Шах чи мат для Паші-Мерседеса? Що буде з московитською церквою після рішень Мінкульту та КСУ

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Павло і фюрер Путін

 Ролик переляканого Паші-Мерседеса, який господарює у Лаврі ледь не 30 років, свідчить про одне: центральна влада вперше всерйоз, а не на словах, узялася за церкву, яка наполегливо чіпляє на себе вивіску «Українська», але насправді є частиною Російської православної.

Пригадуєте відоме телевізійне шоу «Розсміши коміка»? Там учасники за допомогою жартів намагалися спровокувати посмішку, а якщо пощастить, і нестримний регіт іменитих гумористів. Кожен так міг виграти грошовий приз, нагадує видання "Главком".

Приблизно у такий спосіб вирішив діяти і намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Павло Лебідь, якого називають Паша Мерседес, записуючи 26 грудня 2022 року відеозвернення до президента Володимира Зеленського.  Скандальний митрополит 15 хвилин умовляв главу держави, а в минулому іменитого коміка, не забирати в Української православної церкви Московського патріархату головні лаврські храми…

Читайте також: Чи настане кінець московській церкві в Україні? Що стоїть за обшуками у Києво-Печерській лаврі

Ролик переляканого митрополита Павла, який господарює у Лаврі ледь не 30 років, свідчить про одне: центральна влада вперше всерйоз, а не на словах, узялася за церкву, яка наполегливо чіпляє на себе вивіску «Українська», але насправді є частиною Російської православної.  Саме її очільник патріарх Кирило благословив російську армію вбивати українців. Більше того у розпал повномасштабної війни архієреї УПЦ МП «засвітилися» на урочистостях з нагоди оголошення незаконної анексії українських територій в Кремлі.

Після цього закривати очі на підривну діяльність потужної релігійної мережі означало б одне – допомагати ворогу атакувати державу зсередини.

Читайте також: «І гроші, і тиск, і компромат, і все, що можливо, Москва використовує. У них є значний вплив по релігійній лінії»

Чому схвильований Павло?

Нинішні хвилювання настоятеля Лаври Павла можна пояснити, заглибившись у новітню історію стосунків держави та УПЦ МП. Понад десять років тому Кабінет міністрів Миколи Азарова передав у безоплатне користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі (чоловічий монастир) Української православної церкви будівлі та споруди на вул. Лаврській, 11 і 15 у столиці. Рішення датоване 11 липня 2013 року. Серед переданого майна – Хрестовоздвиженська церква, Трапезна церква Ближніх печер, Церква Різдва Богородиці, Аннозачатіївська церква, ряд братських келій, лікарня з церквою для прихожан, будинок тощо.

Крім цього, духовенство УПЦ МП служить у двох храмах Верхньої Лаври, яка є музейною частиною заповідника. Кожен із цих храмів за площею є значно більшим за будь-який інший із Нижньої Лаври.

Все це є частиною території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики.

Колишня голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан у коментарі «Главкому» пояснила, що УПЦ МП регулярно звершує богослужіння в низці храмів Нижньої Лаври (вулиця Лаврська, 15). На цій території проживають до 600 осіб, враховуючи монахів, семінаристів, викладачів Київської духовної академії, духовенство, обслуговуючий персонал). Там саме розташовані Київська митрополія УПЦ МП (тобто релігійний центр) та Київська духовна академія УПЦ МП.

Читайте також: Які матиме наслідки визнання конституційним Закону про перейменування УПЦ МП 

Московський патріарх Кирило (Гундяєв) і глава УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) у Москві 1 лютого 2015 року

Московський патріарх Кирило (Гундяєв) і глава УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) у Москві 1 лютого 2015 року. фото: AP

Таким чином, функціональне значення Нижньої Лаври для УПЦ можна порівняти зі значенням Михайлівського Золотоверхого для Православної церкви України (ПЦУ).

