Смертельні уроки: чому влада більше року війни ігнорувала проблему з укриттями для громадян?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото: Вікторія Кравчук

 На землі біля поліклініки у Деснянському районі Києва – квіти та дитячі іграшки. Мешканці сусідніх будинків прибирають скло від побитих вікон. Діти граються уламками ракети, які вони знайшли поблизу.

На місці поліція оголошує про проведення слідчих дій. Маленька дівчинка зі сльозами на очах кілька разів повторює: “Вони мали жити, вони мали жити…”. Вночі на 1 червня росіяни вчергове обстріляли Київ. Під поліклінікою загинуло троє людей – матір із дитиною і ще одна жінка. Вони не встигли сховатися від російської атаки в укритті: сховище було зачиненим,  - нагадує видання ҐРУНТ.

Трагедія змусила провести ревізію бомбосховищ по всій країні, а в Києві триває пошук винуватців. Порушено кримінальне провадження, є заарештовані, готуються відставки.

Як так сталося, що на другому році війни ми все ще говоримо про готовність бомбосховищ?

Читайте також: Влада Києва обіцяє відкрити всі наявні бомбосховища

“Це для мене вообще нонсенс! Це ж поліклініка!”

3-тя година ночі, люди вибігають зі своїх будинків, щоб заховатися в укритті лікарні – і біля дверей їх чекає жах: зачинено! За якийсь момент лунає вибух. 

Чоловік однією з загиблих Ярослав розповів “Суспільному”, що жінка йшла ховатися в укриття з дитиною. “Люди стукали і в той момент прилетіло”, – каже він на кадрах, які сколихнули всю Україну.

Мешканці сусідських будинків обговорюють нічну трагедію. Навпроти – велика вирва. Вона розділяє поліклініку та дитячий садочок, в яких не залишилось жодного вцілілого вікна. У сусідніх будинках мешканці прибирають свої балкони, дехто вже забиває дошками вікна. Підходить хлопчик приблизно семи років і, перебираючи в пальцях уламок ракети, каже: “Хочеш, я тобі подарую?”

Лише у травні Росія здійснила 17 атак по Києву – ракетами і дронами. Наразі українська столиця потерпає від вибухів майже щодоби.

Люди нарікають, що ховатися під час тривог їм просто ніде.

– Ми живемо у старих будинках, тут навколо старі будинки – там є підвали. Ви самі розумієте, які ті підвали… І ніхто ж не може сказати напевне, якщо потрапить у будинок, чи не залишимось ми у тому підвалі помирати. Новобудови тут за кількасот метрів, паркінги відкриті – а чи встигнемо ми добігти? 

– Щоб спуститися на перший поверх, це уже пройде пів години. А що, якщо через п’ять хвилин після тривоги воно починає прилітати? Та нікуди не встигнеш ти дітись! Ти живеш на дев’ятому поверсі – може і не встигнеш спуститься. 

– Так от в укриття ж бігли люди, але воно було закрите. Це для мене вообще нонсенс! Це ж поліклініка! Ось не встигли люди, шукали укриття – знайшли смерть…

Анатолій мешкає навпроти поліклініки. Тієї ночі він прокинувся вночі від вибуху та звуків розбитого скла у власній квартирі. З його слів, сусідське бомбосховище вже не вперше залишається закритим під час повітряної тривоги.

– Ну, можливо, люди б ходили. Але куди тут ходити? Тут закрито, а іншого і немає у нас. Якби вони були б нормальні облаштовані в будинках – звичайно! А коли там брудно, все в пилюці і на тебе сипить штукарка – ну це точно укриття?

Читайте також: Висока вологість, погана вентиляція, без грошей на ремонт та без сховища взагалі: що змінилося з облаштуванням укриттів у закладах освіти

Фото – Вікторія Кравчук

Фото – Вікторія Кравчук

Розбір прильотів, розбір польотів

Аналіз причин трагедії почався з низового рівня. З охоронця. Голова Деснянської райадміністрації Дмитро Ратніков сказав, що працівник нічної зміни відчинив центральний вхід: частина людей встигла зайти, частина – була біля укриття, де й загинуло троє людей.

Директор департаменту безпеки Києва Ткачук, який прибув на місце, повідомив, що охоронець намагався відкрити укриття, проте не встиг до вибуху.

