Розсекречені архіви. Структурна побудова Української повстанської армії

Версия для печати

Серед архівних матеріалів розвідки є низка документів, карт і схем, в яких описується і зображується структурна побудова УПА. Згідно з цими відомостями, організаційна структура Української повстанської армії була проста, але водночас достатньо гнучка, щоб можна було ефективно розподіляти людські та матеріальні ресурси.

УПА ділилася на групи, групи – на воєнні округи, а округи – на тактичні відтинки. Основною тактичною одиницею була сотня, яка входила до складу куреня. Сотні складалися з чот, а ті – з роїв.

Нижче наводяться витяги із архівних документів.

Із розділу «Структура УПА» орієнтування НКДБ УРСР від 23 березня 1944 року «Про виникнення і діяльність «Української Повстанської Армії (УПА)»:

«На чолі «Української Повстанської Армії» стоїть Головне командування УПА і його штаб.

Читайте також: Львів у зашморгу чекістів

Зі здобутих матеріалів відомо, що в складі штабу УПА є відділи: оперативний, політичний, бойової підготовки, звʼязку, санітарний і господарський.

Крім того, при Головному командуванні УПА є відділ так званої «Служби безпеки».

«Українська Повстанська Армія» складається з чотирьох груп: Північної (її ще називають Поліською), Південної, Східної і Західної, а також, відповідно, поділяється на чотири округи: Рівненський, Ковельський, Кременецький і Житомирський»…

«Крім поділу на Північну, Південну, Західну і Східну групи, УПА ділиться на такі підрозділи: курінь, сотня, чота і рій.

Курінь або відділ (відповідає батальйону), чисельністю в 400–500 осіб. Курінь складається з 3-х стрілецьких сотень, взводу важких кулеметів, взводу протитанкових гармат, взводу штабної розвідки, взводу забезпечення, відділення польової жандармерії і санітарного відділення.

На чолі куреня стоїть командир (курінний, його заступник і начальник штабу.

Сотня (відповідає роті), чисельністю в 100–120 осіб. Сотня складається із 3-х стрілецьких взводів, відділення постачання і санінструкторів.

Чота (відповідає взводу), чисельністю від 20 до 40 осіб. Чота складається із 3-х стрілецьких відділень.

Рій (відповідає відділенню), чисельністю від 10 до 13 осіб.

Читайте також:  Досвід УПА у боротьбі з окупантами: чи не час знову для «АБН»?

Відділ так званої «Служби безпеки» – СБ є агентурно-розвідувальним відділом. Цим відділом безпосередньо керує командувач УПА Клим Савур.

Філії відділу «Служби безпеки» є у всіх підрозділах УПА, які зазвичай очолюються командирами цих самих підрозділів».

«Основне ядро командного і рядового складу становлять кадри оунівських нелегалів з-поміж міської і сільської інтелігенції та куркульської молоді.

Комплектуванням УПА, як командним, так і рядовим складом, займаються референтури у військових справах крайових, обласних, окружних, надрайонних і районних екзекутив ОУН. Командний склад із командирів сотень і вище призначається крайовими екзекутивами ОУН із активних оунівців…»

«При Головному командуванні УПА є старшинські школи з підготовки командних кадрів. Термін навчання в них для старшин і підстаршин – 2 місяці.

Зокрема, встановлено, що в лісах Столінського і Степанського районів (поблизу Костополя Рівненської області) знаходилась старшинська школа, яку очолював колишній полковник царської армії Гончаренко, та інженерно-саперна школа під керівництвом такого собі «Горностая» (оунівський псевдонім).

Читайте також: Князь Костянтин Острозький: бив московитів, коли це ще не було мейнстрімом

Крім цього за відомостями, що потребують перевірки, підготовка командних кадрів для УПА здійснюється українськими націоналістами при допомозі англійців у Канаді, де організовані льотні та інші школи…».

 (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. 7088. – Т. 1. – Арк. 13–16).

Із рукописної структури УПА, складеної членом УПА Прокопом Ярошинським

І. Курінь піхоти.

До складу входить:

1. Курінний (командир куреня).

2. Його штаб з відділом звʼязку і тилової служби.

3. Три стрілецькі сотні.

4. 1 сотня важких скорострілів.

ІІ. Полк піхоти.

До складу полку входить:

1. Командир полку.

2. Штаб з чотою мотоциклістів, чотою звʼязку та чотою кінних розвідників (1+4+27).

3. Три курені піхоти.

4. Сотня наколесників.

5. Сотня піхотної гармати.

6. Сотня протипанцерних гармат.

7. Легка піхотна автоколона і тилові служби.

ІІІ. Рій – найменша бойова одиниця.

1. Ройовий, заступник (ланковий).

2. Кулемента ланка (4 кулеметчика, 1 кулемет).

3. Стрілецька ланка (4–12 стрільців).

ІV. Стрілецька чота.

Стрілецька чота складається з:

1. Чотового.

2. Почоту чотового (3 посланці, 1 сурмач).

3. Три стрілецьких рої.

4. Ланка легких гранатометів.

5. 1 бойового воза.

V. Стрілецька сотня.

Стрілецька сотня складається з:

1. Сотенного (сотника).

2. Сотенного почоту (1 підстаршина, 3 посланці).

3. 1 сурмач, 1 наколесник, 1 конюх.

4. 3 стрілецьких чот.

5. 1 рою АСКР (2 важкі кулемети).

6. Бойової валки (бунчужний, польова кухня, підстаршина, санітар, 1 наколесник, 4 носії ранених, 1 підстаршина для приладдя, 1 помічник зброяра, 3 бойові вози чот).

7. Клуночної (багажної) валки (1 вантажне авто, 1 рахунковий, 1 кравець, 1 швець).

(ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. 7088. – Т. 2. – Арк. 99–101).

Додаток:

1. Схема побудови УПА.

2. Схема дислокації загонів Української повстанської армії станом на 15 лютого 1944 року.

3. Рукописна структура УПА.

Читайте також:  Что путин не понял про украинцев

Джерело: Служба зовнішньої розвідки України

В тему:

• Ганьщина украинцев, предшествовавшая Новороссии
•  Українізації ... України за радянських часів: скільки їх було?
•  Не брат ты мне… Миф о трех «братских восточнославянских народах»
• После гибели Сечи. Украинское казацкое «государство» на турецких землях
• Границы раздора. Украинские земли, которые Россия не подарила Украине
• Тарас Шевченко проти Імперії. Правителі Росії боялися його пророцтв