Олена Богдан зауважила: угоди щодо користування храмами Верхньої Лаври поновлюють щорічно. 31 грудня 2022 року завершується чинна угода. Про це 27 грудня заявив в ефірі національного телемарафону міністр Олександр Ткаченко. «Дійсно, спливає угода про оренду Успенського та Трапезного храмів у Верхній Лаврі. Відповідно, до нас звернувся директор заповідника, поінформував з цього питання. Ми на виконання указу президента щодо перевірки стану справ використання майна Лаври, будемо рекомендувати таку угоду не продовжувати», – повідомив Ткаченко. За його словами, було створено міжвідомчу урядову комісію щодо використання майна Лаври, тому поки триватиме перевірка, ці приміщення не використовуватимуть.

«З огляду на те, що на Верхній Лаврі закінчується термін оренди, до того моменту, поки перевірка не буде завершена, таке використання унеможливлюється…», – наголосив міністр.

Фактично заява міністра Ткаченка перегукується із гучним рішенням Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), яке 1 грудня ввів у дію президент Володимир Зеленський. Згідно з ним, Кабмін отримав доручення протягом двох місяців перевірити, як релігійні організації користуються майном, яке на території національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Читайте також: Московський патріархат через VPN. Влада настирливо намагається захистити УПЦ МП

Також цим же рішенням РНБО наклала персональні санкції терміном на п’ять років на окремих ієрархів УПЦ МП. До санкційного переліку потрапив і намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Павло Лебідь.

Варто наголосити, що на території вказаного заповідника здійснює богослужіння й ПЦУ на умовах безстрокового користування Церквою Феодосія Печерського. Будівля церкви розташована в межах мурів Свято-Феодосіївського монастиря, що безпосередньо поблизу мурів Верхньої Лаври. У червні 2022 року Православна церква України зверталася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням надати приміщення на території Верхньої Лаври, якими не користується УПЦ.

У бій пішов Конституційний суд

Після недавньої серії обшуків у храмах УПЦ МП співробітниками Служби безпеки України вирішив не мовчати й Конституційний суд. Майже чотири роки тлумачі Основного закону думали-гадали над конституційним поданням 49 нардепів VIII скликання, більшість яких колишні члени Партії регіонів. Парламентарі просили перевірити на відповідність Конституції зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які передбачали відображення у назві релігійних організацій керівного центру, який знаходиться у державі-агресорці.

Простими словами, з ухваленням цього закону тодішня влада намагалася змусити УПЦ МП перейменуватися у «Російську православну церкву в Україні». Відповідний перелік на початку 2019-го Мінкульт встиг оприлюднити в газеті «Урядовий кур’єр».

Перелік храмів УПЦ МП станом на 2019 рік, які, твердженням Мінкульту, мали перейменуватися:

Церковники його оскаржили у суді таким чином, що весь подальший судовий процес було заблоковано. Верховний суд 11 грудня 2019 року підтвердив проміжне рішення першої та апеляційної інстанцій і заборонив усім уповноваженим реєстраційним органам скасовувати реєстраційні дії та записи стосовно релігійних організацій Української православної церкви.

Що стосується конституційного подання нардепів, то його доповідачем стала суддя Ірина Завгородня. Її було призначено суддею у вересні 2018 року за квотою Верховної Ради. А вже 7 грудня 2022 року, не досидівши дев’ятирічну суддівську каденцію, пішла у відставку.

«Це ставлениця екснардепа Олександра Грановського (у часи президентства Порошенка його називали куратором у прокуратурі та судах від влади. На початку грудня 2022-го антикорупційний суд заочно заарештував Грановського за організацію схеми зловживань на Одеському припортовому заводі – «Главком»). Вона готувала проєкт рішення, який визнавав би неконституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Словом, це підіграло би московським попам», – розповів «Главкому» співрозмовник, обізнаний зі справами Конституційного суду.

До речі, чоловік Завгородньої, який має російське громадянство в 2020 року став власником столичної квартири, вартість якої на ринку оцінювалася у 13 млн грн.

Читайте також: Чи існує змова між ОП та Новинським про захист московської церкви в Україні?

Після відходу з посади судді Завгородньої, за цю справи взялися судді Сергій Головатий (нині є виконувачем обов’язків голови Конституційного суду) і Олександр Петришин, який за квотою президента Зеленського став суддею Конституційного суду.

«Нові доповідачі переписали проєкт рішення Завгородньої. Але до останнього існував ризик зриву голосування. Орієнтовно вагалися четверо суддів із 13-ти. Для ухвалення рішення необхідно, щонайменше, 10 голосів. Все ж у підсумку знайшлося 11 голосів», – додало джерело «Главкому».

Відділ комунікацій та правового моніторингу Конституційного суду обмежився коротким повідомленням: «Ухвалюючи рішення, Конституційний суд України врахував рішення Європейського суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: «сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву».

В УПЦ МП миттєво відреагували на рішення Конституційного суду. Голова юридичного відділу протоієрей Олександр Бахов заявив, що «рішення суду не зобов’язує Українську православну церкву змінити свою назву, воно лише стосується відповідності закону про перейменування Конституції України». Ще він зазначив, що «в самому законі відсутня будь-яка згадка про Українську православну церкву».

Читайте також: «Православний тероризм» московського патріарха Кирила Гундяєва

«У нас є статутні документи. У них чітко зазначено, що Українська православна церква не керується жодними центрами за кордоном, а її адміністративний центр знаходиться у Києві. Тому дія цього закону на УПЦ не поширюється. Але, виходячи з тих спекуляцій щодо нашої церкви, які ми спостерігаємо і в ЗМІ, і в заявах чиновників, існує небезпека переслідування УПЦ, з використанням далеко не правових механізмів», – доповнив протоієрея Бахова глава просвітницько-інформаційного відділу УПЦ МП митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент.

Чи відбудеться у 2023 році перейменування УПЦ МП, залежатиме від різних факторів, вважає екскерівниця Державної служби з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан. По-перше, що конкретно зазначено в рішенні Конституційного суду. По-друге, якими будуть результати релігієзнавчої експертизи Державної служби з етнополітики.

Читайте також: Путін захищає «рускій мір» в Україні руйнуванням церков. Чи приведе це до зникнення московського патріархату

Адже, відповідно до рішення РНБО, служба має два місяці на експертизу Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом. По-третє, чи буде виданий наказ Державної служби з етнополітики про зміну найменування на основі цієї експертизи.

По-четверте, у разі кроків, спрямованих на перейменування, чи будуть вони оскаржені в суді з боку УПЦ МП та якими будуть судові рішення. І, по-п’яте, чи буде знято судову заборону на реєстраційні дії щодо юридичних осіб УПЦ МП. Адже суди з 2019 року так і не вирішили по суті юридичні претензії Київської митрополії Української православної церкви до Міністерства культури.

Віталій Тараненко, опубліковано у виданні  «Главком»


В тему: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У середу дощитиме лише у Карпатах, вдень до +23-28°С
18:42
Корабель і літак – 5 днів, танк – 4: Уряд затвердив додаткові відпустки за знищену техніку ворога
16:10
Голова Одеської ОВА Олег Кіпер:: "Від цієї радості мені одні збитки..."
14:04
За два роки бібліотеки України списали понад 26 млн російських книжок
13:18
ЄС схвалив використання доходів від заморожених активів рф
12:23
НАБУ з СБУ обшукують Державну судову адміністрацію
12:01
Брехні стане менше: Суспільне розпочало власне мовлення на телемарафоні "Єдині новини"
11:22
Роботодавці зобов’язані вручати повістки, організовувати прибуття працівників до ТЦК та інформувати про тих, хто відмовився від їх отримання чи звільнився - Кабмін
10:15
Politico: ЄС прагне почати переговори з Україною про вступ у червні
10:02
Ціна президентства Зеленського: система державного управління практично не працює

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]