Пів дня ходили чутки, що охоронець поліклініки під час повітряної тривоги був у стані алкогольного сп’яніння – проте представники державних служб спростували ці версії.

Ввечері у четвер правоохоронці повідомили про затримання чотирьох осіб – першого заступника Деснянської РДА, директора медзакладу, його заступника, а також самого охоронця. Трьом держслужбовцям інкримінують службову недбалість, котра спричинила важкі наслідки. Сторожу – залишення у небезпеці.

Наслідки трагедії, як очікується, зачеплять і посадовців вищого рівня. Основна тінь лягає на міського голову Києва Віталія Кличка. Президент України Володимир Зеленський пригрозив винуватцям відповідальністю і виголосив свій натяк боксерською термінологією – може бути “нокаут”. Кличко у п’ятничному коментарі заявив, що він не знімає із себе відповідальності, однак натякає на співпричетність вертикалі військово-цивільних адміністрацій, яка підпорядковується центральній владі. 

Класика: у перемог завжди багато батьків, а трагедія – сирота.

Читайте також: Справжні "Пункти незламності" робить бізнес, а держава поки що лише імітує

Фото:

Запізнілий урок: чому влада досі ігнорувала проблему з укриттями?

Після загибелі людей органи влади провели низку нарад різного рівня – авжеж, запізнілих – на яких обговорювали проблему із закритими або занедбаними бомбосховищами. Київська міська державна адміністрація і Кабінет Міністрів ініціювали серію інспекцій і відкрили “гарячі лінії” для скарг. У п’ятницю питання укриттів обговорювалося на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача ЗСУ. Сховища перевірятимуть по всій країні.

Група громадського моніторингу “ОЗОН” іще у листопаді 2022 року розпочала національну кампанію моніторингу укриттів. “Здається, що влада не до кінця розуміє значення цього питання, – констатує координаторка “ОЗОНу” Іванка Мальчевська у коментарі ҐРУНТу. – І навіть не розуміють, що більшість з них закриті. Є купа прогалин на місцевому і національному рівнях, які перешкоджають покращенню ситуації”.

Іванка Мальчевська

Іванка Мальчевська

З її слів, мета “ОЗОНУ” та самого громадського контролю – долучити до вирішення проблеми всіх небайдужих. Задля того, щоб зберегти життя.

“Діло у тому, що громадський контроль – це супер, але не може таке важливе питання цивільного захисту триматись лише на громадському контролі. Мусить бути єдиний механізм перевірки та обовʼязково покращення, ремонту, створення цивільних укриттів”, – наголошує Мальчевська.

1 червня директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук оголосив про формування десяти мобільних груп, до яких включать громадських активістів, для перевірки стану укриттів. Доступ до сховищ має бути цілодобовим.

Читайте також: Росія проти українців здійснює геноцид. Докази й аргументи

У Києві ще до вчора була проблема з доступністю шкільних сховищ. Згідно зі старим наказом міськвно, в укриття навчальних закладів заборонено пускати сторонніх. На загальнодоступній мапі сховищ, яку можна знайти на ресурсах КМДА, ще до вчора біля шкіл стояла примітка – “для укриття здобувачів освіти та педагогів”.

Батьки київських учнів пишуть у соціальних мережах, що в частині шкіл вивісили оголошення: уроки для школярів до завершення навчального року проводитимуться дистанційно; укриття будуть загальнодоступними.

“Влада дивилась на мене, як на ідіотку. Зараз, як на ідіотів, на них дивлюсь я”

У Київській міській раді депутати чи не кожного засідання порушують питання про готовність бомбосховищ.

“Укриття, які ми маємо, в жахливому стані. Але, як виявилось, на їхнє облаштування коштів у бюджеті не передбачено. Ми маємо 350 мільйонів на все – тобто це 35 мільйонів на район. Цього вистачить або на косметичний ремонт у десяти укриттях у звичайних будинках або на облаштування трьох укриттів у школах”, – обурюється депутатка Київради, cпівзасновниця благодійного фонду “Солом’янські котики” Ксенія Семенова в коментарі ҐРУНТу.

Ксенія Семенова

Ксенія Семенова

Депутатка Київської міської ради Аліна Михайлова, керівниця медичної служби “Ульф”, багаторазово порушувала проблему київських бомбосховищ. У своєму твіттері вона зазначає: “Нам відомо про жінку, яка загинула біля укриття, бо воно було зачинене. Її вбила росія. Вона винувата в її смерті. Це очевидно. Проте давайте не скидати відповідальність: якби укриття було відкрите – вона, найімовірніше, вижила б”.

Аліна Михайлова

Аліна Михайлова

“Я говорю про масовість і доступність укриттів ще з листопада 2021-го, коли влада дивилась на мене, як на ідіотку. Зараз, як на ідіотів, на них дивлюсь я. Півтора року повномасштабної війни, а ситуація з укриттями ніяк не покращилась. Команда мера говорить, що сховищ достатньо, але люди не хочуть в них ходити. Я вимагаю, щоб Кличко приніс публічні вибачення за ці висловлювання. Бо поки хтось «не хоче», невинна жінка загинула”, – обурюється Михайлова.

Читайте також: Спроба Кличка взяти на поруки Труханова викликала обурення активної частини суспільства

Ксенія Семенова вважає, що Віталій Кличко має понести політичну відповідальність. “У демократичних країнах після такого мер подає у відставку. Але він цього не робить. І нікого зі своїх профільних заступників, голів департаментів Кличко не звільняє. Відповідальними виходять балансоутримувачі”. 

“Чому для Кличка це питання не на часі? Бо вибори будуть після війни. Тоді люди будуть дивитись на красиві парки і скляні мости, на труби і на опалення, а про укриття ніхто не буде думати. Така його логіка. І це ледве не прямим текстом”, – наголошує Семенова.

Аліна Михайлова ініціювала флешмоб під назвою #відкрий_укриття. Вона закликає громадян перевірити найближчі бомбосховища та повідомляти про їхню непридатність – це те, що може врятувати життя.

Читайте також: Як російські окупанти руйнують медичну систему України

“Якщо ви прийшли до будь-якого укриття, яке перебуває у фонді захисних споруд цивільного захисту, ви бачите його на карті і вас туди не пропускають – отже балансоутримувач порушує ваше право на захист, – пояснює Іванка Мальчевська, – Викликайте поліцію, фіксуйте на камеру і пишіть звернення до міських рад”.

КМДА запевняє, що всі укриття у Києві будуть відчинені цілодобово. Якщо ж сховище виявиться замкненим, то міська влада радить телефонувати на номер 101 або до міського колл-центру – 1551, тоді прибуде комунальна служба та зріже замок.

Але скільки часу буде на зрізання замка, якщо повітряна тривога вже пролунала, а на місто летить російська ракета? Скільки укриттів вдасться відремонтувати й обладнати (не кажучи вже про те, щоб збудувати), якщо пік ракетного терору припадає буквально на ці тижні? І чому про це треба говорити аж через півтора року великої війни?

Вікторія Кравчук,  опубліковано у виданні ҐРУНТ

P.S. В свою чергу Кличко дорікнув "слугам народу" за зачинені укриття в Києві. Мер Києва заявив, що облаштуванням укриттів займались районні адміністрації, керівників яких призначає президент.

У 2022-2023 роках з бюджету столиці України було виділено 1,2 мільярди гривень на облаштування укриттів. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

 "Цими коштами, підкреслю, розпоряджалися й розпоряджаються РДА (районні державні адміністрації ред.) міста. Відповідальними є глави районів. На сьогодні виконання і використання коштів - вкрай незадовільне", - написав Віталій Кличко у Telegram у п'ятницю, 2 червня.

Він також зауважив, що голів РДА призначає президент, за поданням уряду, а "з 10 глав районів 9 у нас - представники від "Слуги Народу", а керівник Київської міської військової адміністрації -  призначений Офісом президента. 

У Київраді також ухвалили рішення про цілодобовий доступ до укриттів, обов'язкове для всіх установ і закладів, повідомив Кличко за підсумками засідання столичної постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 

Також мер заявив про можливість киянам долучитися до контролю за доступом до укриттів: стати "інспектором" можна звернувшись до Департаменту муніципальної безпеки. 

8 червня Київрада звернеться до парламенту щодо встановлення відповідальності за недопуск людей та неналежну роботу укриттів.


В тему: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]