка, лютня і барабан.

Гурт “Хорея Козацька” у своєму репертуарі має понад 30 пісень. Фото з особистого архіву гурту

Тарас розповідає: протягом віків музика на похоронах – і цивільних, і військових – виконувала ритуальну функцію. А в XIX й особливо на початку XX століття чи не кожна військова формація протиборчих країн за традицією повинна була мати духовий оркестр – і ці музиканти виконували не лише марші, які мотивували й об’єднували, вони також грали поховальні твори під час прощань.

В українській культурі ще до Першої світової війни була традиція виконувати похоронний марш композитора Миколи Лисенка. Разом із тим співали і “Заповіт” Шевченка.

“А 19 березня 1918 року на перепохованні героїв, полеглих під Крутами, співала українська хорова капела під керівництвом Кирила Стеценка й Олександра Кошиця. У списку були “Заповіт”, “Вічна пам’ять”, “Ще не вмерла…”, а також балада Миколи Леонтовича “Козака несуть”. Згодом до переліку додалася ще пісня на слова Богдана Лепкого: вірш “Видиш (чуєш), брате мій…” він написав у 1911 році, а музику створив його брат Лев Лепкий”, – каже Тарас Компаніченко.

Читайте також: Як у 1918 році у Києві створювали пантеон українських героїв

“Заповіт” лунає на кожному похованні військового, куди запрошують колектив “Хорея Козацька”. Фото з особистого архіву Тараса Компаніченка

У репертуарі його гурту є всі ці пісні. Серед адаптованих під сучасність – також пісня Марка Кропивницького:

• В песне «Пливе кача» содержится исторический код нации 
• Чому в Україні досі немає Національного меморіального військового кладовища
• Сім'ї загиблих воїнів проти чиновників: "Нам плюнули в обличчя і запропонували знову ходити по бюрократичному колу"
• Як влада дурила людей про створення меморіалу загиблих воїнів в Биківні 
• Алла Горська: запалюючи інших, згоріла сама
• Конфлікт влади й родин загиблих героїв продовжується. Що далі?
• В Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій